25 червня 2025 року
м. Київ
справа № 757/22241/23-ц
провадження № 61-1846св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Задорожний Олександр Сергійович,
про визнання права власності на нерухоме майно, визнання договору дарування частково недійсним, скасування запису про право власності
на нерухоме майно,
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.
Печерський районний суд м. Києва заочним рішенням від 28 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 задовольнив.
Визнав недійсним договір дарування частки житлового будинку та частки земельної ділянки від 30 березня 2023 року, укладений між ОСОБА_3
та ОСОБА_2 , зареєстрований в реєстрі за № 268 приватним
нотаріусом КМНО Задорожним О. С., в частині визнання права власності
на гараж-госп.-блок за планом літера «Д».
Скасував державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 , запис про право власності № 49756341, дата та час державної реєстрації: 30 березня 2023 року, та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 67000918 від 30 березня 2023 року, приватного нотаріуса КМНО Задорожного О. С., яким проведено державну реєстрацію права власності на 1/10 частину житлового будинку
АДРЕСА_1 , в тому числі і на гараж-госп.-блок за планом літера «Д» - в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на гараж-госп.-блок за планом літера «Д».
Визнав за ОСОБА_1 право власності на гараж-госп.-блок літера «Д»
за планом на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Печерський районний суд м. Києва ухвалою від 01 серпня 2024 року залишив без задоволення заяву відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва
від 28 листопада 2023 року.
Київський апеляційний суд постановою від 04 грудня 2024 року скасував заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Верховний Суд ухвалою від 02 квітня 2025 року відкрив касаційне провадження у даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року. Витребував справу з суду першої інстанції.
21 травня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
23 червня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву
про забезпечення позову у даній справі, у якій просить:
- накласти арешт на об'єкти нерухомого майна, розташовані
на АДРЕСА_1 , які належать на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ;
- заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам,
які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії в тому числі, але не виключно реєстрації будь-яких змін в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо вказаного майна, на яке накладено арешт;
- заборонити вчиняти будь-які юридичні дії щодо вказаного майна.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити
чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист,
або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача,
за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє в порядку
та межах, визначених цивільним процесуальним законодавством України, його повноваження обмежені правилами Глави 2 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України «Касаційне провадження».
Згідно статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання
про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
За правилом частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
Вирішення питання про забезпечення позову правилами вищезазначеної Глави ЦПК України не передбачене та до компетенції Верховного Суду
не відноситься.
Отже, відповідно до визначених процесуальним законом повноважень
та функцій, Верховний Суд здійснює перевірку рішень судів першої
та апеляційної інстанцій, що виключає можливість вирішення процесуального питання забезпечення позову на цій стадії розгляду справи.
Аналогічна правова позиція щодо відсутності правових підстав для вирішення процесуального питання забезпечення позову на стадії касаційного оскарження судових рішень викладена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 761/47743/19,
від 11 лютого 2022 року у справі № 415/380/20, від 07 березня 2023 року
у справі № 752/18506/20, від 24 квітня 2024 року у справі № 711/4586/20, від 15 січня 2025 року у справі № 755/12077/23, від 13 лютого 2025 року
у справі № 715/3990/23.
Ураховуючи викладене, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись статтями 149, 261, 400, 409 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1
про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Задорожний Олександр Сергійович, про визнання права власності на нерухоме майно, визнання договору дарування частково недійсним, скасування запису про право власності на нерухоме майно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
Є. В. Петров