Справа № 950/1582/25
Номер провадження 1-кп/950/224/25
25 червня 2025 року Лебединський районний суд Сумської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження № 12025200590000157 від 06.05.2025 року про обвинувачення,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Рябушки, Лебединського району, Сумської області, українки, громадянки України, освіта середня, не працюючої, зареєстрованої та фактично проживаючої по АДРЕСА_1 , раніше не судимої;
за ч. 2 ст. 197-1 КК України;
Суд визнав доведеним, що в один із днів навесні 2025 року обвинувачена ОСОБА_5 , діючи з умислом на зайняття землі в охоронній зоні, достовірно розуміючи, що нею не отримано відповідного рішення уповноваженого органу та державної реєстрації про передачу їй у власність чи в користування земельної ділянки в охоронній зоні, не маючи правових підстав для використання землі, в порушення вимог чинного законодавства, з корисливих мотивів, умисно, із залученням найнятого працівника ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та орендованого трактора марки МТЗ-82, державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває у власності останнього,якому не повідомила про протиправність своїх дій, вказавши межі земельної ділянки, яку необхідно обробити, самовільно зайняла частину земельної ділянки площею 0,0164 га, яка перебуває у власності держави, має кадастровий номер 5922983700:11:002:0311, загальну площу 2,0767 га, цільове призначення - 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, розташована у смузі відведення автомобільної дороги загального користування місцевого значення С-190822 для під'їзду до с. Ляшки, Сумського району та перебуває на балансі ДУ «Інфраструктура Сумщини» Департаменту розвитку громад, територій та інфраструктури Сумської обласної державної адміністрації і здійснила її розорювання та засівання сільськогосподарською культурою, тим самим фактично незаконно використовувала її у власних потребах, завдавши, згідно проведеної перевірки дотримання вимог земельного законодавства та Постанови Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 року «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» шкоди на суму 1 655 грн. 82 коп.
Дії обвинуваченої ОСОБА_5 суд вважає необхідним кваліфікувати за ч. 2 ст. 197-1 КК України, так як вона здійснила самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю, щиро розкаялася і пояснила, що навесні 2025 року вона, не маючи правових підстав для використання землі, діючи умисно, із залученням найнятого працівника ОСОБА_6 та орендованого трактора марки МТЗ-82, який перебуває у власності останнього,якому не повідомила про протиправність своїх дій, вказавши межі земельної ділянки, яку необхідно обробити, самовільно, розорала земельну ділянку площею 0,0164 га, яка входить до складу ділянки, що має кадастровий номер 5922983700:11:002:0311, загальну площу 2,0767 га, цільове призначення - 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, яка перебуває у власності держави і розташована у смузі відведення автомобільної дороги місцевого значення С-190822 для під'їзду до с. Ляшки, Сумського району.
В подальшому розорана земельна ділянка була засіяна сільгоспкультурами.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження показів свідків і інших доказів стосовно фактичних обставин справи, зібраних в ході дізнання та досудового слідства, так як вони правильно усвідомлюються обвинуваченою та іншими учасниками процесу і ніким не оспорюються, що дає можливість визнати винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.
При визначенні покарання суд враховує, що скоєне обвинуваченим правопорушення згідно ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлені.
Крім того, призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, її стан здоров'я, матеріальний і сімейний стан та позитивну характеристику з місця проживання.
Приймаючи до уваги наявність декількох обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме - те що обвинувачена повністю визнала свою вину і щиро розкаялася у вчиненому кримінальному правопорушенні, активно сприяла його розкриттю, що завдані кримінальним правопорушенням збитки відшкодовані в повному обсязі та беручи до уваги особу обвинуваченої, суд вважає необхідним застосувати ч. 1 ст. 69 КК України і перейти до іншого, більш м"якого виду основного покарання, не передбаченого в санкції статті Особливої частини Кримінального Кодексу, яка передбачає покарання за цей злочин.
Враховуючи всі ці обставини, суд вважає необхідним призначити обвинуваченій покарання у виді штрафу, поскільки саме це покарання є необхідним і достатнім для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Запобіжний захід у справі не обирався.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 349, 368, 370-371, 373-376 КПК України;
ОСОБА_5 визнати винуватою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України та призначити їй покарання по цьому закону, застосувавши ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.
Строк покарання засудженої ОСОБА_5 вважати після набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід у справі не обирався.
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу подано не було.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники кримінального провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_7