Справа № 703/3773/25
2-а/703/63/25
про повернення позовної заяви
25 червня 2025 року м. Сміла
Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Овсієнко І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
16.06.2025 позивач, із використанням системи «Електронний суд» звернувся із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, в якому просить скасувати постанову Головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченко Владислава Олеговича серії АВ №00006237 від 29.05.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду від 18.06.2025 позовну заяву залишено без руху, оскільки вона не відповідає вимогам, встановленим ст. 161 КАС України, а також позивачем, яким пропущений строк звернення до адміністративного суду, не подана заява про його поновлення відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України.
На виконання ухвали суду позивачем 20.06.2025 подано, з використанням системи «Електронний суд», позовну заяву в новій редакції, з додатками, а також клопотання про поновлення строку оскарження постанови про адміністративне правопорушення.
Клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку обґрунтоване тим, що поштове відправлення із копією оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав особисто 04.06.2025, позовну заву подано із використанням системи «Електронний суд» 16.06.2025, відтак позивачем дотримано строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 286 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Строк, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Відповідно до частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У пункті 41 рішення від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".
Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
У справі "Устименко проти України" ЄСПЛ зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.
Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Вказані висновки сформульовані в постанові ВП ВС від 01.02.2024 в справі №990/270/23.
Застосовуючи наведений підхід до обставин даної справи, суд вказує наступне.
На підтвердження дотримання процесуального строку звернення до суду позивачем до позовної заяви в новій редакції додано повідомлення про вручення Діхтяренку поштового відправлення №0610256693456. З наданої фотокопії неможливо встановити, хто є відправником вказаного відправлення, тим більше його вміст. З метою перевірки вказаної обставини, судом використано загальнодоступний сервіс трекінгу відправлень ДП «Укрпошта» щодо поштового відправлення №0610256693456, з даних якого встановлено його вручення адресатові в с. Ташлик із використанням пересувного відділення, що мало місце 04.06.2025, однак відсутні будь-які дані про відправника або інша інформація, яка б давала підстави вважати, що у вказаному відправленні позивачеві в справі надсилалася від Державної служби України з безпеки на транспорті копія оскаржуваної постанови. При цьому позивачем не надано конверту вказаного поштового відправлення.
Надати належну оцінку вказаним обставинам можливо лише в сукупності із наступним.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 КАС України).
За ч. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Таким актом, зокрема, є постанова в справі про адміністративне правопорушення.
Позивачем не надано копії оскаржуваної постанови, будь-які клопотання з даного приводу відсутні.
Вказане було підставою для залишення адміністративного позову без руху на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України (невідповідність позовної заяви вимогам ст. 161 КАС України) згідно з ухвалою суду від 18.06.2025, станом на час подання позовної заяви в новій редакції, названий недолік не виправлений.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 5 ст. 169 КАС України).
Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.В. Овсієнко