Справа № 303/464/15-ц
6/303/89/25
25 червня 2025 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі головуючого судді Заболотного А.М.
секретар судового засідання Желізняк К.П.,
за участі представника заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Мукачево заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «НАДРА», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про заміну стягувача у виконавчому листі, поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа,-
ТзОВ «Девелоп Фінанс» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі, поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.03.2015 року у цивільній справі № 303/464/15 було задоволено частково позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1/11-2006 від 09.11.2006 року у розмірі 23473,89 доларів США.
15.05.2015 Апеляційним судом Закарпатської області було ухвалено рішення про скасування рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.03.2015 року в частині відмови у стягненні нарахованої пені за прострочення сплати кредиту в сумі 34586,08 дол. США та в частині стягнення судових витрат та ухвалено в цих частинах нове рішення, а саме ухвалено стягнути солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» пеню за прострочення строку сплати платежу по погашенню кредитного договору № 1/11-2006 від 09.11.2006 року у розмірі 5000 дол. США.
Згідно з договором № GL3N017514 про відступлення прав вимоги від 18.05.2020 року, укладеного між ПАТ «КБ «Надра» та ТзОВ «Девелоп Фінанс», право вимоги за кредитним договором № 1/11-2006 від 09.11.2006 року перейшло до ТзОВ «Девелоп Фінанс».
Зазначене, з позиції ТзОВ «Девелоп Фінанс», є підставою для заміни стягувача його правонаступником.
Також зазначають, що на теперішній час, згідно з інформацією з Єдиного реєстру боржників та сайту автоматизованої системи виконавчого провадження, жодного відкритого виконавчого провадження щодо виконання судових рішень у справі № 303/464/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором немає, що свідчить про втрату оригіналу виконавчого листа, а тому наявні підстави для видачі його дублікату.
Крім того, відповідно до рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 113 від 05.06.2015 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» було проведено процедуру ліквідації банку в ході якої змінено весь склад керівництва, закрито територіальні відділення банку, було втрачено велику кількість оригіналів виконавчих листів та пропущено процесуальні строки.
Факт звернення до суду ТзОВ «Девелоп Фінанс» з цією заявою лише у червні 2025 року обумовлюється об'єктивними обставинами, які унеможливлювали її підготовку раніше. Зокрема, ТзОВ «Девелоп Фінанс» має обмежений штат працівників, необхідний виключно для забезпечення його поточної господарської діяльності, який фактично складається лише з директора та головного бухгалтера, у зв'язку із чим відсутня фізична можливість забезпечити для своєчасного опрацювання кредитних справ та пред'явлення вимог до боржників, зокрема, зазначене стосується і матеріалів наглядових справ, які були передані ТзОВ «Девелоп Фінанс» за результатами укладеного договору № GL3N017514 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 18.05.2020 року, зокрема, в частині опрацювання та перевірки проведеної претензійно-позовної роботи щодо стягнення заборгованості з боржників (включаючи, що така робота була проведена представниками ПАТ «КБ «НАДРА» до дати укладення вищезазначеного договору відступлення, в т. ч. в період процедури ліквідації банку).
Вищевказані обставини свідчать про наявність виключних непереборних обставин, які не залежать від волі стягувача та заважали йому вчасно звернутися до виконавця для примусового виконання рішення суду, а тому слід вважати, що підстави пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання є поважними.
Представник заявника ТОВ «Девелоп Фінанс» Баранівський В.М. в судовому засіданні заяву підтримав, просив її задовольнити. При цьому акцентував увагу на тому, що судові рішення на цей час не виконані, а заборгованість не погашена.
Представник ПАТ «КБ «Надра», а також відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, однак їх неявка, в силу положень ст.ст. 433, 442, п.п. 17.4 п. 17 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення представника заявника, вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи та матеріали цивільної справи № 303/464/15-ц, приходить до таких висновків.
Згідно ч. 1 ст. 446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані із виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Судом встановлено, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.03.2015 року у цивільній справі № 303/464/15 було задоволено частково позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1/11-2006 від 09.11.2006 року у розмірі 23473,89 доларів США.
15.05.2015 Апеляційним судом Закарпатської області було ухвалено рішення про скасування рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.03.2015 року в частині відмови у стягненні нарахованої пені за прострочення сплати кредиту в сумі 34586,08 дол. США та в частині стягнення судових витрат та ухвалено в цих частинах нове рішення, а саме ухвалено стягнути солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» пеню за прострочення строку сплати платежу по погашенню кредитного договору № 1/11-2006 від 09.11.2006 року у розмірі 5000 дол. США.
Згідно з договором № GL3N017514 про відступлення прав вимоги від 18.05.2020 року, укладеного між ПАТ «КБ «Надра» та ТзОВ «Девелоп Фінанс», право вимоги за кредитним договором № 1/11-2006 від 09.11.2006 року перейшло до ТзОВ «Девелоп Фінанс».
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання. У п. 9 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а відповідно до ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Таким чином, за змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20.11.2013 року № 6-122цс13.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Крім того, норма ст. 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31.10.2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15.08.2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та від 15.05.2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження 61-39193св18).
Разом з тим, суд звертає увагу на таке.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником).
Процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 55 ЦПК України, - це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 10.08.2020 року у справі № 917/1339/16.
Відповідно до ст. 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто, протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто, таке право не є абсолютним і обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.
У ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.
Згідно з ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.
Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред'явлення до виконання наказу, означатиме, що стягувач після спливу строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.
Отже, заміна стягувача його правонаступником після спливу строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви. Така правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду від 11.03.2021 року у справі № 910/2954/17, від 25.06.2019 року у справі № 910/10031/13, від 30.07.2019 року у справі № 5/128, від 21.08.2020 року у справі № 905/2084/14-908/4066/14.
Таким чином, для вирішення окресленого вище питання, необхідно з'ясувати обставини пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Так, звертаючись до суду, заявник одночасно просить вирішити питання про видачу дубліката виконавчого документу та поновлення строку для його пред'явлення до виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Згідно з ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Одночасно в п.п. 17.4 п. 17 Перехідних положень ЦПК України визначено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Обґрунтовуючи обставини, за яких втрачено оригінал виконавчого листа, ТзОВ «Девелоп Фінанс» у заяві зазначає, що виконавчий документ відсутній в стягувача та в органах державної виконавчої служби, а тому такий слід вважати, що втрачений.
У зв'язку з цим звертається увага на те, що в силу п.п. 17.4 п. 17 Перехідних положень ЦПК України, видача дубліката виконавчого документа допускається до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час набрання рішенням законної сили) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 23 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час набрання рішенням законної сили) передбачалось, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
При цьому судом встановлено, що на виконання судових рішень у справі № 303/464/15-ц виконавчі листи взагалі не видавалися, із заявою про їх видачу ніхто не звертався.
При вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа необхідно з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об'єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.
Як вбачається із матеріалів справи, доказів, що свідчили б про добросовісну реалізацію стягувачем ПАТ «КБ «Надра» своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, із врахуванням дати ухвалення рішення апеляційного суду Закарпатської області (15.05.2015 року), суду не надано.
При цьому, матеріали справи також не містять відомостей про те, що виконавчий лист був пред'явлений до виконання, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання переривався, чи було відкрито виконавче провадження, якщо було відкрито то коли і, як наслідок закрито.
Крім того, з наведеного слідує, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання судового рішення справі № 303/464/15-ц сплив ще до придбання ТзОВ «Девелоп Фінанс» права вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у цій справі.
При цьому, посилання заявника на ту обставину, що ТзОВ «Девелоп Фінанс» лише у 2020 році набуло право вимоги за кредитним договором, у зв'язку з чим не могло раніше звернутися до суду із заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачі дублікату виконавчого листа, суд відхиляє, оскільки відступлення прав вимог не є поважною причиною для відновлення прав стягувача або звільнення його від обов'язку добросовісно користуватися своїми правами та виконувати обов'язки під час виконання рішення суду.
Додатково суд звертає увагу і на те, що заявник ТзОВ «Девелоп Фінанс» вже звертався до суду із аналогічною заявою за наслідком розгляду якої постановлено ухвалу від 06.04.2022 року відповідно до якої в задоволенні заяви ТзОВ «Девелоп Фінанс» про заміну первісного позивача (стягувача) у виконавчих листах № 303/464/15-ц з ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТзОВ «Девелоп Фінанс», видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред'явлення їх до виконання відмовлено. Вказану ухвалу ТзОВ «Девелоп Фінанс» не оскаржувало. Така обставина безумовно свідчить про те, що з 2022 року ТзОВ «Девелоп Фінанс» було відомо про пропущений строк пред'явлення виконавчого документа до виконання та з того часу заявник жодних дій не вчиняв.
Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. За змістом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи встановлене вище, з огляду на зміст заяви ТзОВ «Девелоп Фінанс» та додані до неї докази, суд дійшов висновків, що заявник не надав жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання, які б свідчили про об'єктивні та непереборні для стягувача обставини пропуску зазначеного строку та не надав належних та допустимих доказів на обґрунтування своїх вимог.
Крім того, слід зазначити, що на момент укладення договору про відступлення права вимоги від 18.05.2020 року, заявник ТзОВ «Девелоп Фінанс», набуваючи прав стягувача, повинен був бути обізнаний про стан виконання судового рішення справі № 303/464/15-ц, оскільки з огляду на положення ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» заявник, набуваючи прав вимоги за даним кредитним договором, зобов'язаний був бути обізнаним про стан майнових вимог за кредитними договорами, право вимоги за якими він набуває.
Суд, постановляючи рішення, також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів сторін), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ТзОВ «Девелоп Фінанс» в частині поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
З огляду на встановлені у справі обставини спливу строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та відсутність підстав для його поновлення, суд приходить до висновку, що подання заяви про заміну стягувача його правонаступником після спливу строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви, як і вимоги заявника про видачу дублікату виконавчого листа.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ТзОВ «Девелоп Фінанс» про заміну стягувача у виконавчому листі, поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 260, 261, 442, 433, п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «НАДРА», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про заміну стягувача у виконавчому листі, поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА» до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повна ухвала складена 25.06.2025 року.
Суддя А.М.Заболотний