Деражнянський районний суд Хмельницької області
вул.Миру,43 м.Деражня, Хмельницький район, Хмельницька обл., Україна ін.32200
Справа № 673/326/25
Провадження № 1-кп/673/101/25
25 червня 2025 р.м. Деражня
Деражнянський районний суд Хмельницької області
у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
за участю
прокурора- ОСОБА_2 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12025243300000098 від 03.03.2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, працюючого без оформлення трудових відносин, неодруженого, утриманців немає, із задовільним станом здоров'я, військовозобов'язаного, раніше судимого згідно вироку Деражнянського районного суду Хмельницької області від 14.02.2024 року за ч.4 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі, відповідно до ст.. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,
встановив:
ОСОБА_3 будучи військовозобов'язаним відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», 28 лютого 2025 року отримав направлення для проходження військово-лікарської комісії на предмет придатності до військової служби. Тоді ж у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходиться по АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 пройшов медичну комісію та згідно довідки військово-лікарської комісії №29/7 від 28 лютого 2025 року був визнаний придатним до військової служби.
В подальшому, цього ж дня приблизно о 21 год.00 хв. посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_3 у приміщенні вказаної установи, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 намагалися вручити ОСОБА_3 повістку (бойову) з вимогою про прибуття на 06год. 00хв. 02.03.2025 року до збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_3 для відправки в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
Надалі ОСОБА_3 , достовірно знаючи про загальну мобілізацію, оголошену Указом Президента України №69-2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану на території України» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою ухилення від призову за мобілізацією, діючи умисно, усвідомлюючи свої дії, не маючи права на відстрочку, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, статей 1, 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу України від 25 березня 1992 року №2232-XII», статті 1, 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543- XII та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69-2022 від 24 лютого 2022 року, категорично відмовився від отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованого по АДРЕСА_3 та в подальшому не прибув до даної установи о 06 год. 00 хв. 02 березня 2025 року, тим самим ухилившись від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
В судовому засіданні ОСОБА_3 фактично визнав вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Показав, як в кінці лютого 2025 року проходив військово-лікарську комісію за результатами якої був визнаний придатним за станом здоров'я для проходження військової служби. Також підтвердив, що тоді ж працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 намагалися вручити йому бойову повістку про виклик на 02.03.2025 року, від одержання якої відмовився і самовільно залишив приміщення вказаної установи. В подальшому до органів ТЦК та СП не з'являвся. Причинами вказаної поведінки називає власне небажання на той час проходити військову службу, а також незадовільний стан здоров'я матері та її потреба у сторонньому догляді.
Дані обставини ніким із сторін кримінального провадження не оспорюються.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених у обвинувальному акті, а також судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст. 336 КК України як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
При обранні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, суд враховує, що вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є рецидив злочинів.
Обставин, які б пом'якшували його покарання судом не встановлено.
При цьому, в суді не знайшли свого підтвердження належними доказами посилання обвинуваченого щодо незадовільного стану здоров'я його матері та відповідно необхідність надання їй сторонньої допомоги у догляді.
За вказаним обвинуваченням ОСОБА_3 повністю визнав свою вину, за місцем проживання інформація, яка б негативно його характеризувала відсутня, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за медичною допомогою до лікаря -невропатолога не звертався, раніше судимий.
За даними досудової доповіді органу з питань пробації від 15.05.2025 року ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки обвинуваченого для суспільства оцінюються як середні, що також із врахуванням інших обставин, свідчить про можливість виправлення останнього без ізоляції від суспільства.
Згідно ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, сукупність всіх обставин кримінального провадження, а також даних про особу обвинуваченого, який визнав вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, являється особою молодого віку, проте вчинив вказаний злочин, протягом іспитового строку, що свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення, суд приходить до висновку про доцільність призначення покарання ОСОБА_3 у вигляді позбавлення волі, в мінімальних межах санкції ст. 336 Кримінального кодексу України.
Також, суд враховує, що ОСОБА_3 згідно вироку Деражнянського районного суду Хмельницької області від 14.02.2024 року засуджений за ч.4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, із звільненням від його відбування з випробовуванням із встановленням іспитового строку на 3 роки, а тому остаточне покарання обвинуваченому слід визначити відповідно до ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового приєднання покарання невідбутого за попереднім вироком.
Таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ч.9 ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувалися.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376, 394 КПК України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання за ст.336 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Деражнянського районного суду Хмельницької області від 14 лютого 2024 року і остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу приведення вироку до виконання.
Після набрання вироком чинності:
- речові докази - документ, що посвідчує особу та картку платника податків на ім'я ОСОБА_3 із застосунку «Дія», паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_3 , облікову картку на ім'я ОСОБА_3 , картку обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного запасу на визначення придатності до військової служби КНП «Старосинявська БЛ» на ім'я ОСОБА_3 , довідку №29/7 військово-лікарської комісії від 28.02.2025 року на ім'я ОСОБА_3 , корінець повістки від 28.02.2025 року на ім'я ОСОБА_3 , повістку на відправку на 6год. 02.03.2025р. на ім'я ОСОБА_3 , витяг з наказу №59 від 28.02.2025 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації на особливий період» на солдата запасу ОСОБА_3 (у копіях), які зберігаються в матеріалах кримінального провадження №12025243300000098 від 03.03.2025 року - зберігати там же.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не застосовувався.
На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ст.. 394 КПК України до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Деражнянський районний суд Хмельницької області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1