1Справа № 335/5705/25 1-кс/335/2087/2025
24 червня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 143/Я.Новицького 7» на бездіяльність уповноважених осіб Відділу поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
11.06.2025 у провадження Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла скарга голови правління ОСББ «Соборний 143/Я. Новицького 7» ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноважених осіб ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, у якій заявник просив зобов'язати посадових осіб ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
В обґрунтування скарги зазначено, що 22.05.2025 він був запрошений для надання пояснень у справі № 12023087060000411, і у процесі спілкування із дізнавачем по цьому кримінальному провадженню було виявлено, що заявником ОСОБА_4 були надані неправдиві свідчення, про те, що підписанти заяви нібито не були присутні на загальних зборах співвласників 30.01.2022 та не приймали участі у голосуванні. Про це заявником було повідомлено дізнавача.
Крім того, 26.05.2025 до ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 подано додаткову заяву з наданням копії листка реєстрації присутніх на загальних зборах співвласників 30.01.2022, в якому підписанти заяви ОСОБА_4 особисто реєструвалися та ставили підписи.
Наданням цих неправдивих свідчень у своїй заяві ОСОБА_4 свідомо намагається нанести шкоду організаторам цих зборів, а кінцевою метою є визнання недійсними рішень цих загальних зборів на користь власника нежитлових приміщень, який хоче використати це у позові до Господарського суду.
Заявник вважає дії ОСОБА_4 суспільно-небезпечними та протиправними, у зв'язку з чим 26.05.2025 ним було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення - надання неправдивих свідчень.
Станом на час подання скарги, в порушення ст. 214 КПК України, посадові особи ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, відомості до ЄРДР не внесли, у зв'язку із чим заявник звернулась до суду із вказаною скаргою.
У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав, просив її задовільнити. Пояснив, що 22.05.2025 він був запрошений до ВП № 1 для надання пояснень в рамках кримінального провадження, в процесі спілкування з працівником поліції виявив, що заява на підставі якої внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення містить неправдиву інформацію, яка була надана ОСОБА_4 , у зв'язку із чим подав заяву про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 384 КК України. Неправдиві свідчення полягали у тому, що ОСОБА_4 вказала перелік осіб, які нібито не були присутні при проведенні зборів співвласників багатоквартирного будинку, проте, зазначені обставини не відповідають дійсності та спростовуються списком присутніх на загальних зборах 30.01.2022 осіб.
ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області було повідомлене належним чином про час і місце розгляду скарги, проте, до судового засідання представник органу поліції не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
24.06.2025 на виконання ухвали слідчого судді від 11.06. 2025 на адресу суду надійшли матеріали за заявою ОСОБА_3 , у якій він зазначив про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 . Відповідно до листа т.в.о. начальника ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, ОСОБА_3 повідомлено про те, що звернення щодо можливого вчинення кримінального правопорушення було зареєстроване в ІТС ІПНП України ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області за № 14571 від 27.05.2025. В ході вивчення наданого матеріалу СД ВП №1, фактів які б вказували на наявність ознак кримінального правопорушення, встановлено не було, у зв'язку із чим відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР.
Враховуючи строки розгляду скарги на бездіяльність органу досудового розслідування, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представника органу, бездіяльність якого оскаржується та представника прокуратури.
Заслухавши заявника, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, а також матеріали надані уповноваженими особами ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, слідчий суддя доходить до таких висновків.
Як встановлено слідчим суддею, 26.05.2025 ОСОБА_3 звернувся до ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
У вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив, що ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ст. 384 КК України, яке полягало у наданні неправдивих свідчень, викладених у заяві про вчинення кримінального правопорушення, на підставі якої працівникам ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області відкрито кримінальне провадження.
Вказану заяву ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області отримав 27.05.2025, та вона була зареєстрована у ІТС ІПНП за № 14571 від 27.05.2025.
Відповідно до наданих слідчому судді документів, ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області було проведено перевірку обставин, повідомлених ОСОБА_3 , та у зв'язку із відсутністю даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення, відомості до ЄРДР внесені не були.
Положеннями статті 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини 2 статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України, від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Згідно із ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням (частина 1 статті 1 КК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1 КК України для здійснення цього завдання КК України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України).
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання вказаних завдань і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення громадян в орбіту кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів.
Чинним КПК України закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки).
Так, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
Проте, така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Так, до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: (1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; (2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 4 та 5 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України). Вказане узгоджується з позицією, викладеною в Узагальненні ВССУ № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, за якою КПК дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що (1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або (2) в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Такий висновок відповідає і Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_5 від 17 червня 2020 року, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) наголосив, що якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: (1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу (2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; (3) порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; (4) використання інструментів статті 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК України), а також (5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України.
Відповідно до висновку, який викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 30.09.2021 прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Тобто, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Зі змісту заяви ОСОБА_3 від 26.05.2025 та його пояснень у судовому засіданні встановлено, що він вважає, що ОСОБА_4 зазначила неправдиві відомості у заяві, на підставі якої було відкрите кримінальне провадження №12023087060000411, а відтак в її діях наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України.
Перевіривши повідомлені ОСОБА_3 у заяві від 26.05.2025 обставини, дослідивши документи надані ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, слідчий суддя доходить висновку, що вони не містять достатніх та конкретних даних, які б вказували на наявність в діях громадянки ОСОБА_4 ознак об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України, яке полягає у завідомо неправдивих показаннях свідка, потерпілого, завідомо неправдивому висновку експерта, спеціаліста, складені для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках.
Крім того, до заяви про вчинення кримінального правопорушення та матеріалів скарги заявником не було долучено заяву громадянки ОСОБА_4 на підставі якої було відкрито кримінальне провадження, в якій, за твердженням заявника, зазначені неправдиві відомості, та не зазначено які саме відомості, викладені у вказаній заяві містять завідомо неправдиву інформацію.
Крім того, слід зазначити, що відомості викладені у заяві про вчинення кримінального правопорушення перевіряються в ході досудового розслідування кримінального провадження, за наслідками якого у разі їх не підтвердження, буде винесено постанову про закриття кримінального провадження.
Сам по собі факт викладення ОСОБА_4 у заяві про вчинення кримінального правопорушення відомостей, які за твердженням заявника не відповідають дійсності, не свідчить про ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України.
За таких обставин, події, про які йде мова у заяві голови правління ОСББ «Соборний 143/Я.Новицького 7» ОСОБА_3 є лише його суб'єктивною оцінкою та не є достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР кримінального правопорушення, за статтею 384 КК України.
За таких обставин, попередньо оцінивши відомості, викладені у заяві голови правління ОСББ «Соборний 143/Я.Новицького 7» ОСОБА_3 , яка подана до ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, слідчий суддя доходить до висновку, що вони не містять жодних даних, які би вказували на те, що в діях ОСОБА_4 , наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого КК України.
Враховуючи, що скарга голови правління ОСББ «Соборний 143/Я.Новицького 7» ОСОБА_3 містить виключно припущення щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, та не містить об'єктивних даних про вчинення кримінального правопорушення, то слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги, а відтак доходить до висновку, що вказану скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.303, 306-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 143/Я.Новицького 7» на бездіяльність уповноважених осіб Відділу поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів із дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 25.06.2025
Слідчий суддя ОСОБА_1