Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 2314/5677/12
Провадження 2-зз/711/11/25
25 червня 2025 року суддя Придніпровського районного суду міста Черкаси Булгакова Ганна Володимирівна, розглянувши матеріали клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову,-
24.06.2025 ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, в якому просила скасувати ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.12.2013 по справі № 2314/5677/12.
Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 24.02.2025 клопотання передано для розгляду судді Булгаковій Г.В.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку про необхідність його повернення без розгляду з огляду на наступне.
Частиною 1 та 2 статті 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення встановленні статтею 183 ЦПК України.
Відповідно до частини 1 статті 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Проте, всупереч зазначеним вимогам законодавства, заявником не надано доказів надіслання (надання) клопотання про скасування заходів забезпечення позову іншим учасникам справи (провадження). Такими доказами можуть бути, наприклад, квитанція установи, що здійснює поштові відправлення, із зазначенням даних щодо кореспонденції, дати її відправлення та її одержувача, опис поштового вкладення з печаткою установи, копія конверту зі штампом тощо.
Оскільки ЦПК України встановлює обмежений строк для розгляду клопотань про скасування заходів забезпечення позову, завчасне направлення заявником копії такого клопотання та доданих до нього матеріалів усім учасникам справи є важливою передумовою дотримання судом основних засад цивільного судочинства. Це необхідно для того, щоб сторони були належним чином повідомлені про надходження клопотання, мали достатньо часу для ознайомлення з його змістом та могли підготувати свої пояснення або заперечення.
Недотримання цієї вимоги та, як наслідок, неотримання учасниками справи копії клопотання, тягне за собою порушення таких фундаментальних принципів, як змагальність та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасників справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами та надати свої доводи і заперечення.
Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття «обмеження основоположних прав і свобод» від прийнятого у законотворчій практиці поняття «фіксація меж самої сутності прав і свобод» шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визначаючи таку практику допустимою. При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
Таким чином, зазначені вимоги до заяв (клопотань, заперечень), передбачені ЦПК України, носять не формальний характер, а є обов'язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом своїх порушених прав. Недотримання цих вимог відповідно тягне за собою залишення заяви без руху або її повернення.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, включаючи процесуальні заборони та обмеження, метою яких є запобігання безладному перебігу судового процесу. Водночас, ЄСПЛ зазначав, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992).
У рішенні у справі «Bellet v. France» від 4 грудня 1955 року, ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010).
Відповідно до частини 4 статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову подано без додержання вимог частини 2 статті 183 ЦПК України, а саме без надання суду доказів про надсилання (надання) такого клопотання іншим учасникам справи, воно підлягає поверненню заявнику без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 158, 183, 353 ЦПК України, суддя, -
Клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову - повернути заявнику без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Суддя: Г. В. Булгакова