печерський районний суд міста києва
Справа № 757/25037/25-к
пр. 1-кс-22539/25
03 червня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про арешт майна,
29.05.2025 прокурор Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62025100120000206 від 14.04.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Як зазначає прокурор, що Згідно з ст. 1 Закону України «Про Національну Гвардію України» Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 67 (по стройовій частині) від 28.02.2023 солдат ОСОБА_4 (Г НОМЕР_2 ) з 22.02.2023 приступив до виконання обов'язків за посадою водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення 2-го батальйону оперативного призначення зазначеної військової частини, призначеного на цю посаду наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 22.02.2023 № 21 о/с.
Надалі наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 135 (по стройовій частині) від 22.05.2024 солдата ОСОБА_4 ( НОМЕР_3 ) звільнено з посади та зараховано в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Солдат ОСОБА_4 як військовослужбовець правоохоронного органу - Національної Гвардії України, повинен керуватися вимогами ст. ст. 27, 68 Конституції України, ч. 4 Вступу, ст. ст. 4, 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов'язують його свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, захищати і поважати конституційні права і свободи людини і громадянина, бути зразком високої культури, скромності та витримки, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, бути дисциплінованим, під час перебування поза розташуванням військової частини не допускати негідних вчинків.
Встановлено, що 13.04.2025 не пізніше 21 год. 30 хв., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на вулиці, неподалік будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у ОСОБА_4 виник словесний конфлікт із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який переріс в обопільну бійку, в ході якої у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, умисно, з метою протиправного спричинення смерті ОСОБА_5 , посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя людини, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи при собі ніж та тримаючи його в правій руці, наніс ОСОБА_5 колото-різані поранення шиї з ушкодженням великих судин, внаслідок чого настала смерть ОСОБА_5 неподалік місця події, а саме на прилеглій території до буд. АДРЕСА_2 .
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , близько 21 год. 30 хв. 13.04.2025, перебуваючи неподалік будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_5 , шляхом нанесення колото-різаних поранень шиї з ушкодженням великих судин.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється в умисному вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, тобто у вчиненні кримінального правопорушенні, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
14.04.2025 о 01 год. 50 хв. на підставі ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, затримано ОСОБА_4 та в ході особистого обшуку останнього серед іншого виявлено та вилучено предмети.
Постановою від 15.04.2025 предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Слідчий або прокурор у судове засідання не з'явились, прокурор направив заяву про розгляд клопотання без його участі та задоволення клопотання.
Особа, у володінні якої знаходиться предмети у судове засідання не з'явилась.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вилучене майно, оскільки вилучене майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, яке може бути предметом злочину та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 98, 167, 168, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на наступне майно: предмет схожий на ніж з рукояткою коричневого кольору та обклеєною стрічкою білого, червоного та синього кольорів зі слідами засохлої речовини бурого кольору на лезові; чохол для ножа коричневого кольору; два шнурки з кофти зі слідами речовини бурого кольору; куртку чорного кольору марки «ASMUS» зі слідами речовини бурого кольору, які належать підозрюваному ОСОБА_6 та куртку чорного кольору просочену кров'ю з пошкодженнями; штани джинсові з ременем у крові, кофту чорного кольору просочену кров'ю з пошкодженнями, труси з плямами крові; кросівки чорного кольору, шкарпетки чорного кольору; які належать ОСОБА_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1