Березівський районний суд Одеської області
23.06.2025
Справа № 494/1865/24
Провадження № 2/494/30/25
23.06.2025 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
судді - Римаря І.А.
за участю: секретаря судового засідання - Антонишиної І.С.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідача - ОСОБА_3 ,
представник відповідача - ОСОБА_4 ,
представник третьої особи - Іванова Т.В. ,
представник третьої особи - Царинна Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу №494/1865/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області, Орган опіки та піклування Кам'яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області про визначення місця проживання дитини з батьком, -
03.10.2024 року до Березівського районного суду Одеської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області про визначення місця проживання дитини з батьком.
Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 03.10.2024 року визначено суддю Березівського районного суду Одеської області Римар І.А.
Ухвалою суду від 11.10.2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 12.11.2024 року розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження переведено в розгляд за правилами загального позовного провадження. Залучено у якості третьої особи за клопотанням представника відповідача: Орган опіки та піклування Кам'яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. Задоволено клопотання про виклик свідків.
Ухвалою суду від 24.12.2024 року закрито підготовче судове засідання по справі та призначено до судового розгляду. Також витребувано від Органу опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області висновку щодо доцільності визначення місця проживання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У своїй позовній заяві позивач посилається на те, що 08.11.2019 року між ним та відповідачем укладено шлюб, від якого мають дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усією сім'єю проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 . Утриманням сім'ї, забезпеченням побуту та умов проживання дитини, займався позивач, за час проживання однією сім'єю ОСОБА_3 часто самоусувалась від виховання дочки, не приділяла їй належну увагу, внаслідок чого дитина більш прихильна до батька. З 30.04.2024 року дитина почала відвідувати садочок, однак мати не була зацікавлена в тому, щоб дочка відвідувала дошкільний заклад, у зв'язку з чим позивач найчастіше приводив та забирав дочку з закладу. У серпні 2024 року ОСОБА_3 , надавши перевагу влаштуванню особистого життя, змінила місце проживання, покинула сім'ю, таким чином сімейні стосунки між сторонами припинились. З часу припинення сімейних стосунків, дитина переважно проживала разом з ОСОБА_1 . З середини вересня 2024 року відповідач забрала ОСОБА_6 та не повертає її до постійного місця проживання, у звичне для неї середовищі. Проживання дитини з матір'ю не відповідає її найкращим інтересам та негативно впливає. ОСОБА_3 не має роботи, власного житла, не здатна забезпечити дитині необхідні умови для проживання, виховання та розвитку, нехтує своїми обов'язками з виховання дочки. Позивач вказує, що є працездатним, здоровим, за місцем проживання характеризується позитивно, працює, має власне житло, матеріально забезпечений. У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить визначити місце проживання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з ним.
30.10.2024 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому вказала, що з позовом ОСОБА_1 не згодна, позивач надав суду недостовірну та неправдиву інформацію, не підтверджену жодним доказом. ОСОБА_3 зазначила, що дійсно перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка ОСОБА_6 , вихованням якої вона займалась. Працювати не мала змоги, так як доглядала дитину, отримувала лише соціальну допомогу. Чоловік постійно принижував ОСОБА_3 , ображав, негативно ставився, вона постійно була в пригніченому стані, між сторонами відбувались сварки, так в серпні 2024 року забрала дитину та переїхала за місцем проживання своєї родини, де по теперішній час мешкає. ОСОБА_3 вказала, що любить свою дочку, виховує та утримує її, створила для неї усі умови для комфортного проживання, піклується про її стан здоров'я, займається виховання та навчанням. ОСОБА_6 після переїзду від батька стала більш спокійною, врівноваженою та грайливою. Позивач, після того як дружина залишила його, неодноразово приїздив до неї та влаштовував сварки, погрожував, забирав дитину, лише після звернення до Служби у справах дітей, доньку повернув матері. Інформація про те, що дочка проживає разом з позивачем станом на 11.09.2024 року є неправдивою, адже після того, як відповідач змінила місце проживання, дитини постійно проживає з останньою. ОСОБА_3 в повній мірі виконує свої батьківські обов'язки, переймається духовним та фізичним розвитком, однак позивач постійного місця роботи не має, його посилання на те, що відповідач не зможе забезпечити дитину матеріально, є вигадкою. Переконана, що позов пов'язаний з тим, що ОСОБА_1 ухиляється від призову на службу. Вважає, що позов задоволенню не підлягає.
06.11.2024 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, вказала, що ОСОБА_1 не погоджується з викладеними у відзиві запереченнями на позов, так як вони не відповідають дійсності та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Доводи ОСОБА_3 про її працевлаштування та отримання доходів у центрі зайнятості не підтверджені жодними доказами. Проживання дитини разом з матір'ю не відповідає якнайкращим інтересам дочки та негативно на неї впливає, так як мати вчиняє в присутності ОСОБА_6 сварки, використовує ненормативну лексику. Твердження відповідача, про те, що позивач забороняв їй працювати за фахом, наказував виконувати роботи по господарству, принижував та ображав, влаштовував сварки та відмовляв у влаштуванні дитини до садочку, не відповідають дійсності. Дитина любить батька, залюбки з ним спілкується. ОСОБА_3 обмежує ОСОБА_1 у можливості виховувати дочку та спілкуватись з нею. Відповідачу неодноразова пропонувалась робота за фахом за місцем проживання її чоловіка, однак вона відмовилась. Доводи про проживання дочки з серпня 2024 року постійно з відповідачем не відповідають дійсності, оскільки дитина переважно перебувала з батьком, відвідувала садочок. Посилання на те, що ОСОБА_1 подано позов нібито з метою ухилення від призову на військову службу, є її особистими домислами та не відповідають дійсності, так роботодавцем позивача у встановленому законом порядку вжито заходів з бронювання на період мобілізації. Просила позов задовольнити у повному обсязі.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 07.08.2025 року.
Позивач та його представник у судовому засіданні 23.06.2025 року позов підтримали у повному обсязі та наполягали на його задоволенні.
Відповідач та її представник у судовому засіданні 23.06.2025 року з позовом не погодились, просили відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Представник третьої особи Органу опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області у судовому засіданні зазначила, що проживання дитини можливе як з батьком так із матір'ю згідно наданого висновку. Однак, під час судових дебатів зазначила, що хоча дитина може проживати з обома батьками, проживання із матір'ю буде краще, оскільки це матір.
Представник третьої особи Органу опіки та піклування Кам'яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області з позовом не погодилась, вважала за доцільне залишити проживати дитину з матір'ю.
Під час розгляду справи було допитано свідків, так свідок ОСОБА_7 , яка є старостою села Анатоліївка, вказала, що сім'я ОСОБА_1 проживає в с. Анатоліївка, після одруження проживали добре, пізніше почали конфліктувати, в тому числі у ОСОБА_3 почали виникати конфлікти з мешканцями села. Щодо місця проживання дитини вважає, що дівчинка повинна проживати з батьком, так як він постійно переймається її проблемами, збирав усі документи в садочок, мати не приділяє належної уваги дочці, більше часу вихованням займається ОСОБА_1 . ОСОБА_7 зазначила, що бачила як дитина з батьком завжди була радісна, ОСОБА_1 є дуже чуйною людиною, також бачила, що мати лише кожного дня возила дитину в автомобілі по селу.
Свідок ОСОБА_8 , яка працює директором Анатоліївського ліцею, зазначила, що дитина повинна проживати з батьком, батько більше займається виховання дочки ніж мати, саме батько займався влаштуванням дитини до дитячого садочку та вперше її привів до закладу, на свята в садочку також був присутній завжди лише ОСОБА_1 . Дитина коли бачила батька раділа та бігла до нього. Мати також приводила дочку в садочок, однак не дуже часто, коли її забирала, дитина також раділа.
Свідок ОСОБА_10 , вихователь дитячого садочку в с. Анатоліївка , зазначила, що з 2012 року особисто знає позивача, працювала з ним декілька років, останній являється хорошою людиною, добрим сім'янином. Переважно в садочок дитину приводив та забирав з садочку ОСОБА_1 , в більшості випадків проблемні питання, що виникали у дитячому садочку вирішував позивач, однак в меншій мірі мати також приймала участь. Дитина раділа як батькові, так і матері.
Свідок ОСОБА_12 , двоюрідний брат позивача, вказав, що проживає з сім'єю ОСОБА_1 на одній вулиці, працює з ОСОБА_1 в одній організації, після народження дитини останній кожного дня відпрошувався з роботи для того, щоб допомагати дружині доглядати за дитиною. З моменту одруження сім'я проживала у гарних стосунках, пізніше почали виникати суперечності, за дівчинкою більше доглядав батько ніж мати. В будинку ОСОБА_1 є усі необхідні умови для проживання дитини. Мати і батько добре відносяться до дитини. Вже під час проживання дитини з матір'ю, на день народження ОСОБА_6 , позивач з родиною поїхали за місцем проживання відповідача, щоб привітати доньку, остання залюбки бігла до батька, виглядала щасливою, більше тягнулась да нього, однак ОСОБА_3 навіть не запросила родину зайти, влаштувала сварку та викликала поліцію. Взагалі ОСОБА_3 разом з дитиною поїхали від батька у серпні 2024 року, відповідач не завжди надає можливість батьку спілкуватися з дочкою, спочатку бачились раз на тиждень, пізніше - раз на місяць.
Свідок ОСОБА_13 , двоюрідна сестра позивача, зазначила, що сторони перебували у шлюбі, після розлучення дитина проживала за домовленістю по черзі як з батьком, так і з матір'ю. ОСОБА_13 вказала, що часто зустрічалась з сім'єю ОСОБА_1 , бачила, що більше уваги дочці приділяв батько, відповідач часто їздила в інше місто на декілька днів, дитину залишала на ОСОБА_1 . На день народження дитини бачились з дівчинкою хвилин п'ятнадцять, після чого родина відповідача влаштувала сварку, викликали поліцію. ОСОБА_6 була рада зустрічі з батьком, останній завжди привозив або надсилав поштою подарунки дочці. Неодноразово позивач приїздив за місцем проживання ОСОБА_3 , щоб побачитись з дитиною, однак мати перешкоджала зустрічі.
Свідок ОСОБА_15 , рідна тітка ОСОБА_1 , вказала, що проживає по-сусідству з позивачем, з початку сімейних відносин ОСОБА_1 проживали добре, однак за останній рік відносини погіршились, ОСОБА_3 стала нервова, нестримана. Батько завжди був дуже уважний до дитини, мати була зайнята іншим, почала часто кудись їздити, спочатку з дитиною, пізніше залишила дитину з батьком, а сама поїхала проживати в інше місто. Спершу сторони домовились щодо виховання дівчинки, потім відповідач не давала бачитись батькові з дитиною. У ОСОБА_1 добрі умови проживання, окрема дитяча кімната. Коли їздили з родиною провідати дитину, помітила, що остання була залякана мамою, родина ОСОБА_3 влаштували сварку та забрали дитину від батька, також мати не дозволяє спілкуватись по телефону.
Заслухавши учасників по справі, допитавши свідків, дослідивши відзив який надійшов від відповідача, відповідь на відзив позивача, вивчивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, прослухавши аудіо-відеозаписи надані позивачем, врахувавши висновок органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання дитини, суд доходить висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Згідно із ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.ст. 76-77 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 08.11.2019 року уклали шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.8). Від шлюбу мають малолітню дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.9).
Згідно характеристики наданої секретарем Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області від 11.09.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.12).
Довідкою, виданою головою СФГ «Юлія» від 30.09.2024 року підтверджується, що ОСОБА_1 працює в СФГ «Юлія» на посаді водія-тракториста (а.с.14).
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного хворого, виданої лікарем Буснюк В.В. 30.09.2024 року, ОСОБА_1 являється здоровим (а.с.15).
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.06.2017 року вбачається, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16).
Згідно акту обстеження умов проживання від 11.09.2024 року підписаного спеціалістами служби у справах дітей Розквітівської сільської ради, умови проживання за місцем мешкання позивача, за адресою: АДРЕСА_1 , задовільні, в будинку чисто, створено усі необхідні умови для проживання, для дитини є окрема облаштована кімната, дочка забезпечена усім необхідним для проживання (а.с.17).
Довідкою, виданою Розквітівською сільською радою Березівського району Одеської області від 09.09.2024 року, Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.06.2017 року підтверджується, що відповідач є власником земельних ділянок (а.с.18,21-22).
Судом також встановлено, що посадовими особами Кам'яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 15.10.2024 року проведено обстеження умов проживання відповідача, з якою проживає дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що у будинку наявне спальне місце, місце для навчання дитини у належному стані, продукти харчування у достатній кількості, проживають у будинку бабусі, санітарно-гігієнічні норми не порушені (а.с.45).
Згідно довідки-характеристики виданої Кам'яномостівською сільською радою Первомайського району Миколаївської області від 15.10.2024 року, ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , є відповідальною громадянкою, підтримує добрі стосунки як у сім'ї, так і у спілкуванні з сусідами, зарекомендувала себе як дбайлива та відповідальна мати (а.с. 48).
Дитина ОСОБА_6 відвідує Кримківський ЗДО «Пролісок» з 29.10.204 року, про що свідчить довідка Кримківського дошкільного навчального закладу «Пролісок» Кам'яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 04.11.2024 року (а.с.92).
Також встановлено, що ОСОБА_17 направлена для працевлаштування до ТОВ «Первомайський молочноконсервний комбінат», про що свідчить направлення на працевлаштування від 08.11.2024 року (а.с.93).
Під час розгляду справи, судом прийнято до розгляду інші докази, в тому числі щодо спілкування позивача з донькою, під час перебування її саме з матір'ю, починаючи з 03.10.2024 року, а саме з дати подання позовної заяви.
Так, ОСОБА_1 звертався до Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області з заявами, за фактом того, що його колишня дружина ОСОБА_3 не надає йому можливості спілкуватись з дочкою, про що свідчить протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 13.10.2025 року (а.с.58) та від18.03.2025 року (а.с.169).
У листі Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області від 20.03.2025 року вказано, що прибувши на виклик ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , співробітники поліції зателефонували на мобільний телефоном ОСОБА_3 , яка відмовилась надавати будь-які пояснення, своє місцезнаходження не повідомила (а.с.171).
Також, 18.03.2025 року ОСОБА_1 звертався до начальника служби у справах дітей Кам'яномостівської сільської ради з проханням вжити заходи з метою захисту та дотримання законних прав та інтересів дитини ОСОБА_6 на виховання та спілкування з ним (а.с.173-174).
Разом з цим, під час судового засідання позивач зазначив та підтвердив представник Кам'яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області що будь-якої письмової відповіді з приводу поданої заяви від 18.03.2025 року - не надано.
Окрім цього, суд враховує при прийнятті рішенні і намагання позивача здійснювати спілкування з дитиною через месенджер вайбер позивача (а.с.155-168, 181-187).
Водночас, судом встановлено, що на момент розгляду справи про визначення місця проживання дитини та згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.02.2025 року вбачається, що на підставі судового наказу виданого 18.12.2024 року Березівський районним судом Одеської області, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 (а.с.209).
Довідкою про сплату аліментів виданою Березівським відділом ВДВС у Березівському районі Одеської області від 07.05.2025 року підтверджується, що ОСОБА_1 дійсно сплачує аліменти згідно вищевказаного виконавчого листа (а.с.210).
Окрім цього, суд звертає увагу, що позивач згідно резерв+ має бронювання.
Вказані докази, надані сторонами характеризують їх та які, на переконання кожної зі сторін вважають, що дитині як у найкращих інтересах саме необхідно проживати з кожним з них.
Відповідно до ч.ч.2-3 ст.5 Сімейного кодексу України (далі - СК України), держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
Згідно із ч.4 ст.29 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або, у відповідних випадках, законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Згідно із ч.ч. 8, 9 ст.7 СК України, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства та з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно ч.2 ст. 161 СК України, Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом із батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї від народження. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків, і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Згідно із ст.3 «Конвенції про права дитини», прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 року (набрала чинності для України 27.09.1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Як встановлено матеріалами справи та було вище зазначено, на даний час малолітня дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає з матір'ю ОСОБА_3 .
При цьому, за час проживання дитини разом з матір'ю, у позивача виникали труднощі з намаганням спілкування дитиною, що підтверджується вищевказаними доказами, хоча і заперечується відповідачем.
Згідно із ст.33 Конституції України, кожна особа має право на вибір свого місця проживання. Але сімейні відносини мають свою специфіку, оскільки малолітні та неповнолітні діти не можуть проживати самостійно, а батьки повинні брати участь у їх вихованні та утриманні. Традиційно, якщо батьки проживають разом, то дитина проживає однією сім'єю з ними за місцем їхнього проживання або за місцем проживання усиновлювачів.
Якщо дитина досягла 10 років, місце її проживання визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Але як передбачено ч.3 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи у віці від 10 до 14 років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них.
11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому було встановлено порушення Україною статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Вказане рішення підтвердило сталу позицію Європейського Суду, яка зводиться до визначення насамперед «як найкращих інтересів дитини», а не батьків, що потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у вирішенні спірного питання для всіх сторін.
Статтею 27 Конвенції ООН «Про права дитини» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини.
Виходячи зі змісту ч.6 ст. 29 ЦК України, фізична особа може мати кілька місць проживання.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 161 СК України, під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першочергово повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об'єктивних обставин спору. При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах (постанова Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі N 466/1017/20).
При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню такі базові елементи: погляди дитини; індивідуальність дитини; збереження сімейного оточення і підтримання відносин; піклування; захист і безпека дитини; вразливе положення; право дитини на здоров'я; право дитини на освіту (постанова Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі N 654/4307/19). Також підлягають врахуванню: спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; стосунки між дитиною і батьками в минулому; бажання батьків бути опікунами; збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання (дім), школу, друзів; бажання дитини.
Між тим, дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці чотирьох років, не має достатнього рівня розуміння, тому під час розгляду даної справи не може висловити свою думку та бути вислуханою при вирішенні спору між батьками про визначення місця її проживання, відповідно до вимог чинного законодавства.
З урахуванням вищезазначеного, при вирішенні спору між розлученими батьками про визначення місця проживання дитини, суд з урахуванням обставин справи має право розглянути питання щодо визначення місця проживання дитини з одним із батьків із забезпеченням контакту дитини з іншим з батьків чи застосування спільної фізичної опіки з почерговим проживанням дитини у помешканні кожного з батьків за відповідним графіком.
Спільне батьківство слід сприймати як координацію між дорослими у їхніх батьківських ролях і здатність підтримувати та допомагати один одному, воно сприяє покращенню співпраці між батьками та зменшенню ризику потенційних суперечок.
Водночас труднощі, пов'язані із спільною опікою, належать до початкового періоду адаптації, і завдяки тривалому контакту батьків ці труднощі поступово зникають. Спільна фізична опіка сприяє відкритому спілкуванню між батьками, мінімізації конфліктів та розчарувань, приносить користь стосункам між батьками та дитиною.
У постановах від 26 жовтня 2022 року у справі N 750/9620/20, від 04 жовтня 2023 року в справі N 208/4667/20, від 14 грудня 2022 року у справі N 742/2571/21, від 10 січня 2024 року у справі N 183/3958/20 Верховний Суд звертав увагу на можливість застосування судами моделі спільної фізичної опіки батьків над дитиною.
Правова позиція застосування моделі спільної фізичної опіки батьків над дитиною викладена в Постанові Верховного Суду № 465/6469/19 від 16.02.2024 року.
Матеріалами справи та в ході судового розгляду встановлено, що батьки дитини позитивно характеризуються, мають належні житлові умови, доходи та мають бажання виховувати свою доньку.
На даний час малолітня дитина ОСОБА_6 проживає з матір'ю ОСОБА_3 , а батько дитини ОСОБА_1 тривалий час веде боротьбу за можливість виховувати належним чином свою доньку, бачити її та приймати участь у її житті.
Встановлено, що як батько, так і мати дитини належним чином ставилися до виконання своїх батьківських обов'язків, позитивно характеризуються в побуті, не зловживають спиртними напоями чи наркотичними засобами, матеріально забезпечені та створили належні умови для виховання і розвитку дитини.
Твердження та доводи сторін, щодо найкращих умов проживання дитини у кожного з них, суд не приймає до уваги, оскільки між сторонами існує особистий конфлікт та неприязні стосунки, що унеможливило вирішення питання про фізичну опіку щодо їх спільної доньки в позасудовому порядку.
Під час вирішення питання щодо можливості встановлення спільної фізичної опіки, окрім загальних обставин, необхідно також враховувати: бажання кожного з батьків, щоб дитина проживала разом з ним, згоду на участь у її вихованні та піклуванні; наявність у обох батьків сталих відносин з дитиною, а також інших обставин, що можуть становити загрозу інтересам дитини; наявність у кожного з батьків часу та можливості, що дозволяє належним чином опікуватися дитиною; місце проживання кожного з батьків, тощо.
Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Водночас, з висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області від 15.01.2025 року вбачається, що члени комісії з питань захисту прав дитини вважають за можливе проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як з батьком ОСОБА_1 , так і з матір'ю ОСОБА_3 (а.с.133-134).
При цьому, посилання представника третьої особи Органу опіки та піклування Кам'яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області про необхідність проживання саме з матір'ю дитини, суд вважає необгрунтованим та безпідставним, який фактично прийняв сторону відповідача, яка проживає за їх місцезнаходженням. Посилання представника третьої особи під час судового засідання на те, що дівчинці краще жити з матір'ю, оскільки це матір, фактично може призвести до гендерної дискримінації у вихованні дитини, зокрема з боку батька.
У цій справі доказів жорстокого поводження батьків з дитиною, притягнення їх до адміністративної чи кримінальної відповідальності, у тому числі за вчинення домашнього насильства, учасниками справи не надано та судом таких фактів не встановлено.
Крім того, суд звертає увагу на той факт, що хоча на даний час малолітня дитина проживає разом з матір'ю, але матеріалами справи підтверджено, що батько не втратив інтерес до дитини, навпаки, всіляко намагається підтримувати з нею спілкування.
Таким чином, аналізуючи всі встановлені обставини по справі, суд доходить до висновку, що у даному випадку є доцільним місце проживання дитини із застосуванням моделі спільної фізичної опіки над нею (почергове проживання з кожним із батьків за відповідним графіком), оскільки необхідно виходити саме з інтересів дитини та об'єктивної оцінки відносин між батьками.
На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.
Використання спільної фізичної опіки у цій справі спрямоване на повернення батькові у життя і виховання дитини, яка потребує як материнського, так і батьківського виховання.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що місце проживання малолітньої ОСОБА_6 , доцільно визначити почергово з кожним з батьків, у такому порядку: два тижні з батьком та два тижні з матір'ю.
Батьки мають спільно приймати рішення щодо суттєвих питань виховання і розвитку дитини, узгодити порядок несення витрат на утримання дитини.
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про часткову законність, обґрунтованість та правомірність позовних вимог ОСОБА_1 , у зв'язку з чим позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 5, 11, 76-80, 81, 206, 241, 247, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області, Орган опіки та піклування Кам'яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області про визначення місця проживання дитини з батьком - задовольнити частково.
Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 почергово з кожним з батьків, у такому порядку:
1) два тижні з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за фактичним місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 ;
2) два тижні з матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за фактичним місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_2 .
Двотижневий період проживання дитини з кожним з батьків починається з 14:00 год. неділі та завершується через два тижні о 14:00 год. неділі.
Встановити, що у перший двотижневий період проживання дитини з кожним з батьків, який розпочнеться в першу неділю, яка слідуватиме за днем набрання даним рішенням законної сили, дитина проживатиме з батьком, ОСОБА_1 .
По завершенні двох тижнів, протягом яких дитина проживала з батьком чи матір'ю, той з батьків, з ким вона проживала, зобов'язаний супроводити (привезти) дитину до місця проживання іншого з батьків та передати під фізичну опіку іншого з батьків.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Третя особа: Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області (вул. Миру, 1 с. Розквіт Березівського району Одеської області, код ЄДРПОУ 40146613).
Третя особа: Орган опіки та піклування Кам'яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області (вул. Заводська, 1, с. Кам'яний Міст Первомайського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 04377233).
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25.06.2025 року.
Суддя І.А. Римар