Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/2053/24
25.06.25 Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кисіль О. А
за участю секретаря Захарук Є.О.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м.Яготин справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини,
В провадженні Яготинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини.
Представником відповідача подано клопотання про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи, яке він просив проводити у відсутність сторони відповідача за первісним позовом.
Представник позивача за первісним позовом звернувся із заявою в котрій просив проводити підготовче засідання у відсутність сторони позивача та ОСОБА_1 не заперечує проти призначення експертизи та повідомляє про перебування позивача і дитини за кордоном.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.189 ЦПК України, завданням підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.
Згідно з п.8 ч.1 ст.197 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.
Як вбачається із змісту ст.76 ЦПК України висновки експертів є засобом встановлення даних (доказів), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.2 та ч.3 ст.102 ЦПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмету доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасників справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до вимог ч.7 ст.102 ЦПК України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений про кримінальну відповідальність, за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом-також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Згідно вимог ч.5 ст.106 ЦПК України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдимий висновок.
Відповідно до вимог ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: якщо для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», судова експертиза як один із засобів доказування сприяє всебічному, повному й об'єктивному дослідженню обставин справ, постановленню законних і обгрунтованих судових рішень.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
П.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.06.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц зазначено, що підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Враховуючи, що предметом доказування у справі є наявність кровного споріднення між позивачем та неповнолітньою дитиною, для з'ясування обставин у справі необхідні спеціальні знання в області генетики, а тому по справі слід призначити молекулярно-генетичну експертизу.
Щодо питань, які слід поставити на вирішення експерту, суд зазначає, що з метою повного та ефективного розгляду даної справи слід поставити експерту наступне запитання: - Чи є ОСОБА_3 , біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?
Щодо визначення установи, якій слід доручити проведення даної експертизи суд приходить до наступного висновку.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. (ч. 3 ст. 103 ЦПК України).
Як вбачається з поданого відповідачем клопотання, відповідач просить проведення експертизи доручити експертам Державного науково-дослідного експертного криміналістичного центру Екстренної служби МВС України (03170, вул. Велика Кільцева, 4, м. Київ).
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що сторонами не заперечувалась установа, в якій позивач просить провести експертизу, суд приходить до висновку, що проведення експертизи слід доручити експертам Державного науково-дослідного експертного криміналістичного центру Екстренної служби МВС України.
Відповідно до п.5 ч.1, ч.4 ст.252 ЦПК України суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи, про що постановляє ухвалу.
Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний час, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі на час проведення експертизи.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.103, 104, 108, 109, 197, 252, 353 ЦПК України, суд
Клопотання представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 про призначення молекулярно-генетичну експертизу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, задоволити.
Призначити у справі молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити питання:
- Чи є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , біологічним батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічною матір'ю якої є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ?
Проведення експертизи доручити експертам Державного науково-дослідного експертного криміналістичного центру Екстренної служби МВС України (03170, вул. Велика Кільцева, 4, м. Київ).
Надати експерту дозвіл на повне або часткове знищення об'єктів дослідження, або зміну їх властивостей відібраних експертом під час проведення експертизи біологічних зразків підекспертних осіб.
Надати експерту дозвіл на відібрання біологічних зразків у позивача та відповідача по справі та дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та інформувати позивач та відповідача щодо явки до Державного науково-дослідного експертного криміналістичного центру Екстренної служби МВС України, при цьому експертам врахувати місце проживання позивача за первісним позовом та дитини за кордоном, як повідомив його представник при визначенні дати проведення експертного дослідження
Інформувати відповідача за первісним позовом щодо вартості проведення молекулярно-генетичної експертизи.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову від дачі висновку за ст.ст. 384, 385КК України.
Роз'яснити учасникам справи положення ст.109 ЦПК України про те, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Зобов'язати сторони по справі з'явитись у визначений експертами день та час для відібрання біологічних зразків і проведення експертизи.
Оплату за проведення експертизи покласти на відповідача за первісим позовом.
Копію ухвали направити сторонам.
Для проведення експертизи направити експертам копію ухвали, цивільну справу № 382/2053/24.
На час проведення експертизи провадження у справі зупинити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Кисіль О.А.