Окрема думка
судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Крата В. І.,
19 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 348/897/21
провадження № 61-17731св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючий - Крат В. І., судді: Гудима Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощоков Є. В., Пархоменко П. І., касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року в частині відмови в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до Переріслянської сільської ради об'єднаної територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області про відшкодування збитків (упущеної вигоди), завданих порушенням авторського права та права на корисну модель, залишив без змін.
Не можу погодитися із постановою касаційного суду з таких мотивів.
1. Ця справа вже розглядалася касаційним судом. Постановою Верховного Суду від 09 серпня 2023 року:
касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково;
постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року скасовано;
справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
1.1.Касаційний суд при скасуванні звернув увагу на те того, що:
ОСОБА_1 , передаючи право користування корисною моделлю «Охоронна системи «Аресконт», мав на меті саме отримання прибутку, про що було зазначено в пункті 5 договору, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Інвестиційні технології безпеки» (ліцензований суб'єкт сплачує винахіднику винагороду в сумі 50 000 грн щорічно за кожну встановлену охоронну систему «Аресконт»). Позивач ОСОБА_1 мав легітимні очікування отримання такого прибутку, оскільки за умовами відповідних договорів Переріслянська сільська рада ОТГ та заклади освіти могли правомірно користуватися охоронною системою «Аресконт» виключно через ліцензованого суб'єкта. Водночас докази, що містяться у справі, про подальше користування відповідачем Переріслянською сільською радою ОТГ та закладами освіти корисною моделлю «Охоронна системи «Аресконт» без укладення договорів з ТОВ «Інвестиційні технології безпеки» чи з іншим ліцензованим винахідником ОСОБА_1 суб'єктом потребували дослідження у сукупності з іншими доказами у цій справі на предмет неправомірності такого користування, встановлення обставин того, чи відбулося таке користування та чи порушує умови ліцензійних договорів;
відповідно до положень статті 419 ЦК України право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного. Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності (постанова Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 755/22219/14, провадження № 61-37510св18);
апеляційний суд, переглядаючи справу належним чином не перевірив висновки суду першої інстанції щодо правомірності використання Переріслянською сільською радою ОТГ та підпорядкованими їй навчальними закладами «Охоронної системи «Аресконт» після закінчення строку дії ліцензійних договорів, не надав оцінки поведінці Переріслянської сільської ради ОТГ та підпорядкованих їй навчальних закладів, не з'ясував чи були завдані позивачу збитки діями вказаних осіб, не встановив причинного зв'язку між поведінкою цих осіб і збитками та чи підлягають відшкодуванню на користь позивача збитки у вигляді упущеної вигоди, що завдані порушенням авторського права, не повно з'ясував обставини, на які посилався позивач, не дослідив надані ним докази, зокрема висновок експерта, не перевірив методику здійснення розрахунків, використану у відповідному висновку експертизи, з яких саме втрат/доходів складається заявлена позивачем до стягнення сума збитків, а відповідно, в якому розмірі, станом на яку дату та за який період вона розрахована. Враховуючи, викладене, колегія суддів вважає передчасними висновки суду апеляційної інстанції про те, що вимоги позивача про стягнення заподіяних збитків у вигляді упущеної вигоди є безпідставними;
враховуючи, що строк ліцензійних договорів № 05-ОТГ від 31 грудня 2018 року, № 06-ОТГ від 31 грудня 2018 року, № 07-ОТГ від 31 грудня 2018 року та № 08-ОТГ від 31 грудня 2018 року сплив 31 грудня 2019 року (окрім частини, яка стосується розрахунків) апеляційний суд не з'ясував характер правовідносин, який існує між сторонами (договірний чи недоговірний). Таким чином, доводи касаційної скарги ОСОБА_1 за результатами касаційного перегляду справи знайшли своє часткове підтвердження, тому постанова апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
2. При новому розгляді постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення;
рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2022 року залишено без змін.
2.1. Постанова апеляційного суду
звертаючись до суду, позивач вказує, що для використання корисної моделі «Аресконт» у власність відповідача було передано необхідне технічне обладання, змонтоване та введене в експулатацію на кожному об'єкті, де передбачалося виконувати послуги з охорони. Проте, отримавши у власність таке обладнання, відповідач з початку 2020 року відмовився укласти відповідні договори із ТОВ «Інвестиційні технології безпеки», яке має ліцензійний дозвіл на користування корисною моделлю позивача. З інформації, наданої позивачу ТОВ «Інвестиційні технології безпеки», йому відомо, що навчальні заклади та Переріслянська сільська рада ОТГ продовжують використовувати запатентований ним винахід - корисну модель «Охоронна система «Аресконт» в своїй господарській діяльності без укладання договору на охорону, і це підтверджується відомостями з пульта охорони. Ці обставини, на думку позивача, свідчать про використання відповідачем його корисної моделі з порушенням його авторського та патентного права, а упущена вигода складається з сум, які були б отримані ним у випадку укладення відповідачем договору на охорону об'єктів із ТОВ «Інвестиційні технології безпеки», яке, в свою чергу, сплачувало би йому обумовлену договором щорічну винагороду за кожну встановлену систему «Аресконт» в приміщеннях закладів Переріслянської сільської ради;
на підтвердження таких обставин позивач надав суду довідку ТОВ «Інвестиційні технології безпеки» від 27 січня 2020 року про те, що навчальні заклади та Переріслянська сільська рада ОТГ продовжують використовувати «Охоронну систему «Аресконт» без договору з організацією. Також надав протоколи огляду приміщень (місця події) Фитьківського закладу дошкільної освіти «Сонечко Переріслянської сільської ради ОТГ від 14.02.2020, Гаврилівського ліцею Переріслянської ОТГ від 04 червня 2020 року, Волосівського ліцею Переріслянської ОТГ від 04 червня 2020 року, Переріслянського закладу дошкільної освіти «Золота рибка» Переріслянської ОТГ від 14 лютого 2020 року. Вказані протоколи оформлені слідчим СВ Надвірнянського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області Гультайчук Х.І в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №42020091200000002 від 31 січня 2020 року;
перевіривши справу, дослідивши докази, колегія суддів прийшла до висновку про те, що жодний з доказів, наданих позивачем, не може підтвердити факт використання відповідачем його винаходу. Так, з протоколу огляду приміщень (місця події) об'єктивно можливо встановити тільки те, що в обстежених приміщеннях наявне охоронне обладнання, яке підключено до живлення. Саме такі обставини і виявив суд першої інстанції, про що зазначив в оскарженому рішенні. Проте, які саме функції виконує таке обладнання, тобто, чи підключено воно до будь-якої охоронної організації, або що працює саме з використанням системи «Аресконт», в протоколах огляду не зазначено, слідчим такі обставини не встановлювалися (т. 1 а. с. 90-109);
при цьому необхідно зауважити, що 26 вересня 2019 року ТОВ «Інвестиційні технології безпеки» в особі директора Швеця В.І. та Переріслянська сільська рада ОТГ в особі заступника Переріслянського сільського голови ОТГ Гринчака В.І. уклали договір №195 купівлі-продажу охоронного обладнання з відстрочкою платежу, за яким право власності на обладнання перейшло покупцю після повної оплати. (т.1, а.с. 56-58). Матеріали справи не містять відомостей стосовно претензій року ТОВ «Інвестиційні технології безпеки» до Переріслянської сільської ради стосовно невиконання даного договору. В свою чергу, договір купівлі-продажу обладнання від 26 вересня 2019 року не має ніяких умов щодо використання такого обладнання тільки для системи «Аресконт», не містить він також технічних обмежень використання обладнання для обслуговування інших охоронних систем. Представник відповідача в суді першої інстанції і в апеляційному суді заперечував проти того, що Переріслянська сільська рада неправомірно використовувала корисну модель позивача. Заступник голови ради 20 лютого 2020 року, 30 січня 2020 року письмово просив ОСОБА_1 від'єднати приміщення від пульта централізованої охорони (т.1 а.с.63, 64). Висновків спеціаліста, або інших об'єктивних підтверджень, що охоронне обладання, придбане відповідачем у року ТОВ «Інвестиційні технології безпеки», не має технічної можливості працювати іншим чином, ніж виключно для обслуговування охоронної системи «Аресконт», матеріали справи не містять.
довідка ТОВ «Інвестиційні технології безпеки» від 27 січня 2020 року про те, що відповідачем несанкціоновано використовується охоронна система «Аресконт» в січні 202 року, також не є беззаперечним доказом неправомірного використання відповідачем корисної моделі позивача за період, який він визначив у позовній заяві, оскільки довідка стосується тільки періоду січня 2020 року (т.1 а.с.68-87). Крім того, неможливо не враховувати наявність договірних відносин між товариством і ОСОБА_1 , якому ТОВ «Інвестиційні технології безпеки» має виплачувати винагороду за право використання такої моделі, а також враховуючи те, що за умовами цього договору саме охоронна організація має обов'язок перешкоджати неправомірному використанню корисної моделі іншими особами.
обставини, на які посилається позивач, не доведені ним належним чином. В судовому засіданні апеляційного суду позивач не навів інших доказів на підтвердження власних вимог, крім тих, що містяться в матеріалах справи. На переконання позивача такі докази є належними і достатніми. В постанові касаційною інстанцією при новому розгляді справи в апеляційному суді рекомендовано надати оцінку доводам та поданим сторонами доказам в обґрунтування своїх вимог та заперечень, як у цілому, так і кожному доказу окремо, надати мотивовану відповідь на всі основні аргументи сторін, встановити, чи були завдані позивачу збитки діями відповідача та підпорядкованих йому закладів, і, відповідно, ви підлягають відшкодуванню на користь позивача збитки у вигляді упущеної вигоди, що завдані порушенням авторського права.
3. Касаційний суд при залишенні без змін рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2022 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року в частині відмови в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до Переріслянської сільської ради об'єднаної територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області про відшкодування збитків (упущеної вигоди), завданих порушенням авторського права та права на корисну модель вважав, що:
під час розгляду справи судами представник відповідача заперечував те, що Переріслянська сільська рада неправомірно використовувала корисну модель позивача. Крім того, заступник голови ради 20 лютого 2020 року, 30 січня 2020 року письмово просив ОСОБА_1 від'єднати приміщення від пульта централізованої охорони (т.1 а. с. 63 - 64);
довідка ТОВ «Інвестиційні технології безпеки» від 27 січня 2020 року про те, що відповідачем несанкціоновано використовується охоронна система «Аресконт» в січні 2020 року не є беззаперечним доказом неправомірного використання відповідачем корисної моделі позивача у період, зазначений у позовній заяві, адже така довідка стосується лише періоду - січень 2020 року (т. 1 а.с.68-87);
висновків спеціаліста, або інших об'єктивних підтверджень, що охоронне обладнання, придбане відповідачем у року ТОВ «Інвестиційні технології безпеки», не має технічної можливості працювати іншим чином, ніж виключно для обслуговування охоронної системи «Аресконт», матеріали справи не містять. Крім того, позивач не заявляв клопотання про проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності для встановлення факту використання його корисної моделі відповідачем. Отже, обставини, на які посилається позивач, не доведені ним належним чином. При цьому висновки експертизи, надані позивачем до суду, стосуються розміру збитків, але жодним чином не підтверджують факт їх заподіяння;
за таких обставин суди зробили обґрунтований висновок, що жодний з доказів, які надані ОСОБА_1 , не підтверджує факт протиправного використання відповідачем винаходу. Тому суди правильно відмовили у задоволенні позову через його недоведеність, адже належних і допустимих доказів на підтвердження своїх вимог позивач не надав.
4. Касаційна скарга мотивована тим, що:
суди не врахували докази, надані позивачем, про використання відповідачем та закладами дошкільної освіти після закінчення строку дії договору про надання послуг охорони та відеоспостереження ознак корисної моделі, яка зазначена у формулі корисної моделі, вказавши, що обов'язковим доказом в цьому випаду має бути лише відповідний висновок експерта. При цьому, на переконання судів, оскільки позивач клопотання про призначення експертизи не заявляв, суд позбавлений можливості встановити чи дійсно були порушенні права як винахідника;
апеляційний суд при повторному розгляді справи вказав, що не має можливості перевірити доводи позивача стосовно неправомірного використання відповідачем винаходу, оскільки належних та достатніх доказів таких обставин не надано. Проте суд касаційної інстанції зробив висновок, що у матеріалах справи містяться докази подальшого використання охоронної системи «Аресконт» Переріслянської сільською радою ОТГ без укладення договорів з ліцензованим суб'єктом, а отже з порушенням умов ліцензійного договору з власником патенту на відповідну корисну модель. Тобто суд касаційної інстанції вважав факт подальшого використання охоронної системи встановленим фактом. Крім того, доведеним є факт, що протягом січня 2020 року навчальні заклади та Переріслянська сільська рада ОТГ продовжували використовувати запатентовану позивачем корисну модель, що підтверджувалося відомостями з пульта охорони;
Переріслянська сільська рада ОТГ в односторонньому порядку вирішила порушити умови ліцензійного договору і не укладати договір на охорону на наступний рік, оскільки вважала, що це фінансово невигідно і вона може самовільно вирішити це питання у спосіб не укладення наступного договору, проте інші суб'єкти на надання послуг охорони не були знайдені. Тому Переріслянська сільська рада ОТГ продовжувала ставитися на пульт охорони ТОВ «Інвестиційні технології безпеки» (юридична особа, яка мала на той час ліцензію від винахідника ОСОБА_1 ) на використання охоронної системи при наданні охоронних послуг, тобто продовжувала користуватися охоронною системою «Аресконт» всупереч умовам ліцензійного договору, який є чинним. Це підтверджується листом відповідача від 20 січня 2020 року № 40/03-26, в якому Переріслянська сільська рада ОТГ повідомила, що не використовуватиме придбане охоронне обладнання, а договір на охорону закінчився. Разом з цим сільська рада просила від'єднати приміщення від пульта централізованої охорони. Тобто послуги з охорони фактично продовжували надаватися і використовувалась запатентована охоронна система «Аресконт». Лист Переріслянської сільської ради ОТГ від 30 січня 2020 року № 77-03-26 містить аналогічні обставини. Тобто і станом на 30 січня 2020 року охоронна система «Аресконт» не була від'єднано від пульта і послуги охорони надавалися. Самі ці обставини мав з'ясовувати суд апеляційної інстанції при повторному розгляді. Однак суд обмежився лише висновком, що доводи апеляційної скарги стосовно визнання відповідачем факту використання охоронної системи «Аресконт» під час дії договорів про надання послуг охорони не мають значення, адже відповідач такі обставини не оспорював, вони не стосуються підстав позовних вимог саме збитків позивача у вигляді упущеної вигоди;
щодо необхідності встановлення характеру правовідносин, які виникли між сторонами (договірні чи недоговірні), ОСОБА_1 наголошував, що договірні зобов'язання продовжують діяти, адже ліцензійні договори від 31 грудня 2018 року № 05-ОТГ, від 31 грудня 2018 року № 06-ОТГ, від 31 грудня 2018 року № 07-ОТГ, від 31 грудня 2018 року № 08-ОТГ чинні до 31 грудня 2028 року.
4. Вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи (частина перша статті 417 ЦК України).
4.1. У справі, що переглядається, видається, що апеляційний суд при новому розгляді не врахував положень частини першої статті 417 ЦПК про те, що вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Касаційний суд залишив такі аргументи касаційної скарги поза увагою.
5. Як наслідок касаційну скаргу необхідно було задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати в частині відмови в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до Переріслянської сільської ради об'єднаної територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області про відшкодування збитків (упущеної вигоди), завданих порушенням авторського права та права на корисну модель та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суддя В. І. Крат