25 червня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 676/4183/24
Провадження № 11-кп/820/522/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Хмельницького апеляційного суду в режимі відеоконференції судове провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 14 червня 2025 року, про обрання стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з 14.06.2025 року до 12.08.2025 року включно,
В провадженні Чемеровецького районного суду Хмельницької області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
За клопотанням прокурора, ухвалою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 14 червня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до 12.08.2025 року включно. Мотивуючи вказане рішення, суд першої інстанції врахував відомості про наявність обвинувачення у вчиненні ОСОБА_7 злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років. Також суд врахував наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема ймовірність того, що обвинувачений ОСОБА_7 може може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання; вчинити інше кримінальне правопорушення.
На зазначену ухвалу захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій прохає ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника та обвинуваченого ОСОБА_7 , які просили задовольнити апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд зазначає наступне.
Ухвалою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 14 червня 2025 року обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 до 12 серпня 2025 року включно.
Порядок обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом першої інстанції на стадії розгляду кримінального провадження відбувається за загальними засадами кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч.2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Апеляційний суд встановив, що вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 суд першої інстанції дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Суд першої інстанції, розглянув клопотання прокурора, дотримавшись вимог наведених норм процесуального законодавства та ухвалив законне рішення, в якому виклав обґрунтування прийнятого ним рішення. Також суд правильно зазначив ризики, передбачені ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання такого запобіжного заходу.
Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Колегія суддів ставиться критично до тверджень апелянта щодо не доведеності ризиків, оскільки відомості, що є наявними в матеріалах судового провадження свідчать про протилежне, а їх наявність об'єктивно спростовує апеляційні доводи про недоведеність ризиків щодо можливості переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, ОСОБА_7 жодного разу не з'явився в судове засідання, у зв'язку з чим судом 12.05.2025 року його оголошено у розшук.
Не визначення розміру застави судом узгоджується з вимогами кримінального процесуального закону, а саме ст..ст.182, 183 КПК України.
У ч.3 ст.5 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» міститься норма, яка виходить із загального принципу ст.5 Конвенції: законне тримання під вартою має бути розумним. Конвенція вимагає, аби тримання під вартою до судового вироку не перевищувало розумних строків. Хоч якою би була причина тримання під вартою, у кожному випадку слід визначити, чи перетнув строк до ухвалення вироку щодо обвинуваченого розумні межі, тобто межі надмірності, які, за обставинами справи, могли бути розумно застосовані до особи, чия невинуватість презумується.
Згідно з практикою Суду, зокрема з його рішенням у складі Великої палати у с праві «Labita v.Italy» від 06.04.2000 р., тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
З огляду на значимі для даного провадження обставини, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Наявність постійного місця проживання, утримання малолітніх дітей, участь у бойових діях, не може бути єдиною підставою для зміни запобіжного заходу
За таких обставин, колегія суддів вбачає, що застосування інших, більш м'яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних прав та обов'язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.
Керуючись вимогами ч. 4 ст. 183 КПК України, колегія суддів не може визначити розмір застави обвинуваченому, з огляду на фактичні обставини інкримінованого йому тяжкого кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, в період воєнного стану, що ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону.
Тож враховуючи вищенаведене, підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, принаймні на цій стадії судового розгляду, колегія суддів не вбачає.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , та відсутності жодних підстав для зміни чи скасування рішення за доводами апеляційної скарги, порушень відповідної процедури при розгляді питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обмеження його права на свободу в даному випадку є єдиним дійовим заходом забезпечення кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 14 червня 2025 року, про обрання стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з 14.06.2025 року до 12.08.2025 року включно - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді