КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/1572/25
Провадження № 2/552/1291/25
25.06.2025 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
Головуючого судді - Турченко Т.В.,
При секретарі - Цимбалюк І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Полтаві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
28.02.2025 року позивач ТОВ "Фінансова компанія «ЕЙС" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В позовній заяві просили суд, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія «ЕЙС" суму заборгованості за договором №731780776 від 13.11.2021 року в розмірі 35584,80 грн., понесені судові витрати в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
Ухвалою суду від 19.03.2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» свого представника не направив, проте в позовній заяві просили суд розгляд справи здійснювати за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за її відсутності на адресу суду не надходило.
За наявності у справі достатніх доказів, суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності сторін, що не з'явилися в судове засідання з постановленням заочного рішення по справі.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 13.11.2021 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір №731780776 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідно до умов даного договору ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 13000,00 грн. на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язався одержати та повернути кредит до 07.12.2021 року, сплатити проценти за користування ним виконати інші обов'язки передбачені договором.
Відразу після вчинення ОСОБА_1 всіх необхідних дій, 13.11.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 13000,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 . З цього можна зробити висновок, що первісним кредитором зобов'язання надати грошові кошти було виконано в повному обсязі.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 всупереч умов договору №731780776 від 13.11.2021 року, покладених на неї зобов'язань належним чином не виконувала, в зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 35584,80 грн., яка складається з 13000,00 грн. заборгованості по кредиту та заборгованості по несплаченим відсотках за користування кредитом в розмірі 22584,80 грн..
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При вирішенні справи суд також враховує ту обставину, що підписуючи електронний договір, відповідач підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідно, відповідач була ознайомлена з умовами на момент укладення договору, відповідач розуміла, що договір укладаються сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням Інформаційно-телекомунікаційної системи, в результаті чого у сторін договору виникають цивільні права та обов'язки.
Суд приходить до висновку, що укладаючи договір, відповідач засвідчив, що погоджується, що електронний підпис з одноразовим ідентифікатором є аналогом власноручного підпису, а також усвідомлює правові наслідки такої згоди.
У відповідності до умов договору, підписання здійснювалось електронним підписом відповідача як позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні договору.
Щодо стягнення нарахованих відсотків, суд виходить з наступного, відповідно до п 1.9 Кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути Кредит Кредитодавцю та сплатити нараховані проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
1.9.1. виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 653,35 процентів річних, що становить 1,79 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Пунктом 1.9.2. передбачено, що за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 655,65 процентів річних, що становить 1,80 процентів в день від суми Кредиту за кожний денькористування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.
Якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов'язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду, що передбачено пунктом 1.9.3.
Пунктом 1.12.1. передбачено, що зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду;
Крім того, судом встановлено, пунктом 1.12.2. передбачено, що з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Проценти в розмірі, визначеному пунктами 1.9 або 1.12.2. Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня фактичного повернення всієї суми Кредиту Позичальником, що передбачається п. 1.13. договору.
З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за цим Договором щодо виникнення у Позичальника зобов'язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду, є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору.
Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду виключно за умови, якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,98 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.
З урахуванням вимог пункту 1.10. Позичальник зобов'язаний не пізніше останнього дня Дисконтного періоду (в Термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору, оплатити всі фактично нараховані на Термін платежу проценти за користування Кредитом протягом Дисконтного періоду.
Отже, ОСОБА_1 під час укладення договору ознайомлювалася з його текстом та змістом в цілому, у тому числі з графіком щомісячних платежів за кредитним договором, паспортом споживчого кредиту, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни викладу не висловила та з ним погодилася, зміст договору жодним чином не порушує її законних прав та інтересів, про що свідчать її електронний підпис (одноразовий ідентифікатор).
Також з матеріалів справи вбачається, що 28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
28.11.2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 року між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року.. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.
31.12.2021 року сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
В свою чергу 31.12.2022 року сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2023 року сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року
Пунктом 2.1. Розділу 2 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №170 від 25.01.2022 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 24 350,20грн.
Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 року - 31.12.2024 рік.
Відповідно, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Тобто, право вимоги за кредитним № 731780776 від 13.11.2021 рокуперейшло до ТОВ «Таліон Плюс» - 25.01.2022, відповідно до підписання Сторонами реєстру прав вимоги № 170.
23.02.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 23/0224-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року.
Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору (п.4.1. ).
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 року до Договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 35584,80 грн.
Слід також звернути увагу, що відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу Фактор має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.
Також судом встановлено, що 26.12.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 26/12/Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 26/12/Е від 26.12.2024 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 35584,80 грн.. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 26/12/Е від 26.12.2024 року та платіжними інструкціями №113 від 26.12.2024 року, та №117 від 27.12.2024 року які свідчить про виконання Фактором своїх обов'язків за вищевказаним Договором факторингу
Тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 731780776 від 13.11.2021 року в розмірі 35584,80 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейс».
Крім того, з відповідача на користь позивача у відповідності до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню понесені судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом встановлено, що 27.12.2024 року між ТОВ «ФК «ЕЙС» та адвокатським бюро «Тараненко і Партнери» було укладено договір №27/12/24-01 про надання професійної правничої допомоги.
Відповідно до договору та акту прийому-передачі послуг адвокатом виконано ряд послуг за даним договором, на суму в розмірі 7000 грн.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 137 ЦПК України встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Необхідно зауважити, що ч. 6 ст.137 ЦПК України передбачає, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Проаналізувавши матеріали справи, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді, суд приймає до уваги обставини справи, умови укладеного договору про надання правничої допомоги від 27.12.2024 року, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи.
Так, з акту прийому-передачі послуг за договором №27/12/24-01 про надання професійної правничої допомоги від 27.12.20254 вбачається, що правнича допомога адвоката полягала у складанні позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості, підготовці адвокатського запиту, а також підготовці та подачі клопотання про отриманні інформації.
За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними в судовому порядку та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст.525, 526, 549, 1054 ЦК України, ст. 4, 10, 12, 81, 141, 259, 263-265, 280-283ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, Код ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за кредитним договором №731780776 від 13.11.2021 рокуу розмірі 35584,80 грн., понесені судові витрати в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн., а всього: 45007,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місце знаходження: 02090, м.Київ, Харківське Шосе, буд.19, оф.2005, код ЄДРПОУ 42986956,
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , Остання відома адреса: АДРЕСА_1 .
Рішення виготовлено 25.06.2025 року.
Головуючий суддя Т.В.Турченко