Справа № 283/1397/25
Провадження №3/283/485/2025
25 червня 2025 року м. Малин
Суддя Малинського районного суду Житомирської області Хомич Валентина Миколаївна, розглянувши справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч.5 ст. 126, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
24 травня 2025 року в 00 год. 16 хв. ОСОБА_1 на 114 км+500 м автодороги М-07, поблизу с. Маклаївка Коростенського району Житомирської області, повторно протягом року керував транспортним засобом «ЗАЗ Ланос», д.р.н. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом та в стані алкогольного сп'яніння. Огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився поліцейським на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу - алкотестеру «Drager 7510» (прилад ARLM-0282), внаслідок застосування якого було встановлено результат - 2.26 проміле. Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних технічних засобів, ОСОБА_1 погодився з результатами огляду на стан сп'яніння.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав. Підтвердив факт керування транспортним засобом в комендантську годину, не маючи права керування транспортним засобом. Вказав, що претензій до працівників поліції щодо складання адміністративних матеріалів не має, їх дії не оскаржував.
Дослідивши матеріали справ, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення визначає своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями абзацу п'ятого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII встановлено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії (п. 2.1 "а" ПДР України).
Відповідно до підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
- протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №339989, №340005 від 24.05.2025;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- результатами перевірки за допомогою приладу «Драгер», де зазначено рівень алкоголю 2,26 проміле;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння;
- довідками адмінпрактики УПП в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про відсутність посвідчення водія та притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП;
- рапортом поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону УПП в Житомирьскій області Департаменту патрульної поліції Левківського О.С.;
- постановою від 19.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП;
- наявними в матеріалах справи в опечатаних конвертах оптичних носіїв інформації - DVD-дисками, на яких містяться відеозаписи вчинених правопорушень ОСОБА_1 , в тому числі процедури проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Враховуючи обставини, викладені в протоколах, та докази, надані до адміністративних справ, суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 ст. 126, ч.1 ст.130 КУпАП - повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, та керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Вище наведені докази на переконання суду є належними, допустимими та достовірними.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, під час судового розгляду справи не встановлено.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно із ч.2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
З метою процесуальної ефективності та економії суд вважає за необхідне об'єднати справи № 283/1397/25 та №283/1398/25 в одне провадження.
Поняття "водій" визначено у п. 1.10 ПДР України: водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Отже, як встановлено судом, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія та керував транспортним засобом в порушення вимог ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто, в розумінні ПДР України ОСОБА_1 не є водієм.
При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягується до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини, визначені ст. 33 КУпАП, та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу, яке за своїм видом і розміром буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень без оплатного вилучення транспортного засобу. Підстав для застосування стягнення у виді позбавлення права на керування транспортними засобами немає, оскільки він не набув такого права.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.36, ч.5 ст.126, ч.1 ст. 130, ст.ст.221, 283, п.1 ч.1 ст.284, ст.ст.285, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Об'єднати справи № 283/1397/25 та №283/1398/25 в одне провадження, присвоївши об'єднаній справі № 283/1397/25.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф належить стягнути на наступний рахунок:
UA368999980313060149000006001, отримувач коштів: ГУК у Житомир обл/Житомир обл/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Судовий збір належить стягнути на наступний рахунок:
UA908999980313111256000026001, отримувач коштів:ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, в установу банку України не пізніш як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення копії постанови суду, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу та судового збору у вказаний термін, постанова буде направлена до органу державної виконавчої служби для організації примусового виконання в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у випадку примусового виконання даної постанови, з правопорушника підлягає стягненню штраф, визначений даною постановою, у подвійному розмірі у сумі 81600 грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Житомирського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту її винесення.
Суддя В. М. Хомич