Справа № 366/1424/25
Провадження № 3/366/1025/25
Іменем України
04 червня 2025 року селище Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Мовчан В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
15.05.2025 до Іванківського районного суду Київської області надійшов протокол та матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Мовчана В.В. Розгляд справи призначено на 22.05.2025 та відкладено на 04.06.2025, у зв'язку з неявкою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення рекомендованої поштової кореспонденції, яка повернулася з відміткою про «відсутність адресата за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду.
Крім цього, суд зауважує, що ОСОБА_1 достовірно було відомо про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, що підтверджується підписом в протоколі про адміністративне правопорушення, проте станом розгляду справи він не цікавився, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, суддя розцінює неявку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності неповажною та приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
У судовому засіданні досліджені наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 709562 від 07.05.2025, письмові пояснення ОСОБА_2 .
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 709562 від 07.05.2025, складеного інспектором Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Мітурічом Н.Ю.: 07.05.2025 о 15 год. 20 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_3 домашнє насильство, а саме висловлювався нецензурною лексикою та кидався в бійку, чим спричинив шкоду психологічному здоров'ю потерпілої та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Отже, зі змісту диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП слідує, що адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства на даний час настає виключно у випадку, якщо в результаті вчинення такого діяння була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Крім того, оскільки чинна редакція зазначеної норми не передбачає наслідків у виді потенційної можливості завдання шкоди, а лише реальне її заподіяння, - наявність шкоди психічному здоров'ю потерпілого має бути доведена належними і допустимими доказами.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 709562 не вбачається, яка саме шкода психологічного характеру завдана потерпілому, а до самого протоколу не надано жодних доказів настання такої шкоди (висновків експертів, довідок медичних установ, тощо).
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам у даній справі, у розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.
Згідно з положеннями ст. 279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказані вимоги закону узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки фактичні обставини, викладені у протоколі, не підтверджуються сукупністю доказів, а отже, протокол не відповідає вимозі щодо його достовірності.
Таким чином, суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
З огляду на вказане, провадження по справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У зв'язку із закриттям провадження у справі судовий збір з ОСОБА_1 не стягується.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 173-2, 245, 247, 251, 280, 283, 288 КУпАП, суд
1.Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України № НОМЕР_1 від 04.03.2021) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.
Суддя Віталій МОВЧАН