Справа № 309/306/25
Провадження № 2/309/97/25
17 червня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Кемінь В.Д. з участю секретаря судових засідань Плиска А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Данканич Василь Васильович до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Служба у справах дітей Іршавської міської ради про позбавлення батьківських прав,
ОСОБА_1 звернулася в суд через свого представника - адвоката Данканич В.В. з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітньої доньки. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , який розірвано рішенням Іршавського районного суду від 17.05.2022 року. Відповідно до рішення Свалявського районного суду від 06 жовтня 2014 року справа № 306/263 5/14-ц позивач ОСОБА_4 та ОСОБА_3 усиновили малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З моменту розірвання шлюбу дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває у позивача на повному утриманні та проживає разом із нею за адресою АДРЕСА_1 . Відповідач жодних заходів щодо утримання та виховування дитини не вживає, не піклується про неї, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться її успіхами, станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї дочки, її навчанням, підготовку до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини. Фактично ОСОБА_3 не спілкується з дочкою, що є необхідним для її нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання дитиною освіти, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей. Позивачка вважає, що така поведінка та дії відповідача свідчать про його ухилення від виконання батьківських обов'язків, а тому просила суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 11.03.2025 року замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Вишківської селищної ради у даній справі на належну третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Службу у справах дітей Іршавської міської ради.
В ході розгляду справи представник позивача - адвокат Данканич В.В. подав до суду заяву в якій просив розглядати справу у відсутності позивачки та його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, відзиву на позовну заяву не подавав, не виявив бажання висловити думку щодо позову у судовому засіданні.
Представник органу опіки та піклування Іршавської міської ради О.І. Рендзей до суду подала заяву про розгляд справи у відсутності представника третьої особи. Просила розглянути справу з врахуванням висновку органу опіки та піклування Іршавської міської ради від 21.05.2025 р. № 01-30/1411.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
В ході розгляду справи встановлено, що сторони проживали в зареєстрованому шлюбі, який між ними розірвано за рішенням Іршавського районного суду від 17.05.2022 року.
Відповідно до рішення Свалявського районного суду від 06 жовтня 2014 року справа № 306/263 5/14-ц позивач ОСОБА_4 та ОСОБА_3 усиновили малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_5 знаходиться на повному утриманні матері, ОСОБА_1 , що засвідчує довідка, видана старостою Брідського старостинського округу від 06.09.2024 року за №04.1-18/277.
Неповнолітня дитина залишилася проживати з матір'ю ОСОБА_1 та бабусею ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім'ї виданою старостою Брідського старостинського округу від 06.09.2024 року та Актом обстеження умов проживання від 06.09.2024 року.
Рішенням Іршавського районного суду від 17.05.2022 року з відповідача ОСОБА_3 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмір по 2000 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач ОСОБА_3 не бере участі у вихованні доньки ОСОБА_5 , що підтверджується письмовими свідченнями сусідів - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
З висновку № 01-30/1411 від 21.05.2025 року органу опіки та піклування Іршавської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно доньки: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається що батько з моменту розлучення з сім'єю не проживає, виїхав за кордон, де перебуває на даний момент. Тривалий період свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків по відношенню до неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , участі у її вихованні не приймає, матеріально не підтримує, духовним розвитком дитини не цікавиться, не підтримує з дитиною стосунки навіть у телефонному режимі. Орган опіки та піклування Іршавської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , стосовно малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
У відповідності до ст.164 СК України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ст.164 СК України та роз'яснень, викладених у п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Позбавлення батьків батьківських прав не звільняє його від обов'язків матеріального забезпечення дитини.
Згідно з п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 р. №3, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття та ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до ст.51 Конституції України, ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей. Дослідженими судом доказами встановлено, що відповідач цього обов'язку систематично не виконує без поважних причин.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст.8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
Згідно статті 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. №789-12, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Згідно висновку органу опіки та піклування Іршавської міської ради №01-30/1411 від 21.05.2025 р. визнано доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцять років.
За наведених вище обставин, суд констатує, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню неповнолітньої дитини, що є безумовною підставою відповідно до ст.164 ч.1 п.2 СК України для позбавлення його батьківських прав.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141,258, 259, 263-265,354 ЦПК України, ст.ст. 180-184,Сімейного кодексу України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання АДРЕСА_2 ) батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 ).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1211,20 грн., сплаченого згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №105 від 22.01.2025 року при подачі позовної заяви.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Хустського
районного суду: Кемінь В.Д.