Справа №705/4301/24
1-кс/705/1043/25
25 червня 2025 року м. Умань
Слідчий суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ;
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умані клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 по кримінальному провадженню №42024252100000051 від 02.07.2024 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки російської федерації с. Каргала Промислового району Оренбурської області, громадянки рф, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 321 КК України,
Слідчий відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 звернулась до слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024252100000051 від 02.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 306, ч. ч. 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. ч. 3, 4 ст. 321, ч. ч. 1, 2 ст. 209 КК України.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, з метою вчинення особливо тяжких злочинів (незаконного придбання, зберігання та перевезення з метою збуту та незаконного збуту наркотичних засобів, а також сильнодіючого лікарського засобу - дифенгідрамін (димедрол) у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше квітня місяця 2024 року, точної дати, часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено, до ОСОБА_4 звернулася ОСОБА_7 , яка будучи особою без визначеного роду занять, володіючи якостями лідера, організаторськими здібностями, керуючись корисливим мотивом і прагненням до наживи, маючи надійний канал поставки наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів, запропонувала останній увійти до складу стійкого ієрархічного об'єднання - злочинної організацію, з метою протиправного збагачення, шляхом вчинення систематичного незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконного збуту наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів на території м. Одеса та м. Черкаси.
Таким чином ОСОБА_4 , надавши свою згоду на пропозицію ОСОБА_7 , погодившись на умови останньої, стала учасником очолюваної ОСОБА_7 злочинної організації.
Так, найвищу ланку у злочинній організації, взявши на себе функцію загального керівництва злочинною організацією, ОСОБА_7 , відвела собі та особисто підібрала та залучила до участі у ньому в якості співорганізатора довірену особу зі свого найближчого оточення ОСОБА_8 , яким повинні були підпорядковуватися інші учасники злочинної організації, які безумовно, чітко і своєчасно повинні були виконувати всі вказівки, настанови та вимоги. При цьому, саме ОСОБА_7 , спільно з ОСОБА_8 , мали визначати напрямки злочинної діяльності, ролі співучасників, ієрархічне положення кожного з них, розробляти плани вчинення злочинів і доводити до безпосередніх виконавців їх вчинення, координувати їх злочинну діяльність згідно з ієрархічною побудовою організації, приймати рішення про включення до складу злочинної організації нових членів, здійснювати контроль за їх діяльністю через підпорядкованих безпосередньо їм членів, за необхідності особисто приймати участь у вчиненні злочинів, розподіляти отримані злочинним шляхом кошти.
Другу ланку у злочинній організації ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відвели своїм найбільш довіреним особам - ОСОБА_9 , якого визначили адміністратором телеграм-чату зі збуту наркотичних засобів « ОСОБА_10 », з метою ведення злочинної діяльності пов'язаної з вчиненням систематичного незаконного збуту наркотичних засобів, обіг яких обмежено на території м. Черкаси, батькам - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які на спільних зборах із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обговорювали та надавали рекомендації, щодо вчинення злочинів пов'язаних з незаконним збутом наркотичного засобу - метадон та сильнодіючого лікарського засобу - димедрол, та здійснювали постачання наркотичного засобу - метадон.
Третя ланка у злочинній організації складалась із інших учасників злочинної організації, між якими було розподілено їх функції та ролі, а саме: постачальників сильнодіючого лікарського засобу - димедрол, якими є ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Осіб, які здійснювали фасування, перевезення, розкладання суміші з наркотичного засобу та сильнодіючого лікарського засобу, з метою подальшого збуду, а саме: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , а також осіб які здійснювали фасування, зберігання з метою збуту суміші з наркотичного засобу, та сильнодіючого лікарського засобу - ОСОБА_21 , ОСОБА_4 . Осіб, які здійснювали розкладання заздалегідь пофасованого для збуту наркотичного засобу - метадон та сильнодіючого лікарського засобу - димедрол - ОСОБА_22 та інших невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб. Пособників: ОСОБА_23 , який за грошову винагороду здійснював діяльність по контролю виведення грошових коштів, отриманих від збуту наркотичних засобів, з банківських рахунків, зняття грошових коштів з банківських карток, які попередньо за грошову винагороду були отримані в користування від третіх осіб, та ОСОБА_24 , який раніше працював в правоохоронних органах та будучи обізнаним про форми і методи документування злочинів, пов'язаних зі збутом наркотиків, здійснював консультування щодо конспірації її діяльності з метою уникнення притягнення до відповідальності та запобігання викриття правоохоронними органами діяльності учасників організації за встановлену щомісячну грошову винагороду.
Завданнями і метою існування злочинної організації було налагодження збуту наркотичних засобів на території м. Одеса та м. Черкаси, задля незаконного збагачення учасників групи, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_24 , ОСОБА_23 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_20 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_22 ОСОБА_21 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб.
ОСОБА_4 , як учасник злочинної організації, виконувала такі функції:
- вживала необхідних заходів для утримання місць, призначених для незаконного зберігання наркотичних і сильнодіючих лікарських засобів;
-розважувала наркотичні і сильнодіючі лікарські засоби на дози, фасувала і пакувала їх для подальшого їх збуту;
-вживала заходів конспірації діяльності злочинної організації, зокрема, шляхом приховування пакувального матеріалу, зважувальних пристроїв, засобів зв'язку, заборонених речовин у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 ..
Так, задокументована діяльність організованої групи полягала в систематичному придбанні та/або виготовленні наркотичного та сильнодіючого лікарського засобів, їх перевезенні до міста Жашків, де вказані речовини розважувались на «дози», змішувались між собою, фасувались та пакувались у так звані «майстер-клади», тобто велику кількість окремих згортків, поміщених в об'ємне фасування.
Відповідно до розробленого ОСОБА_7 плану вчинення злочинів, з яким були обізнані основні учасники, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 здійснювали фасування в полімерні згортки наркотичний засіб метадон змішуючи його при цьому із сильнодіючим лікарським засобом дифенгідрамін (димедрол), в невстановленому в ході досудового розслідування місця, які після цього незаконно приховано зберігали та перевозили заздалегідь пофасовану суміш за місцем проживання ОСОБА_7 .
В подальшому ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, незаконно перевезла, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб заздалегідь пофасований наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, з метою подальшого збуту невідомим особам в м. Одеса.
30.04.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано відповідно до ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України.
30.04.2025 року повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці російської федерації, громадянці України, зареєстрованій та проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимій.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених:
ч. 2 ст. 255 КК України, тобто в участі у злочинній організації;
ч. 3 ст. 307 КК України, тобто в незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту та незаконному збуті наркотичних засобів, вчиненому організованою групою в складі злочинної організації;
ч. 4 ст. 321 КК України, тобто в незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті сильнодіючих лікарських засобів, вчиненому організованою групою в складі злочинної організації без спеціального на те дозволу.
02.05.2025 слідчим суддею ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб з 30 квітня 2025 до 28 червня 2025 року включно, без застосування застави.
В якості підстав продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , слідчий зазначає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України.
У клопотанні слідчий просить продовжити строк запобіжного заходу - тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 30.07.2025, без можливості внесення застави.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив суд продовжити відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою без можливості внесення застави. Зазначив, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних злочинів, враховуючи її особу та характер правопорушення, наявні ризики того, що підозрювана може незаконно впливати на свідків з метою зміни їх показів на його користь, також може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від органів досудового слідства та суду, у зв'язку з чим її належна процесуальна поведінка може бути забезпечена лише запобіжним заходом у виді тримання під вартою без застосування застави.
Захисник підозрюваної в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, просив в задоволенні клопотання відмовити та звільнити обрати щодо підозрюваної запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, підтримала думку свого захисника.
Слідчий суддя, вислухавши думку осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, вивчивши матеріали клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.
У силу ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1 ст. 197 КПК України).
Згідно з ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Уманського РУП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні за №42024252100000051 від 02.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України.
30.04.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано відповідно до ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України.
30.04.2025 року повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до пред'явленої підозри, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених:
ч. 2 ст. 255 КК України, тобто в участі у злочинній організації;
ч. 3 ст. 307 КК України, тобто в незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту та незаконному збуті наркотичних засобів, вчиненому організованою групою в складі злочинної організації;
ч. 4 ст. 321 КК України, тобто в незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті сильнодіючих лікарських засобів, вчиненому організованою групою в складі злочинної організації без спеціального на те дозволу.
02.05.2025 слідчим суддею ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб з 30 квітня 2025 до 28 червня 2025 року включно, без застосування застави.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_4 необхідно врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
1.Щодо обґрунтованості підозри
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Суд ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі Нечипорук і Йонкало проти України термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі Мюррей проти Об'єднаного Королівства від 28.10.1994, Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30.08.1990).
Обґрунтованість підозри повинна бути визначена, враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, обґрунтовується зібраними доказами та іншими матеріалами кримінального провадження.
Крім того, обґрунтованість підозри перевірялась слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу. Жодних доказів, які могли б дозволити суду зробити висновок про необґрунтованість підозри на час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою в судовому засіданні надано не було.
Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру за своїм змістом відповідає вимогам ст. 278 КПК України та на даному етапі сумнівів щодо його законності або порушення порядку вручення не викликає.
Даних про зміну раніше оголошеної підозри чи її скасування до суду не надано.
2. Обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування
Строк дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваної ОСОБА_4 спливає 28.06.2025.
Зокрема, орган досудового розслідування зазначає, що необхідно виконати наступні дії, а саме: провести тимчасовий доступ до інформації, згідно до ухвал ІНФОРМАЦІЯ_2 в банківських установах та долучити до матеріалів кримінального провадження дані про рух коштів, провести їх аналіз на встановлення інших осіб, які можуть бути співучасниками чи свідками; долучити до матеріалів кримінального провадження висновки призначених судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, долучити до матеріалів кримінального провадження висновки призначених фоноскопічних експертиз, повідомити про зміну раніше повідомленої підозри з урахуванням отриманих нових відомостей в ході проведення досудового розслідування; виконати вимоги ст. 290 КПК України зі стороною захисту, що потребує певного часу відповідно до ч. 10 ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; виконати інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність.
Виконувачем обов'язків керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 3 (трьох) місяців, тобто до 30.07.2025.
Отже, у кримінальному провадженні продовжуються проводитися ряд слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, направлених на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, які об'єктивно перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_4 .
У судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили про безпідставне затягування розслідування кримінального провадження, але існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.
3. Щодо наявності ризиків
Слідчий суддя зауважує, що згідно з вимогами чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованої підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені цією статтею.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
В обґрунтування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий посилався на те, що заявлені під час застосування вказаного запобіжного заходу ризики не зменшилися, продовжують існувати, та виправдовують продовження застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
(І) Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та / або суду.
Надаючи оцінку тому, чи існує ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування, суду, слідчий суддя виходить з сукупності встановлених відомостей, що може доводити або спростовувати вірогідність вчинення підозрюваною дій, спрямованих на порушення відповідних обов'язків.
ОСОБА_4 усвідомлює, що вона вчинила умисні особливо тяжкі злочини, за які передбачене найтяжче покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна, а також що остання усвідомлює, що є учасником злочинної організації, за що була затримана порядку ст. 208 КПК України та невідворотність вказаного покарання у разі визнання її винним судом, може спонукати підозрювану ОСОБА_4 до переховування від органу досудового розслідування та суду, а саме: зміни місця проживання, пов'язаного з виїздом до іншої країни; виїзду до непідконтрольних на даний час територій України. Також підозрювана, не має сталих соціальних зв'язків, остання офіційно не працевлаштована, не має постійного джерела прибутку.
(ІІ) Ризик незаконного впливу на свідків, потерпілого, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя враховує, що інкримінований підозрюваній злочин вчинений у складі злочинної організації, у зв'язку з чим вона може координувати свої дії з іншими співучасниками, впливаючи на зміст, характер, обсяг їх показань та процесуальну поведінку.
Заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. У зв'язку з чим достатня вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки, не будучи обмеженою у вільному доступі до інших осіб, підозрювана може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі. Хоча під час досудового розслідування свідки були допитані, разом з тим, відповідно до вимог статей КПК України, доказом для суду, який розглядатиме кримінальне провадження по суті, у вигляді показів свідків, є тільки ті покази, які суд здобув безпосередньо під час судового розгляду справи по суті, а тому ризик впливу на свідків є високим.
(ІІІ) Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказаний ризик підтверджується характером кримінального правопорушення, у скоєнні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 . На думку слідчого судді, зважаючи на те, що її злочинна діяльність носить тривалий, систематичний та цілеспрямований характер, підозрювана може продовжити вчинення такого кримінального правопорушення й надалі у разі не перебування під вартою.
(IV) Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином
Вказаний ризик може виразитись в не з'явленні до слідчого, прокурора та суду за викликом, а тому без застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, іншим чином неможливо забезпечити її належну процесуальну поведінку.
У зв'язку з вищевикладеним, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, передбачених статтею 177 КПК України.
Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання настанню вказаних ризиків.
Слідчий суддя, враховуючи конкретні обставини злочинів, суспільну небезпечність та характер вчинених злочинів, за якими підозрюється ОСОБА_4 , вважає, що достатнім для забезпечення виконання покладених на підозрювану ОСОБА_4 обов'язків буде запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а більш м'який запобіжний захід не може бути обраний.
Отже, при вирішенні питання про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою, слідчий суддя виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України.
Таким чином, на даному етапі кримінального провадження продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні та стороною захисту не доведені.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
За таких обставин, клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування є виправданим заходом та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 132, 177, 178, 182, 183, 193-197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в державній установі « ІНФОРМАЦІЯ_4 », строком на 36 днів, в межах строку досудового розслідування, до 30.07.2025 включно, без можливості внесення застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваній, захиснику, слідчому, прокурору негайно після її оголошення,та направити до ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 25.06.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1