24 червня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 683/493/25
Провадження № 22-ц/820/1373/25
Хмельницький апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,
секретар судового засідання Дубова М.В.,
з участю позивача,
представника відповідача,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 01 квітня 2025 року, суддя Сагайдак І.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення,
встановив:
В лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до МТСБУ про стягнення 244860 грн. майнової шкоди, завданої пошкодженням належного йому автомобілю, 5000 грн. витрат на проведення транспортно-товарознавчої експертизи та 2499 грн. витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позову вказав, що 25.02.2022 року, приблизно о 10 год. 05 хв., на автодорозі Т-2324 «Антоніни-Старокостянтинів», поблизу с. Лісова Волиця, Хмельницького району, Хмельницької області, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного йому на праві власності автомобіля марки «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобіля марки «Chevrolet Cruze LS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_3 у той же день помер.
В результаті зіткнення належний йому автомобіль марки «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зазнав механічних пошкоджень та потребував відновлювального ремонту.
Згідно з висновком експерта №25/25 від 30.01.2025 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_1 , склала 244860 грн.
Досудове розслідування по факту вчинення даної дорожньо-транспортної пригоди тривало з 27.02.2022 року по 24.12.2024 року.
Постановою процесуального прокурора від 24.12.2024 року винуватцем дорожньо-транспортної пригоди визнано водія автомобіля марки «Chevrolet Cruze LS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 .
На час дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Chevrolet Cruze LS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , не був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому вважав, що відшкодування завданої йому шкоди повинно здійснити МТСБУ.
З огляду на викладене, просив стягнути з МТСБУ на свою користь 244860 грн. матеріального збитку, завданого пошкодженням його автомобіля, 5000 грн. витрат, понесених ним на проведення транспортно-товарознавчої експертизи, а також 2499 грн. сплаченого судового збору.
Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 01.04.2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_1 130000 грн. страхового відшкодування та 1300,23 грн. судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь МТСБУ 959,40 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Суд констатував, що досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо факту ДТП, яка трапилася 25.02.2022 року, тривало до 24.12.2024 року, у зв'язку з чим позивач, який не був учасником ДТП, не зміг вчасно звернутись до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування, позаяк не було встановлено вини особи, діями якої спричинена така ДТП.
В той же час, ОСОБА_1 діяв добросовісно, 30.01.2025 року отримав висновок експерта про визначення розміру матеріального збитку, а 14.02.2025 року звернувся із вимогою до МТСБУ в судовому порядку в межах строку позовної давності.
В апеляційній скарзі МТСБУ просило рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
На обґрунтування скарги відповідач зазначив, що позивач не звертався до нього із заявою про виплату страхового відшкодування, не навів обґрунтованих підстав пропуску відповідного строку для такого звернення.
Сама по собі така обставина як тривалість досудового розслідування за встановлених обставин справи не може бути визнана поважною причиною для пропуску такого строку. Оскільки ОСОБА_1 не звертався до МТСБУ з приводу ДТП, відповідач не мав можливості встановити розміру шкоди, був позбавлений можливості провести огляд пошкодженого транспортного засобу.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказав, що оскільки він не був ні учасником ні потерпілим у кримінальному провадженні, тому отримав можливість звернутися за відшкодуванням шкоди до МТСБУ лише після винесення процесуальним прокурором постанови про закриття справи.
В суді представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги.
Позивач в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, підтримав оскаржуване судове рішення та пояснив, не звернувся до МТСБУ із заявою про страхове відшкодування у визначений законом річний строк, оскільки мав намір відразу звернутися з позовною заявою до суду про стягнення страхових виплат в межах позовної давності, тобто 3-х років.
Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що автомобіль марки «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , належить на праві власності ОСОБА_1
25.02.2022 року, приблизно о 10 год. 05 хв. ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «Chevrolet Cruze LS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на 19 км+488 м автодороги Т-2324 «Антоніни-Старокостянтинів», поблизу с. Лісова Волиця, Хмельницького району, Хмельницької області, в порушення п.п. 1.5, 2.3 (б, д), 10.1, 12.3, 12.6 (г), 12.9 (б), 1.1 (горизонтальна розмітка) Правил дорожнього руху, виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив зустрічне перехресне зіткнення з автомобілем марки «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Mitsubishi Outlander» та водій отримали тілесні ушкодження середнього та легкого ступеня тяжкості, а водій автомобіля марки «Chevrolet Cruze LS» ОСОБА_3 - тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер під час транспортування з місця події до медичного закладу. В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічних пошкоджень.
27.02.2022 року за фактом даної дорожньо-транспортної пригоди до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022240010000057 внесено відомості за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Постановою процесуального прокурора у кримінальному проваджені від 24.12.2024 року кримінальне провадження №62022240010000057 закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 , стосовно якого зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, помер. Орган досудового розслідування дійшов висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху водієм автомобіля марки «Chevrolet Cruze LS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 . Даною постановою скасовано арешт автомобіля марки «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який до того часу зберігався на майданчику для тимчасового зберігання транспортних засобів ВП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області, та зобов'язано повернути вказаний автомобіль його власнику, ОСОБА_1 .
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 як володільця автомобіля марки «Chevrolet Cruze LS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , не була застрахована.
Згідно з висновком експерта ДП «Експерт-Сервіс Авто» №25/25 від 30.01.2025 року, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 25.02.2022 року, враховуючи пошкодження, зазначені в протоколі огляду транспортного засобу від 22.01.2025 року, по середній вартості нормо годин за даними Хмельницького регіонального відділення СЕУ, складає 244860 грн. Вартість пошкодженого автомобіля «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 25.02.2022 року, складає 74459,65 грн.
За проведення вказаної експертизи ОСОБА_1 сплатив на користь ДП «Експерт-Сервіс Авто» 5000 грн. відповідно до платіжної інструкції №2.87620579.1 від 28.01.2025 року.
Позивач ОСОБА_1 не повідомляв МТСБУ про дорожньо-транспортну пригоду та із заявою про страхове відшкодування до МТСБУ не звертався, що визнано сторонами в суді.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до статті 28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілому, це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Положеннями статей 1, 6, 9 Закону передбачено, що потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу. Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого. Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями статті 988 ЦК України визначено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
У разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватися судом у кожному конкретному випадку.
Відповідно до положень пункту 6 частини 1 статті 991 ЦК України, пункту 37.1.3. Закону страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі невиконання потерпілим своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини і обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
Такі обов'язки потерпілого визначені статтями 33 та 33-1 Закону.
Водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів). Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов'язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна (пункт 33.3. статті 33 Закону).
Відповідно до пункту 33-1.1. статті 33-1 Закону страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов'язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.
Отже, невиконання потерпілим наведених обов'язків може бути підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування лише в тому випадку, якщо це призвело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини і обставини її настання або розмір заподіяної шкоди (постанова Верховного Суду від 29.07.2019 року у справі №501/212/17).
Згідно з пунктом 34.1 статті 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов'язаний протягом 2 робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (пункт 34.2 вказаного Закону).
Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження) (пункт 34.3 статті 34 вказаного Закону).
Згідно з пунктом 41.1. статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі; б) невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу; в) транспортним засобом, який вийшов з володіння власника не з його вини, а у результаті протиправних дій іншої особи; г) особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону; ґ) у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності; д) у разі надання страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, свого транспортного засобу поліцейським та медичним працівникам закладів охорони здоров'я згідно з чинним законодавством.
Згідно з пунктом 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку (пункт 36.1 статті 36 вказаного Закону).
Пунктом 37.1.4 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до пункту 36.7 статті 36 цього Закону рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі №147/66/17 (провадження №14-95цс20) вказано, що у страховика (МТСБУ) обов'язок здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату) не виникає і тоді, коли має місце неналежна поведінка й з боку потерпілого, а саме: невиконання обов'язків, визначених Законом №1961-IV, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт ДТП, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди (підпункт 37.1.3 пункту 37.1 статті 37 Закону №1961-IV); неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту ДТП, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років з моменту ДТП, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого (підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону №1961-IV). Отже, закон з огляду на принцип добросовісності визначає, що якщо потерпілий недобросовісно реалізовує право на отримання відшкодування завданої йому під час експлуатації наземного транспортного засобу шкоди, не виконує покладені на нього Законом №1961-IV обов'язки, він має нести тягар негативних наслідків власної поведінки. Аналізуючи зазначені норми законодавства, слід дійти висновку, що законодавство у страхових правовідносинах передбачає здійснення прав та обов'язків з дотриманням принципу добросовісності всіма учасниками цих правовідносин і не дотримання цього принципу може мати наслідком відмову в захисті порушеного права, зокрема в праві на відшкодування шкоди при недобросовісній поведінці особи взагалі, та звільняє страховика від обов'язку відшкодування шкоди при недобросовісній поведінці винної особи та потерпілого. Разом з тим, у порушення принципу пропорційності законом не встановлено механізму захисту права осіб (поновлення права), які добросовісно виконують покладені на них обов'язки, якщо шкода не відшкодована не з їхньої вини. Тому тлумачення права щодо відшкодування шкоди за наслідками страхового випадку за Законом №1961-IV, має здійснюватися з огляду на добросовісне виконання зобов'язань та поведінки всіх учасників (добросовісна чи недобросовісна поведінка/дії) та пропорційність інтересів усіх учасників цих правовідносин.
Закон передбачає, що потерпілий, який володіє правом на майнове відшкодування заподіяної йому шкоди, повинен вчинити ряд активних дій, які б свідчили про його волевиявлення щодо здійснення цього права. Вказані активні дії потерпілого закон пов'язує, зокрема, із поданням заяви про страхове відшкодування впродовж визначеного законом строку (підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону №1961-IV), зі сприянням у визначенні характеру та розміру збитків (пункт 331.1 статті 331 Закону №1961-IV). Відтак, право потерпілого на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком узятих на себе зобов'язань не є безумовним, а пов'язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі №910/7449/17 (провадження №12-104гс18)).
В іншій постанові Великої Палати Верховного Суду зроблено висновок, що зазначений у підпункті 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону №1961-IV річний строк є преклюзивним і поновленню не підлягає (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 року у справі №465/4287/15 (провадження №14-406цс19). Поняття «преклюзивні строки» здійснення регулятивного суб'єктивного права (строк подання заяви про страхове відшкодування до страховика) не є тотожним поняттю «позовна давність» (строк захисту порушеного права особи).
Підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону №1961-IV визначає наслідком пропуску потерпілою особою річного строку подання заяви до страховика про страхове відшкодування, право страховика на відмову у виплаті регламентних виплат. Разом з тим, ані Закон №1961-IV, ані ЦК України, ані будь-який інший закон не передбачає в цьому випадку припинення взагалі права потерпілої особи на отримання відшкодування або на задоволення позову як, наприклад, передбачено ЦК України при пропуску позовної давності. Водночас ЦК України передбачається також поновлення, зупинення, переривання позовної давності (статті 263-264, стаття 267 ЦК України). Сплив строку, протягом якого потерпіла особа може реалізувати своє регулятивне суб'єктивне право (у цьому випадку протягом одного року) за рахунок страховика (страхової компанії), призводить до неможливості отримання страхового відшкодування від особи, що застрахувала відповідальність винної в ДТП особи в позасудовому порядку. Однак, законодавством не передбачено в цьому випадку припинення взагалі права на відшкодування шкоди, ані у повному обсязі, ані в обсязі страхового відшкодування. Тоді як згідно із частиною 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявила сторона у спорі, є підставою для відмови в позові. Крім того, немає підстав вважати, що річний строк звернення з заявою про виплату страхового відшкодування є спеціальним строком позовної давності, передбаченим статтею 258 ЦК України, оскільки це суперечить змісту зазначеної норми, яка не передбачає встановлення спеціальної позовної давності в інших випадках, ніж випадки, передбачені в цій нормі. З огляду на те, що пропуск річного строку звернення із заявою до страховика (страхової компанії) не зазначений у законодавстві (стаття 12 ЦК України) як підстава для припинення матеріального права, цей строк не може бути розцінений як преклюзивний і такий, що припиняє існуюче право на отримання відшкодування шкоди в розмірі регламентних виплат взагалі. Аналізуючи норми законодавства стосовно добросовісної поведінки всіх учасників правовідносин (стаття 13 ЦПК України) та принципу повного відшкодування шкоди (стаття 1166 ЦК України), Велика Палата Верховного Суду з огляду на відсутність норми закону, що передбачає припинення в цьому випадку цивільного права на відшкодування, та з урахуванням із загального права особи на захист права в суді (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) дійшла висновку, що при добросовісній поведінці потерпілої особи та доведеності, що річний строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, особа може отримати таке відшкодування, пред'явивши вимогу до страховика (страхової компанії) в судовому порядку протягом строку позовної давності.
Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок ДТП, яка трапилася 25.02.2022 року за участі транспортного засобу позивача та транспортного засобу «Chevrolet Cruze LS». д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , ОСОБА_1 було заподіяно майнової шкоди.
Станом на момент ДТП 25.02.2022 року власник транспортного засобу «Chevrolet Cruze LS», д.н.з. НОМЕР_2 , не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Позивач, якому було відомо, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Chevrolet Cruze LS» не застрахована, звернувся в суд з позовом лише 14.02.2025 року, у річний строк з моменту скоєння ДТП до МТСБУ не звертався, а також в ході судового розгляду не навів підстав, які б унеможливлювали його своєчасного звернення до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування.
З огляду на те, що МТСБУ не було відомо про факт відповідного ДТП, а також те, що огляд та визначення заподіяних збитків було проведено без залучення МТСБУ, позивач своїми діями (бездіяльністю) не забезпечив відповідача можливістю вирішення питання про наявність правових підстав для здійснення регламентної виплати відповідно до Закону.
Враховуючи встановлені вище обставини справи можна зробити висновок, що поведінка позивача не є добросовісною. Посилання ОСОБА_1 на довготривале досудове розслідування у справі про ДТП не можна визнати обґрунтованою причиною не звернення позивача до МТСБУ відповідно до вимог Закону, оскільки встановлення вини тієї чи іншої особи для подання МТСБУ повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду Законом не вимагається.
При цьому, позивач в суді підтвердив факт своєї свідомої бездіяльності щодо звернення до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування у річний строк, пояснивши це, зокрема, наміром звернутися до суду з відповідним позовом у межах трьохрічного строку позовної давності.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, з огляду на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, з огляду на те, що апеляційна скарга МТСБУ задоволена повністю, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, витрати, понесені МТСБУ у зв'язку із надання правничої допомоги в суді першої інстанції в розмірі 2000 грн., а також витрати зі сплати судового збору в суді апеляційної інстанції в розмірі 1560 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь МТСБУ.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити.
Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 01 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 2000 грн. витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції та 1560 грн. витрат зі сплати судового збору в суді апеляційної інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 25 червня 2025 року.
Судді: Р.С. Гринчук
А.М. Костенко
Т.В. Спірідонова