Єдиний унікальний номер справи 333/8775/24
Номер провадження № 2/333/738/25
іменем України
19 червня 2025 року місто Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя
у складі: за участю: головуючого - судді секретаря судового засідання представника позивача - адвоката представника відповідача - адвокатаСтоматова Е.Г. Бережної Д.О. Павленко С.В. Шелудько О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» (місце знаходження: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, код ЄДРПОУ 09807862) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
АТ «Кредобанк» звернулось до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 22.10.2019 року №CL-229182.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.10.2019 року між сторонами було укладено кредитний договір № CL-229182, згідно вимог якого, відповідач отримав кредит у розмірі 314 650,42 грн. строком до 25.08.2023 року зі сплатою відсотків за процентною ставкою 35% річних. АТ «Кредобанк» вказує, що виконало свої зобов'язання за договором у повному обсязі, а саме, надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами в розмірі 314 650,42 грн. В свою чергу, ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим, станом на 18 липня 2024 року утворилась заборгованість за тілом кредиту у розмірі 272 053,83 грн. та по відсоткам у розмірі 202 436,37 грн. У зв'язку з порушенням кредитних зобов'язань зі сторони відповідача, 13.09.2021 року представник АТ «Кредобанк» направив досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості на адресу ОСОБА_1 . Однак, відповідач у добровільному порядку не бажає виконувати умови кредитного договору. З цих підстав, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за тілом кредиту у розмірі 272 053,83 грн. та по відсоткам у розмірі 202 436,37 грн., судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 7 117,35 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 47 449,02 грн.
Ухвалою від 10 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
25 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Усенко А.В. надійшло клопотання про закриття провадження по справі. В обґрунтування зазначено, що Комунарським районним судом м. Запоріжжя та в подальшому Запорізьким апеляційним судом вже було розглянуто справа № 333/1022/22, яка є тотожною зі справою № 333/8775/24, тому ця справа підлягає закриттю. Предметом спору в рамках справи № 333/1022/22 буда кредитна заборгованість, яка ґрунтувалась на наявності кредитного договору № CL-229182 від 22.10.2019, з ціною позовних вимог 341 061,69 грн., У той же час повторне звернення до суду з тотожними вимогами суперечить принципу правової визначеності та є неможливим. Отже, підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі. Постановою Запорізького апеляційного суду від 19 травня 2023 року по справі 333/1022/22, рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2022 року у цій справі було скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У позовах обох справ (№ 333/1022/22 та № 333/8775/24) збігається склад сторін: АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 , предмет позову: стягнення заборгованості за Кредитним договором №CL-229182 від 22.10.2019 року, підстави позову - заборгованість за Кредитним договором №CL-229182 від 22.10.2019 року. Позов про стягнення заборгованості за кредитним договором № CL-229182 від 22.10.2019 року на суму 474 490,20 грн., подано АТ «Кредобанк» до того ж відповідача, з тих самих підстав та з тим самим предметом позову (спору), що і у справі № 333/1022/22, рішення в якому набрало законної сили, отже в цій частині наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України.
25 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Усенко А.В. відзив на позовну заяву. В обґрунтування зазначено, що 22.10.2019 року між Акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №CL-229182. Також в своїй позовній заяві Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за Кредитним договором №CL-229182 від 22.10.2019 року станом на 18.07.2024 року у розмірі 474 490,20 гривень, що складається із: - Заборгованості за тілом кредиту 272 053,83 грн. - Заборгованості за відсотками 202 436,37 грн. Відповідач не погоджується з аргументами та доводами, які викладені в позовній заяві у зв'язку із наступним: Щодо нарахованої суми заборгованості: Комунарським районним судом м. Запоріжжя та в подальшому Запорізьким апеляційним судом вже було розглянуто справу № 333/1022/22, яка є тотожною зі справою № 333/8775/24. Предметом спору в рамках справи № 333/1022/22 буда кредитна заборгованість, яка ґрунтувалась на наявності кредитного договору № CL-229182 від 22.10.2019, з ціною позовних вимог 341 061,69 грн., (копія позовної заяви по справі №333/1022/22 додається) що складається з: - заборгованості за кредитом (по тілу кредиту) в розмірі 293 312,95 грн.; - заборгованості по відсоткам в розмірі 47 748.94 грн. В рамках повторного звернення із позовними вимогами позивач додатково та необґрунтовано здійснив розрахунок заборгованості по відсотках вже в розмірі 202 436,37 грн. Нарахування відсотків у вказаному розмірі є безпідставним, оскільки банк при звернені з первинним позовом в межах справи №333/1022/22 змінив строк кредитування, спрямувавши відповідачу досудову вимогу про повернення кредиту, що в тому числі було встановлено в рішенні Комунарського районного суду м. Запоріжжя по справі 333/1022/22 від 07 грудня 2022 року та в постанові Запорізького апеляційного суду по справі №333/1022/22 від 19 травня 2023 року. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Позивач АТ «Кредобанк» у даній справі позовних вимог в порядку ст. 625 ЦК не заявляв. Для встановленої фактичної суми заборгованості за відсотками, слід виходити з обставин встановлених постановою Запорізького апеляційного суду по справі №333/1022/22 від 19 травня 2023 року, зокрема апеляційним судом було зазначено, що: «З наданого банком розрахунку вбачається, що станом на 08.12.2021 року прострочена заборгованість відповідача перед банком становила: за відсотками - 47 748,94 грн., прострочене тіло кредиту - 21 259,12 грн. В ході розгляду справи ОСОБА_1 внесла декілька платежів на погашення заборгованості: 30.05.2022 та 31.05.2022 - 23 000 грн., що підтверджується квитанціями № 0.0.2562981403.1, 0.0.2561263887, а також випискою по особовому рахунку відповідача. Відповідно до заяви представника АТ «Кредобанк» від 12.10.2022р. (вх.. 22759/22Вх), оплата в розмірі 12 000 грн., що здійснена 30.05.2022р., розподілилась на погашення відсотків; оплата в розмірі 11 000 грн., що здійснена 31.05.2022р., розподілилась наступним чином: 1170,11 грн. - на погашення тіла кредиту, 9 829,89 грн. - на погашення відсотків по кредиту. Тому, виходячи із визначеної апеляційним судом простроченої заборгованості, слід відняти вказані суми: тіло кредиту становитиме 21 259,12 - 1170,11 = 20 089,01 грн.; прострочені відсотки складуть 47 748,94 - 12 000 - 9 829,89 = 25 919,05 грн. З виписки по особовому рахунку відповідача також вбачається, що вона сплатила на користь АТ «Кредобанк» 01.08.2022р. та 29.09.2022р. заборгованість на загальну суму 23 000 грн. (двома платежами по 11 500 грн.). Відповідно до вимог п. 6.6.1.1 договору, при погашенні заборгованості за кредитним договором у першу чергу погашаються прострочені платежі по процентам за користування кредитом. Тому сплачену суму у розмірі 23 000 грн. слід віднести на погашення прострочених процентів: 25 919,05 - 23 000 = 2 919,05 грн. Отже, з ОСОБА_1 на користь банку підлягає стягненню прострочена заборгованість станом на 08.12.2021р. з урахуванням платежів від 30.05.2022р., 31.05.2022р., 01.08.2022р., 29.09.2022 у таких сумах: прострочене тіло кредиту - 20 089,01 грн., прострочені відсотки - 2 919,05 грн., а всього 23 008,06 грн. Таким, чином за розрахунками апеляційного суду, заборгованість відсотками складає: 2 919,05 грн. Отже, постановою суду, яке набрало законної сили, встановлено розмір заборгованості по відсотках за Кредитним договором №CL-229182 від 22.10.2019 року в розмірі 2 919,05 грн. Вказаною постановою Запорізького апеляційного суду по справі №333/1022/22 від 19 травня 2023 року було стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» прострочену заборгованість за кредитним договором № CL-229182 від 22.10.2019р., яка утворилась станом на 08.12.2021р. (з урахуванням платежів від 30.05.2022р., 31.05.2022р., 01.08.2022р., 29.09.2022р.), в загальній сумі 23 008 гривень 06 копійок, в тому числі, прострочене тіло кредиту у сумі 20 089 гривень 01 копійка, прострочені відсотки у сумі 2 919 гривень 05 копійок. Далі, ОСОБА_1 виконала вказане рішення, тобто сплатила в тому числі і нараховані відсотки, що зокрема визнається позивачем в позові та підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження 22.08.2023 року по ВП 72437364, яка була долучена позивачем. Враховуючи викладене заборгованість по відсотках за кредитним договором № CL229182 від 22.10.2019р. відповідачем сплачена в повному обсязі. Нарахування Позивачем заборгованості за відсотками по кредитному договору № CL229182 від 22.10.2019р. в розмірі 202 436,37 грн. в межах нового позову по справі №333/8775/24 є безпідставним. Тому в цій частині позовних вимог слід відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю. 2. Щодо зменшення витрат на правову допомогу: Відповідач зазначає про необґрунтованість вартості наданих адвокатом Позивачу послуг на професійну правничу допомогу. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір витрат на правову допомогу визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу. Предмет спору в цій справі не є складним і характер вимог є розповсюдженою категорією цивільних справ, відсутня потреба у вивченні великого обсягу фактичних даних і процесуальні документи, які містяться у ній не є складними та не можуть займати значних витрат часу на їх виготовлення і побудову правової позиції професіоналом в галузі права. Крім цього, хочемо зазначити, що позовна заява є досить шаблонною з урахуванням кількості боржників за однаковими примірниками кредитного договору. Для цього адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавства, що регулюють спір у справі та документи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовувала вимоги та інші обставини. Отже, відшкодування заявлених представником Позивача витрат у розмірі обумовленого сторонами угодою є завищеним та необґрунтованим, а також неспівмірними з витраченим часом та обсягом виконаних робіт. 3. Щодо підстав для закриття провадження у цивільній справі Як і зазначалось, Комунарським районним судом м. Запоріжжя та в подальшому Запорізьким апеляційним судом вже було розглянуто справа № 333/1022/22, яка є тотожною зі справою № 333/8775/24, тому справа підлягає закриттю. Відтак одночасно із відзивом на позовну заяву вважаємо за необхідне подати клопотання про закриття провадження. Предметом спору в рамках справи № 333/1022/22 буда кредитна заборгованість, яка ґрунтувалась на наявності кредитного договору № CL-229182 від 22.10.2019, з ціною позовних вимог 341 061,69 грн., Позов про стягнення заборгованості за кредитним договором № CL-229182 від 22.10.2019 року на суму 474 490,20 грн., подано АТ «Кредбанк» до того ж відповідача, з тих самих підстав та з тим самим предметом позову (спору), що і у справі № 333/1022/22, рішення в якому набрало законної сили, отже в цій частині наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України. Позивач, звернувшись до суду з цим позовом, в частині вимог фактично домагається перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду в іншій справі.
28 листопада 2024 року від представника позивача - адвоката Павленко С.В. через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив. Щодо підстав для повторного звернення до суду із новою позовною заявою про стягнення заборгованості. Представником Відповідача у відзиві на позовну заяву вказується, що Комунарським районним судом м. Запоріжжя та в подальшому Запорізьким апеляційним судом вже було розглянуто справу № 333/1022/22, яка є тотожною зі справою № 333/8775/24. Також, представник Відповідача вказує, що ОСОБА_1 сплатила заборгованість яка була стягнута за постановою Запорізького апеляційного суду, а зокрема прострочену заборгованість по відсоткам. У зв'язку з тим, що заборгованість по відсотках, на думку представника Відповідача, сплачена в повному обсязі, останній вважає, що нарахування Позивачем заборгованості за відсотками по кредитному договору № CL-229182 від 22.10.2019 р. в розмірі 202 436,37 грн. в межах нового позову по справі № 333/8775/24 є безпідставним. В позовній заяві на сторінці 5-6 Позивачем вже було наведено підстави для повторного звернення до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості по кредитному договору № CL-229182 від 22.10.2019 р. Як вже зазначалось у позовній заяві: «Повідомляємо Суд, що Представник АТ «Кредобанк» раніше звертався до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовною заявою до ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості за відсотками та тілом кредиту у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання у розмірі 341 061, 89 грн. 07.12.2022 р. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя було частково задоволено позов АТ «Кредобанк» про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 по справі № 333/1022/22. Відповідач, не погоджуючись з рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07.12.2022 р., подав апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного суду. 19.05.2023 р. Запорізьким апеляційним судом винесено постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задоволено, позовні вимоги АТ «Кредобанк» частково задоволено у розмірі простроченої заборгованість за кредитним договором № CL-229182 від 22.10.2019 р., яка утворилась станом на 08.12.2021р. (з урахуванням платежів від 30.05.2022р., 31.05.2022р., 01.08.2022р., 29.09.2022р.) в загальній сумі 23 008, 06 грн. Частково задовольняючи апеляційну скаргу Відповідача, Запорізький апеляційний суд дійшов наступних висновків, що АТ «Кредобанк» не належним чином здійснив заходи досудового врегулювання спору, оскільки Відповідач не отримав досудового вимогу. Поряд з цим, вказуючи про необхідність виконання банком обов'язкового досудового порядку врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту, тому, враховуючи те, що кредитний договір № CL-229182, укладений між ОСОБА_1 та банком, є споживчим, вказаний висновок підлягає застосуванню під час вирішення заявлених позовних вимог у цій цивільній справі, що наразі переглядається апеляційним судом. Таким чином, вказані доводи апелянта ОСОБА_1 колегія визнала обґрунтованими, оскільки остання не отримала вимоги банку про дострокове повернення кредиту, а тому банк не набув відповідного права на погашення всієї кредитної заборгованості достроково (простроченої і поточної), а має право лише на стягнення простроченої заборгованості, яку визначив за позовною заявою станом на 08.12.2021 р. З урахуванням скасування рішення суду першої інстанції та ухваленням нового рішення апеляційною інстанцією по справі № 333/1022/22 08.06.2023 р. було видано виконавчі листи по справі. Дані виконавчі листи було пред'явлено на виконання до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Хохлового Кирила Костянтиновича. 04.08.2023 р. приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Хохловим Кирилом Костянтиновичем було відкрито виконавче провадження, а саме: - виконавче провадження № 72437364 на підставі виконавчого листа по справі № 333/1022/22 виданого 08.06.2023 р. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 23 008, 06 грн. 04.08.2023 р. приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Хохловим Кирилом Костянтиновичем винесено постанову про арешт майна боржника на все рухоме та нерухоме майно у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди виконавцю у розмірі 25 628, 87 грн. 08.08.2023 р. приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Хохловим Кирилим Костянтиновичем було винесено постанову про арешт майна боржника по ВП № 72437364, а саме на грошові кошти, що містяться на рахунках в банківських установах. 22.08.2023 р. приватним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним фактичним виконанням виконавчого документа. За відсутності факту направлення кредитором вимоги позичальнику про усунення порушень кредитного договору суд може стягнути лише прострочену суму боргу. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №638/13683/15-ц, вказавши, що, якщо кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника і кредитодавець звертається до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту, не виконавши вимоги частини десятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування», щодо направлення позичальнику повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту, то у позичальника відсутній обов'язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором…». Тому, враховуючи той факт, що Банк усунув дані недоліки вказані вище, що призвели до скасування рішення суду першої інстанції, та виконав вимоги кредитного договору та умов чинного законодавства України щодо кредитування, та усталеної судової практики, здійснивши досудове врегулювання спору шляхом направлення на адресу реєстрації Позичальника та представника Позичальника досудові вимоги про дострокове виконання зобов'язань через наявні порушення умов кредитного договору. Відповідач продовжує порушувати умови кредитного договору та має прострочення заборгованості за Кредитним договором, а саме заборгованості за тілом та відсотками. ОСОБА_1 на виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 19.05.2023 р. виконав рішення суду в частині стягнення простроченої заборгованості за кредитним договором, дані кошти надійшли на рахунок Банку та враховані у розрахунку заборгованості, що підтверджується доданим розрахунок до позову. Отже, вважають за необхідне подати до Комунарського районного суду м. Запоріжжя нову позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 474 490, 20 грн.» Представник Відповідача на сторінці 3 відзиву вказує, що «Нарахування відсотків у вказаному розмірі є безпідставним, оскільки банк при зверненні з первинним позовом в межах справи № 333/1022/22 змінив строк кредитування, спрямувавши відповідачу досудову вимогу про повернення кредиту, що в тому числі було встановлено в рішенні Комунарського районного суду м. Запоріжжя по справі № 333/1022/22 від 07.12.2022 року та в постанові Запорізького апеляційного суду по справі № 333/1022/22 від 19.05.2023 р. Запорізький апеляційний суд частково задовольняючи позовні вимоги АТ «Кредобанк» прийшов до висновку: «Таким чином, вказані доводи апелянта ОСОБА_1 колегія визнає обґрунтованими, оскільки остання не отримала вимоги банку про дострокове повернення кредиту, а тому банк не набув відповідного права на погашення всієї кредитної заборгованості достроково (простроченої і поточної), а має право лише на стягнення простроченої заборгованості, яку визначив за позовною заявою станом на 08.12.2021 р.» Суд апеляційної інстанції вказував, що в АТ «Кредобанк» не виникло право на дострокове стягнення всієї суми заборгованості, а виникло лише право на стягнення простроченої суми заборгованості за тілом кредиту та прострочених відсотках. Запорізький апеляційний суд дійшов наступних висновків, про те, що АТ «Кредобанк» не належним чином здійснив заходи досудового врегулювання спору, оскільки Відповідач не отримав досудового вимогу. Тобто, за Кредитним договором не відбулась зміна строку кредитування. Крім того, звертають увагу суду на неоднозначну та суперечливу поведінку представника Відповідача - адвоката Усенко Антона Володимировича, який під час розгляду справи № 333/1022/22 категорично заперечував щодо отримання ОСОБА_1 досудової вимоги та відповідно дострокового стягнення АТ «Кредобанк» всієї суми заборгованості. Аналогічні доводи представник Відповідача наводив і в апеляційній скарзі по справі № 333/1022/22 яку було задоволено Запорізьким апеляційним судом. Проте зараз у відзиві на позовну заяву по справі № 333/8775/24 представник Відповідача вказує, що АТ «Кредобанк» направляв до Позичальника досудову вимогу 06.09.2021 року та відповідно змінив строк кредитування. Тобто, позиція представника Відповідача викладена у відзиві по справі № 333/1022/22 та відзиві по справі № 333/8775/24 суперечать одна одній. Крім того доводи представника Відповідача викладені у відзиві на позовну заяву по справі № 333/8775/24 про те, що «АТ «Кредобанк» направляв до Позичальника досудову вимогу 06.09.2021 року та відповідно змінив строк кредитування.» суперечать висновкам викладеним у постанові Запорізького апеляційного суду. Доводи представника Відповідача викладені на сторінці 4 відзиву не підлягають розгляду в даній справі, оскільки, як вже зазначалось у позовній заяві: « ОСОБА_1 на виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 19.05.2023 р. виконала рішення суду в частині стягнення простроченої заборгованості за кредитним договором, дані кошти надійшли на рахунок Банку та враховані у розрахунку заборгованості, що підтверджується доданим розрахунок до позову.» Тобто, Відповідач сплатила прострочену заборгованість за тілом кредиту та відсотками за Кредитним договором № CL-229182 від 22.10.2019 р. Однак, Відповідач продовжує порушувати умови кредитного договору та має прострочення заборгованості за Кредитним договором, а саме заборгованості за тілом та відсотками. Згідно розрахунку заборгованості по Кредитному договору № CL-229182 від 22.10.2019 р. станом на 18.07.2024 р. заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Кредобанк» становить у розмірі 474 490, 20 грн. (Чотириста сімдесят чотири тисячі чотириста дев'яносто гривень 20 копійок), що складається із: - Заборгованості за тілом кредиту - 272 053, 83 грн. - Заборгованості за відсотками - 202 436, 37 грн. Всі оплати, які здійснювалися щодо виконання виконавчого провадженням враховано у розрахунку заборгованості. Представник Відповідача у відзиві на позовну заяву замовчує факт, що Відповідачка сплатила саме прострочену заборгованість за тілом та відсотками. АТ «Кредобанк» має право нараховувати відсотки після пред'явлення вимоги про сплату заборгованості до дня повернення кредиту, якщо відсутнє остаточне рішення відповідного суду щодо встановленої суми заборгованості (враховуючи той факт що рішення суду про стягнення було скасовано повністю судом апеляційної інстанції) та за наявності невиконаного обов'язку позичальника щодо повернення кредиту та відсотків за ним та пені. 3. Щодо витрат на професійну правничу допомогу. Відповідач у відзиві на позовну заяву не погоджується з розміром витрат на професійну правничу допомогу. Однак, представник АТ «Кредобанк» не визнає заперечень представника Відповідачів, та зазначає наступне, я як адвокат Павленко С.В. зазначив такий розмір витрат на правничу допомогу зважаючи на договірні умови Договору про надання правової допомоги між АТ «Кредобанк» та Адвокатським об'єднанням «Бізнес і право», із вказівкою на фіксовану ставку розміру правової допомоги, яка залежить від ціни позову та інших витрат на: вимоги про відшкодування понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов'язаних з аналізом справи, пов'язаних із витратами на канцелярські матеріали, витратами на електроенергію, досудового врегулювання, поштовими витратами, побудови стратегії дій по справі, написанням позовної заяви інших процесуальних заяв та супроводом представника в судових засіданнях, часом адвоката у розмірі 10 % від ціни позову. Представник АТ «Кредобанк» вважає, що дана сума співмірна із витратами адвоката на супроводження даної справи за мірками розміру на правову допомогу адвокатів м. Києва. Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Враховуючи, вище викладене розмір витрат на правову допомогу адвоката Павленко С.В. є обґрунтованими та підлягають відшкодуванню Відповідачами за результатами розгляду даної справи. 1. Щодо доводів представника Відповідачів про закриття провадження. Представник Відповідача у відзиві на позовну заяву стверджує, що справа № 333/8775/24 підлягає закриттю, оскільки вважає, що Комунарським районним судом м. Запоріжжя та Запорізьким апеляційним судом вже було розглянуто справу № 333/1022/24. Також, представник Відповідача окремо подає заяву про закриття
провадження та наводить подібні підстави. Представник АТ «Кредобанк» заперечує проти доводів представника Відповідача про закриття провадження наведених у відзиві на позовну заяву та заяві про закриття провадження. Звертаємо увагу суду, що представник Відповідача подаючи клопотання про закриття провадження замовчує важливі обставини справи, які були наведені у позовній заяві. Представник АТ «Кредобанк» детально описав підстави для повторного звернення до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості: «Повідомляємо Суд, що Представник АТ «Кредобанк» раніше звертався до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовною заявою до ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості за відсотками та тілом кредиту у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання у розмірі 341 061, 89 грн. 07.12.2022 р. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя було частково задоволено позов АТ «Кредобанк» про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 по справі № 333/1022/22. Відповідач, не погоджуючись з рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07.12.2022 р., подав апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного суду. 19.05.2023 р. Запорізьким апеляційним судом винесено постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задоволено, позовні вимоги АТ «Кредобанк» частково задоволено у розмірі простроченої заборгованість за кредитним договором № CL-229182 від 22.10.2019 р., яка утворилась станом на 08.12.2021р. (з урахуванням платежів від 30.05.2022р., 31.05.2022р., 01.08.2022р., 29.09.2022р.) в загальній сумі 23 008, 06 грн. Частково задовольняючи апеляційну скаргу Відповідача, Запорізький апеляційний суд дійшов наступних висновків, що АТ «Кредобанк» не належним чином здійснив заходи досудового врегулювання спору, оскільки Відповідач не отримав досудового вимогу. Поряд з цим, вказуючи про необхідність виконання банком обов'язкового досудового порядку врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту, тому, враховуючи те, що кредитний договір № CL-229182, укладений між ОСОБА_1 та банком, є споживчим, вказаний висновок підлягає застосуванню під час вирішення заявлених позовних вимог у цій цивільній справі, що наразі переглядається апеляційним судом. Таким чином, вказані доводи апелянта ОСОБА_1 колегія визнала обґрунтованими, оскільки остання не отримала вимоги банку про дострокове повернення кредиту, а тому банк не набув відповідного права на погашення всієї кредитної заборгованості достроково (простроченої і поточної), а має право лише на стягнення простроченої заборгованості, яку визначив за позовною заявою станом на 08.12.2021 р. З урахуванням скасування рішення суду першої інстанції та ухваленням нового рішення апеляційною інстанцією по справі № 333/1022/22 08.06.2023 р. було видано виконавчі листи по справі. Дані виконавчі листи було пред'явлено на виконання до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Хохлового Кирила Костянтиновича. 04.08.2023 р. приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Хохловим Кирилом Костянтиновичем було відкрито виконавче провадження, а саме: - виконавче провадження № 72437364 на підставі виконавчого листа по справі № 333/1022/22 виданого 08.06.2023 р. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 23 008, 06 грн. 04.08.2023 р. приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Хохловим Кирилом Костянтиновичем винесено постанову про арешт майна боржника на все рухоме та нерухоме майно у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди виконавцю у розмірі 25 628, 87 грн. 08.08.2023 р. приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Хохловим Кирилим Костянтиновичем було винесено постанову про арешт майна боржника по ВП № 72437364, а саме на грошові кошти, що містяться на рахунках в банківських установах. 22.08.2023 р. приватним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним фактичним виконанням виконавчого документа. За відсутності факту направлення кредитором вимоги позичальнику про усунення порушень кредитного договору суд може стягнути лише прострочену суму боргу. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №638/13683/15-ц, вказавши, що, якщо кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника і кредитодавець звертається до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту, не виконавши вимоги частини десятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування», щодо направлення позичальнику повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту, то у позичальника відсутній обов'язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором…». Тому, враховуючи той факт, що Банк усунув дані недоліки вказані вище, що призвели до скасування рішення суду першої інстанції, та виконав вимоги кредитного договору та умов чинного законодавства України щодо кредитування, та усталеної судової практики, здійснивши досудове врегулювання спору шляхом направлення на адресу реєстрації Позичальника та представника Позичальника досудові вимоги про дострокове виконання зобов'язань через наявні порушення умов кредитного договору. Однак, звертаємо увагу суду, що Відповідач продовжує порушувати умови кредитного договору та має прострочення заборгованості за Кредитним договором, а саме заборгованості за тілом та відсотками. Повідомляємо Суд, що ОСОБА_1 на виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 19.05.2023 р. виконав рішення суду в частині стягнення простроченої заборгованості за кредитним договором, дані кошти надійшли на рахунок Банку та враховані у розрахунку заборгованості, що підтверджується доданим розрахунок до позову. Отже, вважають за необхідне подати до Комунарського районного суду м. Запоріжжя нову позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 474 490, 20 грн.» Відповідно до п. 2.2. Кредитного договору, строк кредитування становить до 21.10.2024 року. На даний час Відповідач досі порушує умови кредитного договору, та ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань. Представник Відповідача постійно стверджує, що у справі № 333/1022/22 та у справі № 333/8775/24 один і той же предмет договору, проте, необхідно вказати, що у справі № 333/1022/22 предметом спору була заборгованість за Кредитним договором № CL-229182 від 22.10.2019 р., станом на 08.12.2021 р. у розмірі 341 061,89 грн. (Триста сорок одна тисяча шістдесят одна гривня 89 копійок). У справі № 333/8775/24 предметом спору є заборгованість по Кредитному договору № CL-229182 від 22.10.2019 р. станом на 18.07.2024 р. у розмірі 474 490, 20 грн. (Чотириста сімдесят чотири тисячі чотириста дев'яносто гривень 20 копійок). Підстави для повторного звернення з позовною заявою до Комунарського районного суду м. Запоріжжя стало те, що навіть після сплати простроченої заборгованості за тілом кредиту та відсотками яка утворилась станом на 18.07.2024 р. Відповідач продовжує порушувати умови кредитного договору та має прострочення заборгованості за Кредитним договором, а саме заборгованості за тілом та відсотками. АТ «Кредобанк» припускає, що представник Відповідача умисно намагається закрити провадження у справі для уникнення виконання зобов'язань за Кредитним договором № CL-229182 від 22.10.2019 р.
03 лютого 2025 року від представника відповідача - адвоката Усенко А.В. надійшли додаткові письмові пояснення.
В судовому засіданні представник АТ «Кредобанк» підтримав доводи викладені у позовній заяві, відповіді на відзив. Просив задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Шелудько О.О. позовні вимоги не визнала в повному обсязі, заявила клопотання про закриття провадження по справі. Крім того, зазначила, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 47 449,02 грн. не відповідають критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні в ній письмові докази, суд дійшов до такого.
Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
У відповідності з п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
В судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнали, що 22 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 та АТ «Кредобанк» було укладено кредитний договір № CL-229182, відповідно до п. 1 якого банк зобов'язався надати у власність позичальникові грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов'язався використовувати кредит на цілі, вказані в цьому кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим кредитним договором.
Згідно з п. 2.1. кредитного договору, сума кредиту складає 314 650,42 грн.
Строк (термін) кредитування складає 60 місяців терміном до 21.10.2024 року (п. 2.3 договору).
Відповідно до п. 3.1. кредитного договору, кредит видається позичальнику в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів за дорученням позичальника, яке міститься в п. 2.4 кредитного договору.
Згідно з п. 4.1. договору, за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки за процентною ставкою 35% річних.
Пунктом 6.1. визначено, що позичальник зобов'язаний повернути банку кредит в повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені кредитним договором та/або додатками до нього.
Відповідно до п. 6.6.1.1. договору, погашення заборгованості за кредитним договором здійснюється у першу чергу прострочені платежі по сплаті процентів за користування кредитом.
Як встановлено судом, на виконання умов кредитного договору від 22.10.2019 року № CL-229182 АТ «Кредобанк» перерахував ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 314 650,42 грн., що підтверджується меморіальними ордерами від 22.10.2019 року №60973405 на суму 14 789 грн., №60973409 на суму 7 763,86 грн., №60973407 на суму 16 349 грн., №60973413 на суму 55 796,75 грн., №60973411 на суму 7 966,04 грн., №60973417 на суму 169 777,08 грн., №60973419 на суму 31 288 грн., №60973423 на суму 10 920,69 грн., рухом грошових коштів по рахунку з 22.10.2019 року по 18 липня 2024 року.
Рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 07 грудня 2022 року позов Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» - 284 406 грн. 43 коп. заборгованості за тілом кредиту. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» - 4 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» 4 266 грн. 17 коп. судового збору.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 19 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2022 року у цій справі скасовано. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» прострочену заборгованість за кредитним договором № CL-229182 від 22.10.2019р., яка утворилась станом на 08.12.2021р. (з урахуванням платежів від 30.05.2022р., 31.05.2022р., 01.08.2022р., 29.09.2022р.), в загальній сумі 23 008 гривень 06 копійок, в тому числі, прострочене тіло кредиту у сумі 20 089 гривень 01 копійка, прострочені відсотки у сумі 2 919 гривень 05 копійок. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Кредобанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2 811 гривень 09 копійок.
З урахуванням скасування рішення суду першої інстанції та ухваленням нового рішення апеляційною інстанцією по справі № 333/1022/22 08.06.2023 р. було видано виконавчі листи по справі.
Дані виконавчі листи було пред'явлено на виконання до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Хохлового Кирила Костянтиновича. 04.08.2023 р. приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Хохловим Кирилом Костянтиновичем було відкрито виконавче провадження, а саме: - виконавче провадження № 72437364 на підставі виконавчого листа по справі № 333/1022/22 виданого 08.06.2023 р. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 23 008, 06 грн. 04.08.2023 р. приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Хохловим Кирилом Костянтиновичем винесено постанову про арешт майна боржника на все рухоме та нерухоме майно у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди виконавцю у розмірі 25 628, 87 грн. 08.08.2023 р. приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Хохловим Кирилим Костянтиновичем було винесено постанову про арешт майна боржника по ВП № 72437364, а саме на грошові кошти, що містяться на рахунках в банківських установах. 22.08.2023 р. приватним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним фактичним виконанням виконавчого документа.
31 липня 2024 року за № 3681/2023 року Акціонерного товариства «Кредобанк» направив ОСОБА_1 досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості, за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_2 . Однак, було повернуто у зв'язку з встановленого терміну зберігання.
31 липня 2024 року за № 3682/2023 року Акціонерного товариства «Кредобанк» направив адвокату Усенко Антону Володимировичу - представнику ОСОБА_1 досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості, за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_3 . 19 серпня 2024 року досудова вимога була отримана особисто адвокатом.
Відповідно до матеріалів справи адвокат Усенко А.В. надає ОСОБА_1 правову допомогу на підставі ордера серії АР № 1204879 та договору про надання правничої допомоги № б/н від 27 червня 2022 року.
Банк усунув дані недоліки вказані вище, що призвели до скасування рішення суду першої інстанції, та виконав вимоги кредитного договору та умов чинного законодавства України щодо кредитування, та усталеної судової практики, здійснивши досудове врегулювання спору шляхом направлення на адресу реєстрації Позичальника та представника Позичальника досудові вимоги про дострокове виконання зобов'язань через наявні порушення умов кредитного договору.
Однак, ОСОБА_1 продовжує порушувати умови кредитного договору та має прострочення заборгованості за Кредитним договором, а саме заборгованості за тілом та відсотками.
ОСОБА_1 на виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 19.05.2023 р. виконала рішення суду в частині стягнення простроченої заборгованості за кредитним договором, дані кошти надійшли на рахунок Банку та враховані у розрахунку заборгованості, що підтверджується доданим розрахунок до позову.
Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору, За користування кредитом Позичальник сплачує Банку відсотки, за процентною ставкою 35% річних.
Відповідно до п. 4.2. Кредитного договору, Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), за ставкою визначеною п. 4.1. Кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього Кредитного договору.
Відповідно до п. 9.2. Кредитного договору, Кредитний договір набуває чинності з дня підписання його Сторонами та діє до повного виконання ними зобов'язань.
Відповідно до п. 10.3.3.2. Кредитного договору, Банк має право припинити нарахування процентів за користування кредитом та належних до сплати Позичальником Банку комісій за цим Кредитним договором шляхом надіслання Банком Позичальнику письмового повідомлення про таке припинення з дати визначеної самостійно Банком у такому повідомленні, у разі наявності до зазначеної дати хоча б однієї з наступних обставин: звернення Банку до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитом, процентами, комісіями та іншими належними до сплати за цим Кредитним договором платежами. Аналіз вищевказаних положень договору свідчить про те, що проценти нараховуються на суму кредиту, що перебуває в користуванні Позичальника до повного погашення заборгованості за даним кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України), зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі п. 6.9 договору, банк у випадках, передбачених п. 3.3. кредитного договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісії та інших належних до сплати платежів за кредитним договором, про що письмово повідомляє позичальника.
Згідно з п. 6.10 договору, позичальник зобов'язаний після отримання повідомлення банку, передбаченого п. 6.9. кредитного договору, усунути порушення умов кредитного договору, вказаних у повідомленні протягом 30 календарних днів із дня отримання такого повідомлення. Якщо позичальник не усунув вказані порушення, то він зобов'язаний достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за кредитним договором не пізніше 31 календарного дня після отримання письмового повідомлення банку.
Крім того, як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України, цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконала, кредитні кошти не повернула, чим порушила умови договору.
Згідно розрахунку заборгованості по Кредитному договору № CL-229182 від 22.10.2019 р. станом на 18.07.2024 р. заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Кредобанк» становить у розмірі 474 490, 20 грн, що складається із: - Заборгованості за тілом кредиту - 272 053, 83 грн. - Заборгованості за відсотками - 202 436, 37 грн.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитними договорами вбачається, що відповідач не погасила узятий нею кредит, не сплатила відсотки, а тому відповідно до зазначених вище норм цивільного законодавства, підлягає стягненню з відповідача на користь АТ «Кредобанк».
Що стосується питання витрат на правничу допомогу, то сюди включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Згідно з ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, проте, всупереч вказаним вимогам законодавства, представник позивача надав суду тільки договір про надання правничої допомоги, інших доказвів таких як акт виконаних робіт (наданих послуг) за таким договором, а також документи, що підтверджують оплату позивачем послуг за договором про надання правничої допомоги, тощо суду не надано.
У Постанові ВС від 05.06.2018 року у справі № 904/8308/17, що підставою для відмови у розподілі витрат на професійну правничу допомогу в заявленій сумі може бути ненадання переліку послуг (робіт), наданих (виконаних) адвокатом.
Практика Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04, зроблено висновок, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Враховуючи той факт, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав суд тільки договір про надання правової допомоги не в повному обсязі, а тільки першу та останню сторінки, та інших належних та допустимих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, а саме: акту наданих послуг з описом витрат, необхідних для надання правничої допомоги, квитанцій на підтвердження оплати послуг, тощо суду не надано, то у суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача щодо компенсації витрат на професійну правову допомогу, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 7117,35 грн..
Керуючись ст.ст. 141, 223, 258, 259, 265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд -
Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» (місце знаходження: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, код ЄДРПОУ 09807862) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (місце знаходження: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, код ЄДРПОУ 09807862) заборгованість за кредитним договором № СL-229182 від 22.10.2019 р. станом на 18 липня 2024 року у розмірі 474 490 гривень 20 копійок /чотириста сімдесят чотири тисячі чотириста дев'яносто гривень двадцять копійок/.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (місце знаходження: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, код ЄДРПОУ 09807862) - 7 117 гривень 35 копійок /сім тисяч сто сімнадцять гривень тридцять п'ять копійок/ судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складено 24 червня 2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжя Е.Г. Стоматов