Справа № 336/423/25
Номер провадження № 2/521/4106/25
(ЗАОЧНЕ)
25 червня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді: Шевчук Н.О.,
секретаря судового засідання: Жекової А.О.
за участю учасників справи:
від Акціонерного товариства ""ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК"- не з'явився;
від ОСОБА_1 - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 1, ЄДРПОУ 14282829) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитними договорами
Короткий зміст вимог позовної заяви.
У січні 2025 року Акціонерне товариство ""ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" звернулося до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитними договорами №2001793926401 від 15.01.2021 року, №1010605013 від 05.10.2022 року, №1010974475 від 22.12.2022 у загальному розмірі 199828 грн. 86 коп., а також стягнути витрати по сплаті судового збору.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем кредитних зобов'язань в частині повернення кредитних коштів позичальником та сплати відповідних процентів за користування ними, комісії, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у вказаному вище розмірі.
Так, за доводами позивача, між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 15.01.2021 року було укладено кредитний договір №2001793926401, за яким позичальнику видано кредит у сумі 44000 грн.; 05.10.2022 року було укладено кредитний договір №1010605013, за яким позичальнику надано кредит у сумі 54364 грн. 09 коп., 22.12.2022 року було укладено кредитний договір №1010974475, за яким позичальнику надано кредит у сумі 59923 грн. 58 коп.
Позивач зауважив, що відповідач не виконує свої зобов'язання і станом на 31.10.2024 року у нього утворилася заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 199828 грн. 86 коп.
Банк зазначив, що ним вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу вимоги про виконання грошових зобов'язань, яка ним не була виконана, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Перший Український Міжнародний Банк», та на даний час відповідач ухиляється від виконання зобов'язань за кредитним договором.
Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2025 року справа №336/423/25 направлена до Малиновського районного суду міста Одеси за підсудністю.
Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.
15.04.2025 року цивільна справа №336/423/25 надійшла у провадження судді Шевчук Н.О.
Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 15.04.2025 року позовну заяву Акціонерного товариства ""ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" залишено без руху, надано термін для усунення недоліків зазначених в ухвалі суду.
Законом України від 26.02.2025 року № 4273-IX внесено зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів. Зокрема, змінено найменування Малиновського районного суду м. Одеси на Хаджибейський районний суд міста Одеси.
06.05.2025 року від Акціонерного товариства ""ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 07.05.2025 року у справі № 336/423/25 було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.
Відзиву від ОСОБА_1 до Хаджибейського районного суду міста Одеси не надходило, що не є перешкодою для розгляду даної справи на наявними у ній матеріалами.
Представник позивача Акціонерного товариства ""ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" в судове засідання не з'явився, за доводами позовної заяви, представник позивача позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності та проти проведення заочного розгляду справи не заперечує. Заява розглянута судом та задоволена.
Відповідач ОСОБА_1 повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин. Про час та місце розгляду справи відповідач був сповіщений належним чином через підсистему ЕСІТС «Електронний Суд», оскільки є користувачем такої системи та має Електронний кабінет.
З огляду на зазначене, суд приходить до переконання про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду даної справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК та ухвалити заочне рішення.
Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно до п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Хаджибейського районного суду міста Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.
Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, у зв'язку із тим, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, суд, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст. ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
Згідно приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд зазначає про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, з відмовою в іншій частині, враховуючи таке.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що ОСОБА_1 15.01.2021 року власноруч підписано заяву №2001793926401 про приєднання до договору комплексного обслуговування фізичних осіб відповідно в якій ОСОБА_1 власноручним підписом підтвердив, що просить АТ «ПУМБ» встановити йому на поточний рахунок у гривнях кредитний ліміт у розмірі 10000 грн. Підписанням заяви позичальник також підтвердив, що ним отримана платіжна картка, він ознайомлений з правилами користування платіжною карткою, повідомлений про те, що стандартна процентна ставка складає 47, 80 %, реальна процентна ставка складає 47, 88 %, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживачів за весь період користування кредитом складає 12577 грн. 58 коп.
Також у вказаній заяві зазначено, що права та обов'язки клієнта і Банку, їх відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, а також порядок зміни і припинення дії договору визначаються умовами ДКБО, які погоджуються клієнтом при підписанні цієї заяви.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту, також підписаного власноруч як позичальником, так і позикодавцем, сторони погодили істотні умови договору такі як розмір кредиту - 10000 грн., строк кредитування - 12 місяців, зі спливом вказаного строку, продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін; мета отримання кредиту - загальні споживчі цілі, у тому числі для оплати за договором страхування; спосіб та строк надання кредиту - шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії в межах встановленого кредитного ліміту на картковому рахунку з дня прийняття рішення Банком; стандартна процентна ставка - 48, 88%; реальна процентна ставка - 47, 88 %; процентна ставка, яка застосовується при невикоанні зобов'язання щодо повернення кредиту - 62, 0%.
Відповідно до довідки про збільшення кредитного ліміту, наданої Банком, за договором № 2001793926401, 15.01.2021 року позичальнику було встановлено кредитний ліміт у розмірі 10000 грн., який в подальшому 03.03.2022 року було збільшено до 44000 грн.
Відповідно до наданого Банком розрахунку заборгованості за договором №2001793926401, сума основного боргу складає 42222 грн. 42 коп., проценти за користування кредитними коштами - 27559 грн. 03 коп. - станом на 31.10.2024 року.
Відповідно до банківської виписки з карткового рахунку позичальника за період з 05.10.2022 року по 31.10.2024 року вбачається, що останній активно користувався кредитними коштами, частково сплачував і тіло кредиту, і проценти за користування ним.
05.10.2022 року відповідач за допомогою ОТП - пароля підписав заяву №1010605013 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до якої вказав, що беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), яка розміщена на офіційному сайті АТ «ПУМБ» в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО. Просив надати йому споживчий кредит на загальні цілі у розмірі 54364 грн. 09 коп. на строк - 36 місяців. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 1,4 %; розмір процентної ставки - 0, 01%.
Також сторони, підписуючи вказану заяву погодили графік платежів.
Паспортом споживчого кредиту, який підписаний відповідачем за допомогою ОТП - пароля, останні погодили істотні умови кредитного договору, такі як суму кредиту - 54364 грн. 09 коп., строк кредитування - 36 місяців, щомісячну комісію за користування кредитом - 1,4 %, процентну ставку - 0,01 %, інші умови.
З платіжної інструкції від 05.10.2022 року №60743458.47486.25578 вбачається, що Банком на рахунок ОСОБА_1 було перераховано 54364 грн. 09 коп. кредитних коштів за договором №1010605013.
З розрахунку заборгованості позичальника перед Банком за кредитним договором №1010605013 вбачається, що залишок непогашеної суми кредиту складає 49365 грн. 79 коп. - станом на 31.10.2024 року, за процентами - 7 грн. 79 коп., за комісією - 11048 грн. 20 коп. - станом на 31.10.2024 року.
З банківської виписки по рахунку відповідачки за період з 05.10.2022 року по 31.10.2024 року вбачається, що 05.10.2022 року позичальник отримав готівкові кошти у розмірі 54364 грн. 09 коп., які в подальшому, 06.12.2022 року погашав у розмірі 2000 грн., 10.01.2023 року - 1000 грн., 07.02.2023 року - 1000 грн., 10.03.2023 року - 1000 грн.
22.12.2022 року відповідач за допомогою ОТП - пароля підписав заяву №1010974475 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до якої вказав, що беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), яка розміщена на офіційному сайті АТ «ПУМБ» в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО. Просив надати йому споживчий кредит на загальні цілі у розмірі 59923 грн. 58 коп. на строк - 48 місяці. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 1,4 %; розмір процентної ставки - 0, 01%.
Також сторони, підписуючи вказану заяву погодили графік платежів.
Паспортом споживчого кредиту, який підписаний відповідачем за допомогою ОТП - пароля, останні погодили істотні умови кредитного договору, такі як суму кредиту - 59923 грн. 58 коп., строк кредитування - 48 місяці, щомісячну комісію за користування кредитом - 1,4 %, процентну ставку - 0,01 %, інші умови.
З платіжної інструкції від 22.12.2022 року №61963410.46470.25578 вбачається, що Банком на рахунок ОСОБА_1 було перераховано 59923 грн. 58 коп. кредитних коштів за договором №1010974475.
З розрахунку заборгованості позичальника перед Банком за кредитним договором №1010974475 вбачається, що залишок непогашеної суми кредиту складає 57675 грн. 91 коп. - станом на 31.10.2024 року, за процентами - 8 грн. 87 коп., за комісією - 11940 грн. 85 коп. - станом на 31.10.2024 року.
З банківської виписки по рахунку відповідачки за період з 22.12.2022 року по 31.10.2024 року вбачається, що 22.12.2022 року позичальник отримав готівкові кошти у розмірі 59923 грн. 58 коп., які в подальшому, 10.01.2023 року погашав у розмірі 1000 грн., 07.02.2023 року - 1000 грн., 10.03.2023 року - 1000 грн.
Також у матерілах справи наявна роздруківка Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, Банк 04.11.2024 року направив на адресу позичальника вимогу про повернення кредиту за № 2001793926401 у розмірі 69781 грн. 45 коп., № 1010605013 у розмірі 60421 грн. 78 коп., №1010974475 у розмірі 69625 грн. 63 коп., що загалом складає 199828 грн. 86 коп., яка залишилася без реагування і відповіді відповідача, з огляду на що, Банк звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів. Про направлення вимоги на адресу відповідача позивачем свідчить список згрупованих поштових відправлень, наявних у матеріалах справи, яка залишилася без реагування і відповіді останнього.
Інших письмових доказів стосовно спірних правовідносин, які виникли між сторонами, зокрема повного погашення кредитної заборгованості відповідачки перед Банком, матеріали справи не містять.
Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої останнім суми заборгованості за кредитними договорами.
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відтак, після підписання кредитного договору у сторін виникають взаємні права та обов'язки, зокрема, у позикодавця виникає зобов'язання надати кредитні кошти позичальнику, а у позичальника виникає зобов'язання оплачувати послуги фінансової установи, що виникають в результаті використання кредитних коштів.
Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У даній справі судом встановлено, що між позивачем та відповідачем склалися сталі кредитні правовідносини.
При цьому, судом встановлено, що відповідач, підписавши заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, беззастережно підтвердив, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладання договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, які розміщені на сайті АТ «ПУМБ».
Так, у даній справі судом встановлено, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 15.01.2021 року було укладено кредитний договір №2001793926401, за яким з урахуванням збільшення суми кредиту, позичальнику видано кредит у сумі 44000 грн. зі строком 12 місяців; також 05.10.2022 року відповідач за допомогою ОТП - пароля підписав заяву №1010605013 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за яким позичальнику надано кредит у сумі 54364 грн. 09 коп., на строк - 36 місяця; та 22.12.2022 року відповідач за допомогою ОТП - пароля підписав заяву №1010974475 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за яким позичальнику надано кредит у сумі 59923 грн. 58 коп. на строк - 48 місяців.
Тобто, позивач та відповідач досягли згоди щодо істотних умов кредитних договорів: предмету, строків, обов'язків сторін, розміру процентів за користування кредитними коштами.
Судом у даній справі встановлено, що Банк виконав умови кредитних договорів перед позичальником та надав останньому кредитні кошти, який ним не спростовано, проте відповідач невчасно та не в повному обсязі виконував взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами, з огляду на що у нього виникла заборгованість у нарахованому Банком розмірі, відтак вимоги Банку в частині стягнення з відповідача на свою користь основної заборгованості за кредитним договором та нарахованих відсотків за користування такими кредитними коштами є обґрунтованими та потребують задоволення, також і з огляду на те, що Банком, на підставі погоджених між сторонами умов, на адресу позичальника було направлено досудову вимогу про сплату боргу у повному обсязі.
Водночас, щодо нарахованої позивачем до сплати відповідачем комісії, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Відповідно до ч.1, 2 ст. 11 вказаного закону, після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З правової позиції висловленій в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19 вбачається, що: «Законом України «Про споживче кредитування», який вступив в дію 10 червня 2017 року, безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту; відповідно до частин 1 та 2 вказаного Закону після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит; умови договору, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними; тож умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Судом у даній справі встановлено, що укладеними між сторонами кредитними договорами сторони погодили між собою, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 1,4 % без уточнення систематичності запиту інформації щодо кредиту споживачем.
Відтак, у даному разі, враховуючи те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, положення кредитного договору №1010605013, укладеного між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно у розмірі 1, 4 % та за кредитним догоовром №1010974475 у розмірі 1, 4 %, є нікчемними, а тому вимоги позовної заяви в частині стягнення з відповідача на користь позивача нарахованих останнім сум комісій у загальному розмірі 22989 грн. 05 коп. задоволення не потребують.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги те, що відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань в строки та обсязі, передбачені кредитними договорами, не виконав, суд вважає, що позовні вимоги АТ «Перший Український Міжнародний Банк» є частково обґрунтованими та такими, що потребують часткового задоволення у розмірі 176839 грн. 81 коп., з яких: за договором №2001793926401, сума основного боргу складає - 42222 грн. 42 коп., проценти за користування кредитними коштами - 27559 грн. 03 коп.; за договором №1010605013 суми кредиту складає - 49365 грн. 79 коп., за процентами - 7 грн. 79 коп.; за договором №1010974475 суми кредиту складає - 57675 грн. 91 коп., за процентами - 8 грн. 87 коп.
В іншій частині позовних вимог - в частині стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої останнім комісії за кредитними договорами №1010605013 у розмірі - 11048 грн. 20 коп. та №1010974475 - 11940 грн. 85 коп. слід відмовити.
Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2143 грн. 82 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 530, 611, 612, 625-627, 1054-1055 ЦК України, ст. 2, 5, 10, 12, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282, 354 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси
Позовну заяву Акціонерного товариства ""ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 1, ЄДРПОУ 14282829) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства ""ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" ( 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 1, ЄДРПОУ 14282829) - заборгованість за кредитними договорами №2001793926401 від 15.01.2021 року, №1010605013 від 05.10.2022 року, №1010974475 від 22.12.2022 у загальному розмірі 176839 грн. 81 коп., судовий збір у розмірі 2143 грн. 82 коп.
В частині позовних вимог про стягнення із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства ""ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 1, ЄДРПОУ 14282829) комісії у розмірі 22989 грн. 05 коп. - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне текст судового рішення складено та підписано 25.06.2025 року.
Повні відомості про учасників справи згідно із п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Акціонерне товариство ""ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 1, ЄДРПОУ 14282829);
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Суддя Н.О. Шевчук