Справа № 439/660/25
Провадження 1-кс/439/149/25
25 червня 2025 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області під головуванням:
судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в режимі відео конференції кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Броди, Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, особи із інвалідністю 111 групи, фізичної особи підприємеця, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України,
02.04.2025 року до Бродівського районного суду Львівської області області надійшов обвинувальний акт з угодою про примирення між потерпілим та підозрюваним від 29.03.2025 року у кримінальному провадженні № 12025141160000062 від 27.02.2025 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України.
У підготовчому судовому засіданні захисник просив суд угоду про примирення, укладену 29.03.2025 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 розглянути та затвердити. Згідно з угодою, обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодував завдані кримінальним правопорушенням збитки. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_6 буде призначене покарання за ч.1 ст.286-1 КК України, із застосуванням ч.ч.1,2 ст.69 КК України, у виді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
Заслухавши думку потерпілого, обвинуваченого та його захисника, кожного зокрема, які просили затвердити угоду про примирення, прокурора, який заперечив в затвердженні угоди, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Згідно п. 1 ч. 3 ст.314КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди.
Відповідно до ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.
На підставі вимог ч.7 ст.474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:
1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;
5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;
6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Так, органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У поданій суду угоді сторонами не вмотивовано яким чином щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне повне відшкодування завданих збитків на етапі досудового розслідування, що згідно з угодою, є обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, істотно знижують ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 .
У відповідності до ч. 1 ст. 286-1 КК України, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, караються позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п'яти років.
Об'єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України є безпека дорожнього руху, здоров'я та життя громадян.
Правові та соціальні основи дорожнього руху на території України з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників дорожнього руху, єдиний порядок дорожнього руху визначаються Законом України «Про дорожній рух» «Правилами дорожнього руху», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.
Окрім того, згідно угоди потерпілим та обвинуваченим узгоджено призначення останньому покарання із застосуванням ст.69 КК України штраф, тобто більш м'яке основне покарання, ніж передбачене санкцією ч.1 ст.286-1 КК України так і додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік, тобто нижче від найнижчої межі, передбаченої у санкції зазначеної статті, що у даному конкретному випадку, на думку суду, яке не відповідає інтересам суспільства, внаслідок м'якості, так і суперечить загальним засадам призначення покарання, визначеним ст.ст. 65, 69 КК України.
За таких обставин, суд відмовляє у затвердженні поданої угоди про примирення від 29.03.2025 на підставі вимог п.п.1, 2 ст.474 КПК України.
Керуючись ст.ст. 314, 369, 372, 474 КПК України, суд -
Відмовити в затвердженні угоди про примирення від 29.03.2025 року у кримінальному провадженні №12025141160000062 від 27.02.2025 укладену між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 .
Продовжити судовий розгляд кримінального провадження внесеному до ЄРДР за №12025141160000062 від 27.02.2025 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
Суддя ОСОБА_1