532/697/25
1-кп/532/97/2025
25 червня 2025 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю:
прокурора ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки кримінальне провадження № 12025170470000018 від 14.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця м. Лисичанськ Луганської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працевлаштованого, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні немає, раніше судимого вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 21.11.2018 за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України приєднано невідбуту частину покарання призначену Кремінським районним судом Луганської області від 26.12.2017 та остаточно засуджено до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17.01.2021 умовно-достроково звільнений від відбування покарання на невідбуту частину 1 рік 5 місяців 11 днів
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,
Положенням ст. 13 Конституції України визначено, що природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Згідно ст. 60 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» особливій охороні підлягають природні території та об'єкти, що мають велику екологічну цінність для збереження сприятливої екологічної обстановки, попередження та стабілізації негативних природних процесів і явищ. До таких територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, належать полезахисні та інші типи територій та об'єктів, що визначаються законодавством України.
Нормою ст. 1 Лісового кодексу України передбачено, що усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Згідно ст. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.
За положеннями ст. 1 Лісового кодексу України іншими лісовкритими землями є земельні ділянки, вкриті лісовою рослинністю, заростями багаторічних дерев'янистих кущових рослин в тому числі самозалісені, та не надані для ведення лісового господарства.
Положеннями п. 2 Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг ,розташованих на землях сільськогосподарського призначення (затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 650 від 22.07.2020), визначено, що полезахисні лісові смуги-штучно створені насадження лінійного типу для захисту сільськогосподарських угідь від негативного впливу природних та антропогенних факторів.
Положеннями п. 7 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок (затверджено постановою Кабінету Міністрів України 3 733 від 16.05.2007) до категорії захисних лісів віднесено лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об'єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, зокрема: лісові насадження лінійного типу (полезахисні лісові смуги).
Деревні продукти лісу, а також корисні властивості лісів (здатність лісів зменшувати негативні наслідки природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, запобігати забрудненню навколишнього природного середовища та очищати його, сприяти регулюванню стоку води, оздоровленню населення та його естетичному вихованню тощо) згідно ст. 6 Лісового кодексу України належать до лісових ресурсів.
Згідно ст. 67 Лісового кодексу України заготівля деревини належить до спеціального використання лісових ресурсів. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети, Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Як визначено ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом-лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Крім того, спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних із веденням лісового господарства. При цьому на лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.
Згідно положень Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України 3 761 від 23.05.2007) лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів.
Лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки. Лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем для заготівлі другорядних лісових матеріалів; здійснення побічних лісових користувань.
Відповідно до п. 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів форма лісорубного квитка наведена у Додатку 1 до Порядку.
Згідно Додатку № 1 форма лісорубного квитка передбачає, що він, зокрема, повинен містити відомості про лісництво, тобто територію (місцевість), на якій надано дозвіл на проведення спеціального лісокористування, вид та спосіб дозволеної рубки, найменування лісокористувача, категорію лісів, відведених під рубку ,площу ділянки (га), відведеної під рубку, відомості про сукупну масу деревини (куб. метрів), яку дозволено для вирубки, відмітку про ознайомлення з Порядком спеціального використання лісових ресурсів.
Згідно ч. 1 ст. 5 Лісового кодексу України до земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Такі землі за ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України належать до земель сільськогосподарського призначення-несільськогосподарські угіддя (полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій).
Правилами утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення визначено основні вимоги щодо утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення ,проведення комплексу заходів з метою забезпечення виконання функцій з агролісотехнічної меліорації.
Правила є обов'язковими для виконання усіма власниками ,орендарями та користувачами земельних ділянок, на яких розташовано полезахисні лісові смуги (далі-землекористувачі).
Згідно п. 3 зазначених правил землекористувачами проводяться заходи з утримання та збереження полезахисних лісових смуг на підставі матеріалів лісовпорядкування або обстежень комісією з метою визначення необхідності проведення невідкладних заходів з поліпшення санітарного стану полезахисних лісових смуг, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (аварій, стихійного лиха тощо) у пошкоджених, малоефективних, зріджених, відмираючих насадженнях, які втрачають свої захисні функції.
Для проведення рубок догляду, реконструктивних рубок видається лісорубний квиток відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України.
У разі коли стан насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення дерев здійснюється у найкоротші строки з подальшим оформленням акта та лісорубного квитка протягом місяця від початку рубки.
Положеннями ст. 105 Лісового кодексу України визначено, що порушення лісового законодавства тягне за собою в т.ч. кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
14.01.2025 у ранковий час доби, але не пізніше 11:00 год. (точного часу під час досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_3 прибув з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , в полезахисну лісову смугу розміщену між с. Сухе та с. Лебедине Полтавського району Полтавської області, з метою збору сухих повалених дерев.
В подальшому, 14.01.2025 близько 11:00 години, у ОСОБА_3 , під час перебування в полезахисній смузі, між с. Сухе та с. Лебедине, Полтавського району Полтавської області, в адміністративних межах Кобеляцької міської ради, виник умисел, спрямований на незаконну порубку сироростучих дерев.
ОСОБА_3 , 14.01.2025 близько 11:00 години перебуваючи у вищезазначеному місці, у порушення вимог ст. 13 Конституції України, ст. ст. 4, 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 10 Закону України «Про рослинний світ», ст. 69 Лісового кодексу України, Порядку видачі спеціальних дозволів на використання спеціальних лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, без отримання спеціального дозволу для використання лісових ресурсів, лісорубного квитка, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на вчинення незаконної порубки дерев, діючи умисно, з корисливих мотивів, не маючи спеціального дозволу (лісорубного квитка) на заготівлю деревини, за допомогою бензопили марки «VILMAS 58-GCS-3500» здійснив незаконну порубку чотирьох сироростучих дерев породи «ясен» наступних діаметрів: 59*59 см., 48*48 см., 31*24 см., 40*37 см.
Відповідно до висновку судово-економічної експертизи від 25.03.2025, розмір шкоди, заподіяної внаслідок порубки чотирьох сироростучих дерев складає 74 493,05 грн.
Таким чином, внаслідок умисних дій ОСОБА_3 , які виразилися у незаконній порубці дерев, державі в особі Кобеляцької міської ради, заподіяно шкоду в сумі 74 493,05 грн., що на час вчинення діяння становило 49,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та є тяжкими наслідками.
Своїми умисними діями, які виразилися у незаконній порубці дерев у полезахисній лісовій смузі, що спричинило тяжкі наслідки, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України.
27 березня 2025 року, під час досудового розслідування між прокурором Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_9 та ОСОБА_3 у присутності його захисника, адвоката ОСОБА_4 , укладена угода про визнання винуватості.
Згідно з угодою ОСОБА_3 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_3 буде призначене покарання за ч. 1 ст. 246 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам, або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 246 КК України, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим віднесений до не тяжкого.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 246 КК України, визнав повністю. Прохав суд затвердити угоду про визнання винуватості між ним та прокурором і призначити узгоджене покарання. Пояснив, що вона цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди про визнання винуватості.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 підтримала укладення угоди та прохала визначити мінімальний строк іспитового терміну.
Представник потерпілого ОСОБА_5 , під час розгляду справи в суді підтвердив згоду на укладення угоди, будь-яких вимог майнового чи морального характеру до підозрюваного ОСОБА_3 немає.
Прокурор не заперечував проти затвердження угоди.
Враховуючи тяжкість злочину та особу винного, який щиро розкаюється у вчиненому, у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем його проживання компрометуючі матеріали відсутні, характеризується за місцем роботи і проживання виключно позитивно, готовий нести відповідальність, добровільно та у повному обсязі відшкодував заподіяну шкоду, суд вважає можливим застосувати узгоджене сторонами покарання в мінімальному розмірі, визначеному санкцією ч. 1 ст. 246 КК України, та застосувати до обвинуваченого положення ст. ст. 75, 76 КК України, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлений, завдана шкода відшкодована обвинуваченим добровільно.
Питання застосування заходів забезпечення кримінального провадження (запобіжних заходів) учасниками справи не ставилося.
Питання щодо речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Судом також установлено, що ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 17 січня 2025 року накладено арешт на майно.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Враховуючи, що судом приймається рішення по суті, то накладений арешт необхідно скасувати.
Керуючись статтями 100, 124, 174, 373, 374, 475 КПК України суд,
Затвердити угоду від 27 березня 2025 року по кримінальному провадженню № 12025170470000018 від 14.01.2024 про визнання винуватості, укладену між прокурором Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури та обвинуваченим ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі частини 2-4 статті 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, визначивши тривалість іспитового строку один рік.
Відповідно до частини 1 статті 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути з ОСОБА_3 витрати на залучення експертів у сумі 9759 (дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) гривень 84 копійок.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 17 січня 2025 року - скасувати.
Речові докази:
- навантажувач телескопічний «Manitou MT1233 S» 2002 року випуску, транзитний номер НОМЕР_2 - повернути ОСОБА_10 за належністю;
- бензопилу синього кольору марки «VILMAS 58-GCS-3500» - повернути ОСОБА_10 за належністю;
- бензопилу червоного кольору марки «BKZ 5022o» - повернути ОСОБА_10 за належністю.
- металевий цеп до бензопили і 35 експериментальних спилів пнів дерев - знищити.
Застосувати на підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України спеціальну конфіскацію та конфіскувати у дохід держави:
- розпиляна деревина породи «Клен», наступними діаметрами: 1) 54х53, 2) 53х55, 3) 47х55, 4) 47х48, 5) 46х48, 6) 13х13, 7) 10х11, 8) 10х11, які передані на зберігання на території КНП "Водоканал Плюс" за адресою м. Кобеляки, вул. Покровська, 43.
- металевий причіп з розпиляною деревиною різних порід всередині, наступними розмірами: висота - 65 см, ширина - 2,35 м довжина - 4,43 м, які передані на зберігання на території КНП "Водоканал Плюс" за адресою м. Кобеляки, вул. Покровська, 43.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.
ОСОБА_3 роз'яснюється, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя