Справа № 522/13626/25
Провадження №3/522/4707/25
24 червня 2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Лагода К.О., розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з СПДН ОРУП № 1 ГУНП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Дніпропетровської обл., громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, (далі КУпАП),-
15 червня 2025 року о 15:00 год. громадянка ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 вчинила відносно доньки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: виражалась нецензурною лайкою, ображала, принижувала, погрожувала фізичною розправою, внаслідок чого завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 , яка була повідомленою про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилась. Із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленою про дату та час розгляду справи в суді, не з'явилась, суд оцінює таку поведінку як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з'явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.
За даних обставин, з урахуванням положень ст. 268 КУпАП, справу розглянуто за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ч.1 ст.1 цього ж Закону, психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 , а також викладені у протоколі обставини підтверджуються:
-відомостями викладеними у протоколі про адміністративні правопорушення серії ВАД №459999 від 15.06.2025 р.;
-- рапортом, згідно з яким 15.06.2025 о 19:37 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 15.06.2025 о 19:35 за адресою: АДРЕСА_3 , зранку дочка заявниці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пішла з бабусею (матір'ю заявниці) та братом заявниці погуляти по місту Одеса, приблизно о 15 год. в телефонному режимі заявниця посварилася з братом та матір'ю, під час якого мати повідомила, що дочку заявниця більше не побачить, погрожували заявниці і з того часу на телефонні дзвінки не відповідають. Заявник: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 15.06.2025 року, згідно з яким гр. ОСОБА_2 просить вжити заходів до її матері, гр. ОСОБА_4 , котра шляхом телефонного зв'язку 15.06.2025 року близько 15:00 год. ображала її нецензурною лайкою, чинила моральний тиск та висловлювала погрози пов'язані з малолітньою донькою заявниці, а саме що не віддасть дитину;
-поясненнями ОСОБА_2 від 15.06.2025 року, відповідно до яких 15.06.2025 року вона вранці разом з матір'ю ОСОБА_4 та її дитиною, ОСОБА_3 , 2021 року народження, вирішила прогулятись містом. Через деякий час ОСОБА_2 пішла за власними справами, залишивши матір з дочкою, близько 14:00 год. їй зателефонувала її матір та почала виражатись нецензурною лайкою, погрожувати, близько 15:00 год. відбувся аналогічний дзвінок з погрозами та образливими словами в бік ОСОБА_2 . Також мвтір почала висловлювати погрози, що не поверне ОСОБА_2 її малолітню дитину та що вона ніколи її не побачить, що призвело до її психологічних страждань. Після чого матір перестала відповідати на телефонні дзвінки, у зв'язку з чим ОСОБА_2 почала плакати та зателефонувала до поліції;
-поясненнями ОСОБА_1 від 15.06.2025 року, яка відмовилась від дачі пояснень на підставі ст. 63 Конституції України;
-формою оцінки ризиків від 15.06.2025 року;
-терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА №564646 від 15.06.2025 року винесеного щодо ОСОБА_4 строком на одну добу з 22 год. 00 хв. 15.06.2025 року до 22 год. 00 хв. 16.06.2025 року;
-копією єДокументу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, суд доходить до висновку, що своїми неправомірними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Згідно ч. 2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, є всі підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності.
Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст.ст. 34, 35 КУпАП обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлені.
Враховуючи обставини справи, дані про особу правопорушника, вважаю необхідним визначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для її виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами, а саме у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у зв'язку з винесення постанови про накладання адміністративного стягнення, на порушника покладається обов'язок сплати судовий збір, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 (шістсот п'ять) гривень, 60 коп. на користь держави.
Керуючись ст.ст. 130 ч.1, 283,284 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення за ч.1ст.173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень, 60 коп. Отримувач коштів ГУК в Одеській області /Приморський район/ 22030101 ЄДРПОУ отримувача - 37607526, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UА268999980313111206000015758, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту прокурора без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя: К.О.Лагода