25 червня 2025 року
м. Київ
справа № 437/5910/12
провадження № 13-42зво25
Суддя Великої Палати Верховного Суду ОСОБА_1 перевірив заяву ОСОБА_2 про перегляд вироку Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2014 року, ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2015 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 листопада 2015 року щодо нього з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом,
Як убачається з наявних у Верховному Суді матеріалів, за вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2015 року, ОСОБА_2 було засуджено за частиною третьою статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України) до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців; за частиною другою статті 194-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки три місяці; за частиною третьою статті 15, частиною третьою статті 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки. На підставі частини першої статті 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 призначено за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 листопада 2015 року вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2015 року щодо ОСОБА_2 залишено без змін.
19 червня 2025 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) ухвалив остаточне рішення у справі «Кийко проти України» (заява № 26371/16), яким констатував порушення щодо ОСОБА_2 статті 3 (жорстоке поводження та неефективне розслідування), статті 8 (незаконне прослуховування телефонних розмов) та статті 13 у поєднанні зі статтею 8 (відсутність ефективних засобів правого захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція). Скаргу за статтею 6 Конвенції визнано неприйнятною як явно необґрунтовану. Вказаним рішенням присуджено компенсацію: 4000 євро моральної шкоди; 3000 євро судових витрат на рахунок представника заявника.
Посилаючись на вказане рішення ЄСПЛ, ОСОБА_2 звернувся до Великої Палати Верховного Суду із заявою про перегляд вироку Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2014 року, ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2015 рокута ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 листопада 2015 року щодо нього з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом, в якій просить скасувати вищевказані судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 459 КПК України встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом є підставою для перегляду судових рішень у порядку виключного провадження.
Зміст заяви відповідає вимогам статті 462 КПК України, подана з дотриманням порядку, передбаченого частиною третьою статті 463 цього Кодексу, і у межах строку, встановленого пунктом 2 частини п'ятої статті 461 КПК України.
Керуючись статтями 459, 463, 464, пунктом 15 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, суддя
Відкрити провадження за заявою ОСОБА_2 про перегляд вироку Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2014 року, ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2015 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 листопада 2015 року щодо нього з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Витребувати матеріали кримінальної справи щодо ОСОБА_3 з Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Витребувати з Міністерства юстиції України автентичний переклад рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кийко проти України» від 19 червня 2025 року (заява № 26371/16).
Копію цієї ухвали та заяви про перегляд судових рішень надіслати заявнику, іншим учасникам судового провадження, Офісу Генерального прокурора, Секретаріату Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Великої Палати
Верховного Суду ОСОБА_1