Справа № 496/358/25
Провадження № 2/496/1549/25
23 червня 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Шаньшиної М.В.,
за участю секретаря Ткаченко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Біляївка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
Позивач через свого представника звернулася до суду з позовом до відповідача в якому просить стягнути з нього 81 200,00 грн. в якості компенсації вартості частини спільно набутого майна подружжя. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 30 червня 2020 року сторони уклали шлюб у Біляївському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв'язку з тим, що подружні стосунки не склалися, шлюб між сторонами було розірвано. За час перебування у шлюбі, а саме: 14 липня 2023 року за спільні кошти придбано автомобіль MITSUBISHI LANCER, типу седан, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 . Авто було зареєстровано на ім'я відповідача. Позивачу стало відомо, що відповідач продав автомобіль третій особі без її згоди, у зв'язку з чим власником автомобіля стала сестра відповідача - ОСОБА_4 , яка зареєструвала своє право власності 1 травня 2024 року. Такі дії відповідача позивач розцінює як приховування спільного майна та небажання ділити спільно набуте майно відповідно до закону, так як на момент перереєстрації автомобіля вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі. Вищевикладені обставини стали підставою звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 27.01.2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі.
Відповідач у судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив, проте двічі подавав клопотання про відкладення судового засідання. У встановлений судом строк відповідачем не надано відзиву на позов, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, але від неї надійшла заява в якій просила суд слухати справу без участі сторони позивача, на задоволення позовних вимог наполягала в повному обсязі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов наступного висновку.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією та законами України, у тому числі статтями 15, 16 ЦК України та статтями 2, 4, 13 ЦПК України, і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право порушено. У разі доведення в установленому законодавством порядку обставин, якими обґрунтовувалися вимоги, особа має суб'єктивне матеріальне право на їх задоволення.
Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 30.06.2020 ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 30.06.2020 року, зареєстрований Біляївським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №67 (а.с.6).
Відповідно до заочного рішення Біляївського районного суду Одеської області від 11.09.2024 року шлюб між сторонами було розірвано (а.с.7).
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 14 липня 2023 року за автомобіль MITSUBISHI LANCER, типу седан, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 . Авто було зареєстровано на ім'я відповідача (а.с.8).
При цьому Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 01 травня 2024 року за автомобіль MITSUBISHI LANCER, типу седан, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , було зареєстровано на ОСОБА_4 (а.с.8).
Як вбачається з висновку про вартість автомобіля MITSUBISHI LANCER, типу седан, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 від 27.09.2024 року вартість автомобіля складає 162 400,00 гривень (а.с.9).
Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом сумісної власності подружжя.
За змістом ст.63 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Як передбачено у ч.1 ст.69 цього Кодексу, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно ч.1 ст.70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Частинами першою, четвертою статті 71 СК України передбачено, що майно, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 22, 30 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 755/20923/14-ц, від 09 грудня 2020 року у справі № 301/2231/17.
Судом встановлено, що 14 липня 2023 року був зареєстрований транспортний засіб MITSUBISHI LANCER, типу седан, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , який пізніше 01.05.2024 року був перереєстрований на іншу особу. Вартість транспортного засобу була визначена 162 400,00 грн.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного суду від 03.10.2018 року у справах № 127/7029/15-ц (провадження №61-9018сво18), відповідно до якої у випадку неможливості відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та зв'язку з цим неможливістю встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи.
Відповідачем не було надано суду доказів на спростування зазначеної позивачем вартості автомобіля, а також не надано доказів, які підтверджують відчуження спільного сумісного майна зі згоди другого з подружжя.
Стаття 372 ЦК України передбачає, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
У відповідності із ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Оскільки спірний автомобіль, який є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, було відчужено ОСОБА_2 без повідомлення про це та без отримання згоди ОСОБА_1 , позивач має право на відшкодування їй 1/2 частини від вартості проданого автомобіля, у розмірі 81200,00 , які підлягають стягненню з відповідача, а тому суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, що складаються зі сплати судового у розмірі та 1211,2 грн. та оплати проведення оцінки майна у розмірі 1800,00 грн., які документально підтверджені.
Керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.15, 328, 372, 392 ЦК України, ст.ст.60, 63, 69, 70, 71 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 81 200,00 грн. в якості компенсації вартості частини спільно набутого майна подружжя, а саме: автомобіля MITSUBISHI LANCER, типу седан, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_7 .
Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1211,2 грн. та витрат на проведення оцінки майна у розмірі 1800,00 грн.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя М.В. Шаньшина