Справа № 366/1192/25
Провадження № 2/366/532/25
27 травня 2025 року селище Іванків
Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Гончарука О.П., за участі секретаря судового засідання Іванової І.С., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання права власності на житловий будинок, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі свого представника - адвоката Семака А.Я. (далі - представник позивача) звернувся до суду із позовом до Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області в якому просить суд визнати за ОСОБА_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право приватної власності на наступне майно:
житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Будинок розміром загальна площа 60,7 кв.м., житлова площа 43,5 кв.м.
Господарські будівлі та споруди: погріб (під літерою під А техпаспорту) 4,2 кв.м., літня кухня (під літерою Б) - 52,0 кв.м., сарай (під літерою В) - 21,0 кв.м., навіс (під літерою Д) - 30,0 кв.м., вбиральня (під літерою Е) - 1,3 кв.м., огорожа (за №1-2) - 80 мп., водопровід (під номером ІІ) - 12 мп.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , яким він користується з 1977 року, та який розташований на земельній ділянці 0,25га, яка не приватизована. Рік забудови вказаного житлового будинку 1955р. За наявними документами встановлено, що 24 травня 1977 року укладено договір купівлі-продажу будинку між позивачем та Максимовицькою восьмирічною школою Поліського району Київської області, відповідно до якого ОСОБА_1 купив шкільний будинок, розташований за адресою: с.Максимовичі, Поліський район, Київська область. Зазначений договір посвідчено у виконкомі Максимовицької сільської ради 24 липня 1977 року. Позивач по справі проживає в зазначеному будинку з часу придбання, оскільки іншого житла він не мав і не має. На даний час стало питання, щоб визнати право власності позивача на вказаний будинком, оскільки до цього часу будинку не був присвоєний номер. За випискою з погосподарської книги №1 (старостинський округ №4 Вишгородського району Київської області), завіреною селищним головою Гаращенко О., вказано місцезнаходження цього будинку АДРЕСА_1 .
12.02.2025 року позивач на своє звернення про присвоєння поштової адреси вказаному будинку отримав листа Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області за №01-45/2023 про те, що виконавчий комітет відмовив йому у зв'язку з відсутністю документу, який посвідчує право власності або користування земельною ділянкою. Таким чином, через відмову Поліської селищної ради Київської області позивач не може повноцінно вважатися власником вищевказаного будинку, оскільки договір купівлі - продажу будинку від 24.05.1977 року не містить точних даних про адресу будинку (його нумерацію). Реєстрація права власності не може бути проведена на тій підставі, що в договорі купівлі-продажу зазначеного будинку відсутня його нумерація, що не дозволяє в повній мірі це зробити.
Також позивач вважає, що має право у судовому порядку визнати своє право власності на домоволодіння, так як останній знаходиться фактично у його власності та володінні, будинок не має іншого власника, права інших осіб в даному випадку не порушуються, що є презумпцією правовірності його права власності на вказане вище майно, але його суб'єктивне право власності на вказане домоволодіння не підтверджено відповідним документом.
Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 1 квітня 2025 року було відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Позивач та його представник - адвокат Семак А.Я. в судове засідання не з'явились. Представник позивача звернувся до суду із заявою, в якій просить суд проводити розгляд даної справи у відсутність позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити повністю.
Представник відповідача Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області звернувся до суду з заявою про розгляд справи без участі їх представника, проти задоволення позову не заперечують.
Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з'явилися та подані до суду клопотання про розгляд справи без участі сторін та їх представників, суд вирішує справу за наявними матеріалами, які містяться у справі.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється, оскільки сторони в судове засідання не з'явилися.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідачі позов визнали.
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном.
Судом встановлено, що відповідно до виписки з погосподарської книги № 1 на 2021-2025 роки, за ОСОБА_1 рахується житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , номер об'єкта погосподарського обліку 01.0083-1. Житловий будинок 1955 року побудови, загальна площа 60,7 кв.м., житлова площа 43,5 кв.м.
Договором купівлі продажу будинку від 24 травня 1977 року укладеного між Максимовицькою восьмирічною школою в особі директора школи Сюрха Елизавети Пантелеймонівни, яка діяла на підставі довіреності №1 від 24 травня 1977 року та ОСОБА_1 , встановлено, що останній купив шкільний будинок, що знаходиться в с.Максимовичі, Поліського району, Київської області, жила площа якого становить 28 кв.м. Вказаний договір посвідчено у виконкомі Максимовицької сільської ради 24 липня 1977 року.
Згідно довідки Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області №32 від 22 січня 2025 року, встановлено, що згідно запису по господарської книги №1, особовий рахунок № НОМЕР_2 , житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_1 , яким він користується з 1977 року. Земельна ділянка розміром 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд не приватизована.
Згідно з повідомленням, яке видане Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» за № 865 від 05.04.2024 року, слідує, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 за результатами технічної інвентаризації від 16 листопада 1994 загальна площа якого склала 63,9 кв.м., житлова 45,8 кв.м., право власності в БТІ не зареєстровано.
Відповідно до технічного паспорту на будинок садибного типу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок побудований у 1955-1970 роках.
Згідно витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про відмову в присвоєнні адреси Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва №1 від 12 лютого 2025 року, ОСОБА_1 відмовлено у присвоєнні адреси будинку у зв'язку з поданням неповного пакету документів, а саме документу який посвідчує право власності або користування земельною ділянкою.
Тобто, зважаючи на неповну адресу зазначену у договорі купівлі-продажу, органи реєстрації прав на нерухоме майно не визнають право ОСОБА_1 на нерухоме майно у вигляді житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 .
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ч. 1 ст. 55 Конституції України).
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. (ч. 2 ст. 41 Конституції України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. (ч. 1 ст. 3 ЦПК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. (ч. 1 ст. 15 ЦК України).
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання права. (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Позивачем у такому позові може бути особа, яка вважає себе власником майна, проте не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку із наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб чи необхідністю одержати правовстановлюючі документи.
Верховний Суд зазначає, що згідно зі статтею 392 ЦК України судове рішення не є підставою виникнення права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, яке може довести позивач в суді належними доказами, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.
Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.
Оскільки позови про визнання права власності, що пред'явлені на підставі статті 392 ЦК України, пов'язані з невизначеністю відносин права власності позивача щодо свого майна, то на ці позови не поширюються правила про позовну давність. (п. 37 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав»).
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 в повному обсязі та визнати право приватної власності ОСОБА_1 на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 .
Також, у відповідності до п. 10 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
З наданого суду посвідчення серії НОМЕР_3 від 3 травня 1993 року (Категорія 2), убачається, що ОСОБА_1 має право на пільги, компенсації, встановлені Законом УРСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб які брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986-1987 роках.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позовних вимог, судові витрати пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача.
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 10 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», суд дійшов висновку, про наявність підстав стягнення з відповідача на користь держави судовий збір за подачу вказаної позовної заяви.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 392 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,
Позов - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок (в технічному паспорті літера «А»), загальною площею 60,7 кв.м, житловою площею 43,5 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, а саме: веранда «а», ганок, погріб «під А», літня кухня «Б», сарай «В», навіс «Д», вбиральня «Е», огорожа №1-2, водопровід II, що розташовані по АДРЕСА_1 .
Стягнути з Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області (код ЄДРПОУ 04361723, адреса: 07253 Київська область, Вишгородський район, смт. Красятичі, вул. Воздвиженська, буд. 81) на користь держави судовий збір в розмірі 3028,0 грн.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.П. Гончарук