Справа № 591/7392/23
Провадження № 1-кп/591/260/23
25 червня 2025 року Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді - ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 , прокурора - ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 , обвинуваченого - ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 ,
В провадженні суду знаходиться обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, та відносно якого застосовано запобіжні заходи у виді тримання під вартою.
20 червня 2025 року до суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке мотивовано тим, що строк тримання під вартою закінчується 25 липня 2025 року, але судовий розгляд не завершено та продовжують існувати ризики, які були підставою для обрання такого заходу забезпечення, зокрема можливість обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Прокурор просить продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання.
Захисник в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на необґрунтованість заявлених у клопотанні ризиків, які обумовили тримання під вартою, та недоведення їх стороною обвинувачення. Крім того вважає, що визначений ухвалою суду розмір застави є непомірним тягарем та не враховує його фінансовий стан.
Обвинувачений просив змінити йому запобіжний захід і звільнити з-під варти, посилаючись на те, що обвинувачення є надуманим і надати можливість довести свою невинність у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, перебуваючи з сім'єю.
Заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов таких висновків.
Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за скоєння якого передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі. Окрім того, в обвинуваченні міститься інформація про зв'язки обвинуваченого з представниками спецслужб РФ, він проживає поблизу кордону, обізнаний про місце проживання свідків та їх родичів у кримінальному провадженні.
Тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, свідчить про ступінь суспільної небезпечності обвинуваченого та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинене кримінальне правопорушення підвищує ризик того, що він може ухилитися від суду та іншим чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
За таких обставин суд приходить до висновку про неможливість запобігти наведеним ризикам шляхом застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
З цих підстав суд дійшов висновку про неможливість задоволення клопотання про застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки лише такий винятковий запобіжний захід, як тримання під вартою, зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, запобігти існуючим ризикам, а тому такий захід забезпечення відповідає меті кримінального провадження та суспільному інтересу, який превалює над принципом поваги до свободи особистості.
В даному випадку, суд вважає, що обраний стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, та не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Крім того, оцінюючи наведені прокурором у клопотанні та в судовому засіданні ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає, що їх наявність продовжує існувати з огляду на такі обставини як: тяжкість злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_7 ; наявності в обвинуваченні інформації про зв'язки ОСОБА_7 з представниками спецслужб РФ; місця проживання обвинуваченого поблизу кордону; обізнаності обвинуваченого про місце проживання свідків та їх родичів у кримінальному провадженні.
Встановлені на стадії застосування запобіжного заходу ризики зі сплином часу зменшуються, разом із тим вони ще є достатньо суттєвими на даній стадії кримінального провадження, що дає можливість дійти висновку, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою з великою вірогідністю, не зможе запобігти існуючим ризикам, що в свою чергу не буде слугувати виконанню завдань кримінального судочинства, передбачених ст. 2 КПК України.
Наявність у обвинуваченого членів сім'ї не є достатніми для висновку про нівелювання існуючих ризиків на даній стадії судового провадження.
Крім того, суд вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_7 можливо визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Такий захід, на думку суду зможе додатково психологічно стримувати обвинуваченого при звільненні з тримання під вартою не порушувати покладені на нього судом обов'язки, не переховуватись від правосуддя, не впливати на свідків та не вчиняти інших правопорушень, оскільки у іншому випадку застава може бути стягнута в державний бюджет та до обвинуваченого може бути знову застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Керуючись вимогами ч. 5 ст. 183 КПК України, суд вважає необхідним визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, що становить 400 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1211200 гривень 00 коп. та з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1,2,3,4,5,8,9 ч.5 ст.194 КПК України.
Вказаний розмір застави, на думку суду буде гарантувати виконання покладених на обвинуваченого обов'язків, забезпечить його належну процесуальну поведінку. На даний час підстав для зміни розміру застави суд не вбачає з огляду на тяжкість та характер обвинувачення, введеного в країні воєнного стану та напруженої ситуації у зв'язку з цим в Сумській області.
Таким чином, клопотання прокурора слід задовольнити частково, продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, але при цьому визначити розмір застави, як альтернативний запобіжний захід.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176,177,178,183,199, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 22 серпня 2025 року включно.
Визначити розмір застави в сумі 1211200 гривень 00 копійок.
У разі внесення застави та після звільнення ОСОБА_7 з-під варти, покласти на обвинуваченого наступні обов'язки: 1) прибувати до суду по першому виклику; 2) не відлучатися за межі визначеного місця проживання без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити заставодавцю та обвинуваченому, що, у разі невиконання обов'язків, застава звертається в дохід держави, а після звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинуваченими - з моменту вручення її копії.
Судді