Справа №766/9491/25
н/п 2-о/766/517/25
про залишення заяви без руху
24 червня 2025 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Друга Херсонська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,-
До суду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Друга Херсонська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. 175, 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Заявник звертаючись до суду із заявою просив встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючого документа - договору дарування від 07.08.2001 року посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нестерович О.І., в якому прізвище померлої вказано як ОСОБА_3 .
Так, факти, що мають юридичний характер - це факти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Аналіз положень статті 315 ЦПК України свідчить про те, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника.
Однак, у даному випадку, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , питання щодо встановлення родинного зв'язку між якими порушено заявницею, є померлими, їх правоздатність припинилась після смерті, вимога про встановлення факту родинних відносин між померлими особами, в інтересах померлих суперечить нормам цивільного права та процесуального законодавства та є безпідставною, оскільки не породжує юридичного наслідку з вирішення їхніх прав та обов'язків.
Практикою Верховного Суду викладено правову позицію про те, що стосовно померлих позовні вимоги не можуть заявлятися, так як померлі особи не мають цивільної процесуальної правосуб'єктності.
Зокрема у постанові Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 691/1237/20 також викладено висновок, що установлення родинних відносин між померлими не зумовлює юридичного наслідку для їхніх прав та обов'язків.
Враховуючи наведене, на виконання п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, заявнику слід уточнити спосіб (способи) захисту своїх прав або інтересів, який не суперечить закону, оскільки вимоги щодо померлої особи судовому встановленню не підлягають.
Згідно ч. 4 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Так у відповідності до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» - вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків (п.3).
При визначенні кола заінтересованих осіб при встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту. Важливе значення має вимога про обов'язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.
Заінтересовані особи приймають участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів Держави; заінтересованими особами у справах про встановлення юридичного факту для здійснення прав щодо спадкування в залежності від мети встановлення цього факту можуть бути: інші особи, що мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).
При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме:
- тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки;
- якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
Тобто, виходячи з обґрунтування заяви, зацікавленими особами у розгляді справи можуть бути інші можливі спадкоємці (зокрема чоловік, діти, брати, сестри тощо), або територіальна громада за місцезнаходження нерухомого майна тощо.
Таким чином, заявнику необхідно вказати в заяві заінтересованих осіб, а також передбачені п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України відомості про них: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Вказані відомості необхідні для належного повідомлення заінтересованих осіб.
За приписами ч.1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Заявник за текстом заяви зазначає, що на даний час як внутрішньопереміщена особа проживає за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, до заяви додає довідку від 07.08.2024 року №71-05-5003391090 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, за якою зареєстрований ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , а фактично проживає: АДРЕСА_3 , що не відповідає вказаним заявником відомостям за текстом заяви, оскільки з вказаної довідки вбачається, що його місцем проживання є м. Умань.
Суд роз'яснює, що законодавець не пов'язує подання заяви за місцем реєстрації, а надає можливість звернення до суду за місцем проживання, яким у даному випадку є м. Умань.
Крім того, в порушення ч.4 ст. 177 ЦК України, заявником не сплачено судовий збір.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про державний бюджет України на 2025 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року у розмірі 3028,00 грн.
З огляду на викладене, судовий збір за подання заяви повинен становити 605,60 грн.
Суд звертає увагу, що письмові докази за ч.2 ст. 95 ЦПК України подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч.4 ст. 95 ЦПК України).
Частиною 5 ст. 95 ЦПК України передбачений обов'язок учасника справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях) зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу, а відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у учасника справи, такий учасник підтверджує своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Заявником вказані вимоги не виконані, додані докази, зокрема копія довідки ВПО, копія паспорту ОСОБА_2 , копія свідоцтва про народження, копія свідоцтва про смерть, копія заповіту, копія договору дарування квартири, копія технічного паспорту, копія заяви до нотаріальної контори, копія довідки про зареєстрованих осіб, копія листа Другої Херсонської державної нотаріальної контори не засвідчені у встановленому законом порядку, в тому числі відповідно до вимог ч.2 ст. 95 ЦПК України, в разі знаходження у заявника оригіналів вказаних документів.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Підсумовуючи викладене, вважаю, що заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку п'ять днів з дня вручення ухвали суду, для усунення недоліків, які повинні бути усунуті шляхом визначення заінтересованих осіб у справі із зазначенням про них всіх необхідних відомостей, передбачених ст. 175 ЦПК України, визначенням способу захисту, поданням до суду уточненої заяви (відповідно до кількості сторін у справі), наданням підтверджуючих документів місця проживання заявника у м. Херсон; сплатою судового збору; поданням документів, долучених до заяви засвідчених у встановленому законом порядку.
В разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява буде визнана неподаною та повернута заявникові, що не позбавляє його в подальшому повторно звернутися до суду із заявою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 175, 177, 185, 293, 315, 316, 318 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Друга Херсонська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення заяви без руху направити заявнику.
Надати заявнику строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню, окремо від судового рішення за суттю не підлягає.
СуддяО. В. Ус