Справа № 756/16276/21
Провадження № 2/756/73/25
11 червня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Ткач М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,
представника позивача - адвоката Філоненко В.В.,
представника відповідача - адвоката Горового О.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарєва Людмила Іванівна про визнання заповіту недійсним,
У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарєва Людмила Іванівна про визнання заповіту недійсним.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 15.04.2025 постановлено повторно направити на виконання ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 14.03.2024 про призначення посмертної комплексної судово-почеркознавчої та судово-психіатричної експертизи та ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 27.06.2024 у цивільній справі № 756/16276/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарєва Людмила Іванівна, про визнання заповіту недійсним. Доручено проведення посмертної комплексної судово-почеркознавчої та судово-психіатричної експертизи експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Бродських Сім'ї, буд.6) та експертам Відділу судово-психіатричної експертизи Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України" (адреса місцезнаходження: вул. Кирилівська, 103, м. Київ), попередивши їх про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків, передбачену ст. ст. 384, 385 КК України. Провідною установою визначено Державну установу «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України». Надано у розпорядження експертів матеріали цивільної справи №756/16276/21. Оплату за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 . Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарева Людмила Іванівна про визнання заповіту недійсним - зупинено.
16.05.2025 на адресу Оболонського районного суду міста Києва від Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» надійшов лист про необхідність уточнення доручення. Серед іншого, зазначається, що у даній справі доцільно призначити окремо посмертну судово-психіатричну експертизу та судово-почеркознавчу експертизу.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 26.05.2025 поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарєва Людмила Іванівна про визнання заповіту недійсним.
У судовому засіданні представником позивача ОСОБА_1 -адвокатом Філоненко В.В. було заявлено клопотання про призначення у справі посмертної судово-психіатричної експертизи.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Горовий О.В. у судовому засіданні заперечив проти заявленого клопотання.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, належним чином повідомлялись про день та час розгляду справи.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи по справі підлягає задоволенню.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Відповідно до ст. 105 ЦПК України, призначення експертизи у справі є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.
У постанові від 30 серпня 2023 року у справі № 317/1029/20 (провадження № 61-11588св22) Верховний Суд зазначив, що «за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо він був складений особою, яка через стійкий розлад здоров'я не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Для встановлення психічного стану заповідача в момент складення заповіту, який давав би підставу припустити, що особа не розуміла значення своїй дій і (або) не могла керувати ними на момент складання заповіту, суд призначає посмертну судово-психіатричну експертизу. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину. Таким чином, належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі на момент складення заповіту, може бути лише висновок посмертної судово-психіатричної експертизи».
Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов'язки, права та відповідальність судового експерта, організація та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Беручи до уваги вищенаведене, виходячи з зазначених представником позивача у позовній заяві підстав позову, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника позивача про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Суд вважає за можливе доручити проведення експертизи експертам Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» (м. Київ, вул. Кирилівська, 103А).
Щодо питань, які необхідно поставити на роз'яснення судовому експерту, суд, враховуючи Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, орієнтовний перелік питань, що ставляться на вирішення такої експертизи, вважає за необхідне поставити запитання перед експертом, зазначені в резолютивній частині ухвали.
Відповідно до ч. 4 ст. 139 ЦПК України суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов'язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.
З огляду на те, що представником позивача заявлено клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, то оплату вартості цієї судової експертизи слід покласти саме на позивача ОСОБА_1 .
У розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи № 756/16276/21.
При цьому, суд звертає увагу, що всі можливі документи, свідчення свідків, знаходяться у матеріалах справи. Залучення інших свідків або будь-яких інших додаткових документів є неможливим через відсутність таких.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, у відповідності до ст. 251 ЦПК України, провадження у справі на час її проведення слід зупинити.
Керуючись статтями 72, 103-105, 252, 253, 259, 353 ЦПК України, суд
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Філоненко В.В. про призначення посмертної судово-психіатричної у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарєва Людмила Іванівна про визнання заповіту недійсним - задовольнити.
Призначити у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарєва Людмила Іванівна про визнання заповіту недійсним, посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити питання:
-Чи страждав ОСОБА_4 на психічні захворювання (розлади) на момент написання (підписання) заповіту на ім'я ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лазаревою Людмилою Іванівною, 28 липня 2014 року?
-Чи міг ОСОБА_4 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на момент написання (підписання) заповіту на ім'я ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лазаревою Людмилою Іванівною, 28 липня 2014 року?
Проведення експертизи доручити експертам Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» (м. Київ, вул. Кирилівська, 103А), попередивши їх про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків, передбачену ст. ст. 384, 385 КК України.
У розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи № 756/16276/21.
Проведення експертизи здійснити на підставі письмових доказів, наявних у матеріалах цивільної справи №756/16276/21. Залучення інших свідків або будь-яких інших додаткових документів є неможливим через відсутність таких.
Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарева Людмила Іванівна про визнання заповіту недійсним - зупинити.
Копію ухвали направити учасникам судового процесу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали суду складено 16.06.2025.
Суддя М. М. Ткач