Справа № 755/9656/25
Провадження №: 3/755/3877/25
"25" червня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., за при секретарі Косинській Ю.О., за участю прокурора Пшиченка І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали, які надійшли з Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого на посаді оператора відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,
встановив:
Суддею визнано встановленим, що ОСОБА_1 , який являється військовослужбовцем, уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 , в умовах особливого періоду, в порушення вимог ст.ст. 254, 259, 260 КУпАП, пункту 1 розділу 2 Інструкції зі складання ІНФОРМАЦІЯ_4 протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024, наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 245 від 25.12.2024, з 05.05.2025 по 23.05.2025, перебуваючи за місцем несення служби, а саме розташування ІНФОРМАЦІЯ_2 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , діючи недбало, протиправно, не склав адміністративний протокол відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був доставлений структурними підрозділами Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання адміністративних протоколів за ст.ст. 210, 210-1 КУпАП, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
В судовому засіданні прокурор Пшиченко І.П. зазначив, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять докази про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, у зв'язку з чим, просив накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
До суду ОСОБА_1 не прибув, подав заяву, де просив розглядати справу без його участі, при визначенні стягнення закрити справу через малозначність правопорушення.
Згідно вимог ст. 268 КУпАП - неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за суттю у його відсутність.
За вказаних обставин вважаю за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.
Встановлено, що старший солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.
Частиною 2 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно з вимогами ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення
Приписами ст. 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІУ, військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на військовослужбовців покладаються загальні обов'язки, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Відповідно до ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідним посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно зі статтею 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України внутрішній порядок досягається, зокрема глибоким розумінням, свідомим і неухильним виконанням військовослужбовцями обов'язків, визначених законами України та військовими статутами Збройних Сил України.
Згідно із приміткою до ст. 172-13 КУпАП, під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно- господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноваженого командування.
Відповідно до витягу з наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 № 245 від 25.12.2024 визначено коло уповноважених посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Відповідно до витягу з наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 № 37 від 15.03.2025 оператора відділення призову, старшого солдата ОСОБА_1 призначено уповноваженою посадовою особою, якому надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Згідно витягу з наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 № 71 від 03.05.2025 внесено зміни до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 245 від 25.12.2024 з призначенням оператора відділення призову, старшого солдата ОСОБА_1 уповноваженою посадовою особою, якому надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Перелік обов'язків ОСОБА_1 визначено Функціональними обов'язками оператора призову, де міститься підпис ОСОБА_1 про ознайомлення.
Таким чином, на оператора відділення призову, старшого солдата ОСОБА_1 покладено організаційно - розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а отже в розумінні положення примітки 172-13 КУпАП та ст. 425 КК України він являється військовою службовою особою - суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 172-15 КУпАП.
Водночас, в порушення наведених вище вимог законодавства, чітко знаючи та розуміючи зміст покладених на нього обов'язків з військової служби, проте діючи всупереч зазначеним обов'язкам, старший солдат ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, допустив недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, при наступних обставинах.
Так, Дарницькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону під час перевірки додержання вимог законодавства посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 був виявлений факт доставки працівниками Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції України у м. Києві в порядку ст. 259 КУпАП ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який вчинив адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.
Отже, єдиною законною метою доставлення ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 перевірки було саме складання протоколу про адміністративне правопорушення.
У відповідності до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою собою. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.12.2024 за № 245 старшого солдата ОСОБА_1 призначено відповідальним за складання адміністративних протоколів.
Водночас, аналізом журналу обліку протоколів та постанов про адміністративні правопорушення та документів до них, в ході перевірки встановлено, що після доставлення ОСОБА_5 органами Національної поліції до нього заходи адміністративного реагування вжито не було, що суперечить вимогам ст. 254, 259, 260, КУпАП, пункту 1 розділу 2 Інструкції зі складання ІНФОРМАЦІЯ_4 протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністра оборони України № 3 від 01.01.2024.
В своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що дійсно працівниками Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції України у м. Києві 05.05.2025 року о 22.56 годині до ІНФОРМАЦІЯ_2 було доставлено ОСОБА_2 , який перебував у розшуку, після проходження військово-лікарської комісії громадян був переданий йому для подальших дій, однак відповідний протокол про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_2 ним не був складений. На момент доставлення ОСОБА_2 була пізня година, в приміщенні були і інші особи за якими потрібен був нагляд та консультації, у зв'язку з чим ОСОБА_2 запропоновано спочатку пройти ВЛК, після чого з ним були б проведені інші законодавчі дії. Однак, ОСОБА_2 , після проходження офтальмолога, скористався завантаженістю працівників лікарні та ІНФОРМАЦІЯ_4, залишив приміщення лікарні. Свою вину визнав повністю, просив обмежитись усним зауваженням.
Отже, в діях старшого солдата ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП - недбале ставлення військової службової особи до обов'язків військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Водночас, законодавець надає визначення поняття демобілізації як комплексу заходів, спрямованих, серед іншого, на планомірне переведення Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати мирного часу (оголошення якої дає підстави для закінчення особливого періоду).
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України. На цей час відповідних рішень Президентом України не приймалось.
Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних лій.
Особливий період розпочався з моменту набрання чинності Указом Президента України від 17.03.2014 № 303 та продовжується до оголошення (набрання чинності) окремого рішення Президента України про демобілізацію.
Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжується.
Таким чином, військовослужбовець Збройних Сил України оператор відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_2 старший солдат ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 11, 16, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, ст. 254, 259, 260 КУпАП, пункту 1 розділу 2 Інструкції зі складання ІНФОРМАЦІЯ_4 протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністра Оборони України № 3 від 01.01.2024, недбало поставився до військової служби, що виразилось у не складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_2 , який був доставлений органами Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання адміністративного протоколу, передбаченого ст. 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КупАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як наголошується в ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частина друга статті 172-15 КУпАП передбачає відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Вина ОСОБА_1 , окрім визнання ним вини, підтверджена дослідженими матеріалами справ, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення № 25 від 23.05.2025 року;
- копією військового квитка ОСОБА_1 ;
- копією довідки про доставлення (супроводження) ОСОБА_2 до територіального ІНФОРМАЦІЯ_4 та соціальної підтримки;
- карткою про перебування ОСОБА_2 на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- витягом з наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 № 245 від 25.12.2024 про призначення посадових осіб, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення;
- витягом з наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 № 37 від 15.03.2025 про призначення старшого солдата ОСОБА_1 уповноваженою посадовою особою, якому надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення;
- витягом з наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 № 71 від 03.05.2025 про внесення змін до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 245 від 25.12.2024;
- копією функціональних обов'язків оператора призов.
При вирішенні питання про відповідальність особи, суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Разом з тим, згідно із ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності й обмежитись усним зауваженням.
Таким чином, враховуючи викладене, суддя вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Враховуючи обставини правопорушення, докази наявні у матеріалах справи, суддя дійшов до висновку про відсутність підстав для звільнення його від адміністративної відповідальності у зв'язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкцій ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Відповідно до пункту 12 статті 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Так, ОСОБА_1 являється військовослужбовцем, а тому підлягає звільненню від сплати судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. 23, 24, 30, 172-15, 283, 284 КУпАП, суддя, -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави.
Роз'яснити, що в разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: М. Сазонова