Справа № 363/5936/24
Провадження № 2/366/273/25
Іменем України
15 травня 2025 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Гончарука О.П., при секретарі Іванової І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Іванків Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання батьківства, -
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Клок В.В. звернулись до суду із даним позовом, в обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що позивач (прізвище до шлюбу ОСОБА_4 ) познайомився з ОСОБА_3 (далі - Третя особа) на початку 2014 року через спільних друзів, та почали зустрічатись, зав'язались відносини в тому числі інтимні. В подальшому посварилась з позивачем, та з'ясувала що вагітна. Про вагітність не змогла повідомити позивачу, бо втратила з ним зв'язок. На 4 місяці вагітності, третя особа познайомилась з ОСОБА_2 (далі - Відповідач), якому повідомила що вагітна, однак відповідачу дуже сподобалась ОСОБА_3 і він запропонував він вийти за нього заміж, щоб у дитини по документах був батько. 9 жовтня 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб. Відповідач після одруження змінив прізвище на « ОСОБА_5 ». В період шлюбу ОСОБА_6 з ОСОБА_3 , народилася дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Через деякий час шлюбні відносини між подружжям припинилися, сторони почали проживати окремо. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16.09.2016 р. у справі № 759/10819/16-ц шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу відповідач змінив своє прізвище на дошлюбне « ОСОБА_8 ». З середини 2019 року у позивача та третьої особи ОСОБА_3 знову відновилися відносини і сторони почали проживати разом в квартирі третьої особи, разом з донькою ОСОБА_9 . Після чого, у вересні 2020 року ОСОБА_3 вдруге завагітніла від позивача. 07.11.2020 року позивач, ОСОБА_1 , прізвище до шлюбу ОСОБА_4 , офіційно уклав шлюб з третьою особою ОСОБА_3 та після одруження змінив прізвище на « ОСОБА_5 ». В подальшому у позивача та третьої особи ОСОБА_3 народилася ще одна дитини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Цю дитину сторону зареєстрували як народжену у шлюбі від подружжя. У свідоцтві про народження доньки ОСОБА_9 записаний не біологічний батько, а перший чоловік третьої особи ОСОБА_3 , однак весь цей час позивач утримував та виховував доньок. Після народження другої доньки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьки зареєстрували місце проживання обох доньок за спільною адресою реєстрації АДРЕСА_1 , де також зареєстрована третя особа мати дітей ОСОБА_3 та біологічний батько дітей позивач ОСОБА_1 . Щоб спростувати батьківство, третя особа ОСОБА_3 разом з донькою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулися до медико- генетичного центру «Мама папа» для проведення молекулярно-генетичного експертного дослідження. На молекулярно-генетичне експертне дослідження надано об'єкти біологічні зразки дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно з висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження від 01.10.2024 року №44624, складеного Медико-генетичним центром «Мама Папа", ймовірність батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає 0%. Третя особа ОСОБА_3 визнає факт народження доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від позивача ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, оскільки позивач є батьком дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а у актовому записі про народження доньки зазначений не біологічний батько, позивач звертається до суду із заявою про визнання свого батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області зазначену позовну заяву передано до Іванківського районного суду Київської області за підсудністю.
Після виконання частини шостої, восьмої статті 187 ЦПК України, ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 4 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
17 лютого 2025 року до суду від третьої особи - ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без її участі, не заперечує проти задоволення позовних вимог.
19 лютого 2025 року до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі, проти задоволення позову не заперечує.
Ухвалою від 3 квітня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
7 травня 2025 року через підсистему «Електронний суд» надійшла заява від представника позивача - адвоката Клок В.В. про розгляд справи без їх участі, вимоги підтримують, просять задовольнити.
16 квітня 2025 року до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі, проти задоволення позову не заперечує.
Судом враховані заяви позивача, його представника, відповідача, третьої особи, про розгляд справи без їх участі, з викладенням позиції щодо позовних вимог.
Представник третьої особи, Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини не явки суду не повідомлені.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , видане Дніпровським районним у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 37. Батьками зазначені ОСОБА_12 та ОСОБА_3 .
9 жовтня 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 9 жовтня 2014 року, видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис №2016. Після реєстрації шлюбу чоловіку присвоєно прізвище « ОСОБА_5 ».
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 16 вересня 2016 року шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_3 , зареєстрований 9 жовтня 2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис №2016 розірвано. Після розірвання шлюбу прізвище відповідача змінено на дошлюбне « ОСОБА_8 ».
7 листопада 2020 року ОСОБА_14 та ОСОБА_3 уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 7 листопада 2020 року, видане Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис №2108. Після реєстрації шлюбу чоловіку присвоєно прізвище « ОСОБА_5 ».
ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_4 , видане Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис № 1460. Батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
З наданих суду довідок про реєстрацію місця проживання особи №65372245 від 12 липня 2021р. та №654570200 від 13 липня 2021 року, убачається, що ОСОБА_10 та ОСОБА_7 значаться зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження на встановлення біологічного батьківства №44624 від 1 жовтня 2024 року, проведеного медичним центром «Мати і дитина» вірогідність того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є біологічним батьком дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в рамках проведеного дослідження складає 0 %.
Разом з тим, суду в якості доказу надано фотокартки в кількості 4 шт, на яких зображені позивач, третя особа та двоє дітей.
Згідно зі статтею 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу. Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, відповідно до частини першої статті 122 СК України, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою регулюється статтею 126 СК України. Відповідно до частин першої, третьої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.
Визнання батьківства за рішенням суду регулюється статтею 128 СК України. Згідно зі статтею 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Відповідно до ч.1 ст.129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання батьківства.
Згідно п.6.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. Відповідно до статей 213, 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту частини 2 статті 128 СК України відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно ч.1 ст.129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
Визнання батьківства за рішенням суду, розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов'язків, зокрема обов'язку з утримання дитини.
У Постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 р. у справі №591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.
Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.
Судом встановлено, що позивачем в якості доказу надано суду висновок дослідження ДНК, відповідно до якого відповідач не є батьком дитини ОСОБА_6 , 2015 р.н., та інших досліджень не проводилось.
Слід зазначити, що підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України, однак такі відомості суду не було надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи.
Відповідач ОСОБА_2 двічі звертався до суду із заявою про визнання позовних вимог, однак при вирішенні конкретної справи, суд приймає визнання позивачем позову в частині виключення його з актового запису, а саме з графи «відомості про батька», оскільки з наданого суду висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження ймовірність того, що він є батьком дитини ОСОБА_7 , 2015 р.н. складає 0 %.
З урахуванням, що позивачем не підтверджено походження дитини саме від нього, підстав для задоволення позовних вимог про визнання ОСОБА_1 батьком дитини ОСОБА_7 та внесення змін до актового запису про народження дитини судом не встановлено.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.89 ЦПК України).
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність визначених законом підстав для виключення з актового запису № 37 від 09 січня 2015 року, складеного Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відомості про батька дитини ОСОБА_7 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване: АДРЕСА_1 ), громадянина України ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце народження: Україна, Сумська область, місто Ромни).
Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. №96/5 - є підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Таким чином, відсутні підстави для внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини ОСОБА_7 , 2015 р.н., оскільки позивачем не доведено походження дитини саме від нього, тому у цій частині позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З прохальної частини позовної заяви, убачається, що позивач просить суд судові витрати покласти на нього.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.2, 4, 12, 76-81, 89, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання батьківства - задовольнити частково.
Виключити з актового запису № 37 від 09 січня 2015 року, складеного Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відомості про батька дитини ОСОБА_7 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване: АДРЕСА_1 ), громадянина України ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце народження: Україна, Сумська область, місто Ромни).
В решті позовних вимог відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Суддя: О.П. Гончарук