Справа № 752/16817/24
Провадження № 2/369/3750/25
09.06.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.
при секретарі Маснюк А.Р.,
за участі:
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 752/16817/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
У серпні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 27 квітня 2024 року в с. Гурівщина на шосе Київ-Чоп у напрямку Житомира сталася дорожньо-транспортна пригода за участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , внаслідок якої автомобіль позивача зазнав суттєвих пошкоджень. Вина водія ОСОБА_2 підтверджується протоколом, схемою ДТП та постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 травня 2024 року.
Як зазначає позивач, страховою організацією АТ «СГ «ТАС» (приватне) було сплачено 156 800 грн., однак сума виплати не покриває весь розмір заподіяної автомобілю позивача Renault Sandero Step Way д.н.з. НОМЕР_1 шкоди.
Так, вартість матеріального збитку, завданого автомобілю позивача за висновками незалежного експерта складає 338 206 грн., а вартість відновлювального ремонту - 314 914 грн. Вартість ремонту автомобіля згідно Рахунку-фактури ТОВ «Автомобільний центр «Голосіївський» складає 581 598 грн.
Крім того, позивач зазначає, що поніс додаткові витрати внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме: оплата пересилання листа-запрошення на огляд автомобіля незалежним експертом 90 грн.; оплата пересилання Висновку експерта 55 грн.; оплата послуг дефектування автомобіля після ДТП - 2016 грн.; оплата послуг евакуатора - 2850 грн.; оплата послуг незалежного експерта 6200 грн.; оплата вартості квітів 807 грн.; відшкодування вартості автомобіля Renault Sandero StepWay: 550000 (реальна вартість продажу автомобіля) -156800 (виплати страхової) = 393200 грн.; оплата послуг надання постанови суду в адміністративній справі - 157 грн.; компенсація моральної шкоди - 15000 грн., а разом - 420375 грн.
На підставі викладеного, з урахуванням пошкодження майна позивача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, враховуючи душевні страждання, які поніс позивач та члени його сім'ї, ОСОБА_1 вважає, що має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а тому просить суд:
1.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди вартості автомобіля у сумі 393200 грн.;
2.Покласти на відповідача відшкодування витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме: вартість судового збору, вартість послуг судового експерта (6200 грн.); вартість послуг надання постанови суду (157 грн.);
3.Покласти на відповідача оплату вартості послуг дефектування автомобіля після ДТП (2016 грн.);
4.Покласти на відповідача відшкодування витрат, пов'язаних із евакуацією автомобіля до місця його наступного перебування (2850 грн.);
5.Покласти на відповідача відшкодування за пересилання необхідних документів для забезпечення розгляду справи: вартість пересилання листа-запрошення (90 грн.), вартість пересилання Висновку експерта (55 грн.);
6.Покласти на відповідача відшкодування вартості квітів (807 грн.);
7.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15000 грн. відшкодування моральної шкоди, якої зазнали пасажири автомобіля ( ОСОБА_1 та члени його сім'ї).
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14 серпня 2024 року цивільну справу передано за підсудністю на розгляд до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 жовтня 2024 року прийнято до провадження цивільну справу та відкрито провадження в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.
24 лютого 2025 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач ОСОБА_2 заперечував проти позовних вимог у викладеному позивачем вигляді. Просив суд задовольнити позовні вимоги частково з урахуванням фактичної суми збитків, завданих автомобілю позивача та визначити реальну моральну шкоду.
Протокольною ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 квітня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Протокольною ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 червня 2025 року у задоволенні клопотання позивача про призначення експертизи відмовлено.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
У судовому засіданні відповідач не заперечував проти часткового задоволення позовних вимог, визнав факт ДТП, проте не погодився із сумою збитків, яка заявлена позивачем.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково із таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України: кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Судом встановлено, що 27 квітня 2024 року о 09 год. 50 хв. в с. Гурівщина на автодорозі М-06 Київ-Чоп 30 км. 27 м., водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_2 не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Renault» д.н.з. НОМЕР_1 , який призупинився попереду. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху і вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 травня 2024 року у справі № 369/7606/24 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчинені ДТП є встановленою та не підлягає доведенню.
Відповідно до Висновку експерта № 23/24 про оцінку транспортного засобу, складеного 28 червня 2024 року судовим експертом Барановським Сергієм Івановичем (свідоцтво № 78 від 11 травня 2021 року, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України) на підставі договору про проведення експертиз № 23/24 від 13 червня 2024 року, укладеного між ФОП ОСОБА_3 судовим експертом та ОСОБА_1 проведена оцінка транспортного засобу марки Renault Sandero 1.5 dCi 90HP, д.р.н. НОМЕР_1 , вартість матеріального збитку, завданого вказаному транспортному засобу, станом на 13 червня 2024 року з урахуванням ПДВ та з урахуванням ВТВ становить 338 206,00 грн.
Відповідно до ремонтної калькуляції № 23/24 від 13 червня 2024 року, загальна вартість ремонту транспортного засобу Renault Sandero д.н.з. НОМЕР_1 становить 314 913,54 грн.
28 травня 2024 року страховою компанією АТ «СГ «ТАС» (приватне) здійснено оплату за результатами ДТП на суму 156 800,00 грн., що підтверджується довідкою від АТ «УКРСИББАНК» № 41628498979 від 28 травня 2024 року.
Відповідно до рахунку-фактури № ВР-0000895 від 25 червня 2024 року, складеного ТОВ «Автомобільний центр «Голосіївський» загальна вартість ремонту транспортного засобу Renault Sandero д.н.з. НОМЕР_1 становить 581 598,44 грн.
Будь-яких доказів відшкодування позивачу завданої шкоди відповідачем суду не надано.
Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
01 січня 2025 року вступив у дію новий Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-IX (далі - Закон №3720-IX).
Відповідно до підп. 14 п. 3 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону № 3720-IX встановлено, що дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону. Жодне положення цього Закону не може збільшувати будь-які зобов'язання за будь-якими випадками, що мають ознаки страхових випадків за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, укладеними відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 1, ст. 1 із наступними змінами).
А відтак, суд зазначає, що при вирішенні даного позову по суті застосуванню підлягають положення Закону, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (Закон № 1961-IV в реакції від 01.07.2024 року зі змінами до 01.01.2025 року, далі - Закон № 1961-IV).
Так, цей Закон № 1961-IV регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Згідно зі ст. 3 Закону № 1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ст. 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст. 28 Закону № 1961-IV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Відповідно до ст. 29 Закону № 1961-IV у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37 зазначеного Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Судом встановлено, що 28 травня 2024 року страховою компанією АТ «СГ «ТАС» (приватне) здійснено оплату за результатами ДТП на суму 156 800,00 грн., що підтверджується довідкою від АТ «УКРСИББАНК» № 41628498979 від 28 травня 2024 року.
Водночас, відповідно до Висновку експерта № 23/24 про оцінку транспортного засобу, складеного 28 червня 2024 року судовим експертом Барановським Сергієм Івановичем, вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу марки Renault Sandero д.н.з. НОМЕР_1 з урахуванням ПДВ та з урахуванням ВТВ становить 338 206,00 грн.
А відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 181 406,00 грн. (338 206,00 грн. - 156 800,00 грн. = 181 406,00 грн.).
Крім того, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов'язані з евакуацією автомобіля у розмірі 2 850,00 грн., що підтверджується товарним чеком № 157е від 27 квітня 2024 року.
Вимога про стягнення витрат, пов'язаних з вартістю послуг судового експерта у розмірі 6 200,00 грн. не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували понесення ним вказаних витрат. У наданій позивачем платіжній інструкції № 0.0.3702616049.1 від 13 червня 2024 року платником є ОСОБА_4 .
У задоволенні інших витрат, понесених позивачем, які він просить стягнути з відповідача суд відмовляє, з огляду на те, що вони не відносяться до страхового відшкодування відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 15 000 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої і душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з пошкодженням її майна (п. 2, 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України).
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до п. 5 вказаної Постанови, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до п. 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Так, в результаті протиправних дій відповідача було спричинено пошкодження майна позивача, що вплинуло на якість його повсякденного життя, спричинило душевні страждання йому та членам його сім'ї, в тому числі за рахунок того, що позивач не міг користуватися автомобілем, був вимушений докладати додаткові зусилля для організації свого життя і членів родини, що потребувало значних затрат, зусиль і часу.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, N 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Враховуючи викладене, з урахуванням обставин, встановлених під час судового розгляду, суд вважає за можливе частково задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 2 000 грн., завданої останньому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, оскільки такий розмір моральної шкоди відповідає ступеню перенесених ним страждань внаслідок пошкодження його транспортного засобу, при визначенні якої враховувались вимоги розумності та справедливості.
Суд враховує, що практикою Європейського Суду з прав людини визнано презумпцію моральної шкоди, що полягає у тому, що у разі порушення майнових або немайнових прав середня нормально реагуюча на протиправну щодо неї поведінку, людина відчуває страждання (моральну шкоду), однак у цій справі позивачем не надано жодного доказу в частині обґрунтування суми відшкодування моральної шкоди в розмірі 15 000 грн.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність і взаємний зв'язок у сукупності, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 4, 22, 23, 1166, 1187 ЦК України, та ст.ст. 4, 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 181 406 (сто вісімдесят одна тисяча чотириста шість) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з евакуацією автомобіля у розмірі 2 850 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складено 24 червня 2025 року.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА