печерський районний суд міста києва
Справа № 757/24794/25-к
28 травня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні провадження за клопотанням старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Старший слідчий слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за процесуального керівництва Печерської окружної прокуратури міста Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100060002523 від 29.10.2024, за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч. 4 ст. 189 КК України.
Орган досудового розслідування, просить продовжити обраний щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання нею покладених процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання, просив змінити його на більш м?який.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Вивчивши клопотання та матеріали, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя, приходить наступних висновків.
09 січня 2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.189 КК України.
11 січня 2025 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09 березня 2025 року включно.
03 березня 2025 постановою керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_11 задоволено клопотання старшого слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про продовження строку досудового розслідування до 3-х місяців, а саме до 09.04.2025 року.
05 березня 2025 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва продовжено строк дії застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 09 квітня 2025 року включно.
02 квітня 2025 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва задоволено клопотання старшого слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з виконувачем обов'язків керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_12 та продовжено строк досудового розслідування до 5-ти місяців, тобто до 09 червня 2025 року включно.
04 квітня 2025 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва продовжено строк дії застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 30 травня 2025 року включно.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, встановив, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а також неодноразово перевірялись слідчими суддями.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").
Слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України.
Загальною декларацією прав людини (статті 3, 9) та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України (стаття 5), визначено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість і ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «ЛУЦЕНКО ПРОТИ УКРАЇНИ» у остаточному рішенні від 19 листопада 2012 року у пункті 62 зазначено: «Суд наголошує, що стаття 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим свободи або мати гарантії від продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції. Цей перелік винятків, встановлений у вищезазначеному положенні, є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме - гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи (рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), № 38717/04, пункт 26, з подальшими посиланнями). Будь-яке свавільне тримання під вартою не може відповідати пункту 1 статті 5 Конвенції. У цьому контексті термін «свавільність» розуміється ширше, ніж лише невідповідність національному законодавству. Як наслідок, законне позбавлення свободи за національним законодавством усе одно може бути свавільним і, таким чином, може порушувати Конвенцію, зокрема, коли з боку державних органів мала місце недобросовісність або введення в оману (рішення від 09 липня 2009 року у справі «Моорен проти Німеччини» (Mooren v. Germany) [ВП], заява № 11364/03, пункти 72, 77 та 78, з подальшими посиланнями), або коли таке позбавлення свободи не було необхідним за конкретних обставин (рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештак проти Словаччини» (Nestak v. Slovakia), заява № 65559/01, пункт 74)».
Конституція України регламентує право кожної людини на свободу та особисту недоторканість.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.
Оцінюючи зібрані у справі докази, надавши оцінку встановленим фактам щодо особи підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки, має постійне місце проживання, наявність ризиків у кримінальному провадженні, суд приходить висновку, що запобіжний захід, на застосуванні якого наполягає сторона обвинувачення, не відповідає фактичним обставинам справи.
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим що під час розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці.
Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленої йому підозри, може забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та унеможливить продовження вчинення злочинів.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 107, 176, 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 376, Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого - відмовити.
Застосувати допідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком прослідування в укриття цивільного захисту під час оголошення повітряної тривоги.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
-- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;
-не відлучатися з м. Черніговабез дозволу слідчого прокурора та суду;
-утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними, свідками, потерпілими у вказаному кримінальному провадженні;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон інші документи що дають право виїзду з України і в'їзд в України;
- носити електронний засіб контролю.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді та покладених судом обов'язків до 09.06.2025 року включно.
Звільнити ОСОБА_5 з під варти у залі суду негайно.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органів Національної поліції України з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції України за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1