ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4144/25
провадження № 2/753/5420/25
(ЗАОЧНЕ)
20 травня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Гайової С.Г., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська-34» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У лютому 2025 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська-34» звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання багатоквартирним будинком в розмірі 32 878,49 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що забезпечує управління, утримання та експлуатацію багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач є власником квартири НОМЕР_1 у вказаному будинку та зобов'язаний сплачувати внески на утримання та забезпечення належної експлуатації спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до рішень загальних зборів ОСББ. У зв'язку із несплатою відповідачем внесків на утримання будинку та прибудинкової території у період з березня 2022 року по лютий 2025 року, у нього утворилася заборгованість, яка складає 27 510,10 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідача суму вказаної заборгованості, 3% річних від суми боргу у розмірі 1 179,55 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 188,84 грн, що загалом складає 32 878,49 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 березня 2025 року позовну заяву було передано для розгляду судді Якусику О.В.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 753/4144/25 за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 30 квітня 2025 року.
30 квітня 2025 року розгляд справи відкладено на 22 травня 2025 року.
Позивач у судове засідання не прибув, до початку судового засідання представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
У судове засідання відповідач не з'явилася, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідачеві копія ухвали суду про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви, повістки про виклик до суду надсилалися за адресою місцезнаходження нерухомого майна, однак адресована відповідачу поштова кореспонденція була повернута до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній».
Інформація про стан розгляду справи викладалась у відповідних процесуальних документах - ухвалах суду, які, відповідно до приписів Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень України оприлюднювались у цьому Реєстрі. Окрім того інформація про стан дату і час розгляду справи була розміщена на офіційному веб-сайті Судової влади України.
Відповідно до вимог частини одинадцятої статті 128 ЦПК України відповідач викликаються до суду також через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Як визначено частиною восьмою статті 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтями 174, 178 ЦПК України та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.
Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення, проти чого позивач не заперечував.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов до таких висновків.
Як слідує з матеріалів справи, ОСББ «Урлівська-34» забезпечує управління, утримання та експлуатацію багатоквартирного (житлового) будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до ч. 1 ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Статтею 22 Закону передбачено, що для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання.
Відповідно до ст. 21 Закону порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та статуту об'єднання.
Як встановлено статтею 10 Закону «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
З матеріалів справи слідує, що рішенням установчих зборів ОСББ «Урлівська-34» від 19 вересня 2018 року затверджено з 01 січня 2019 року щомісячний внесок для співвласників на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 6,58 грн за 1кв.м. загальної площі квартири та нежитлового приміщення.
Рішенням загальних зборів ОСББ «Урлівська-34» від 17 вересня 2020 року затверджено з 01 жовтня 2020 року обов'язковий внесок для співвласників на послуги консьєржів у будинку у розмірі 120 грн на місяць з кожної квартири та нежитлових приміщень.
Також рішенням загальних зборів ОСББ «Урлівська-34» від 27 червня 2024 року затверджено обов'язковий одноразовий внесок на закупівлю генератора для підключення всіх насосів та по 1 ліфту в під'їзді в розмірі 2 000,00 грн з квартири, а також надано дозвіл правлінню, погоджено та затверджено обов'язковий внесок у розмірі 400 грн з квартири на закупівлю пального, ТО для генератора. Внесок у розмірі 400 грн на закупівлю пального та технічне обслуговування для генератора нараховувався співвласниками у вересні 2024 року.
Відповідач з 01 березня 2022 року не сплачував щомісячні внески на утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого станом на 01 лютого 2025 року у нього утворилась заборгованість у розмірі 27511,10 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов. Визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Як слідує зі змісту позовних вимог, у зв'язку із несвоєчасною сплатою відповідачем внесків на утримання будинку, позивачем також нараховані інфляційні втрати за період з березня 2022 по січень 2025 року в розмірі 4 188,84 грн та 3% річних в розмірі 1 179,55 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку про його відповідність вимогам законодавства, а тому вважає обґрунтованою вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат в розмірі 4188,84 грн, а також 3% річних в розмірі 1179,55 грн.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.
Позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 2400 грн.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу, позивач до матеріалів справи надав копію договору про надання правової допомоги №9/10.2024 від 01 жовтня 2024 року, який укладений між ОСББ «Урлівська-34» та ФОП ОСОБА_2 ; акт №1/17.01.2025 приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 надав ОСББ «Урлівська-34» наступні послуги: аналіз справи та формування доказової бази у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 вартість - 1200 грн та підготовка позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та подання їх до суду вартість - 1200 грн; копію платіжної інструкції №1037 від 29 жовтня 2024 року на суму 1 200 грн; копію платіжної інструкції №1 055 від 21 листопада 2024 року на суму 1200 грн; розрахунок витрат на правову допомогу від 12 лютого 2025 року на підставі договору про надання правової допомоги №9/10.2024 від 01.10.2025 та довіреність №1 від 20.01.2025.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Вбачається, що ФОП ОСОБА_2 не є особою, яка здійснює адвокатську діяльність, суду не надано доказів протилежного, не долучено до матеріалів справи свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльність, посвідчення адвоката, витягу з ЄРАУ, ордеру на надання правовою допомоги.
У постанові від 31 травня 2023 року у справі № 757/13974/21-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду висловив наступну позицію. У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, відповідно до статті 1 якого договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (частина третя статті 4зазначеного Закону).
Відповідно до статті 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об'єднанням.
Витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України (див. пункт 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21)).
З огляду на викладене, зважаючи на те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі, враховуючи те, що юридичні послуги були надані позивачу особою, яка не здійснює професійної адвокатської діяльності, суд доходить висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу 2 400,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача в сумі 3 028 грн.
Керуючись ст. 10, 11, 13, 76 - 81, 89, 141, 263-265, 273-279,354 ЦПК України, суд
Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська-34» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська-34» заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкових територій з 01.03.2022 по 01.02.2025 у розмірі 27 510 (двадцять сім тисяч п'ятсот десять) гривень 10 копійок, інфляційні втрати в розмірі 4 188 (чотири тисячі сто вісімдесят вісім) гривень 84 копійки, 3% річних в розмірі 1 179 (одна тисячі сто сімдесят дев'ять) гривень 55 копійок та судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Позивач: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська-34», код ЄДРПОУ 42558220, місце знаходження: 02081, м. Київ, вул. Урлівська, буд. 34.
Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження не відома, РНОКПП: не відомий, місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На заочне рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 25 червня 2025 року.
Суддя Олександр ЯКУСИК