Справа № 308/8671/25
25 червня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні в м.Ужгород за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025078170000148 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.06.2025 року, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Тарнівці Ужгородського району Закарпатської області, з середньою освітою, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
встановив:
до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження та клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 03.06.2025 близько 12:00 год. ОСОБА_3 , перебуваючи між населеними пунктами сіл Тийглаш та Руські Геївці, на узбіччі дороги, знайшов прозорий файлик із паперовим згортком, всередині якого містилась подрібнена речовина, рослинного походження, зеленого кольору, що містила канабіс масою 12,7442 г., тобто наркотичний засіб, обіг якого обмежено. У цей момент у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання вказаного наркотичного засобу для особистого вживання.
Так, 03.06.2025 близько 12:00 год. за вказаною адресою ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, всупереч положенням ч. 2 ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», відповідно до якої діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до таблиці ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 на території України обмежено, тобто діючи незаконно, з метою подальшого особистого вживання, тобто без мети збуту, привласнив зазначений прозорий файлик з паперовим згортком, всередині якого містилась подрібнена речовина, рослинного походження, зеленого кольору, що містила канабіс масою 12,7442 г., чим у такий спосіб придбав наркотичний засіб.
Далі ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом із 12:00 03.06.2025 по 13:20 год. 03.06.2025, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, всупереч положенням ч. 2 ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», відповідно до якої діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до таблиці ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, на території України обмежено, тобто діючи незаконно, з метою подальшого особистого вживання, тобто без мети збуту, перебуваючи за адресою: Ужгородський район, дорога між населеними пунктами Тийглаш та Руські Геївці за GPS координатами 48.489731, 22.241764, здійснив дії, спрямовані на забезпечення перебування у власному володінні, а саме в правій кишені штанів, при собі, прозорий файлик з паперовим згортком, всередині якого містилась подрібнена речовина, рослинного походження, зеленого кольору, що містила канабіс масою 12,7442 г., чим у такий спосіб зберігав наркотичний засіб.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України, а саме як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.
Положеннями ч.2 та ч.3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена в присутності його захисника ОСОБА_4 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України; згідний та не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини; згідний з розглядом обвинувального акта за його відсутності у спрощеному провадженні. Крім того, йому роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що відповідно до ч.2 ст.302 КК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Крім цього, відповідно до вимог ч.1 ст.302 КПК України прокурором в обвинувальному акті заявлено клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.
На підставі ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України оскільки судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_3 інтереси якого представляє захисник ОСОБА_4 обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, не оспорює, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення беззаперечно визнає, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Таким чином, аналізуючи наведене, оцінивши докази зібрані під час досудового розслідування, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів, без мети збуту, доведена повністю та його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст.309 КК України.
Згідно з ч. 2 ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 є щире каяття, а обставини, що обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України відсутні.
Також при призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є кримінальним проступком, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості, дані про особу обвинуваченого, який на обліку фтизіатра і психіатра не перебуває, згідно з характеристикою за місцем проживання характеризується позитивно, згідно довідки КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м.Берегова» по медичну допомогу не звертався, раніше не судимий
Виходячи з наведеного, суд доходить висновку, що ОСОБА_3 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, в межах санкції ч.1 ст.309 КК України, у виді штрафу, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження нових кримінальних правопорушень.
Питання про долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, прокурор з клопотанням про обрання запобіжного заходу обвинуваченому до суду не звертався, підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути в дохід держави процесуальні витрати за проведення Закарпатським НДКЦ судової експертизи матеріалів, речовин та виробів «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» від 09.06.2025 № СЕ-19/107-25/7561-НЗПРАП, у розмірі 2674,20 грн.
Керуючись ст. ст. 373-374, 174, 381-382 КПК України, ст. ст. 12, 15, 50, 65, 68, 309 КК України суд
ухвалив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.00 коп.
Речові докази: речовину рослинного походження, зеленого кольору, що знаходилась в прозорому поліетиленовому пакеті (файлику), із встановленими двома аркушами паперу білого кольору, яку поміщено до спеціального пакету НПУ № WAR1536426, знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати за проведення Закарпатським НДКЦ судової експертизи матеріалів, речовин та виробів «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» від 09.06.2025 № СЕ-19/107-25/7561-НЗПРАП, у розмірі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) грн. 20 коп.
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області ОСОБА_1