Вирок від 24.06.2025 по справі 947/2459/20

Справа № 947/2459/20

Провадження № 1-кп/947/131/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2025 року

1.ВСТУПНА ЧАСТИНА

Київського районного суду м. Одеси, у складі:

Головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201616000000654 від 24.10.2016 року у відношенні:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Незвисько Городенківського району Івано-Франківської області, громадянин України, українець, з середньою освітою, одружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України;

Сторони кримінального провадження:

прокурори - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

обвинувачений - ОСОБА_7 ,

захисника - ОСОБА_12 ,

представник потерпілого - ОСОБА_13 ,

потерпілого. - ОСОБА_14 ,

ВСТАНОВИЛА:

2.МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1Формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним.

Приблизно в кінці листопада 2015 року ОСОБА_15 (матеріали стосовно якого направлені до Приморського районного суду м. Одеси з обвинувальним актом), маючи умисел на вчинення тяжкого злочину, а саме заволодіння чужим майном у великому розмірі шляхом вимагання, вступив у попередню змову із Особою №1 (матеріали стосовно якої виділені у зв'язку з оголошенням у розшук) та ОСОБА_7 , які дали свою добровільну згоду на участь у вимаганні грошових коштів.

З метою здійснення своїх злочинних намірів ОСОБА_15 (матеріали стосовно якого направлені до Приморського районного суду м. Одеси з обвинувальним актом) вибрав в якості об'єкту посягання особу, яка на його думку приймала участь у крадіжці конфіскованого 16.11.2015 року у його колишньої дружини ОСОБА_16 митниками бурштину - експерта гемолога ОСОБА_14 . У останнього, на думку ОСОБА_15 (матеріали стосовно якого направлені до Приморського районного суду м. Одеси з обвинувальним актом), повинні бути значні кошти з його продажу та інформація щодо ймовірних співучасників. Про вказане ОСОБА_15 (матеріали стосовно якого направлені до Приморського районного суду м. Одеси з обвинувальним актом) повідомив Особу №1 (матеріали стосовно якої виділені у зв'язку з оголошенням у розшук) та ОСОБА_7 , які розробили план заволодіння шляхом вимагання грошовими коштами потерпілого, розподіли план між собою рольову участь.

Розуміючи, що для досягнення злочинного наміру необхідно застосування фізичного насильства, ОСОБА_7 , узгодивши свої дії з Особою №1 (матеріали стосовно якої виділені у зв'язку з оголошенням у розшук), залучив у якості безпосереднього виконавця злочинних намірів ОСОБА_17 (матеріали стосовно якого направлені до Приморського районного суду м. Одеси з обвинувальним актом), який володів організаційними здібностями, якостями лідера, сильним та жорстким характером. Останній в свою чергу залучив наближених до себе осіб: ОСОБА_18 (матеріали стосовно якого направлені до Приморського районного суду м. Одеси з обвинувальним актом) та ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 (матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження), як осіб до обов'язків яких увійшли організація спостереження, незаконне позбавлення волі та силове супроводження ОСОБА_14 для зустрічі з Особою №1 (матеріали стосовно якої виділені у зв'язку з оголошенням у розшук), ОСОБА_7 та ОСОБА_15 (матеріали стосовно якого направлені до Приморського районного суду м. Одеси з обвинувальним актом) з метою подальшого незаконного вимагання грошових коштів.

Діючи спільно, ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (матеріали стосовно якого направлені до Приморського районного суду м. Одеси з обвинувальним актом), ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 (матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження) та невстановлені особи, провели ряд підготовчих дій, направлених на отримання інформації відносно особистості потерпілого, його місця мешкання маршруту прямування, тощо.

Відвівши собі роль організатора, ОСОБА_17 (матеріали стосовно якого направлені до Приморського районного суду м. Одеси з обвинувальним актом), координував дії підібраних співучасників, визначив їх послідовність, організував спостереження за потерпілим, тощо з метою досягнення злочинного результату.

16.03.2016 року приблизно о 18:45 годині, згідно розробленого плану та відведених ролей ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (матеріали стосовно якого направлені до Приморського районного суду м. Одеси з обвинувальним актом), ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 (матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження), діючи за вказівками ОСОБА_7 та Особи №1 (матеріали стосовно якої виділені у зв'язку з оголошенням у розшук) на автомобілях: марки «Рендж Ровер» державний номер НОМЕР_1 , котрий належить ОСОБА_23 під управлінням ОСОБА_17 (матеріали стосовно якого направлені до Приморського районного суду м. Одеси з обвинувальним актом); «Рено Логан» державний номер НОМЕР_2 , котрий належить ОСОБА_24 під управлінням ОСОБА_20 (матеріали стосовно якого виділені в окреме провадження); «Тойота Кемрі» державний номер НОМЕР_3 , котрий належить ОСОБА_25 під управлінням ОСОБА_18 (матеріали стосовно якого направлені до Приморського районного суду м. Одеси з обвинувальним актом), прибули до гаражу №4/249, що розташований у дворі житлових будинків на розі проспекту Шевченко та вулиці Довженко в м. Одесі.

З метою конспірації стали знаходитись неподалік та чекали приїзду потерпілого ОСОБА_26 на автомобілі марки Mersedes Benz державний номер НОМЕР_4 .

Приблизно о 19:45 годин ОСОБА_14 зайшов до вказаного гаражу де ОСОБА_17 ОСОБА_18 (матеріали стосовно якого направлені до Приморського районного суду м. Одеси з обвинувальним актом), ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 (матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження), виконуючи вказівки Особи №1 (матеріали стосовно якої виділені у зв'язку з оголошенням у розшук) та ОСОБА_7 , із застосуванням фізичного насилля заштовхали потерпілого до приміщення гаражу, обмеживши його волю в добровільному пересуванні та стали наносити удари в область голови та спини, при цьому незаконно позбавили його волі та здійснили спробу його викрадення з метою приводу для зустрічей з ОСОБА_7 та Особою №1 (матеріали стосовно якої виділені у зв'язку з оголошенням у розшук) для подальшого вимагання грошових коштів. Однак, зазначені дії були припиненні співробітниками поліції, у зв'язку з чим реалізація злочинного наміру не була доведена до кінця з незалежних від них обставин.

Продовжуючи свої злочинні наміри та розуміючи, що ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (матеріали стосовно якого направлені до Приморського районного суду м. Одеси з обвинувальним актом), ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 (матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження) затримано в порядку ст. 208 КПК України, у зв'язку з чим останні можуть викрити його, ОСОБА_7 , організовує неодноразові зустрічі з ОСОБА_14 , в ході яких змушує останнього забрати написану заяву про вчинене кримінальне правопорушення відносно нього з боку затриманих, запевняючи, що до потерпілого ОСОБА_14 в подальшому не будуть застосовуватись фізичні методи впливу.

Побоюючись за своє життя, та те, що в майбутньому вказанні напади буде продовжено, ОСОБА_14 виконує незаконну вимогу ОСОБА_7 та викликає написану ним заяву про вчинення стосовно нього кримінальне правопорушення з боку його співучасників: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (матеріали стосовно яких направлені до Приморського районного суду м. Одеси з обвинувальним актом), ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 (матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження).

Проаналізувавши здобуті докази, як недостатні для пред'явлення підозри у встановленому законом строк, ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (матеріали стосовно якого направлені до Приморського районного суду м. Одеси з обвинувальним актом), ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 (матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження) відпускають з ізолятору тимчасового тримання №1 ГУНП в Одеській області.

Продовжуючи свої злочинні дії та реалізуючи злочинний намір, направлений на вимагання грошових коштів у особливо великому розмірі, Особа №1 (матеріали стосовно якої виділені у зв'язку з оголошенням у розшук) призначає ОСОБА_14 зустріч, яку організовує ОСОБА_7 , для участі в якій потерпілий залучає ОСОБА_27 в якості посередника.

18.03.2016 року о 18:00 годин Особа №1 (матеріали стосовно якої виділені у зв'язку з оголошенням у розшук), діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_15 (матеріали стосовно якого направлені до Приморського районного суду м. Одеси з обвинувальним актом), знаходячись в приміщенні кафе «Світ чаю», розташованому по вул. Космонавтів, 5 в м. Одеса, за участю ОСОБА_7 , в присутності ОСОБА_27 погрожуючи насильством, небезпечним для здоров'я ОСОБА_14 , вимагали у нього гроші в сумі 180 тисяч доларів США (станом на 18.03.2016 року за курсом НБУ становить 4 805 995,5 грн.) за неіснуючі (нібито вкрадений у них та проданий потерпілим з ОСОБА_28 бурштин).

Потерпілий ОСОБА_14 , сприйнявши погрози ОСОБА_7 та Особи №1 (матеріали стосовно якої виділені у зв'язку з оголошенням у розшук), за реальні, побоючись за своє життя та подальших нападів з боку ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (матеріали стосовно яких направлені до Приморського районного суду м. Одеси з обвинувальним актом), ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 (матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження), з метою уникнення в подальшому переслідування з боку здирників, дав свою згоду на передачу частини з необхідної суми грошових коштів в розмірі 7 тисяч доларів США.

22.03.2016 року о 18:00 годин в ході зустрічі в кав'ярні «Espresso», що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, 21, ОСОБА_14 за участі ОСОБА_27 передав ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 7 тисяч доларів США (станом на 22.03.2016 року по курсу НБУ становить 186 204, 80 грн.), що є майновою шкодою у великому розмірі.

За вказівкою Особи №1 (матеріали стосовно якої виділені у зв'язку з оголошенням у розшук) отримані грошові кошти в подальшому розподіллено наступним чином: ОСОБА_15 (матеріали стосовно якого направлені до Приморського районного суду м. Одеси з обвинувальним актом) - 3500 доларів США (станом на 22.03.2016 рік по курсу НБУ становить 93 102, 401 грн.), Особі №1 (матеріали стосовно якої виділені у зв'язку з оголошенням у розшук) - 1150 доларів США (станом на 22.03.2016 рік по курсу НБУ становить 30590,79 грн.), ОСОБА_27 - 1200 доларів США (станом на 22.03.2016 рік по курсу НБУ становить 31 920,83 грн.) та 1150 доларів США (станом на 22.03.2016 рік по курсу НБУ становить 30 590,79 грн.) ОСОБА_7 залишив собі.

Продовжуючи свої злочинні дії, з метою домогтися виконання подальшої остаточної вимоги щодо передачі залишку грошей Особа №1 (матеріали стосовно якої виділені у зв'язку з оголошенням у розшук) призначає, а ОСОБА_7 організовує наступну зустріч з потерпілим ОСОБА_14

30.03.2016 року о 15:00 годині, Особа №1 (матеріали стосовно якої виділені у зв'язку з оголошенням у розшук), діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_15 (матеріали стосовно якого направлені до Приморського районного суду м. Одеси з обвинувальним актом), знаходячись в приміщені кафе «Світ чаю», розташованому по вул. Космонавтів, 5, в м. Одеса, за участю ОСОБА_7 , ОСОБА_15 (матеріали стосовно якого направлені до Приморського районного суду м. Одеси з обвинувальним актом) та в присутності ОСОБА_27 , погрожуючи насильством, небезпечним для життя і здоров'я ОСОБА_14 продовжили вимагання у нього грошових коштів у сумі 180 тисяч доларів США (станом на 18.03.2016 рік по курсу НБУ становить 4 805 995,5 грн.) за неіснуючі зобов'язання.

Потерпілий ОСОБА_14 , сприйнявши погрози ОСОБА_7 , Особи №1 (матеріали стосовно якої виділені у зв'язку з оголошенням у розшук), як реальні, а також побоюючись за своє життя, запевнив, що нібито зустрінеться з вигаданою особою (на думку здирників - співробітником правоохоронного органу) з метою отримання дозволу на розголошення її особистості.

На початку травня 2016 року, будучи обізнаним про затримання співробітниками поліції ОСОБА_18 (матеріали стосовно якого направлені до Приморського районного суду м. Одеси з обвинувальним актом) та інших осіб, за злочини, пов'язані з вимаганням, розбійними нападами, викраденням людей тощо, побоюючись викриття їх злочинної діяльності, в т.ч. пов'язаної з незаконним позбавленням волі та вимаганням у ОСОБА_14 грошових коштів в великому розмірі, ОСОБА_15 (матеріали стосовно якого направлені до Приморського районного суду м. Одеси з обвинувальним актом) та Особа №1 (матеріали стосовно якої виділені у зв'язку з оголошенням у розшук) ОСОБА_7 тимчасово припинили вимагати у ОСОБА_14 грошові кошти, зосередивши зусилля на встановлення ймовірних свідків, з метою здійснення подальшого впливу на них щодо ненадання відкриваючих показів на фігурантів провадження та на знищення речових доказів по кримінальним провадженням щодо ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (матеріали стосовно яких направлені до Приморського районного суду м. Одеси з обвинувальним актом) та інших співучасників вчинюваних ними злочинів.

За таких обставин, стороною обвинувачення дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.3 ст. 189 КК України - вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод і законних інтересів потерпілого, (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що завдало майнової шкоди у великому розмірі.

2.2. Позиція сторони обвинувачення.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.189 КК України, сторона обвинувачення посилається на такі докази, які були безпосередньо дослідженні під час судового розгляду, а саме:

-Показання, допитаного у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_14 , з яких вбачається, що він працює акредитованим експертом гомологом від Державного імунологічного центру. Його діяльність, як експерта пов'язана з оцінкою каміння, він працює з багатьма організаціями, в тому числі із правоохоронними органами. З обвинуваченим ОСОБА_7 ні яких стосунків не має. Був замах на його викрадення, приблизно це було лютий чи березень 2016 року. Він приїхав додому, вирішив поставити автомобіль в гараж ( АДРЕСА_2 ), вийти з гаражу він вже не зміг, тому що група людей його заштовхали в нього та вимагали кудись проїхати для розмови. У гаражі було темно, його розвернули спиною до них і спілкувались з ним таким чином, із за спини. В гаражі було декілька людей, доля цих шістьох людей не відома, йдуть інші судові справи. Йому відомі прізвище ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 та інші прізвищ він не пам'ятає. Обвинуваченого ОСОБА_7 серед шістьох людей не було. Приїхала оперативна група і затримала всіх, тому його ні куди не відвезли. Наступного дня йому подзвонила адвокат ОСОБА_32 запросила до себе в офіс для бесіди, там він вперше побачив ОСОБА_7 . В офісі ОСОБА_7 звернувся до адвоката, щоб вирішити питання і затриманих відпустили, від нього попросили піти на зустріч і забрати заяву відносно затриманих і їх відпустили. На першій зустрічі від ОСОБА_7 ні яких примушень до нього не було. ОСОБА_7 просто попросив забрати заяву, на затриманих. З ОСОБА_7 просив зустрітись знайомий його покійного батька по імені ОСОБА_33 . Він написав заяву, яку його просили, будь-яких погроз не було, навпаки ОСОБА_7 запевнив, що все буде добре. На той момент він почав розуміти, що його викрадення пов'язане з бурштином. Потім була ще зустріч, де був ОСОБА_7 , ОСОБА_34 та ОСОБА_35 з його боку прийшов ОСОБА_33 , вони звинуватили його у тому, що він вкрав 30 кілограмів бурштину із 60 кілограмів. Такі погрози виникли на підставі його попередньої угоди. В 2015 році до нього звернувся клієнт ОСОБА_36 з проханням продати партію бурштину, він просив продати 30 кілограмів бурштину. ОСОБА_37 він не бачив, звідки даний бурштин ОСОБА_36 не пояснював, він як посередник отримав комісійні за вдалу угоду. Пізніше він зрозумів, що ОСОБА_7 , ОСОБА_38 та ОСОБА_39 був викрадений бурштин вагою 30 кілограмів. В кінці 2015 року до нього як експерта звернулась прикордонна служба для проведення експертизи 60 кілограмів бурштину. Він провів експертизу на зазначений бурштин. Потім через де-який час з'явився до нього ОСОБА_40 з копією експертизи, яку він проводив у 2015 році по бурштину, звідки в нього цей бурштин і т.д.. ОСОБА_40 говорив, що в нього прикордонники забрали бурштин і він його, фактично він задавав питання стосовно експертизи. Експертизу він проводив приблизно в жовтні - листопаді 2015 року. Особа на ім'я ОСОБА_36 звернувся до нього після проведення експертизи, це клієнт, який інколи з'являвся, про нього ні чого не може розказати. ОСОБА_36 ні як не пояснював, звідки в нього бурштин, він показав бурштин на фотографії, по цим даним не можливо було зрозуміти це бурштин з експертизи чи інший, по фотографії не можливо це ідентифікувати. Було три людини, які пред'являли претензії ОСОБА_7 , ОСОБА_41 , ОСОБА_40 , коли саме належав товар він так і не розібрався. ОСОБА_42 не був присутнім на цих подіях, ОСОБА_43 хотів запропонувати цей бурштин ОСОБА_44 , але ОСОБА_45 він не знайшов і продав комусь іншому - це було зі слів ОСОБА_46 . Суму угоди по збуту бурштину йому не відомо, його преміальні були 14 тисяч доларів США, цю суму він поділив пополам з ОСОБА_47 . З нього вимагали 180 тисяч доларів США - без будь-яких пояснень щодо врахування суми. 18.03.2016 року - він погодився віддати свої 7 тисяч доларів США і забути про всі ці моменти на зустрічі були присутні ОСОБА_7 і ОСОБА_33 . Друга зустріч проходила на вул. Сегедській в м. Одесі, він привіз 7 тисяч доларів США, там був присутній ОСОБА_7 та ОСОБА_48 - це знайомий його батька, який виступав, як його захисник, крім того він був знайомий з ОСОБА_49 . Після того як він відав 7 тисяч доларів США були ще дзвінки з претензіями про повернення грошей, були погрози життю та здоров'ю. Всі дзвінки були з приводу коли він віддасть гроші, претензії полягали, що це він викрав товар і він повинен повертати гроші. В перше з погрозами до нього звернулись на зустрічі по вул. Космонавтів в м. Одесі ОСОБА_7 .. Прямого насильства не було, просто йому скривали квартиру, зламували електроні носії, ставили маячки на мобільний телефон все це пов'язує з обвинуваченими. Після того як нападників затримали біля його гаражу всі доставили до Шевченківського РВ, після цього в межах одного тижня написав заяву в прокуратуру. Вимоги закінчились після звернення до прокуратури.;

-Показання, допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_50 , яка показала, що вона обвинуваченого впізнає по обличчю. Вона стала свідком того, що хтіли викрасти її чоловіка, це відбулось 06.03.2016 року приблизно о 19:40 годині під'їжджаючи до дому і припаркувала авто біля дома, побачила, що її чоловік рухається вздовж гаражів, вирішила направитись до нього. Це було на відстані приблизно 100-150 метрів від неї. ОСОБА_14 відкрив гараж сів в авто і почав його заганяти в гараж, коли чоловік закривав гараж, побачила, як 5-6 чоловік стали різко заходити в гараж, в цей час вони заштовхували чоловіка в гараж і почалась якась заворушка. Коли чоловіка штовхали в гараж, ці люди кричали відавати телефон, зараз будеш їхати з ними. Вона почала кричати та кликати на допомогу. Потім як вона розуміє забігла поліція і почали всіх затримувати. Після всіх цих подій вони поїхали в райвідділ. З нею проводили слідчу дію впізнання, вона впізнавала всіх тільки по фотографіям. Вона не може повідомити, які саме дії робив обвинувачений, але їй здається, що він був скрізь. У неї склалось уява, що за чоловіком та нею слідкують якісь люди - за будинком, біля машин, біля гаражу, протягом якого часу це відбувалась не знає.;

-Показання, допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_51 , який показав, що він знайомий з ОСОБА_14 тривалий час, може його охарактеризувати, як порядку людину. З ОСОБА_43 знайомий з 2014 року, познайомились на підґрунті бізнесу. ОСОБА_7 , ОСОБА_39 не знає. З ОСОБА_52 не спілкується з 2014 року. У ОСОБА_14 були проблеми давно, на нього напали та вимагали щось, але він не пам'ятає жодних обставин. Колись давно дзвонив якийсь ОСОБА_53 , але він не приймав до уваги, крім того тих обставин не пам'ятає.;

-Показання, допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_54 , який показав, що він не потерпілого, ні обвинуваченого не знає. Був свідком, як на проспекті Шевченко в м. Одесі, біля гаражів у вечірній час, когось співробітники поліції затримували. Це був приблизно 2016 рік. Спочатку приїхали працівники поліції, потім чув крики «стояти поліція», після цього якісь люди побігли за гаражі, їх затримали всі були у кайданках. Всього було 4-5 осіб.;

-Показання, допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_55 , який показав, що він знайомий з потерпілим ОСОБА_14 по роду діяльності, на час подій він працював заступником начальника відділу карного розшуку. На той час у них в провадженні були матеріали по розбійним нападам та викраденням осіб, всього було 15 осіб. Проходило ряд НСРД у ході яких йому повідомили, що готується напад та викрадення людини, за адресою АДРЕСА_3 , він організував виїзд для з'ясування, як і що. Йому повідомили номер гаражу і що людина їздить на мерседесе. Він взяв спецназ, знайшли гараж, вистоїлись. Де-які із групи пересувались вільно - це були не його співробітники, це були особи стосовно яких проводились оперативні заходи. Вони також проводили нагляд, тому його співробітники відтягнулись на квартал назад. Йому повідомили, що заїхав мерседес, вони почали заїжджати у провулок і виявили, що з гаражу виходила особа, дві інші особи його під хватили і заносять в гараж. Він дав команду на затримання, серед затриманих був ОСОБА_56 , ОСОБА_30 і ще чотири особи, всього було шість - сім осіб. З гаражу витягли переляканого ОСОБА_14 , він представився як експерт гомолог по цінним камінням. Напроти гаражу стояла дівчина чи співмешканка ОСОБА_14 . Їх всіх відвезли до ОСОБА_57 , ОСОБА_14 та співмешканка повідомляли, що за ними останнім часом слідкували. Коли ОСОБА_14 був доставлений до РВ, він розповів, що йому поступило шістдесят кілограмів бурштину, при поверненні бурштину відбулась якась заміна. І нібито винний у цьому ОСОБА_14 .. Завданням ОСОБА_58 була вивести на розмову ОСОБА_14 та ОСОБА_39 , зі слів ОСОБА_58 не офіційно до цього начебто причетний ОСОБА_7 .. В залі суду не має осіб, яких він того вечора затримував.;

-Показання, допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_28 , який показав, що він кум ОСОБА_14 .. Восени 2015 року йому зателефонував ОСОБА_14 і запропонував велику партію бурштину для продажу. Він повідомив ОСОБА_14 , що спробує знайти покупця. З початку зателефонував ОСОБА_59 , він перебував у Туреччині, але на цьому все і закінчилось. Потім знайшов іншу особу, з якою і відбулась угода, він отримав комісійні за угоду. Через де-який час повернувся ОСОБА_60 , вони зустрілись, він повідомив ОСОБА_59 , що мав пропозицію до нього стосовно великої кількості бурштину. В процесі розмови ОСОБА_60 зупинився і завис, після розмови вони роз'їхались. Вечері йому подзвонив невідомий номер представився ОСОБА_61 і почав розповідати, що він взяв не своє і потрібно повернути, під погрозами для його життя і здоров'я. Після розмови, він заблокував даний номер. Наступного дня він зателефонував ОСОБА_59 , потім вони де-кілько разів зустрічались. Розмови йшли про те, що бурштин, був дуже серйозних людей, що це гучна справа. Він ОСОБА_59 сказав, що він наплутав щось. Його попередили, що це дуже небезпечні люди і краще з ним не зв'язуватись. ОСОБА_90 порадив зустрітись з ОСОБА_7 і розповісти де і як він продав цей бурштин, від даної пропозиції він відмовився. 03.02.2016 року він зустрівся з ОСОБА_62 біля будинку, зайшли в кафе «Шико» вони присіли за столиком. Пізніше коли вони мали намір вийти з кафе, на зустріч йшов ОСОБА_63 за ним ОСОБА_7 . Вони всі разом сіли за столик, друг напроти друга. ОСОБА_41 почав розмову, що товар його товариша і що він з ним зробив. Він не розумів, що це за люди, на це ОСОБА_41 розлютився і хтів його вдарити. Потім знов почалась розмова про бурштин і кому він його продав. Протягом розмови приїздили різні людини, вони сиділи поруч уходили всього було приблизно дванадцять осіб. Він вигадав ситуацію, щоб не підставляти ОСОБА_64 , що цей бурштин належить СБУ, а він боїться СБУ. Він почав хвилюватися, бо людина, яка була позаду, сказала, що вона його при душе і вивезе з кафе, як п'яного і потім вже буде інша розмова. ОСОБА_7 весь час був збуджений та агресивний, просив розповісти всі обставини, у цей час якась інша особа вдарили його по голові. Після того як він все розповів, його запитали чи заробив він гроші, він відповів, що ні. На цьому розмова була закінчена, ОСОБА_60 пішов його проводжати і він зізнався, що йому дали від угоди сім тисяч доларів США. Після зустрічі ОСОБА_60 зателефонував і сказав, повернути гроші, він відмовив повертати гроші і пояснив, що це його заробіток за посередництво. Потім ОСОБА_60 дуже часто дзвонив і казав повернути гроші. Про події з ОСОБА_14 він дізнався від самого ОСОБА_14 . Його зустріч з ОСОБА_7 та ОСОБА_65 організував ОСОБА_60 , під час зустрічі він не міг покинути кафе в якому вони знаходились. До вказаної зустрічі у нього з ОСОБА_62 були дуже гарні відносини. Войціховський і ОСОБА_41 просили розповісти про умови угоди з бурштином та їх учасників, від нього нічого більше не вимагали. Вся розмова в кафе тривала 20-30 хвилин. Він більше цих осіб не бачив.;

2.3 Письмові докази надані прокурором в судовому засіданні.

-Копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201610000000654 від 16.03.2016 року, відповідно до якого заявник або потерпілий: ОСОБА_14 , дата внесення до ЄРДР 24.10.2016 року за правовою кваліфікацією ст. 189 ч. 3 КК України. (т.1 а.с. 1-2);

-Копія постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 24.10.2016 року з якої вбачається, що з матеріалів досудового розслідування № 12015160490002892 від 05.06.2015 року матеріали досудового розслідування щодо вчинення ОСОБА_66 та ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 189 ч. 3 КК України, з додатком. (т.1 а.с. 3-12);

-Копія постанови про об'єднання матеріалів досудового розслідування від 30.09.2016 року. (т. 1 а.с. 13);

-Копія протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 16.03.2016 року з якої вбачається, що ОСОБА_14 повідомляє, що 16.03.2016 року приблизно о 20:00 годині на АДРЕСА_4 , заїхав в свій гараж на автомобілі Мерседес державний номер НОМЕР_5 , за ним вдерлись де-кілька чоловік, які почали активно його тягнути в гараж. (т.1 а.с. 14-15);

-Копія заяви ОСОБА_14 від 16.03.2016 року. (т. 1 а.с. 16-17);

-Копія протоколу огляду місця події від 16.03.2016 року (т. 1 а.с. 18-20);

-Копія протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.03.2016 року з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_14 впізнав особу № 1 - ОСОБА_19 (т. 1 а.с. 21-23);

-Копія протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.03.2016 року з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_14 впізнав особу № 4 - ОСОБА_17 (т.1 а.с. 24-26);

-Копія протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.03.2016 року з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_14 впізнав особу № 3 - ОСОБА_18 (т. 1 а.с. 27-29);

-Копія протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.03.2016 року з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_14 впізнав особу № 2 - ОСОБА_22 (т. 1 а.с. 30-32);

-Копія протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.03.2016 року з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_14 впізнав особу № 1 - ОСОБА_20 (т. 1 а.с. 33-35);

-Копія протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.03.2016 року з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_14 впізнав особу № 1 - ОСОБА_21 (т. 1 а.с. 36-37);

-Копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 17.05.2016 року. (т. 1 а.с. 39-41);

-Протокол обшуку від 18.05.2016 року з фото таблицею, з якого вбачається, що обшук проводився в будинку АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 42-48);

-Копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 17.05.2016 року. (т. 1 а.с. 50-52);

-Протокол обшуку від 18.05.2016 року з якого вбачається, що обшук проводився за адресою: АДРЕСА_5 . (т. 1 а.с. 53-56);

-Копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.05.2016 року. (т. 1 а.с. 57-60);

-Копія протоколу за результатами проведення слідчої (розшукової) дії - аудіо контролю за 30.03.2016 року від 12.04.2016 року з якого вбачається, що під час прослуховування аудіо файлу з'ясовано, що на записі зафіксовано розмову осіб, яких в подальшому ідентифіковано як: ОСОБА_7 , ОСОБА_67 , ОСОБА_27 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 (т.2 а.с. 2-23);

-Копія протоколу за результатами проведення оперативно-технічного заходу «зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж» за СОП №3556 від 11.04.2015 року. (т. 2 а.с. 24-26);

-Копія протоколу за результатами негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо контролю за 24.04.2016 року від 25.04.2016 року з якого вбачається, що під час прослуховування аудіо файлу з'ясовано, що розмову осіб, яких в подальшому ідентифіковано як: ОСОБА_27 , ОСОБА_14 (т.2 а.с. 28-32);

-Копія протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «спостереження за особою, річчю або місцем» з додатком фото таблицею від 24.05.2016 року з якого вбачається, що здійснювалось візуальне спостереження за ОСОБА_15 17.05.2016 року. (т. 2 а.с. 33-40);

-Копія протоколу за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії «зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж» від 23.05.2016 року з якого вбачається, що заходи проводились стосовно фігуранта кримінального провадження ОСОБА_15 (т. 2 а.с. 41-66);

-Копія протоколу за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії «зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж» від 21.06.2016 року з якого вбачаються, що заходи проводились стосовно фігуранта кримінального провадження ОСОБА_68 . (т. 2 а.с. 67-81);

-Копія протоколу за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії «зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж» від 21.06.2016 року з якого вбачається, що заходи проводились стосовно фігуранта кримінального провадження ОСОБА_15 . (т. 2 а.с. 82-95);

-Копія протоколу за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії «зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж» від 25.06.2016 року з якого вбачається, що заходи проводились стосовно фігуранта кримінального провадження ОСОБА_17 . (т. 2 а.с. 96-134);

-Копія протоколу огляду предметів від 26.10.2016 року з якого вбачається, що предметом огляду є оптичний диск DVD-R з результатами негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_18 . (т. 2 а.с. 135-150);

-Копія протоколу огляду предметів від 26.10.2016 року з якого вбачається, що предметом огляду є оптичний диск DVD-R з результатами негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_69 . (т. 2 а.с. 151-159);

-Копія протоколу про результати проведення негласної (слідчої) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 12.04.2016 року. (т. 2 а.с. 160);

-Копія протоколу огляду про результати обробки інформації отриманої з транспортних телекомунікаційних мереж від 02.07.2016 року з якого вбачаються, що предметом огляду є інформація отримана з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентським номером НОМЕР_6 , яким користується ОСОБА_70 . (т.2 а.с. 161-181);

-Копія протоколу огляду про результати обробки інформації отриманої з транспортних телекомунікаційних мереж від 12.04.2016 року з якого вбачається, що предметом огляду є DVD диск №129 т від 02.02.2016 року під час проведення відтворення аудіо записів розмов ОСОБА_71 за абонентським номер НОМЕР_7 . (т. 2 а.с. 182);

-Копія протоколу огляду про результати обробки інформації отриманої з транспортних телекомунікаційних мереж від 02.07.2016 року. (т. 2 а.с. 183-184);

-Копія протоколу огляду про результати обробки інформації отриманої з транспортних телекомунікаційних мереж від 12.04.2016 року з якого вбачається, що предметом огляду є DVD диск №134 т від 02.02.2016 року під час проведення відтворення аудіо записів розмов ОСОБА_18 за абонентським номер НОМЕР_8 53. (т. 2 а.с. 185);

-Копія протоколу огляду про результати обробки інформації отриманої з транспортних телекомунікаційних мереж від 12.04.2016 року з якого вбачається, що предметом огляду є DVD диск №132 т від 02.02.2016 року під час проведення відтворення аудіо записів розмов ОСОБА_72 за абонентським номер НОМЕР_9 . (т. 2 а.с. 186);

-Копія протоколу огляду про результати обробки інформації отриманої з транспортних телекомунікаційних мереж від 01.07.2016 року з якого вбачається, що предметом огляду є інформація отримана з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентським номером НОМЕР_9 , яким користується ОСОБА_73 . (т.2 а.с. 187-196);

-Копія протоколу огляду предметів від 20.10.2016 року з якого вбачається, що предметом огляду є оптичного носія DVD-R диск 131 н/т. (т. 2 а.с. 198-242);

-Копія протоколу про результати проведення негласної (слідчої) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 12.04.2016 року з якого вбачається, що об'єктом огляду є DVD диск № 130 т від 02.02.2016 року розмови ОСОБА_74 за абонентським номером НОМЕР_10 . (т. 2 а.с. 243);

-Копія протоколу про результати проведення негласної (слідчої) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 13.04.2016 року з якого вбачається, що об'єктом огляду є DVD диск № 137 т від 02.02.2016 року розмови ОСОБА_18 за абонентським номером НОМЕР_11 . (т. 2 а.с. 244);

-Копія протоколу про результати проведення негласної (слідчої) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 12.04.2016 року з якого вбачається, що об'єктом огляду є DVD диск № 123 т від 02.02.2016 року розмови ОСОБА_17 за абонентським номером НОМЕР_12 . (т. 2 а.с. 245);

-Копія протоколу огляду про результати обробки інформації отриманої з транспортних телекомунікаційних мереж від 04.07.2016 року з якого вбачається отримана інформація з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентського номеру НОМЕР_12 , яким користується ОСОБА_17 (т. 2 а.с. 246-247);

-Копія протоколу огляду предметів від 18.10.2016 року з якого вбачається, що оптичного диску DVD-R за телефонним номером НОМЕР_13 , який знаходився у користуванні ОСОБА_20 (т. 2 а.с. 248-255);

-Копія протоколу про результати проведення негласної (слідчої) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 13.04.2016 року. (т.2 а.с. 256);

-Копія протоколу про результати проведення негласної (слідчої) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 12.04.2016 року. (т. 2 а.с. 257);

-Копія протоколу огляду про результати обробки інформації отриманої з транспортних телекомунікаційних мереж від 05.07.2016 року з якого вбачається отримана інформація з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентського номера НОМЕР_14 , яким користується ОСОБА_75 (т.2 а.с. 258-281);

-Копія протоколу про результати проведення негласної (слідчої) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 13.04.2016 року. (т. 2 а.с. 282);

-Копія протоколу огляду про результати обробки інформації отриманої з транспортних телекомунікаційних мереж від 06.07.2016 року з якого вбачається отримана інформація з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентського номера НОМЕР_15 , яким користується ОСОБА_18 (т.2 а.с. 283-290);

-Копія протоколу про результати спостереження за особою (річчю або місцем) від 18.04.2016 року з якого вбачається, що спостереження відбувається за ОСОБА_17 (т. 2 а.с. 295-298);

-Копія протоколу про результати спостереження за особою (річчю або місцем) від 14.04.2016 року з якого вбачається, що спостереження відбувається за ОСОБА_76 (т. 2 а.с. 299-301);

-Копія протоколу про результати спостереження за особою (річчю або місцем) від 25.04.2016 року з якого вбачається, що спостереження відбувається за ОСОБА_77 (т. 2 а.с. 302-303);

-Копія протоколу про результати спостереження за особою (річчю або місцем) від 25.04.2016 року з якого вбачається, що спостереження відбувається за ОСОБА_18 (т. 2 а.с. 304-307);

-Копія протоколу про результати обробки інформації отриманої з транспортних телекомунікаційних мереж від 2016 року (точну дату не можливо встановити через погану якість копії) з якого вбачається отримана інформація з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентського номера НОМЕР_16 , яким користується ОСОБА_78 (т.2 а.с. 308);

-Копія протоколу про результати обробки інформації отриманої з транспортних телекомунікаційних мереж від 19.07.2016 року з якого вбачається отримана інформація з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентського номера НОМЕР_17 , яким користується ОСОБА_79 (т.2 а.с. 309);

-Копія протоколу про результати обробки інформації отриманої з транспортних телекомунікаційних мереж від 19.07.2016 року з якого вбачається отримана інформація з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентського номера НОМЕР_7 , яким користується ОСОБА_80 (т.2 а.с. 310);

-Копія протоколу про результати обробки інформації отриманої з транспортних телекомунікаційних мереж від 19.07.2016 року з якого вбачається отримана інформація з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентського номера НОМЕР_14 , яким користується ОСОБА_75 (т.2 а.с. 311);

-Копія протоколу про результати обробки інформації отриманої з транспортних телекомунікаційних мереж від 19.07.2016 року з якого вбачається отримана інформація з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентського номера НОМЕР_10 , яким користується ОСОБА_75 (т.2 а.с. 312);

-Копія протоколу про результати обробки інформації отриманої з транспортних телекомунікаційних мереж від 14.07.2016 року з якого вбачається отримана інформація з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентського номера НОМЕР_15 , яким користується ОСОБА_18 (т.2 а.с. 313-316);

-Копія протоколу про результати спостереження за особою (річчю або місцем) від 05.07.2016 року з якого вбачається, що спостереження відбувається за ОСОБА_78 (т. 2 а.с. 317-318);

-Копія протоколу про результати спостереження за особою (річчю або місцем) від 05.07.2016 року з якого вбачається, що спостереження відбувається за ОСОБА_77 (т. 2 а.с. 319-320);

-Копія протоколу про результати спостереження за особою (річчю або місцем) від 05.07.2016 року з якого вбачається, що спостереження відбувається за ОСОБА_76 (т. 2 а.с. 321-322);

-Копія протоколу про результати спостереження за особою (річчю або місцем) від 05.07.2016 року з якого вбачається, що спостереження відбувається за ОСОБА_18 (т. 2 а.с. 323-324);

-Копія протоколу про результати обробки інформації отриманої з транспортних телекомунікаційних мереж від 14.07.2016 року з якого вбачається отримана інформація з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентського номера НОМЕР_18 : НОМЕР_19 : НОМЕР_11 , яким користується ОСОБА_18 (т.2 а.с. 325-326);

-Копія протоколу про результати обробки інформації отриманої з транспортних телекомунікаційних мереж від 14.07.2016 року з якого вбачається, що в ході огляду оптичного носія DVD-R № 65/4-1407т від 07.07.2016 року розмови ОСОБА_17 (т. 2 а.с. 327-380);

-Копія протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - «зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж» від серпня 2016 року (більш точну дату встановити не можливо із-за поганої якості копії) з якого вбачається, що в ході огляду оптичного диску DVD-R № 65/4-1532т від 08.08.2016 року розмови ОСОБА_17 (т. 2 а.с. 381-394);

-Копія протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «спостереження за особою, річчю або місцем» від 21.10.2016 року за ОСОБА_7 та ОСОБА_66 (т. 2 а.с. 395-404);

-Копія протоколу огляду предметів від 27.10.2016 року (т. 2 а.с. 405-407);

-Копія постанови про долучення до кримінального провадження речових доказів від 27.10.2016 року. (т. 2 а.с. 408-410);

-Копія постанови про долучення до кримінального провадження речових доказів від 26.10.2016 року. (т. 2 а.с. 411);

-Копія протоколу огляду предмета від 19.05.2016 року з додатком таблицею. (т. 3 а.с. 1-19);

-Копія протоколу огляду предмета від 19.05.2016 року з додатком фото - таблицею. (т. 3 а.с. 21-43);

-Копія постанови про долучення до кримінального провадження речових доказів від 19.05.2016 року. (т. 3 а.с. 44);

-Копія протоколу огляду предмета від 28.05.2016 року з додатком фото - таблицею. (т. 3 а.с. 45-51);

-Копія постанови про долучення до кримінального провадження речових доказів від 19.05.2016 року. (т. 3 а.с. 52-53);

-Копія протоколу огляду предмета від 28.05.2016 року з додатком фото - таблицею. (т. 3 а.с. 54-58);

-Копія постанови про долучення до кримінального провадження речових доказів від 19.05.2016 року. (т. 3 а.с. 59-60);

-Копія протоколу огляду предмета від 28.05.2016 року з додатком фото - таблицею. (т. 3 а.с. 61-71);

-Копія постанови про долучення до кримінального провадження речових доказів від 19.05.2016 року з додатком у вигляді (три CD - диска, карта мобільного номера, один листок «Розписка»). (т. 3 а.с. 72-74);

-Протокол огляду предмета від 02.06.2016 року. (т. 3 а.с. 75-77);

-Висновок експерта №379-Б від 19.09.2016 року з якого вбачається, що пістолет «DOMINO PK S.G.S ITALI cal. 9mm.K.», № НОМЕР_20 , в наданому на дослідження стані, являється нестандартною, короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю. Пістолет «DOMINO PK S.G.S ITALI cal. 9mm.K.», № НОМЕР_20 , калібра 9 мм, виготовлений промисловим способом, виробництва Італії та придатний до стрільби. Пістолет «DOMINO PK S.G.S ITALI cal. 9mm.K.», № НОМЕР_20 , калібра 9 мм, класифікується виробником як газо-шумовий в конструкцію якого саморобним способом внесені зміни у вигляді видалення запобіжного елемента з каналу ствола, що дає можливість з останнього проводити постріли, патронами травматичної дії калібру 9 мм, та патронами роздільного спорядження, які складаються з шумових патронів кал. 9мм, та круглих метальних снарядів (свинцевих куль, картечі) діаметром 7,70мм. Надані на експертизу сім патронів «SAFARI-P 9mm P.A.» є патронами травматичної дії, калібру 9мм, спорядженими еластичними метальними снарядами, до категорії боєприпасів не відносяться. Виготовлені промисловим способом та придатні для стрільби.(т. 3 а.с. 95-106);

-Копія протоколу огляду предмета від 16.07.2016 року. (т. 3 а.с. 109-110);

-Копія постанови про долучення до кримінального провадження речових доказів від 16.07.2016 року. (т. 3 а.с. 111-116);

-Копія запиту СУ ГУНП в Одеській області до Одеської митниці ДФС від 02.06.2016 року. (т. 3 а.с. 123);

-Копія відповіді Одеської митниці ДФС в СУ ГУНП в Одеській області від 09.06.2016 року. (т. 3 а.с. 128-129);

-Копія доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 40 КПК України) від 17.06.2016 року. (т. 3 а.с. 133);

-Копія постанови про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 06.07.2016 року. (т. 4 а.с. 1-2);

-Копія витягу з ЄРДР № 12016160000000360 від 16.06.2016 року. (т. 4 а.с. 3);

-Копія доручення про проведення досудового розслідування від 16.06.2016 року. (т. 4 а.с. 4);

-Копія повідомлення про початок досудового розслідування від 17.06.2016 року. (т. 4 а.с. 5);

-Копія рапорту начальника 1 сектора 4 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області ОСОБА_81 від 14.06.2016 року. (т. 4 а.с. 7);

-Копія заяви ОСОБА_14 від 17.06.2016 року. (т. 4 а.с. 10);

-Копія доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 40 КПК України) від 17.06.2016 року.(т. 4 а.с. 11);

-Копія рапорту начальника 1 сектора 4 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області ОСОБА_81 від 05.07.2016 року. (т. 4 а.с. 13-14);

- Копія доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 40 КПК України) від 08.07.2016 року.(т. 4 а.с. 15);

-Копія ухвали слідчого судді місцевого Приморського районного суду м. Одеси від 06.07.2016 року. (т. 4 а.с. 18-19);

-Копія протоколу обшуку від 06.07.2016 року. (т. 4 а.с. 20-23);

-Копія ухвали слідчого судді місцевого Приморського районного суду м. Одеси від 06.07.2016 року. (т. 4 а.с. 26-27);

-Копія протоколу обшуку від 06.07.2016 року. (т. 4 а.с. 28-30);

-Копія ухвали слідчого судді місцевого Приморського районного суду м. Одеси від 06.07.2016 року. (т. 4 а.с. 33-34);

-Копія протоколу обшуку від 06.07.2016 року. (т. 4 а.с. 35-37);

-Копія ухвали слідчого судді місцевого Приморського районного суду м. Одеси від 08.07.2016 року. (т. 4 а.с. 40-43);

-Копія протоколу огляду предмета від 27.07.2016 року з додатком фото таблицею. (т. 4 а.с. 46-69);

-Копія постанови про долучення до кримінального провадження речових доказів та арештованого майна від 27.07.2016 року. (т. 4 а.с. 70-71);

-Копія протоколу огляду предмета від 10.08.2016 року з додатком фото таблицею. (т. 4 а.с. 72-75);

-Копія постанови про долучення до кримінального провадження речових доказів від 10.08.2016 року. (т. 4 а.с. 76);

-Копія протоколу огляду предмета від 20.08.2016 року з додатком фото таблицею. (т. 4 а.с. 77-82);

-Копія постанови про долучення до кримінального провадження речових доказів від 20.08.2016 року. (т. 4 а.с. 83-85);

-Копія протоколу огляду предмета від 23.08.2016 року з додатком фото таблицею. (т. 4 а.с. 86-117);

-Копія постанови про долучення до кримінального провадження речових доказів від 23.08.2016 року. (т. 4 а.с. 118-119);

-Копія протоколу огляду предмета від 27.08.2016 року з додатком фото таблицею. (т. 4 а.с. 123-125);

-Копія постанови про долучення до кримінального провадження речових доказів від 27.08.2016 року. (т. 4 а.с. 126-127);

-Копія висновку експерта № 35к від 28.09.2016 року з додатком таблиці, вбачається, що надана на дослідження карта пам'яті типу MicroSD «Smartbuy 32GB 10 microSD HC» з маркуванням позначенням «E532G1531 TWLN002847841» вилучена 06.07.2016 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_6 на момент проведення дослідження знаходяться у працездатному стані. (т. 4 а.с. 132-140);

-Копія постанови про визнання речових доказів та їх передачу на зберігання від 07.05.2016 року. (т. 4 а.с. 141-143);

-Копія доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 40 КПК України) від 31.08.2016 року.(т. 4 а.с. 146-152);

-Копія протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.09.2016 року. (т. 4 а.с. 155-156)

-Копія протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.09.2016 року. (т. 4 а.с. 157-158);

-Копія протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.09.2016 року. (т. 4 а.с. 159-160);

-Копія протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.09.2016 року. (т. 4 а.с. 161-162);

-Протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.09.2016 року з якого, що свідок ОСОБА_82 впізнає особу №4 ( ОСОБА_83 ). (т. 4 а.с. 172-174);

-Копія ухвали слідчого судді місцевого Приморського районного суду м. Одеси від 04.08.2016 року. (т. 4 а.с. 181-182);

-Копія доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 40 КПК України) від 03.08.2016 року.(т. 4 а.с. 183);

- Копія доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 40 КПК України) від 05.08.2016 року.(т. 4 а.с. 188);

-Копія рапорту начальника 1 сектора 4 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області ОСОБА_81 від 09.08.2016 року. (т. 4 а.с. 190);

-Копія доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 40 КПК України) від 17.08.2016 року.(т. 4 а.с. 197);

-Копія рапорту начальника 1 сектора 4 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області ОСОБА_81 від 01.09.2016 року з додатком таблицею. (т. 4 а.с. 190-204);

-Копія ухвали слідчого судді місцевого Приморського районного суду м. Одеси від 12.08.2016 року. (т. 4 а.с. 205-207);

-Копія протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 12.09.2016 року. (т. 4 а.с. 208);

-Копія опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 12.09.2016 року. (т. 4 а.с. 209);

-Копія протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 12.09.2016 року. (т. 4 а.с. 210);

-Копія опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 12.09.2016 року. (т. 4 а.с. 211);

-Копія ухвали слідчого судді місцевого Приморського районного суду м. Одеси від 12.08.2016 року. (т. 4 а.с. 212-215);

-Копія протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 12.09.2016 року. (т. 4 а.с. 216);

-Копія опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 12.09.2016 року. (т. 4 а.с. 217);

-Копія ухвал слідчого судді місцевого Приморського районного суду м. Одеси від 04.08.2016 року. (т. 4 а.с. 220-223);

-Копія ухвали слідчого судді місцевого Приморського районного суду м. Одеси від 12.08.2016 року. (т. 4 а.с. 226-227);

-Копія протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 18.09.2016 року. (т. 4 а.с. 228-229);

-Копія ухвали слідчого судді місцевого Приморського районного суду м. Одеси від 12.08.2016 року. (т. 4 а.с. 230);

-Копія протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 19.08.2016 року. (т. 4 а.с. 231);

-Копія опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 13.08.2016 року. (т. 4 а.с. 232);

-Копія постанови про долучення до кримінального провадження речових доказів від 26.10.2016 року. (т. 4 а.с. 242-243);

-Копія доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 40 КПК України) від 19.09.2016 року.(т. 4 а.с. 272-275);

-Копія доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 40 КПК України) від 05.10.2016 року.(т. 4 а.с. 276-278);

-Копія супровідного листа від 07.10.2016 року з додатками схем розташування базових станцій мобільного оператора. (т. 4 а.с. 279-286);

-Копія протоколу огляду предметів від 09.09.2016 року. (т. 4 а.с. 287-288);

-Копія протоколу огляду предметів від 09.09.2016 року. (т. 4 а.с. 289-290);

-Постанова про зупинення досудового розслідування від 24.10.2016 року з якої вбачається, що кримінальне провадження №12016160000000654 від 24.10.2016 року за ч. 3 ст. 189 КК України, зупинити до встановлення місцезнаходження підозрюваних ОСОБА_83 та ОСОБА_7 (т. 4 а.с. 307-308)

-Доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 40 КПК України) від 31.10.2016 року.(т. 4 а.с. 309-310);

-Ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 18.10.2016 року. (т. 4 а.с. 324-326);

-Супровідний лист Одеського апеляційного суду від 30.05.2024 року з додатками у вигляді ухвал слідчих суддів Апеляційного суду Одеської області на - 207 аркушах, 37 - CD-дисків, 1 - флеш накопичувач MicroSD 64GB. (т. 5)

За клопотанням прокурора в судовому засіданні були дослідженні CD-диски № 65/4-647т від 31.03.2016 року та № 65/4-695т від 07.04.2016 року, всі інші надані прокурором CD-диски не досліджувались.

2.4 Позиція сторони захисту.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 , вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбачених ч.3 ст.189 КК України не визнав та надав наступні покази. Він тривалий час знайомий з ОСОБА_84 , приблизно о 2015 році, точно не пам'ятає, до нього звернувся ОСОБА_85 з питанням, чи є в нього знайомі, які могли б супроводжувати його колишню дружину ОСОБА_86 дорогою в аеропорт, оскільки вона буде везти якусь дорогу сімейну колекцію і ОСОБА_90 турбується за її збереження. В результаті пошуків, людину, яка погодилась забезпечити безпеку колишньої дружини ОСОБА_45 , було знайдено. Однак у день вильоту ОСОБА_87 з аеропорту Одеси, чи наступного дня, точно не пам'ятає, йому зателефонував ОСОБА_88 і повідомив, що колекцію у ОСОБА_89 забрали. В свою чергу почав запитувати: «як забрали? Що робила охорона?», на що ОСОБА_90 сказав, що колекцію вилучили митники, вся подія відбувалась під відео. Він не міг подумати, що ОСОБА_91 не оформить належним чином документи на те, що збиралась вивезти. У ситуації, що сталось він ні чим не міг допомогти ОСОБА_92 , тому як вони повинні були оформити документи, чому вони це не зробили, не зрозуміло, чи то через дурість, чи не знання закону, йому не відомо. Але якщо колекція дійсно коштовна та для їх сім'ї вона насправді дорога, як сімейна реліквія, можливо треба шукати інші законі шляхи для її повернення. Через деякий час йому знов зателефонував ОСОБА_90 і сказав, що вони скористались послугами адвоката і шанси на повернення колекції є, але йому стало відомо, що частину колекції підмінили і те що залишилось не має ні якої цінності. В свою чергу повідомив ОСОБА_92 , що це не можливо, проводилась відео зйомка, все вилучалось, колекція опечатувалась і справа набула розголосу. ОСОБА_90 переконував його у своїй правоті і що заміна відбулась. ОСОБА_90 стало відомо через його бізнес-партнера ОСОБА_93 начебто він проговорився, що ОСОБА_43 разом з експертом, який співпрацює з СБУ та митниками взяли участь у продажі частини колекції, вилученої у якось дурної жінки в аеропорту. ОСОБА_90 йому розповідав, що він сам одразу не повірив в цю інформацію, але він сам їздив до експерта і з'ясував якісь значущі деталі і він був переконаний, що йшлось саме про частину колекції його дружини. Згодом, сам ОСОБА_43 визнав у розмові з ним цей факт, вибачився і повідомив, що повернути все неможливо, оскільки за цим стоять високопосадовці СБУ. Вислухавши ОСОБА_45 йому стало самому цікаво, як так сталось чи можливо це взагалі. Він зателефонував знайомому митнику, який запевнив його, що підміни не можлива. В подальшому спілкуючись з ОСОБА_52 зрозумів, що для нього це важлива справа, він в свою чергу спробував довести йому, що під час консультацій у друзів, говорили про те що підміна не можлива. Якщо ОСОБА_90 впевнений у підміні, треба дочекатись рішення суду. Часто з ОСОБА_52 спілкувався на цю тему. Одного разу проїжджав по вул. Грецька в м. Одесі, з товаришем, побачив машину ОСОБА_45 , зателефонував йому, він перебував в кафе і запросив до себе. Вони разом з товаришем зайшли в кафе, щоб привітатись, в кафе був ОСОБА_90 та чоловік, який представився ОСОБА_94 . Він з товаришем зробив замовлення, почалась розмова, яка згодом торкнулась теми колекції колишньої дружини ОСОБА_45 . ОСОБА_43 поводив себе дуже дивно. Під час розмови про бурштин та його заміну на митниці, помітив, що ОСОБА_43 дуже нервує і йому зовсім не смішно. На, що він його запитав: «це, що правда?» щодо факту підміни. На це ОСОБА_43 почав, щось невиразне говорити, що він не має ні якого відношення, що він тільки знайшов покупця і взагалі не знав, що бурштин вилучено у колишньої дружини ОСОБА_45 . ОСОБА_43 повідомив, що відіграти ситуацію назад вже не вийде, оскільки за цим стоять дуже великі люди. Хтось з нас чи товариш, чи він поцікавився, хто ці дуже великі люди, більше питань з цього приводу не було. Вони сказали, що це непорядно при дружніх стосунках, але ОСОБА_43 з цього приводу нервував, сказав, що про цю підміну може розповісти його друг експерт. Чим завершилась, ця розмова не пам'ятає. Потім він ще декілька разів зустрічався з ОСОБА_52 , начебто на прохання ОСОБА_45 зустрічався з експертом, який проводив оцінку. Деталей всіх зустрічей не пам'ятає, але вони стосувались випадку з колишньою дружиною ОСОБА_45 . Жодних грошей він ні в кого не вимагав, ні від кого гроші не отримував. Більш детальніше згадати події не може, тому як в той час були свої проблеми в сім'ї, які його більше турбували, чим події ОСОБА_45 . Щодо випадку, який обговорюють біля гаражу, він жодним чином не причетний і не має відношення. Просить його виправдати за пред'явленим обвинуваченням, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України.

За клопотанням захисника ОСОБА_12 судом було витребувано з Офісу Генерального прокурора та в судовому засіданні досліджено відомості з єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12016160000000654 про рух зазначеного кримінального провадження на 57 аркушах. Крім цього судом було витребувано з Офісу Генерального прокурора та в судовому засіданні досліджено відомості з єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12015160490002892, 120161500000560 про рух зазначених кримінальних проваджень на 305 аркушах.

Захисником ОСОБА_12 під час з'ясування обставин кримінального провадження, щодо ОСОБА_7 надані наступні документи:

-Копія клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 28.03.2016 року з якого вбачається, що просять надати дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_7 (т. 6 а.с. 9-11);

-Копія клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 28.07.2016 року з якого вбачається, що стосовно ОСОБА_7 (т. 6 а.с. 12-14);

-Копія клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 08.09.2016 року з якого вбачається, що стосовно ОСОБА_7 (т. 6 а.с. 15-17);

-Копія доручення щодо виконання слідчих (розшукових) дій (в порядку ст. 36, ч. 6 ст. 246 КПК України) від 28.03.2016 року. (т. 6 а.с. 18);

-Копія доручення оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (у порядку п.5 ч. 2 ст. 36, ст. 41 КПК України) від 24.06.2016 року. (т. 6 а.с. 19-22);

-Копія клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 28.03.2016 року з якого вбачається, що стосовно ОСОБА_14 (т. 6 а.с. 23-24);

-Копія клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 23.06.2016 року з якого вбачається, що стосовно ОСОБА_14 (т. 6 а.с. 25-27);

-Копія клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 23.06.2016 року з якого вбачається, що стосовно ОСОБА_28 (т. 6 а.с. 28-30);

-Копія постанови про визначення групи слідчих від 17.03.2016 року. (т. 6 а.с. 26);

-Копія доручення про проведення досудового розслідування від 17.03.2016 року. (т. 6 а.с. 32);

-Копія повідомлення про початок досудового розслідування від 17.03.2016 року. (т. 6 а.с. 33);

-Копія постанови про визначення групи прокурорів від 24.03.2016 року. (т. 6 а.с. 34);

-Копія постанови про доручення здійснення досудового розслідування слідчому підрозділу вищого рівня від 25.03.2016 року. (т. 6 а.с. 36-37);

-Копія постанови про призначення групи прокурорів від 11.05.2016 року. (т. 6 а.с. 38);

-Копія доручення оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 40 КПК України) від 13.05.2016 року. (т. 6 а.с. 39-40);

-Копія рапорту в.о. начальника 1 сектора 4 відділу ГВ ВКОЗ УСБУ в Одеській області ОСОБА_95 від 16.05.2016 року. (т. 6 а.с. 41);

-Копія постанови про доручення досудового розслідування групі слідчих від 17.05.2016 року. (т. 6 а.с. 42);

-Копія клопотання про проведення обшуку від 17.05.2016 року. (т. 6 а.с. 43-45);

-Копія доручення оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 40 КПК України) від 17.05.2016 року. (т. 6 а.с. 46);

-Копія клопотання про дозвіл на затримання з метою підозрюваного для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 17.05.2016 року стосовно ОСОБА_7 (т. 6 а.с. 47-54);

-Копія доручення оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 40 КПК України) від 23.05.2016 року. (т. 6 а.с. 55-56);

-Копія доручення оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 40 КПК України) від 24.05.2016 року. (т. 6 а.с. 59);

-Копія доручення оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 40 КПК України) від 19.09.2016 року. (т. 6 а.с. 60-63);

-Копія доручення оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 40 КПК України) від 05.10.2016 року. (т. 6 а.с. 64-66);

-Копія постанови про призначення групи прокурорів від 24.10.2016 року. (т. 6 а.с. 67-68);

-Копія супровідного листа до голови Одеського апеляційного суду від листопада 2022 року (більш точна дата не відома). (т. 6 а.с. 69-72);

-Копія супровідного листа заступнику керівника Одеської обласної прокуратури від 30.05.2024 року. (т. 6 а.с. 73-75);

-Копія супровідного листа від 16.06.2016 року з додатком рапорт. (т. 6 а.с. 76);

-Копія доручення про проведення досудового розслідування від 16.06.2016 року. (т. 6 а.с. 78);

-Копія повідомлення про початок досудового розслідування від 17.06.2016 року. (т. 6 а.с. 79);

-Копія витягу з ЄРДР № 12016160000000360 від 16.06.2016 року. (т. 6 а.с. 80);

-Копія витягу з ЄРДР № 12016161500000560 від 16.03.2016 року. (т. 6 а.с. 81);

-Копія висновку службової перевірки за фактом порушення вимог чинного законодавства в ході розслідування кримінального провадження №12016161500000560 від 11.08.2016 року. (т. 6 а.с. 83);

-Копія клопотання про продовження строку досудового розслідування кримінального правопорушення від 08.07.2016 року. (т. 6 а.с. 84-92);

-Копія постанови про продовження строку досудового розслідування від 13.07.2016 року. (т. 6 а.с. 93-101);

-Адвокатський запит до територіального управління Служби судової охорони в Одеській області від 01.02.2024 року. (т. 6 а.с. 102-106);

-Відповідь територіального управління Служби судової охорони в Одеській області від 01.02.2014 року з якої вбачається, що в «журналі відвідувачів Київського районного суду» ОСОБА_96 був зареєстрований 30.01.2024 року о 14:40 годин. (т. 6 а.с. 107-112);

-Клопотання про вступ до кримінального провадження від 26.07.2025 року. (т. 6 а.с. 116);

- Відповідь на клопотання захисту від 29.07.202016 року (т. 6 а.с. 117);

-Клопотання з додатками від 10.08.2016 року (т. 6 а.с. 118-120);

-Відповідь на клопотання від 16.08.2016 року (т. 6 а.с. 121-122);

-Копія постанови про оголошення розшуку підозрюваного від. 20.05.2016 року відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_83 (т. 6 а.с. 123-124);

-Копія доручення про проведення досудового розслідування від 16.06.2016 року (т. 6 а.с. 125);

-Копія клопотання від 20.12.2019 року (т. 6 а.с. 126);

-Постанова про часткове задоволення клопотання від 23.12.2019 року (т. 6 а.с. 127-128);

-Копія ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 16.12.2019 року (т. 6 а.с. 129-131);

-Клопотання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування від 11.12.2019 року (т. 6 а.с. 132-136);

-Заперечення на клопотання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування від 16.12.2019 року (т. 6 а.с. 137-138);

-Апеляційна скарга у порядку ст. 309 КПК України від 05.11.2019 року (т. 6 а.с. 139-144);

-Заперечення на апеляційну скаргу (т. 6 а.с. 145-154);

-Копія ухвали Одеського апеляційного суду від 21.11.2019 року (т. 6 а.с. 155-162);

В судових дебатах захисник ОСОБА_12 просить виправдати обвинуваченого ОСОБА_97 з підстав викладених в письмових дебатах, на підставі п. 3 ч. 1. ст. 373 КПК України, у зв'язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, а саме:

?1.1 Незаконне призначення групи прокурорів. Заступник прокурора Одеської області старший радник юстиції ОСОБА_98 , в порушення вимог ст. 3,7,9 та ч. 1 ст. 37 КПК України, будучи не уповноваженою особою, перейняв на себе повноваження свого керівника та, як наслідок, 24.03.2016 року у кримінальному проваджені № 12016161500000560 від 16.03.2016 року прийняв рішення про призначення групи прокурорів та визначив старшого групи прокурора цієї групи. Проте це рішення прийнято з грубим порушенням кримінального процесуального закону, що спричинило не легітимність всього подальшого розслідування. Враховуючи вище викладене постанова про визначення групи прокурорів була прийнята: - не уповноваженою особою; - буз належної мотивації та обґрунтування; - без зазначення строків виконання процесуального рішення; - з порушенням вимог змісту такої постанови (ст. 110 КПК України).

?1.2 Маніпуляції з реєстрацією кримінального провадження та його кваліфікацією. Відповідно до ЄРДР № 12016161500000560 від 16.03.2016 року біли внесені на підставі заяви ОСОБА_14 з кваліфікацією ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 146 КК України. 28.03.2016 року прокурор ОСОБА_99 звертається до слідчого судді з клопотанням № 04/2/5-1475 про дозвіл на проведення НСРД стосовно ОСОБА_7 вказуючи, що провадження внесене в ЄРДР за ч. 3 ст. 189 КК України, в обґрунтування надаючи витяг з іншою кваліфікацією. Запис в ЄРДР про початок досудового розслідування стосовно ОСОБА_7 з'являється, згідно даних Офісу Генерального прокурора України за № 12015160490002892 від 18.05.2016 року, дані внесла слідчий ОСОБА_100 шляхом зміни описової частини фабули. Крім того старший слідчий ОСОБА_100 вказує про особисте внесення відомостей до ЄРДР № 12016160000000360 від 16.06.2016 року з кваліфікацією ч. 2 ст. 146 КК України. Відповідно до постанови прокурора про об'єднання кримінальних проваджень в одне вказано, що к/п № 12016161500000560 від 16.03.2016 року проводиться за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 189 КК України, а к/п № 12016160000000360 від 16.06.2016 року з кваліфікацією ч. 2 ст. 146 КК України, з присвоєнням об'єднаним кримінальним провадженням12016161500000560. На час прийняття останнього рішення ОСОБА_7 вже перебував у розшуку.

?1.3 Незаконна передача матеріалів кримінального провадження. Відповідно до змісту супровідного листа виконуючого обов'язки керівника Одеської міської прокуратури №3 від 24.03.2016 року вбачається, що матеріали кримінального провадження 12016161500000560 направляються начальнику відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення прокуратури Одеської області ОСОБА_101 за його усним запитом. Проте згідно положень ст. 36, 39 КПК України будь-які дії щодо передачі матеріалів кримінального провадження здійснюються у вигляді доручення, вказівки чи постанови з належним обґрунтуванням.

?1.4 Порушення порядку повідомлення про проведення НСРД та порядку відкриття матеріалів. Згідно ст. 290 КПК України органи досудового розслідування повинні надати для ознайомлення матеріали кримінального провадження в повному обсязі у тому числі підстави для проведення НСРД, протоколи НСРД тощо, проте стороною обвинувачення дані документи були надані за клопотанням сторони захисту під час судового розгляду.

?1.5 Неналежне оформлення та зберігання матеріалів НСРД. Сторона обвинувачення долучила до матеріалів справи диски з аудіо записами в порушення вимог ст.ст. 99, 105, 252 КПК України.

?1.6 Систематичне порушення права на захист. Адвокатом двічі під час досудового розслідування на ім'я слідчого подавились заяви про вступ до кримінального провадження в інтересах ОСОБА_7 , проте в них було відмовлено з надуманих підстав.

2.5 Висновки Суду, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких Суд відкидає докази обвинувачення.

Вислухавши показання обвинуваченого, свідків, дослідивши надані сторонами провадження докази, взявши до уваги доводи сторони обвинувачення та захисту, повно та всесторонньо оцінивши всі обставини у сукупності, Суд за своїм внутрішнім переконанням, виходячи із засад їх допустимості, достатності, достовірності та належності, аналізуючи їх у сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку, з урахуванням наданих доказів, дійшов стійкого переконання, що безпосередньо під час розгляду кримінального провадження по суті в суді, стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_7 , вчинив кримінальне правопорушення, за кваліфікуючими ознаками ч. 3 ст. 189 КК України - вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод і законних інтересів потерпілого, (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що завдало майнової шкоди у великому розмірі.

Зокрема кримінально-процесуальне законодавство не закріплює стандартів доказування, проте із положень чинного КПК України прослідковується їх зміст.

Так, із частини другої статті 17 КПК України можна побачити стандарт доказування «поза розумним сумнівом», який, з огляду на частину першу цієї статті, має бути усунутий шляхом доведення вини особи у порядку передбаченому КПК України, тобто виключно доказами, які відповідають вимогам ст.ст. 85,86 КПК України.

Згідно ст.2 КПК України встановлює, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України покладається на прокурора.

Згідно з положеннями ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 р. № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.

Прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, що передбачено ст. 25 КПК України.

Крім того, саме на них законом покладається обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст. 9 КПК України.

У відповідності до ч.1 ст.94 КПК України, зокрема, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

При цьому, обвинувачення повинно довести "кожний факт", пов'язаний зі злочином, щоб "не існувало жодної розумної підстави для сумнівів". Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.

Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого, воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об'єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.

Надаючи оцінку вказаним доказам з точки зору їх належності, допустимості та достатності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до наявних в матеріалах кримінальної справи копій витягів з ЄРДР № 12016161500000560 від 16.03.2016 року, попередня правова кваліфікація: ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 146 КК України, вбачається, що датою надходження заяви є 16.03.2016 року від потерпілого ОСОБА_14 , що 16.03.2016 року до ЧЧ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_14 , який просить прийняти заходи до 6 невстановлених осіб, які небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого або таке, що супроводжувалося у погрозі заподіяння йому фізичних страждань, намагались його незаконно позбавити волі та незаконно викрасти його з гаражу.

Згідно постанови про призначення групи прокурорів від 24.03.2016 року, яка була винесена заступником прокурора Одеської області ОСОБА_102 в кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР № 12016161500000560 від 16.03.2016 року : у складі прокурорів відділу прокуратури області: ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 .

Суд погоджується з позицією захисту щодо незаконного призначення групи прокурорів, у зв'язку з наступних підстав у відповідності до ч. 1 ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

П. 9 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено значення терміну «керівник органу прокуратури» - Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень.

Станом на 24.03.2016 року згідно інформації Офісу Генерального прокурора України - посаду прокурора Одеської області обіймав ОСОБА_107 .

Враховуючи вище викладене в порушення вимог ст.ст. 3,37 КПК України заступник прокурора Одеської області ОСОБА_98 , будучи не уповноваженою особою, перейняв на себе повноваження свого керівника, внаслідок чого в кримінальному провадженні № 12016161500000560 прийняв рішення про призначення групи прокурорів, що в подальшому спричинило незаконне збирання доказів та проведення досудового розслідування.

Крім цього судом встановлено та стороною обвинувачення жодним чином не спростовано, що з моменту внесення в ЄРДР за заявою ОСОБА_14 від 16.03.2016 року до постановлення, як вже судом констатовано вище 24.03.2016 року взагалі були відсутні визначена група прокурорів тобто 9 діб, що дає підстави вважати процесуальні документи здобуті в зазначений період часу є неналежними.

У контексті дотримання вимог кримінального процесуального закону при прийнятті даної постанови заступником прокурора Одеської області ОСОБА_102 суд зазначає наступне. Відповідно до вимог ч.5 ст. 36 КПК України Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов'язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу у разі неефективного досудового розслідування (у редакції цієї статті, яка діяла на час винесення цього процесуального документу).

Тобто, у разі визначення з часу внесення в ЄРДР відомостей про вчинення вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України відповідно до вимог ч.1 ст. 216 КПК України за слідчими органів Національної поліції тобто СВ Шевченковський ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, як вже зазначалось вище протягом 9 днів взагалі були відсутні процесуальні керівники з боку прокуратури. Окрім того, у зазначеній постанові будь-яким чином не мотивовано прийняте рішення.

Зазначена правова позиція суду кореспондується з висновками Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 640/5023/19 (Рішення від 24 травня 2021 року), відповідно до яких: «Обов'язковою передумовою реалізації Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками повноважень, передбачених ч. 5 ст. 36 КПК, є оцінка досудового розслідування органом досудового розслідування, встановленим ст. 216 КПК, як неефективного та відображення такої оцінки у постанові з наведенням відповідного мотивування. У кожному конкретному випадку наявність таких підстав має бути обґрунтована у відповідному процесуальному рішенні - постанові Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури, їх перших заступників та заступників про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, яка має відповідати вимогам ст. 110 КПК, у тому числі бути вмотивованою, надавати обґрунтоване пояснення щодо фактичних та юридичних підстав прийнятого рішення».

За таких обставин, суд дійшов до переконання, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016161500000560 від 16.03.2016 року здійснювалося не уповноваженим органом досудового розслідування. Відтак, усі подальші процесуальні рішення та дії здійснювались із порушенням вимог КПК України, та є відповідно вимог ч.2 ст. 89 КПК України очевидно недопустимими доказами, які відповідно до приписів ч.2 ст. 86 КПК України не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень, на них не може посилатись суд при ухваленні рішень.

У контексті цих висновків суду щодо дотримання вимог КПК України при прийнятті вказаної постанови заступником прокурора Одеської області, суд також зазначає, що застосоване законодавцем при визначенні поняття «докази» формулювання «фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку» та положення ч.3 ст.17 КПК про те, що обвинувачення не можуть ґрунтуватись на доказах, отриманих незаконним шляхом, свідчать у свою чергу, що відомості, матеріали та інші фактичні дані, отримані органом досудового розслідування в непередбаченому процесуальним законом порядку чи з його порушенням є очевидно недопустимими, а це відповідно до ч.2 ст. 89 КПК України тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочато.

Аналогічне роз'яснення порядку та підстав визначення доказів під час судового розгляду кримінального провадження недопустимими дав Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму Інформаційному листі від 05.10.2012 № 223-1446/0/4-12.

Доказ має бути отриманий належним суб'єктом, тобто особою, яка відповідно до кримінально-процесуального закону у конкретній справі уповноважена на проведення тієї процесуальної дії, в ході якої доказ може бути отримано. Отримання доказу не уповноваженим на це суб'єктом має наслідком незаконність його отримання та недопустимість для обґрунтування відповідних висновків та рішень. На це вказує Пленум Верховного суду України, зазначивши в п. 19 ухвали від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», що докази повинні визнаватися такими, що одержані незаконним шляхом, коли їхнє збирання й закріплення здійснено не уповноваженою на це особою чи органом».

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за результатами розгляду на оперативній нараді суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ звернення заступника Генерального прокурора України-керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_108 від 25.08.2016 № 06-361 вих-16 (вх. № 1138/0/1-16 від 26.08.2016) зазначено наступне «проведення окремих слідчих (розшукових) дій, заходів забезпечення кримінального провадження тощо, органом, до компетенції якого згідно із процесуальним законодавством не віднесено його здійснення, порушує загальні засади законності здійснення кримінального провадження, закріплені у ст. 9 КПК України та унеможливлює виконання завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК України».

Статтею 110 КПК установлено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Така специфічна процесуальна форма рішення про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть відповідні повноваження у конкретному кримінальному провадженні, як постанова вбачається із тлумачення положень ч. 2 ст. 39, ч. 1 ст. 214 КПК у взаємозв'язку з положеннями ст. 110 цього Кодексу.

Зміст і значення процесуального рішення у формі постанови визначає не виключно його назва, а зміст, структура і обсяг викладеної у процесуальному рішенні інформації про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні. Отже, процесуальне рішення керівника відповідного органу досудового розслідування про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має відповідати вимогам ст. 110 КПК.

Таким чином, процесуальне рішення про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має прийматися у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови.

При цьому таке процесуальне рішення необхідно долучати до матеріалів досудового розслідування для підтвердження наявності повноважень слідчих, які здійснюють досудове розслідування.

За таких обставин, суд погоджується з доводами сторони захисту, висловленими під час судових дебатів, про те, що з самого початку досудового розслідування, невірної кваліфікації кримінального правопорушення, всі докази здобуті під час досудового та судового розслідування кримінального провадження № 12016160000000654 є недопустимими, а досудове розслідування проводилось неналежним суб'єктом.

З огляду на викладене вказаний висновок узгоджується з практикою, яка викладена в постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 22.02.2021 року (справа № 754/7061/15).

В матеріалах кримінального провадження наявні наступні документи, які були дослідженні в судовому засіданні, а саме: витяг з ЄРДР № 12016161500000560 від 16.03.2016 року, який був зареєстрований при вище викладених обставинах.

Крім того зі змісту копії витягу з ЄРДР№ 12016160000000360 від 16.06.2016 року, заявником або потерпілим: є матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про внесення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, датою внесення є: 16.06.2016 року за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 146 КК України. З фабули вбачається, що 16.03.2016 року приблизно о 20:00 годині виконуючи вказівку організатора ОСОБА_7 та ОСОБА_83 - ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_109 діючи згідно попереднього розробленого плану та розподілом ролей із застосуванням фізичного насилля намагалися незаконно позбавити його та здійснили спробу його викрадення з метою силового приводу для зустрічі з організаторами - ОСОБА_7 та ОСОБА_110 . Однак зазначені дії були припиненні співробітниками поліції у зв'язку з чим реалізація злочинного наміру не була доведена до кінця з незалежних від них обставин.

Постановою про об'єднання матеріалів досудового розслідування від 06.07.2016 року були об'єднанні матеріали № 12016161500000560 від 16.03.2016 року та № 12016160000000360 від 16.06.2016 року.

Постановою про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 30.09.2016 року були об'єднанні матеріали № 12016161500000560 від 16.03.2016 року та № 12015160490002892 від 05.06.2016 року присвоївши єдиний номер № 12015160490002892.

В ході судового розгляду суд приходить до переконання про штучне створення матеріалів досудового розслідування з визначенням більш тяжких правових кваліфікацій, а саме за ч. 3 ст. 189 КК України, що давало підстави органу досудового розслідування та прокуратурі звертатись з клопотанням про дозвіл на проведення НСРД.

З постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 24.10.2016 року вбачається, що виділити з матеріалів досудового розслідування № 12015160490002892 від 05.06.2016 матеріали досудового розслідування щодо вчинення ОСОБА_66 та ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України.

Відповідно до відомостей з ЄРДР у кримінальних провадженнях № 12016161500000560 та № 12015160490002892, які були витребуванні з Офісу Генерального Прокурора вбачається, що на підставі виділення кримінального провадження зареєстроване нове провадження № 12016160000000654 відносно правопорушника ОСОБА_83 , наступне нове провадження № 12016160000000655 відносно правопорушника ОСОБА_7 .

У пункті 13 ч. 1 ст. 3 КПК України законодавець виклав загальне, незалежно від стадій кримінального провадження, поняття обвинувачення, яким є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом. Кримінальний процесуальний закон вимагає обов'язкового відображення трьох складників щодо висунутого обвинувачення: фактичних обставин кримінального правопорушення; правової кваліфікації (формули обвинувачення); формулювання обвинувачення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер.

Суд констатує той факт, що номер провадження № 12016160000000654 хоча і не відповідає особі щодо якої внесені відповідні рішення в ЄРДР не є суттєвими, але підтверджує позицію захисту щодо умисно створених різних проваджень відносно групи інших осіб, які не мають відношення до ОСОБА_7 та окремо надавали органам досудового розслідування та прокуратурі штучно підозрювати у тяжких злочинах, які в подальшому давали можливість звертатись до Апеляційного суду з проведенням НСРД та надання доручень прокурором в порядку ст. 40 КПК України орану дізнання.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 КПК України негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

За ст. 260 КПК України аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов'язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.

У відповідності до ст. 87 ч. 1 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Як доказ пред'явленого обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 189 КК України яке внесене до ЄРДР № 12016160000000654 від 24.10.2016 року прокурором долучені копії проведення протоколів за результатами проведення слідчої (розшукової) дії - аудіо контролю; протоколів за результатами проведення оперативно-технічного заходу «зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж»; протоколів за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «спостереження за особою, річчю або місцем» які проводились в рамках розслідування органом досудового розслідування в кримінальних провадженнях внесених в ЄРДР за № 12016161500000560 від 16.03.2016 року та № 12015160490002892 від 18.05.2016 року зазначені заходи проводились в період з 11.04.2015 року по 21.10.2016 року.

Копії протоколів, які були вище вказані містяться в томах №№ 2,3,4 матеріалів кримінального провадження під час долучення вказаних копіях протоколів прокурором не долучались ухвали Апеляційного суду Одеської області, які могли підтвердити легітимність проведення вище зазначених процесуальних дій з боку органу досудового слідства, крім того відсутні електроні носії, як додатки до вказаних протоколів.

Окремо суд фіксує наступне, що під час виділення кримінального провадження відповідно до постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 24.10.2016 року вбачається, що виділити з матеріалів досудового розслідування № 12015160490002892 від 05.06.2016 року відсутній додаток до зазначеної постанови прокурора, які саме матеріали виділяються та в якій спосіб вони будуть долучені до іншого кримінального провадження.

Крім цього під час дослідження вказаних письмових доказів, які містяться в томах №№ 2,3,4 матеріалів кримінального провадження копії взагалі не можливо прочитати, де які не можливо ідентифікувати від якого числа та місяця вони складені та саме головне, які саме події відображають вище зазначені копії протоколів за результатами проведення слідчої (розшукової) дії - аудіо контролю; протоколів за результатами проведення оперативно-технічного заходу «зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж»; протоколів за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «спостереження за особою, річчю або місцем», крім того всі зазначені документи не завірені належним чином, не можливо ідентифікувати особу, яка здійснювала копіювання вказаних документів, формально проставлена печатка «копія вірна».

Процесуальним законом передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Частиною 20 пункту 1 статті 1 Закону України «Про стандартизацію» визначено, що стандарт - нормативний документ, а не нормативно-правовий акт.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про стандартизацію» національні стандарти застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах. Національні стандарти застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов'язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.

Порядок оформлення копій документів унормований Наказом Міністерства юстиції України №1000/5 від 18.06.2015 «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях». У пункті 1 Розділу 1. Глави І Правил організації діловодства зазначено, що ці Правила є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання всіма установами встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності.

Пунктом 8 Розділу 10 Глави 2 Правил організації діловодства встановлено, що копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Слід звернути увагу на те, що у п. 11 Розділу 1 Глави ІІ Правил організації діловодства міститься посилання на необхідність застосування положень Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 року № 55 (далі - ДСТУ 4163-2003).

Згідно з пунктом 5.26 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», затвердженого наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 №144, який набрав чинності з 1 вересня 2021 року, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Надаючи оцінку вище викладеному суд приходить до переконання, що прокурор під час розгляду справи не намагався долучити оригінали зазначених доказів на яких, на думку сторони обвинувачення ґрунтується доказова база щодо вчинення інкримінованого правопорушення ОСОБА_7 .

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 18.12.2018 у справі №761/5894/17, від 08.05.2019 року, у справі №160/7887/18, від 01.06.2021 у справі №640/6758/20, від 01.07.2021 у справі №750/5843/19, від 01.06.2021 у справі №640/6758/20, також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 року, у справі № 233/4365/18 та в постанові ККС ВС від 28.04.2025 року, у справі №129/3193/19.

Враховуючи викладене суд приходить до переконання, що вказані копії протоколів за результатами проведення слідчої (розшукової) дії - аудіо контролю; протоколів за результатами проведення оперативно-технічного заходу «зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж»; протоколів за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «спостереження за особою, річчю або місцем» не можливо визнати допустимим доказом в розумінні ст. 87 КПК України.

Прокурором долучені під час з'ясування обставин по справі на вимогу сторони захисту копії ухвал апеляційного суду Одеської області про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій за наступними номерами: №3684нт від 24.06.2016р., №3389нт від 10.06.2016р., №3388нт від 10.06.2016р., №3685нт від 24.06.2016р., №3686нт від 24.06.2016р., №3687нт від 24.06.2016р., №4472нт від 28.07.2016р., №4471нт від 28.07.2016р., №4470нт від 28.07.2016р., №4469нт від 28.07.2016р., №4203нт від 15.07.2016р., №4202нт від 15.07.2016р., №1660нт від 01.04.2016р., №1620нт від 31.03.2016р., №1548нт від 28.03.2016р., №1547нт від 28.03.2016р.,. №1546нт від 28.03.2016р.,. №3688нт від 24.06.2016р., №4474нт від 28.07.2016р., №4473нт від 28.07.2016р., №5579нт від 08.09.2016р., №5578нт від 08.09.2016р., №55777нт від 08.09.2016р., №5576нт від 08.09.2016р., №5575нт від 08.09.2016р., №5583нт від 08.09.2016р., №5582нт від 08.09.2016р., №5581нт від 08.09.2016р., №5580нт від 08.09.2016р., №5584нт від 08.09.2016р., №1961нт від 15.04.2016р., №1962нт від 15.04.2016р., №1963нт від 15.04.2016р., №1964нт від 15.04.2016р., №1965нт від 15.04.2016р., №1967нт від 15.04.2016р., №2726нт від 13.05.2016р., №2727нт від 13.05.2016р., №4585нт від 03.08.2016р., №4586нт від 03.08.2016р., №4588нт від 03.08.2016р., №1954нт від 15.04.2016р., №1955нт від 15.04.2016р., №1957нт від 15.04.2016р., №1958нт від 15.04.2016р., №1959нт від 15.04.2016р., №1960нт від 15.04.2016р., №5353нт від 29.08.2016р., №5354нт від 29.08.2016р., №5356нт від 29.08.2016р., №5357нт від 29.08.2016р., №5173нт від 09.06.2015р., №5174нт від 09.06.2015р., №5176нт від 09.06.2015р., №5175нт від 09.06.2015р., №5177нт від 09.06.2015р по матеріалам кримінального провадження № 12015160490002892 від 15.06.2016 року. Окремо прокурором долучено «CD-диски» в кількості 38 штук та 1 флеш накопичувач «Apacer micro SDXC Card 64 gb».

Відповідно до супровідного листа Одеського апеляційного суду від 30.05.2024 року до Одеської обласної прокуратури вбачається, про скасування грифу секретності по матеріалам кримінального провадження № 12015160490002892 від 15.06.2016 року на вище перелічені документи, окремо суд звертає увагу, що додатків у вигляді «CD-диски» у даному супровідному листі не має.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання.

Відповідно до ч.12 ст.290 КПК України якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

У відповідності до сформульованого правового висновку щодо застосування норми права, передбаченої ч. 12 ст. 290 КПК України, який викладено в постанові Верховного Суду України № 5-237кс (15)17 від 12 жовтня 2017 року вказано, що не відкриття матеріалів сторонами в порядку цієї статті є окремою підставою для визнання таких матеріалів недопустимими як докази.

Водночас відкриттю, окрім протоколів, у яких зафіксовано хід та результати проведення певних дій, в обов'язковому порядку підлягають і матеріали, які є правовою підставою проведення таких дій (ухвали, постанови, клопотання), що забезпечить можливість перевірки стороною захисту та судом допустимості результатів таких дій як доказів.

При цьому, суд зауважив, що чинний КПК не містить заборони для сторін кримінального провадження представляти в суді матеріали, не відкриті одна одній. Заборона адресована суду, який, згідно з частиною дванадцятою статті 290 КПК, не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Надання стороною обвинувачення у суді матеріалів, до яких не було надано доступ стороні захисту, і долучення їх як доказів на стадіях судового розгляду порушує право обвинуваченого на захист, оскільки змушує його захищатися від так званих нових доказів без надання достатніх можливостей і часу для їх спростування.

Отже, факт ознайомлення з матеріалами справи після закінчення розслідування не є достатнім для відстоювання стороною захисту своєї позиції у кримінальному процесуальному змаганні.

За таких умов, коли стороні обвинувачення відомі всі докази, а сторона захисту не володіє інформацією про них до завершення розслідування, порушується баланс інтересів у кримінальному процесі.

Частина 12 ст. 290 КПК фактично передбачає кримінальну процесуальну санкцію стосовно сторін кримінального провадження, яка реалізується в разі невиконання сторонами обов'язку щодо відкриття матеріалів. Вона полягає в тому, що в майбутньому суд не має права допустити відомості як докази у невідкритих матеріалах. Так, не відкриття сторонами кримінального провадження одна одній матеріалів суттєво зменшує їхню доказову базу, що, в свою чергу, може негативно вплинути на законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення.

У постанові Великої Палати Верховного суду України від 16.10.2019 року у справі № 640/6847/15-к суд акцентував увагу на тому, що сторона обвинувачення повинна вживати необхідних і достатніх заходів для розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД, з метою їх надання стороні захисту, і виконувати в такий спосіб вимоги щодо відкриття матеріалів іншій стороні відповідно до статті 290 КПК України.

У випадку розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД після передачі кримінального провадження до суду, суд зобов'язаний забезпечити стороні захисту достатній час та реальну можливість для доведення перед судом своєї позиції щодо належності та допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД в комплексі із процесуальною підставою для проведення НСРД з метою реалізації принципу змагальності.

В ході судового розгляду встановлено, що з часу направлення даного кримінального провадження для розгляду до суду, прокурор не надав стороні захисту жодної ухвали слідчих суддів. Наведене свідчить про те, що у даному конкретному випадку у сторони обвинувачення існувала реальна можливість та достатній проміжок часу для розсекречення матеріалів, які слугували правовою підставою проведення негласних слідчих розшукових дій стосовно обвинуваченої, а саме ухвал слідчих суддів Апеляційного суду Одеської області про надання відповідних дозволів та надання їх для ознайомлення стороні захисту в порядку ст.290 КПК України.

При цьому, прокурором не подано суду жодних доказів, які б підтверджували, що сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно вжила всі необхідні та залежні від неї заходи, спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі і процесуальної поведінки прокурора.

Таким чином, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду України, висловленої у постанові від 16.10.2019 у справі № 640/6847/15-к, якою доповнено попередні правові позиції Верховного Суду України щодо відкриття документів, які стали підставою для проведення НСРД, через невжиття стороною обвинувачення у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 необхідних та своєчасних заходів, що були б спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД (ухвали, клопотання) та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України з тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження, то в такому випадку має місце порушення норм статті 290 КПК України, і, відповідно, протоколи НСРД у даній справі підлягають визнанню недопустимими доказами з мотивів не відкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення.

Суд акцентує увагу про недопустимість таких доказів з огляду на те, що стороні захисту у повному обсязі вони не відкривалися.

Відповідно до п. п. 5.1., 5.2., 5.9., 5.10. Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України 16 листопада 2012 року № 114/1042/516/1199/936/1687/5, постанова прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії та додатки до нього, протокол про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які містять відомості про факт та методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а також відомості, що дають змогу ідентифікувати особу, місце або річ, щодо якої проводиться або планується проведення такої дії, розголошення яких створює загрозу національним інтересам та безпеці, підлягають засекречуванню. Засекречування таких матеріальних носіїв інформації здійснюється слідчим, прокурором, співробітником уповноваженого оперативного підрозділу, слідчим суддею шляхом надання на підставі Зводу відомостей, що становлять державну таємницю (Розгорнутих переліків відомостей, що становлять державну таємницю), відповідному документу грифа секретності. Після завершення проведення негласних слідчих (розшукових) дій грифи секретності МНІ щодо їх проведення підлягають розсекреченню на підставі рішення прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, з урахуванням обставин кримінального провадження та необхідності використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів після проведення таких дій, у випадку, якщо витік зазначених відомостей не завдасть шкоди національній безпеці України. Таке рішення оформлюється постановою прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, що погоджується керівником прокуратури.

При цьому прокурор або за його дорученням слідчий після закінчення досудового розслідування повинен відкрити такі матеріали та надати доступ до них іншій стороні кримінального провадження. В іншому випадку в силу ч. 12 ст. 290 КПК України суд не має права допустити відомості, що містяться в таких матеріалах, як докази.

За таких обставин, відповідно до п. 5.30. Інструкції, до розсекречених матеріалів доступ надається разом з іншими матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, однак такий доступ до додатків на проведення негласних слідчих дій: аудіо-, відео контролю за особою стороні захисту наданий не був.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що результатами негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-та відео контролю по даному кримінальному провадженню здобуті з порушенням норм КПК України і не можуть бути використані як доказ.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що не відкриття ухвал апеляційного суду Одеської області про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій за наступними номерами: №3684нт від 24.06.2016р., №3389нт від 10.06.2016р., №3388нт від 10.06.2016р., №3685нт від 24.06.2016р., №3686нт від 24.06.2016р., №3687нт від 24.06.2016р., №4472нт від 28.07.2016р., №4471нт від 28.07.2016р., №4470нт від 28.07.2016р., №4469нт від 28.07.2016р., №4203нт від 15.07.2016р., №4202нт від 15.07.2016р., №1660нт від 01.04.2016р., №1620нт від 31.03.2016р., №1548нт від 28.03.2016р., №1547нт від 28.03.2016р.,. №1546нт від 28.03.2016р.,. №3688нт від 24.06.2016р., №4474нт від 28.07.2016р., №4473нт від 28.07.2016р., №5579нт від 08.09.2016р., №5578нт від 08.09.2016р., №55777нт від 08.09.2016р., №5576нт від 08.09.2016р., №5575нт від 08.09.2016р., №5583нт від 08.09.2016р., №5582нт від 08.09.2016р., №5581нт від 08.09.2016р., №5580нт від 08.09.2016р., №5584нт від 08.09.2016р., №1961нт від 15.04.2016р., №1962нт від 15.04.2016р., №1963нт від 15.04.2016р., №1964нт від 15.04.2016р., №1965нт від 15.04.2016р., №1967нт від 15.04.2016р., №2726нт від 13.05.2016р., №2727нт від 13.05.2016р., №4585нт від 03.08.2016р., №4586нт від 03.08.2016р., №4588нт від 03.08.2016р., №1954нт від 15.04.2016р., №1955нт від 15.04.2016р., №1957нт від 15.04.2016р., №1958нт від 15.04.2016р., №1959нт від 15.04.2016р., №1960нт від 15.04.2016р., №5353нт від 29.08.2016р., №5354нт від 29.08.2016р., №5356нт від 29.08.2016р., №5357нт від 29.08.2016р., №5173нт від 09.06.2015р., №5174нт від 09.06.2015р., №5176нт від 09.06.2015р., №5175нт від 09.06.2015р., №5177нт від 09.06.2015р по матеріалам кримінального провадження № 12015160490002892 від 15.06.2016 року, «CD-диски» в кількості 38 штук та 1 флеш накопичувач «Apacer micro SDXC Card 64 gb» та за відсутності розумного пояснення такого зволікання зі сторони обвинувачення, очевидно порушує право обвинуваченого на захист від пред'явленого обвинувачення, оскільки сторона захисту протягом тривалого періоду часу була позбавлена можливості встановити, які конкретно НСРД були санкціоновані слідчим суддею, на який строк і чи діяли правоохоронні органи в межах та у спосіб, передбачений відповідними судовими рішеннями, тобто з достатньою повнотою з'ясувати правові підстави та порядок застосування заходів, що тимчасово обмежували конституційні права та свободи обвинуваченої.

Крім цього судом встановлено та ні ким з учасників кримінального провадження не спростовано, що вказані ухвали апеляційного суду Одеської області проводились в рамках інших кримінальних проваджень, а саме: № 12015160490002892 від 15.06.2016 року та № № 12016161500000560 від 16.03.2016 року і будь якого відношення до кримінального провадження № 12016160000000654 від 24.10.2016 року відносно ОСОБА_7 за обвинуваченням у кримінальному правопорушенні, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України не має відношення. Також суд звертає увагу, що природа походження «CD-диски» в кількості 38 штук та 1 флеш накопичувач «Apacer micro SDXC Card 64 gb» долучених прокурором в ході судового розгляду не відома.

За клопотанням прокурора судом було прослухано «CD-диски» за № 65/4-647т від 31.03.2016, № 65/4-695від 07.04.2016, під час прослуховування не можливо ідентифікувати осіб та їх кількість, не можливо встановити про ще йде мова на записі, крім того прокурором не надано відповідного протоколу НСРД, прокурором не надано доказів про походження зазначених дисків в рамках даного кримінального провадження, де перебуває оригінал запису та яким чином взагалі проводився запис.

Стаття 189 КК України, інкримінована обвинуваченому, передбачає кримінальну відповідальність за вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод і законних інтересів потерпілого, (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що завдало майнової шкоди у великому розмірі.

Кваліфікованими і особливо кваліфікованими видами злочину закон визнає вимагання: 1) вчинене повторно або 2) за попередньою змовою групою осіб, або 3) службовою особою з використанням свого службового становища, або 4) з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або 5) з пошкодженням чи знищенням майна (ч. 2 ст. 189, або 6) організованою групою (ч. 4 ст. 189); 7) що завдало значної шкоди потерпілому (ч. 2 ст. 189), або 8) майнової шкоди у великих (ч. 3 ст. 189) чи 9) в особливо великих (ч. 4 ст. 189) розмірах; 10) поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи (ч. 3 ст. 189), або 11) із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження (ч. 4 ст. 189).

Об'єктом цього злочину є правовідносини у сфері власності особи, а предметом злочину є чуже майно, таке, щодо якого винна особа не має відповідних правомочностей і підстав для його отримання у своє володіння.

З об'єктивної сторони вимагання характеризується двома взаємопов'язаними діями: 1) пред'явленням майнової вимоги; 2) погрозою застосування насильства, знищення або пошкодження майна, заподіяння іншої шкоди.

Вимога як ознака вимагання означає викладену в рішучій формі пропозицію винного до потерпілого (власника, особи, у віданні чи під охороною яких перебуває майно) про передачу майна, права на майно або вчинення останнім інших дій майнового характеру.

Так в ході судового розгляду прокурор не довів факту вимагання ОСОБА_7 за пред'явленим обвинуваченням у ОСОБА_14 за наступними обставинами:

В судовому засіданні ОСОБА_14 пояснив, що його в березні 2016 року біля його гаражу намагались викрасти, але нападники були затримані працівниками поліції, він звертався з цього приводу до правоохоронних органів. Потім були декілька зустрічей з ОСОБА_7 , ОСОБА_111 та ОСОБА_112 , які з'ясовували куди подівся бурштин по якому він, як спеціаліст провів експертизу, його інтереси представляв ОСОБА_33 . Були дзвінки на його телефон з погрозами, але від не відомих осіб, прямого насильства з боку ОСОБА_7 не було.

Крім цього з показів свідка ОСОБА_28 вбачається, що ОСОБА_14 восени 2015 року запропонував йому велику партію бурштину, яку він допоміг продати, отримали разом з ОСОБА_14 комісійні. Після цього було декілька зустрічей з ОСОБА_7 , ОСОБА_111 та ОСОБА_112 , які повідомили, що бурштин належав ОСОБА_113 , цікавились куди подівся бурштин начебто, який він продав. ОСОБА_7 та ОСОБА_34 на зустрічі задавали тільки питання де бурштин, який був на експертизі у ОСОБА_14 , будь яких погроз не висловлювали. ОСОБА_114 після зустрічі неодноразово дзвонив і казав повернути гроші.

Аналізуючи в сукупності покази потерпілого ОСОБА_14 та допитаних свідків по справі, письмові докази, суд приходить до переконання, що в матеріалах справи відсутня заява ОСОБА_14 до правоохоронних органів про вимагання з нього грошових коштів, в наявності є одна заява ОСОБА_14 від 16.03.2016 року про спробу викрадання його біля гаражу невідомими особами. Оцінюючи покази потерпілого ОСОБА_14 , суд приймає до уваги їх фрагментарний, уривчастий та суперечливий характер, які не узгоджуються з всім об'ємом досліджених матеріалів справи судом. Втім, навіть в таких непослідовних показах потерпілий недвозначно наполягає, що вимоги були зроблені іншою особою, а не обвинуваченим ОСОБА_7 .

Крім того суд, констатує факт, що потерпілому ОСОБА_14 не були заподіяні будь-які тілесні ушкодження, пошкоджено майно, яке належить йому або його близьким родичам. Потерпілий ОСОБА_14 та свідок ОСОБА_28 лише підтвердили, що ОСОБА_7 насилля до них не застосовував намагався лише розібратися щодо зникнення бурштину, який належав ОСОБА_113 , дані обставини також узгоджуються в повній мірі з показами самого ОСОБА_7 , що перша зустріч була взагалі випадковою, а потім за проханням ОСОБА_115 під'їжджав на зустріч.

Окремо суд звертає увагу, що органом досудового слідства не були виявлені грошові кошти у ОСОБА_7 на які начебто посилається ОСОБА_14 , що передав ОСОБА_7 .

Також судом встановлений наступний факт, з пояснень свідка ОСОБА_55 , вбачається, що він тривалий час знайомий з ОСОБА_14 , на момент подій він працював заступником начальника карного розшуку. На момент начебто викрадення ОСОБА_14 він надав наказ затримувати нападників на проспекті Шевченко біля гаражів, затримання проводив спецназ. Між затриманих не було ОСОБА_7 .

Судом ретельно дослідженні докази наявні в матеріалах кримінального провадження відносно ОСОБА_7 визнані недопустимими доказами, здобутими з порушенням норм кримінального провадження.

Всі інші докази які були добуті органом досудового слідства та долучені прокурором на підтвердження винуватості ОСОБА_7 кожен окремо або в сукупності між собою будь-яким чином не доводять винуватості ОСОБА_7 носять лише процесуальні рішення, які надані також в копіях з іншого кримінального провадження, що суд не може взяти до уваги як безперечні докази інкримінуємого ОСОБА_7 кримінального правопорушення.

Згідно з пред'явленим ОСОБА_7 обвинуваченням його діяння кваліфіковані в тому числі: за попередньою змовою групою осіб, з наведеного суд вбачає наступне.

Відповідно до ч. 2ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (два або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб означає спільне вчинення цього злочину декількома (двома і більше) суб'єктами злочину, які заздалегідь домовились про спільне його вчинення. Домовитись про спільне вчинення злочину заздалегідь - означає дійти згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об'єктивної сторони. Таким чином, ця домовленість можлива на стадії готування до злочину, а також у процесі замаху на злочин. Як випливає із ч. 2ст. 28КК України, домовленість повинна стосуватися спільності вчинення злочину (узгодження об'єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення, змісту виконуваних функцій тощо). Така домовленість може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій тощо. Учасники вчинення злочину такою групою діють як співвиконавці. При цьому конклюдентними вважають мовчазні дії, з яких можна зробити висновок про дійсні наміри особи, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір. Це, наприклад, обмін жестами, мімікою, певними рухами, поведінки, що свідчить про намір діяти для досягнення спільної злочинної мети, з якої можна зробити висновок про такий намір внаслідок чого дії співучасників стають узгодженими.

Такі ж позиції викладені в Постановах ККС ВС 10.12.2020 справа №464/710/18 провадження № 51-3805 км 20, від 07.10.2020 справа № 589/2313/18 провадження № 51-841км19).

Саме показання потерпілого ОСОБА_14 та свідка ОСОБА_28 в своїй сукупності дають підстави встановили, що ОСОБА_85 та інші особи, матеріали кримінальних проведень відносно яких виділено в окреме провадження, діяли в групі та були затримані під час намагання викрадення потерпілого, в свою чергу ОСОБА_7 крім ОСОБА_92 з іншими особами не знайом та відсутня підтверджена інформація, щодо надання вказівок саме ОСОБА_7 , цього прокурор не довів в ході судового розгляду, тому суд приходить до переконання, що ОСОБА_7 діяв в складі групи.

Суд звертає увагу, що покази свідків ОСОБА_50 , ОСОБА_54 , ОСОБА_51 взагалі не несуть будь якої доказової бази з приводу пред'явленого обвинувачення ОСОБА_7 .

Після аналізу та оцінки кожного з наданих стороною обвинувачення з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності зібраних доказів - а також достатності та взаємозв'язку для правильного встановлення всіх обставин, що входять у предмет доказування в кримінальному провадженні, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, вважає за доцільне звернути увагу на наступне.

У відповідності до положень ст. 62 Конституції України, п.18 Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» винність особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 2 та ч. 4 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення, і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.

Відповідно до ч. ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підстав яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Положеннями ч.1 ст.91 КПК України зокрема передбачено, що у кримінальному провадженні поряд з іншим підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення - час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення, а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення.

Згідно до ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Відповідно до приписів ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Ст. 373 КПК України передбачено, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, кожна людина має право на справедливий розгляд справи. Особа не може піддаватися кримінальному покаранню доки не буде визнана винною в законному порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах або припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчинені кримінального правопорушення. Всі сумніви щодо доведеності вини трактуються на користь обвинуваченого.

У відповідності зі ст. 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в статті 17 КПК України - особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обов'язок доказування події кримінального правопорушення та вини особи покладається на сторону обвинувачення безпосередньо в судовому засіданні.

За положеннями ч. 4 статті 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи, не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Стаття 29 Конституції України регламентує право кожної людини на свободу та особисту недоторканність.

Статтею 91 КПК України передбачені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Зокрема, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

В той же час, статтею 92 КПК України передбачено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ч.3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена за стандартом «поза розумним сумнівом». Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи вимоги положень ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме: винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено - кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, а саме після засудження судом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає право кожного на справедливий суд та визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення - вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є - верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Право на суд охоплює надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини (далі - Суд), яку він викладає у своїх рішеннях.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium ЄСПЛ зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 Протоколу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Як свідчить позиція ЄСПЛ у багатьох справах, основною складовою права на суд - є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Протоколу 1 Конвенції, не є абсолютним : воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 Протоколу 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (справа №688/788/15-к, провадження №51-597км17) у рішенні від 04.07.2018 року вказав: «Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону».

За таких обставин, суд відповідно до загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, робить висновок, що за результатами даного судового розгляду вина ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України - вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод і законних інтересів потерпілого, (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що завдало майнової шкоди у великому розмірі - не доведена на підставі п.3 ч.1 ст. 373 КПК України у зв'язку з недоведеністю, що в діянні зазначеного обвинуваченого ОСОБА_7 є склад вказаного кримінального правопорушення.

За таких обставин, відповідно до п.3 ч.1 ст.373 КПК України, суд вважає, що відносно обвинуваченого ОСОБА_7 слід постановити виправдувальний вирок, оскілки стороною обвинувачення не доведено, що в діянні обвинуваченої є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України.

2.6. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався Суд.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати пов'язані з проведенням експертиз на загальну суму 616515,18 гривень, суд відшкодувати за рахунок держави у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України.

Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_14 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 7000 (сім тисяч) доларів США, у грошовій одиниці України та моральної шкоди в розмірі 200000 (двісті тисяч) гривен суд залишає без розгляду відповідно до ч.3 ст.129 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, ст.6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», ст.ст.8, 62 Конституції України, ст.ст. 2, 7, 9, 18, 100, 124, 129, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 392, 395, 615 КПК України, Суд -

3. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати невинуватим у пред'явленому обвинувачені за ч.3 ст.189 КК України та виправдати його, на підставі п.3 ч.1 ст. 373 КПК України у зв'язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад вказаного кримінального правопорушення.

Запобіжний захід в рамках даного кримінального провадження відносно ОСОБА_7 не обирався.

Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_14 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 7000 (сім тисяч) доларів США, у грошовій одиниці України та моральної шкоди в розмірі 200000 (двісті тисяч) гривен суд залишає без розгляду відповідно до ч.3 ст.129 КПК України.

Процесуальні витрати пов'язані з проведенням експертиз на загальну суму 616515,18 гривень відшкодувати за рахунок держави у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1