Справа № 609/320/25
2/609/217/2025
24 червня 2025 року Шумський районний суд Тернопільської області
в складі головуючого судді Катерняк О.М.
з участю секретаря судового засідання Мацишиної Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великодедеркальської об'єднаної територіальної громади в особі Великодедеркальської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,
учасники справи - не з'явилися,
І. Стислий виклад позиції позивача.
1. 28 березня 2025 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Великодедеркальської об'єднаної територіальної громади в особі Великодедеркальської сільської ради (далі відповідач) з вимогою про визнання права власності на спадкове майно за законом, що залишилося після смерті його тітки ОСОБА_2 , а саме на земельні ділянки.
2. Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивача ОСОБА_2 і після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається із: - права власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Матвіївської сільської ради Кременецького району тернопільської області в розмірі 0,0725га кадастровий номер 6125885400:01:001:0940, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; - права власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Матвіївської сільської ради Кременецького району тернопільської області в розмірі 3,0682га кадастровий номер 6125885400:01:001:0317, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; - права власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Матвіївської сільської ради Кременецького району тернопільської області в розмірі 3,01га кадастровий номер 6125885400:01:001:0318, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; - права власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Матвіївської сільської ради Кременецького району тернопільської області в розмірі 0,07га кадастровий номер 6125885400:01:001:0941, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Як зазначає позивач, спадщину після смерті тітки він прийняв у відповідності до ст. 1268 ЦК України, оскільки на день її смерті проживав з нею в одному господарстві в АДРЕСА_1 . Позивач звертався у нотаріальну контору по питанню успадкування зазначеного майна, однак йому було відмовлено, оскільки не підтвердив постійне проживання з померлою на день смерті та у встановлений законом строк не подав заяви про прийняття спадщини. Позивач просить визнати за ним право власності на спадкове майно за законом після смерті тітки ОСОБА_2 , а саме на земельні ділянки.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
3. Ухвалою суду від 31 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано десятиденний термін з дня отримання ухвали для усунення недоліків.
4. Ухвалою суду від 10 квітня 2025 року відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого розгляду на 30 квітня 2025 року.
5. Ухвалою суду від 30 квітня 2025 року підготовче засідання відкладено на 21 травня 2025 року.
6. Ухвалою суду від 21 травня 2025 року підготовче засідання відкладено на 10 червня 2025 року.
7. Ухвалою суду від 10 червня 2025 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду на 24 червня 2025 року.
8. Сторони в судове засідання не з'явились, подали письмові заяви про розгляд справи у їх відсутності, з повним підтриманням та визнанням позовних вимог.
Відповідно до ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
9. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
10. Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Шумським відділом ДРАЦС у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції підтверджується, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Шумськ Кременецького району Тернопільської області.
11. Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №46551768 від 29.10.2015, Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_2 від 29.10.2015 та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6100617872025 від 28.03.2025 підтверджується, що право власності на земельну ділянку площею 0,0725га кадастровий номер 6125885400:01:001:0940 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Матвіївської сільської ради Шумського району Тернопільської області зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого реєстраційною службою Шумського районного управління юстиції від 29.10.2015 №46551117.
12. Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №815256 від 13.04.2009 вбачається, що ОСОБА_2 на підставі рішення Шумського районного суду від 11.04.2008 №2/244 є власником земельної ділянки площею 0,07га кадастровий номер 6125885400:01:001:0941 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Матвіївської сільської ради Шумського району Тернопільської області.
Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6100617332025 від 28.03.2025 підтверджується, що право власності на земельну ділянку площею 0,0683га кадастровий номер 6125885400:01:001:0941 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Матвіївської сільської ради Шумського району Тернопільської області зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №815256 від 13.04.2009.
13. Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №815255 від 13.04.2009 вбачається, що ОСОБА_2 на підставі рішення Шумського районного суду від 11.04.2008 №2/244 є власником земельної ділянки площею 3,01га кадастровий номер 6125885400:01:001:0318 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Матвіївської сільської ради Шумського району Тернопільської області.
Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6100617072025 від 28.03.2025 підтверджується, що право власності на земельну ділянку площею 3,0071га кадастровий номер 6125885400:01:001:0318 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Матвіївської сільської ради Шумського району Тернопільської області зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №815255 від 13.04.2009.
14. Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №46553678 від 29.10.2015, Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_3 від 29.10.2015 та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6100616862025 від 28.03.2025 підтверджується, що право власності на земельну ділянку площею 3,0682га кадастровий номер 6125885400:01:001:0317 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Матвіївської сільської ради Шумського району Тернопільської області зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого реєстраційною службою Шумського районного управління юстиції від 29.10.2015 №46553533.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на перераховані вище земельні ділянки.
15. Своєю Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03 квітня 2025 року державний нотаріус Кременецької державної нотаріальної контори Віталій Остапчук відмовив позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки, які належать ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки він пропустив шестимісячний термін для прийняття спадщини, а також не представив доказів родинних відносин.
16. Так, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 (викладене російською мовою) підтверджується, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Матвіївці В.Дедеркальського району Тернопільської області. Її матір'ю була ОСОБА_4 , інформація про батька відсутня.
Із свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 слідує, що 25 лютого 2005 року Матвіївською сільською радою Шумського району Тернопільської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , прізвище подружжя після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_7 ».
Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , виданим відділом РАГС Шумського райуправління юстиції Тернопільської області підтверджується, що ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Матвіївці Шумського району Тернопільської області.
Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 , виданим Великодедеркальською сільською радою Кременецького району Тернопільської області підтверджується, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Матвіївці Кременецького району Тернопільської області.
17. На підтвердження факту родинних відносин позивачем долучено до матеріалів справи наступні документи:
- повторне свідоцтво про народження серії НОМЕР_8 , відповідно до якого слідує, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Матвіївці Шумського району Тернопільської області, його батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;
- витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00050292365 від 27.03.2025, відповідно до якого слідує, що ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , його батьками є ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ;
- витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію зміни імені (прізвища, власного імені, по батькові) № НОМЕР_9 від 22.05.2025, відповідно до якого слідує, що 20 лютого 1973 року Шумським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Тернопільської області було складено актовий запис за №1, яким ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 змінив своє прізвище на « ОСОБА_14 » і надалі іменувався як « ОСОБА_9 »;
- повний витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00051356478 від 22.05.2025, відповідно до якого слідує, що: - ОСОБА_15 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Катеринівка Кременецького району Тернопільської області, його батьками були ОСОБА_13 та ОСОБА_16 ; - змінено прізвище дитини, батька та матері з « ОСОБА_17 » на « ОСОБА_14 », змінено місце народження дитини з «Україна Тернопільська область Кременецький район село Катеринівка» на «Україна Тернопільська область Шумський район село Матвіївці».
18. Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_10 виданим Матвіївською сільською радою Шумського району Тернопільської області вбачається, що ОСОБА_18 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 в с. Матвіївці Шумського району Тернопільської області.
19. Згідно із повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_11 , виданим Шумським відділом ДРАЦС у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 в с. Матвіївці Шумського району Тернопільської області.
20. 18 березня 2025 року комісія в складі старости Матвіївського старостинського округу Великодедеркальської сільської ради Яремчука І.А. та адміністратора відділу ЦНАП Олійник О.Т. в присутності свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 склали Акт №20 від 18.03.2025, яким встановлено, що ОСОБА_21 , 1955р.н. та ОСОБА_22 , 1941р.н., були рідними братом і сестрою по батькові.
Отже, судом встановлено, що померла ОСОБА_2 була рідною тіткою позивача ОСОБА_1 .
21. Із довідки №52 від 26.05.2025, виданої Матвіївським старостинським округом Великодедеркальської сільської ради Кременецького району тернопільської області вбачається, що ОСОБА_2 , 1955р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею на день смерті проживав без реєстрації і допомагав у веденні підсобного господарства племінник ОСОБА_1 , 1964р.н.
ІV. Оцінка Суду.
22. Згідно зі ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
23. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
24. Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
25. Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
26. Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
27. Як передбачено ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
28. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
29. Відповідно до п.1 та п. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
30. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
31. До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
32. Права та обов'язки, які не входять до складу спадщини, передбачені положеннями статті 1219 ЦК України.
Отже, об'єктами спадщини за ЦК України є права та обов'язки, які належали особі на час смерті, крім тих, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця.
33. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1270 ЦК України).
34. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
35. Згідно із ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
36. Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
37. У відповідності до статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і є таким, що вступив в управління спадковим майном відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України, шляхом постійного проживання із спадкодавицею.
38. Відповідно до ч. 3 ст. 1266 ЦК України, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Як слідує із матеріалів справи, батько позивача ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , був рідним братом по батькові спадкодавиці ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відтак, якби він був живим на момент відкриття спадщини, то він був би спадкоємцем другої черги.
39. Відповідно до вимог ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
40. Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
41. Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, як це визначено в ст. 81 ч.1 п. г Земельного кодексу України.
42. Відповідно до абз. 3 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звертатися до суду за правилами позовного провадження.
В даний час у позивача виникла необхідність оформити право власності на спадкове майно, а саме, на земельні ділянки, як спадкове майно за законом, після смерті рідної тітки.
Суд знаходить, що в даних правовідносинах виникнення права власності у позивачки пов'язується з правом спадкування.
43. Нормами статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
44. Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
45. Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
46. Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
47. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
48. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Від представника відповідача Великодедеркальської сільської ради Кременецького району Тернопільської області на адресу суду надійшла письмова заява про визнання позовних вимог.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, так як в даному випадку мають місце порушення прав позивача ОСОБА_1 , які підлягають захисту, шляхом визнання за позивачем права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом після смерті рідної тітки ОСОБА_2 .
49. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити неможливо, а набуття позивачем права на спадкове майно не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
50. Позивач при подачі позову було сплачено судовий збір, який він у разі задоволення позову просив не стягувати з відповідача.
Керуючись статтями 15, 16, 328, 392, 1216, 1218, 1219, 1220, 1223, 1225, 1233, 1235, 1258, 1268, 1262, 1266, 1270 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 76, 77, 81, 89, 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд
1.Позов ОСОБА_1 до Великодедеркальської об'єднаної територіальної громади в особі Великодедеркальської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.
2.Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_12 , РНОКПП НОМЕР_13 ) право власності на спадкове майно за законом після смерті тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається із: - право власності на земельну ділянку площею 0,0725га кадастровий номер 6125885400:01:001:0940 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Матвіївської сільської ради Шумського району Тернопільської області; - право власності на земельну ділянку площею 3,0682га кадастровий номер 6125885400:01:001:0317 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Матвіївської сільської ради Шумського району Тернопільської області; - право власності на земельну ділянку площею 3,0071га кадастровий номер 6125885400:01:001:0318 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Матвіївської сільської ради Шумського району Тернопільської області; - право власності на земельну ділянку площею 0,0683га кадастровий номер 6125885400:01:001:0941 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Матвіївської сільської ради Шумського району Тернопільської області.
3.Не застосовувати до відповідача вимоги статті 141 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне рішення суду складено 24 червня 2025 року.
Суддя: Оксана КАТЕРНЯК