Справа № 502/856/25
25 червня 2025 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Березнікова О.В.
за участю секретаря судового засідання Нанєвої А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Грєкової Н.П., до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме 7/20 житлового будинку АДРЕСА_1 , яке вона успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте не оформила. Позивач спадщину після смерті матері прийняв, проте оригінал правовстановлюючого документа відсутній. У зв'язку з цим звернулася до суду з вказаним позовом.
Просить суд визнати за ним право власності на вказане майно в порядку спадкування після смерті матері.
Позивач в судове засідання не з'явився, просив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, просив про розгляд справи без її участі, проти позову не заперечувала.
В судове засідання представник відповідача Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеськоїне з'явився, надали заяву про проведення розгляду справи без участі представника, позовні вимоги визнали.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області, вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , актовий запис № 9.
Рішенням народного суду Кілійського району Одеської області від 05.10.1983 по справі № 2-717, виділено ОСОБА_4 на праві власності та в конкретне користування домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1 із житлового будинку під літ «А», приміщення І-6, І-7 загальною корисною площею 18 кв.м., сіни літ «а», сарай під літ «Б», сарай під літ «В», сарай під літ. «Г», вбиральню під літ. «Д», частину огорожі № І-30, огорожу № 2-20, огорожу, № 3-34, колодязь № 6-84, частину мощення № 7-30, що складає 7/20 частин домоволодіння. Відповідачу ОСОБА_2 виділено на праві власності та в конкретне користування з житлового будинку під літ. «А», приміщення І-І, І-2, І-3, І-4, І-5 загальною корисною площею 62,4 кв.м., частину навісу під літ «а», частину огорожі № 1, частину огорожі № 2, ворота № 4, водопровід № 5, частину мощення № 7, що складає 13/20 частин житлового будинку.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого повторно 12.03.2009 Першим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління, вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 3007.
Після смерті спадкодавця відкрита спадкова справа № 421/2008, відповідно до якого спадщину прийняла мати позивача ОСОБА_3 , були видані свідоцтва про право на спадщину за законом, проте спадщина у вигляді 7/20 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , належної спадкодавцю, оформлена не була.
Згідно довідки № 3 від 03.01.2025, виданої Комунальним підприємством Кілійської міської ради «Бюро технічної інвентаризації», вбачається, що власником 13/20 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 , та 7/20 - ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .
Після смерті матері позивача залишилося спадкове майно, яке складається з 7/20 житлового будинку АДРЕСА_1 .
Згідно технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, складеного 31.12.2024 року Комунальним підприємством Кілійської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 складається з: літ. «А1» - житловий будинок (загальною площею - 83,1 кв.м., житловою площею - 54, 4 кв.м.), літ. «Б1» - комора, літ. «Г» - сарай, літ. «Д» - навіс, літ. «Е1» - сарай, літ. «Ж» - сарай, літ. «З» - гараж, літ. «И» - убиральня, № 1-5; І - надвірні споруди.
Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.
Підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з приводу спадкування, що врегульовано нижченаведеними нормами цивільного законодавства станом на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно ч.1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст..1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до частини першої статті 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
У відповідності до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права, одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.
Пленум Верховного Суду України в абз.3 п.23 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи той факт, що позивач спадщину після смерті матері прийняв, наведене спадкове майно дійсно належало спадкодавцеві, яка його успадкувала після смерті чоловіка, проте не оформила, інші спадкоємці не встановлені.
Обраний позивачем спосіб захисту невизнаного права відповідає вимогам закону та змісту правовідносин.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що право позивача підлягає захисту в судовому порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , право власності на 7/20 частин житлового будинку АДРЕСА_1 складається з: літ. «А1» - житловий будинок (загальною площею - 83,1 кв.м., житловою площею - 54, 4 кв.м.), літ. «Б1» - комора, літ. «Г» - сарай, літ. «Д» - навіс, літ. «Е1» - сарай, літ. «Ж» - сарай, літ. «З» - гараж, літ. «И» - убиральня, № 1-5; І - надвірні споруди, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Березніков