Справа № 569/7096/25
19 червня 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Яковлєв Д.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 281693, 25 березня 2025 року о 20:41 год. в м. Рівне по вул. Д. Галицького, 16, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager 7510, що підтверджується тестом № 992 від 25.03.2025, результат становить 0,47%.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав. Стверджував, що транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння не керував. Під час спілкування з поліцейськими йому було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. Погодившись на огляд, він декілька разів продував Драгер і лише на третій спробі результат показав 0,47 %. З результатом він погодився і зазначив, що пристрій не міг показати такий результат, попросив повторно пройти перевірку. У відповідь працівник поліції запропонував пройти повторну перевірку в медичному закладі, однак відразу запевнив, що це нічого не змінить та переконав його в тому, що повторно проводити перевірку в медичному закладі немає сенсу. Однак він наполягав на проведенні огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, на що йому було відмовлено.
Під час розгляду справи захисник ОСОБА_1 - адвокат Якобчук П.О. просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, з підстав викладених у письмових поясненнях.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Якобчука П.О., дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
За положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 1.6. «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 вересня 2009 року № 400/666, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
За змістом ст. 266 КУпАП огляд особа, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно п. 9 Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
З наведеного слідує, що огляд на стан сп'яніння у медичному закладі є невід'ємною складовою освідування водія і поліцейський зобов'язаний запропонувати йому пройти такий медичний огляд, а в разі незгоди - зафіксувати відмову.
При цьому, доказами такої відмови можуть бути письмові пояснення двох свідків огляду або її відеофіксація.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Дослідженням відеозапису встановлено, що коли ОСОБА_1 спілкується з поліцейськими, які повідомляють останньому про наявність в нього ознаки алкогольного сп'яніння, у вигляді запаху алкоголю з порожнини рота, на пропозицію поліцейських ОСОБА_1 погодився пройти тест.
На відеозаписі події о 21:09:55 год. (файл Clip 1, файл Clip 7) та о 21:10:45 год. (файл Clip 2, файл Clip 8) ОСОБА_1 проходив огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу "Alkotest Drager 7510 ARMF0272", однак двічі у зв'язку із збоєм в роботі приладу результат не отримано.
О 21:13:00 год. (файл Clip 2, файл Clip 8) ОСОБА_1 втретє пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу "Alkotest Drager 7510 ARMF0272", в нього було виявлено позитивний результат 0,47 проміле.
Згідно тесту газоаналізатора "Alkotest Drager 7510 ARMF0272" №992 від 25.03.2025 року вбачається, що станом на 21:13:22 год 25.03.2025 року приладом зафіксована температура повітря +15 градусів Цельсія.
У той же час, із наявної у справі довідки з онлайн сервісу прогнозу погоди Sinoptik вбачається, що температура повітря на території міста Рівне о 21 год. 25.03.2025 року становила +4 градуси Цельсія, тобто "Alkotest Drager 7510 ARMF0272" показав температуру на 11 градусів вище чим вона була насправді, що додатково свідчить про сумнівність його показників.
На відеозаписі події о 21:15:37 год. (файл Clip 2, файл Clip 8) зафіксовано, як ОСОБА_1 на запитання поліцейських погодився з результатом огляду. О 21:15:42 год. (файл Clip 2, файл Clip 8) поліцейський з'ясовує у ОСОБА_1 чи не бажає він пройти огляд в медичному закладі, на що останній запитує: "А різниця буде якась?". Поліцейський вказує: "Там так само проводять огляд за допомогою газоаналізатора "Alkotest Drager".
О 21:18:06 год. в ході спілкування поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що результати огляду зафіксовано в приладі та запитує: "Ми або їдемо до медичного закладу або ви згідні, бо їхати в медзаклад, а там такий самий "Drager", все те саме показує. По суті це ваше законне право, ваше рішення, що ви в подальшому будете робити".
Однак, вже о 21:18:19 год. поліцейський, не отримавши відповіді та відмови від проведення огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в медичному закладі, повідомляє ОСОБА_1 , що буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На відеозаписі події о 21:36:15 год. (файл Clip 15) зафіксовано, як ОСОБА_1 повідомляє поліцейських про своє бажання пройти огляд на визначення стану сп'яніння в медичному закладі, на що поліцейським було відмовлено з посилання на те, що вже складено протокол.
Разом з тим, судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 281693 від 25 березня 2025 року складено лише о 21:42:11 год.
Враховуючи низький кількісний показник, який був встановлений під час освідування ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на переконання суду, результат огляду ОСОБА_1 не може безумовно свідчити про його перебування у стані алкогольного сп'ягніння під час керування транспортним засобом.
У той же час, згідно зазначеного відеозапису з нагрудної камери вбачається, що після проведення огляду водій ОСОБА_1 не погодився з результатом та висловив своє бажання проїхати до медичного закладу з метою огляду на стан сп'яніння, однак останньому було відмовлено в доставленні до медичного закладу.
За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження.
У даному випадку поліцейський, отримавши згоду ОСОБА_1 на проведення огляду на стан сп'яніння, мав би виконувати вимоги п. 9 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, згідно з яким з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Жодних інших доказів, які могли б засвідчити протилежне судом не здобуто, а працівниками поліції такий факт на відеозапис зафіксований не був.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що у матеріалах справи відсутні безсумнівні докази, які б беззаперечно стверджували про керування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, а тому відсутні підстави для притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Суддя Рівненського міського суду Д.В. Яковлєв