Справа № 461/7863/23 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В.
Провадження № 22-ц/811/3357/24 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.
25 червня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Шеремети Н.О.
суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.
секретаря: Підлужного В. І.
з участю: представника АТ «Ідея Банк» Лубоцької Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 08 листопада 2023 року, -
у вересні 2023 року Акціонерне товариство «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 24 березня 2020 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки № С-602-012866-20-980, за умовами якої відповідач отримала кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по відкритому поточному рахунку позичальника з лімітом кредитної лінії на момент укладення договору в розмірі 30000 грн. та з максимальним лімітом кредитної лінії у розмірі 200000 грн. Надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами, банк повністю виконав свої зобов'язання за умовами договору, однак відповідач не повернула отримані в кредит кошти у встановлений договором термін та не сплатила відсотки за користування ними. Внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором у відповідача виникла заборгованість, яка станом на 26 липня 2023 року становить 101122.46 грн., з яких 51357,64 грн. - заборгованість за основним боргом, 16708.11 грн. - заборгованість за простроченим боргом, 33056.71 грн. - заборгованість за простроченими процентами. В подальшому банк надіслав на адресу відповідач вимогу про усунення порушення зобов'язань, в якій вимагав терміново протягом тридцяти днів з дня направлення вимоги виконати зобов'язання за кредитним договором, а саме, достроково повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами, однак відповідач у добровільному порядку не сплатив заборгованість за кредитним договором.
З наведених підстав просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 101122.46 грн.
Заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 08 листопада 2023 року позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість у розмірі 101122.46 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2684 грн.
Заочне рішення суду оскаржила ОСОБА_1 ,в апеляційній скарзі покликається на те, що заочне рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Апелянт стверджує, що вона не була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, чим порушено її права. Справу розглянуто судом з порушенням правил підсудності, оскільки позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, відтак спір підлягає розгляду Корольовським районним судом м. Житомира за місцем її проживання. Крім того, кредитний договір укладено в м. Житомирі, де він і повинен був виконуватися. Зазначає, що сума боргу є явно завищеною, оскільки перевищує встановлений їй ліміт кредитної лінії, а банк не надав належних та допустимих доказів на підтвердження розміру наявної у неї заборгованості. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника АТ «Ідея Банк» Лубоцької Н.І. щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).
Задовольняючи позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк», суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору у ОСОБА_1 виникла заборгованість у розмірі 101122.46 грн., яка підлягає стягненню на користь банку.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що 24 березня 2020 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки та страхування № С-802-012866-20-980, за умовами якої банк відкриває клієнту в рамках банківського продукту Card Blanche White OnLine ID INS поточний рахунок НОМЕР_1 у валюті гривня (IBAN НОМЕР_2 ) із дебетно-кредитною схемою, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу, та випускає до рахунку платіжну картку.
Банк надає позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії (п. 3 угоди про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки та страхування № С-802-012866-20-980 від 24 березня 2020 року).
Пунктом 3.1. угоди про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки та страхування № С-802-012866-20-980 від 24 березня 2020 року передбачено, що максимальний розмір кредитної лінії становить 200 000 грн..
Відповідно до п. 3.2. угоди про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки та страхування № С-802-012866-20-980 від 24 березня 2020 року ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди становить 30 000 грн. та може бути змінений в межах встановленого угодою максимального розміру кредитної лінії за ініціативою банку про що буде повідомлено клієнта додатково.
Згідно з п. 3.3. угоди про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки та страхування № С-802-012866-20-980 від 24 березня 2020 року процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48,00 % річних.
Нанесенням власноручного підпису під цією угодою клієнт акцептує публічну пропозицію про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБОФО), який зберігається на офіційному сайті банку www.ideabank.ua (п. 4.3 угоди про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки та страхування № С-802-012866-20-980 від 24 березня 2020 року).
Випискою по рахунку IBAN НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) підтверджується, що банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши кошти в кредит в межах встановленого ліміту, а позичальник користувався кредитними коштами та вносив платежі на погашення кредитної заборгованості.
06 червня 2023 року у зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору №С-802-012866-20-980 від 24 березня 2020 року, банк надіслав ОСОБА_1 вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань № 12.4.2/С-602-012866-20-980, в якій вимагав терміново, протягом тридцяти календарних днів з дня надіслання кредитором цієї вимоги виконати зобов'язання по кредитному договору, а саме, достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, та інші платежі за кредитним договором на день повного погашення заборгованості, а також суму пені нараховану з врахуванням вищезазначеного, а у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня надіслання цієї вимоги банк має право здійснити стягнення заборгованості у примусовому порядку на власний вибір.
У вимозі про усунення порушень кредитних зобов'язань № 12.4.2/С-602-012866-20-980 від 06 червня 2023 року зазначено, що станом на 06 червня 2023 року у відповідача наявна заборгованість за кредитним договором у розмірі 101122.46 грн., яка складається із: заборгованості за строковим основним боргом в розмірі 54726.06 грн., заборгованості за простроченим боргом в розмірі 13339.69 грн., заборгованості за простроченими процентами в розмірі 29207,78 грн., заборгованості за строковими процентами в розмірі 3848.93 грн.
З долученої до матеріалів справи довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитними договором № С-802-012866-20-980 від 24 березня 2020 року вбачається, що станом на 26 липня 2023 року така становить 101122,46 грн., що складається із заборгованості за основним боргом в розмірі 51357,64 грн., заборгованості за простроченим боргом в розмірі 16708.11грн., заборгованості за простроченими процентами в розмірі 33056.71 грн.
Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, відповідач, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надала належних та допустимих доказів на підтвердження виконання нею зобов'язань за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами та відсутності у неї заборгованості за кредитним договором, чи наявної заборгованості в іншому розмірі.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості за угодою про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки та страхування № С-802-012866-20-980 від 24 березня 2020 року в розмірі 101122.46 грн.
Доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову у зв'язку з розглядом справи судом першої інстанції з порушенням правил територіальної підсудності є безпідставними з огляду на таке.
Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя має перевірити належність справи до юрисдикції та підсудності суду.
Дотриманням судами процесуальних норм інституту підсудності означає дотримання положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Положеннями статті 27 ЦПК України визначено загальні випадки підсудності справ за місцем проживання або місцезнаходження відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Положеннями статті 28 ЦПК України визначено випадки підсудності справ за вибором позивача.
Відповідно до ч. 8 ст. 28 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (ч. 16 ст. 28 ЦПК України).
Пунктом 4.3 угоди про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки та страхування № С-802-012866-20-980 від 24 березня 2020 року, укладеної між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , передбачено, що нанесенням власноручного підпису під цим договором, клієнт акцептує публічну пропозицію про приєднання до ДКБОФО, який зберігається на офіційному сайті банку www.ideabank.ua. Погоджується з тим, що ДКБОФО та Тарифи, є невід'ємною частиною цієї угоди та зобов'язується їх виконувати.
Протоколом засідання правління банку № 03/11-10 від 11 березня 2021 року затверджено публічну пропозицію АТ «Ідея Банк» про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, що вводиться в дію з 11 березня 2020 року, з якою погодилася позичальник, укладаючи кредитний договір.
Відповідно до п. 9.22 ДКБОФО договір кредиту виконується за місцем знаходження банку: 79008, м. Львів, Галицький район, вул. Валова, 11, та у випадку спору між сторонами за цим договором, позов може пред'являтися також за місцем виконання кредитного договору.
Відповідно до роз'яснень пункту 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності, підсудна справа, належить виключно позивачеві.
Оскільки сторони погодили, що цей договір виконується за місцем знаходження банку: 79008, м. Львів, Галицький р-н, вул. Валова, 11, що належить до територіальної підсудності Галицького районного суду м. Львова, в даній справі допускається альтернативна підсудність за місцем виконання договору або за місцем проживання чи перебування відповідача на вибір позивача, відтак, звернувшись з позовом до Галицького районного суду м. Львова, Акціонерне товариство «Ідея Банк» скористалося своїм процесуальним правом на звернення до суду за вибором позивача, тому правила підсудності, які встановлені ст.ст. 27-28 ЦПК України, не порушені при розгляді даної справи.
Покликання ОСОБА_1 на те, що її належним чином не було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, що позбавило її можливості реалізувати належні їй процесуальні права, є безпідставними, з огляду на наступне.
Згідно з ч.ч. 2,4 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Судом першої інстанції надсилалася на адресу ОСОБА_1 судова повістка-повідомлення про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 08 листопада 2023 року, однак конверт повернувся на адресу суду без вручення адресату з довідкою поштового відділення про причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 37)
Наявна в матеріалах справи довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки-повідомлення у зв'язку з відсутністю за вказаною адресою вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Аналогічні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18 та постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, які достатньо мотивовані.
Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 08 листопада 2023 року- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 25.06.2025 року.
Головуючий: Н.О. Шеремета
Судді: О.М. Ванівський
Р.П. Цяцяк