308/8783/25
25.06.2025 місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Наумова Н.В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , де заінтересована особа ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення ,-
ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою, де заінтересована особа ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить: встановити факт постійного проживання однією сім?єю із заявницею ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний КОД НОМЕР_1 ) та її фактичний вступ в управління та володіння спадковим майном за покійними:
бабусею ОСОБА_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 29.01.2000р.),
батьком ОСОБА_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 08.02.2010 року)
та матір?ю ОСОБА_5 (померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 03.09.2024 року) за адресою: АДРЕСА_1 , не менше п?яти років до часу відкриття спадщини
Вивчивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.
Згідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Згідно із частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постановах Великої Палати Верховного Суду: від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18,від 18січня 2024року №560/17953/21 року висловлено правову позицію,що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов:
- згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку їх встановлення.
Якщо факт, що має юридичне значення, підлягає встановленню в позасудовому порядку, особа має використати такий порядок.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Юридичні факти це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Суд може розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, у зв'язку з яким виникають юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника тощо.
Із системного аналізу частини шостої статті 294, статті 315 ЦПК України вбачається, що за наявності спору про право суд в порядку позовного провадження може розглядати справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в тому числі й факти родинних відносин, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення або особа не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факти, що мають юридичне значення.
Суд може розглянути позов про встановлення родинних зв'язків, коли відсутні документи, що підтверджують родинні відносини, або коли ці документи містять помилки, що унеможливлюють їх використання. Також, встановлення родинних зв'язків через суд може знадобитися для реалізації спадкових прав, права на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, або в інших випадках, коли підтвердження родинних зв'язків є необхідним для отримання певних прав та благ.
Однак, як вбачається з позовної заяви, заявник просить серед іншого встановити факт фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном за покійними заявницею ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний КОД НОМЕР_1 ).
Однак, варто зазначити, що нормами ЦПК України не передбачено встановлення даного факту в порядку окремого провадження.
Відтак, заявниці слід уточнити позовні вимоги в цій частині.
За приписами ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку окремого провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України.
Дана заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у ст. 177 ЦПК України.
Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абзацом 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 гривня.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» вбачається, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Заявницею було заплачено судовий збір за одну позовну вимогу в розмірі 605,60 грн., так як нею заявлено три позовні вимоги немайнового характеру.
Таким чином, у даному випадку заявниці слід доплатити судовий збір у сумі 1211,20 грн., про що подати документ, що підтверджує сплату судового збору.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 42 ЦПК України, у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Згідно ч. 8 ст. 49 ЦПК України заявник та заінтересовані особи у справах окремого провадження мають права та обов'язки сторін, крім випадків, передбачених у розділі IV цього Кодексу.
Заявницею в якості учасника справи залучена «зацікавлена особа», однак чинним законодавством, учасником справи має бути сам бути саме заінтересована особа.
Згідно частини 1статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву (заяву) подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви ( заяви) без руху.
Відповідно до частини 2 статті 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви ( заяви) без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви ( заяви) без руху.
Аналізуючи викладене, заяву ОСОБА_1 , де заінтересована особа ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення виявлених судом недоліків.
Керуючись статтями 175, 177, 185, 293, 294, 295, 296, 299, 300 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , де заінтересована особа ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху і надати заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення заявнику копії даної ухвали.
Якщо заявник у встановлений строк виконає вимоги, зазначені в ухвалі, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику, що не позбавляє його права повторно звернутися до суду із такими ж вимогами.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Закарпатської області Н.В. Наумова