25.06.2025 Справа № 363/2475/20
25 червня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
обвинуваченого - ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгород обвинувальний акт по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110150000752 за обвинуваченням:
ОСОБА_12 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Демидів, Вишгородського району, Київської області, українця, громадянина України, який має повну середню освіту, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 06 жовтня 2021 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин;
- 13 січня 2023 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України, із застосуванням ст. 71, 72 КК України, до остаточного покарання у виді арешту на строк 4 місяці 10 днів;
- 26 лютого 2024 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на один рік;
- 28 лютого 2024 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді одного року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений з випробуванням - іспитовим строком на один рік;
- 14 квітня 2025 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді одного року та двох місяців позбавлення волі,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,
ОСОБА_11 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за наступних обставин.
Так, 07.06.2020 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин (точного часу не встановлено), перебуваючи по АДРЕСА_2 , між ОСОБА_11 та ОСОБА_13 на грунті раптово виниклих неприязних відносин, виник словесний конфлікт, котрий в подальшому перейшов у сутичку між останніми. В ході вказаної сутички, ОСОБА_13 , не втримавшись на ногах, впав на землю та у останнього з кишені на асфальтне покриття випав гаманець. В цей же час, у ОСОБА_11 раптово виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна. Реалізуючи свій, раптово виниклий, злочинний умисел, 07.06.2020 року, приблизно о 12 год. 10 хв., ОСОБА_11 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, усвідомлюючи, що діє відкрито взяв гаманець ОСОБА_13 , відкривши який, відкрито, проти волі та бажання потерпілого, викрав грошові кошти з нього в сумі 700 гривень та покинув місце скоєння злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_11 завдав потерпілому ОСОБА_13 матеріального збитку на загальну суму 700,00 грн.
Обвинувачений ОСОБА_11 вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України визнав у повному обсязі.
Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_11 провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, викладені у обвинувальному акті факти та обставини підтвердив. Крім того, надав показання, що із потерпілим ОСОБА_13 був знайомий, та того дня, точної дати не пам'ятає, посварилися, почалась штовханина. Потерпілий не втримався на ногах та впав на землю, і у останнього з кишені випав гаманець. В подальшому, ОСОБА_11 підняв вказаний гаманець та забрав з нього грошові кошти у розмірі 700 грн., які в подальшому витратив на свій розсуд. У вчиненому розкаявся, просив суворо його не карати.
Потерпілий у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі, у якій зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.
Таким чином, ОСОБА_11 , своїми умисними діями, які виразилися у відкритому викрадені чужого майна (грабіж), вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.186 КК України. Дії обвинуваченого ОСОБА_11 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 186 КК України.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_11 суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 1 ст. 186 КК України, ступінь тяжкості вказаного правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_11 : раніше судимий; на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває; неодружений; офіційно не працевлаштований; за місцем проживання характеризується посередньо.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_11 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та визнання вини у повному обсязі.
З урахуванням викладеного, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_11 , та те що він провину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, тяжкість скоєного кримінального правопорушення, а також те, що останній раніше неодноразово судимий, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність, та на даний час вже відбуває покарання за вчиненні ним кримінальні правопорушення, а тому на думку суду, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде призначення йому покарання за ч. 1 ст. 186 КК України - у виді позбавлення волі, однак, з урахуванням повного визнання вини останнім, у мінімальному розмірі.
Разом з тим, оскільки обвинувачений ОСОБА_11 вчинив вказане кримінальне правопорушення до постановлення попереднього вироку стосовно нього, остаточне покарання останньому необхідно визначити за сукупністю кримінальних правопорушень, з урахуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначених за даним вироком та за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 14.04.2025 року.
Разом з тим, беручи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_11 вчинив кримінальне правопорушення до постановлення вироку Шевченківського районного суду м.Києва від 28 лютого 2024 року, яким останнього засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді одного року обмеження волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнено з випробуванням - іспитовим строком на один рік, з урахуванням положень ч. 4 ст. 70, ст. 79 КК України, то такий вирок підлягає самостійному виконанню.
На думку суду, саме за таких обставин в повній мірі буде дотримано положення статті 50 КК України, згідно якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Речові докази, а саме: грошові кошти загальною сумою 100 грн., номіналом 100 грн. серійний номер YB4573169, де на зворотній стороні мається рукописний текст здійснений синьою кульковою ручкою наступного характеру «0999347790 Син», які передано потерпілому на матеріальне зберігання до вирішення питання по суті - слід повернути власнику за належністю.
Процесуальні витрати по справі відсутні. Цивільній позов не заявлено.
Керуючись ст.ст. 100, 368-370, 373-374, 392 КПК України, суд, -
ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань призначених за даним вироком та вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 14.04.2025 року, остаточно призначити ОСОБА_11 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 3 (три) місяці.
В строк відбування покарання повністю зарахувати частково відбуте покарання за попереднім вироком.
Строк відбування покарання, призначеного даним вироком, рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_11 , а саме з 08 січня 2025 року, зарахувавши у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення (08.01.2024, 14.01.2024) із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, відповідно до вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 14.04.2025 року.
Речові докази, а саме: грошові кошти загальною сумою 100 грн., номіналом 100 грн. серійний номер YB4573169, де на зворотній стороні мається рукописний текст здійснений синьою кульковою ручкою наступного характеру «0999347790 Син», які передано потерпілому на матеріальне зберігання до вирішення питання по суті - повернути власнику за належністю.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1