24 червня 2025 року
м. Київ
справа № 306/1029/22
провадження № 61-5622св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Ситнік Олени Миколаївни в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,треті особи: Орган опіки і піклування Полянської сільської радиМукачівського району Закарпатської області, ОСОБА_4 , про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Дяків Оксани Володимирівни на постанову Закарпатського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року та
У червні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_3 батьківських прав щодо дочки
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 аліменти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2 000,00 грн з кожного з урахуванням індексації відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.
17 травня 2023 року рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області позов ОСОБА_2 задоволено. Позбавлено ОСОБА_1 та ОСОБА_3 батьківських прав стосовно дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на ОСОБА_5 по 2 000,00 грн з кожного з урахуванням індексації відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 22 червня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
10 квітня 2025 року постановою Закарпатського апеляційного суду у задоволенні клопотань ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про постановлення окремих ухвал відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 17 травня
2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Залізничного районного суду м. Львова.
29 квітня 2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Дяків О. В. засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року, в якій просив її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 30 квітня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Ситнік О. М., судді які входять до складу колегії: Ігнатенко В. М., Фаловська І. М.
06 травня 2025 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Дяків О. В. та витребувано матеріали справи.
09 травня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду клопотання про визнання зловживання процесуальними правами, в якій просила визнати зловживання процесуальними правами та залишити скаргу Дяків О . В . , подану від імені підсудного, обвинуваченого у вчиненні особливо тяжких злочинів - ОСОБА_2 без розгляду. Клопотання мотивоване тим, що Дяків О. В. є підслідною у кримінальних справах та не має права приймати будь-яких доручень та вступати в будь-які судові процеси з метою помсти за повідомлення про кримінальні правопорушення. ОСОБА_2 є підсудним у кримінальних справах, а вона - ОСОБА_1 - заявницею, що повідомила про злочини. Позов ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів є помстою за викриття кримінальних злочинів. Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 березня 2025 року в кримінальній справі № 305/2622/23 задоволено її заяву про застосування заходів безпеки відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві». Згідно з імперативними нормами наведеного закону відомості про неї та членів її сім'ї підлягають захисту державою. Тобто підсудний не має юридичного права подавати позови проти неї, членів її сім'ї чи майна. Незаконні дії адвоката Дяків О. В. з подання касаційної скарги, вчинені в умовах конфлікту інтересів, спрямовані на полегшення вчинення помсти за викриття злочинів, незаконний збір і поширення конфіденційної інформації, персональних даних її та членів сім'ї, втручання в особисте сімейне життя, перешкоджання виконанню судових рішень, які набули законної сили, посягання на честь, гідність, ділову репутацію, є незаконними, грубо порушують присягу адвоката та правила адвокатської етики, основи цивільного судочинства і є зловживанням процесуальними правами.
22 травня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду клопотання про визнання зловживання процесуальними правами, в якій просила визнати зловживання процесуальними правами та залишити скаргу Дяків О . В . , подану від імені підсудного, обвинуваченого у вчиненні особливо тяжких злочинів - ОСОБА_2 без розгляду. Клопотання мотивоване тим, що Дяків О. В. у касаційній скарзі повідомила суду недостовірну адресу відповідача ОСОБА_3 , тобто умисно ввела суд в оману і унеможливила реалізацію прав ОСОБА_3 на подання відзиву на касаційну скаргу. Адреса ОСОБА_2 також є недостовірною. Закарпатський апеляційний суд у цивільній справі № 306/123/22 постановою від 21 лютого 2025 року виселив його з її будинку, проте ОСОБА_2 не виконує рішення суду. Штучно створеним і сфальшованим цивільним позовом жодні права ОСОБА_2 не порушуються, а позов подано незаконно під час досудового розслідування кримінальних проваджень за її заявами.
16 червня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду та передана судді-доповідачу.
23 червня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду заяву про відвід судді Ситнік О. М. від участі в розгляді справи.
Заява мотивована тим, що суд не розглянув її клопотання від 09 та від 22 травня 2025 року про визнання зловживання процесуальними правами, що свідчить про упередженість та прихильність до позивача; суд безпідставно і передчасно надав можливість підсудному у кримінальних справах ОСОБА_2 втручатись в її особисте життя, використовуючи дитину, під час дії ухвали Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 березня 2025 року в кримінальній справі № 305/2622/23 про застосування заходів безпеки. У цій справі є встановленим і доведеним факт, що згідно з рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 17 листопада 2020 року в справі № 2-883/2010 вирішено малолітню дитину - ОСОБА_5 залишити проживати з нею. Підсудний у кримінальних справах ОСОБА_2 не може втручатися в рішення суду. Закарпатський апеляційний суд у цивільній справі № 306/123/22 постановою від 21 лютого 2025 року встановив, що ОСОБА_2 є сторонньою особою і протиправно проживає у її будинку. Дяків О. В. провокативною касаційною скаргою намагається здобути заборонену до розголошення інформацію про види застосованих заходів безпеки. Суддя Ситнік О. М. не вжила заходів для запобігання зловживанню Дяків О. В. процесуальними правами, не застосувала жодних заходів до касаційної скарги. Суддя зобов'язаний дотримуватися правил суддівської етики, виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів. Ігнорування суддею очевидних процесуальних зловживань з боку учасників справи може додатково вказувати на користь допущення суддею дисциплінарного проступку. Суддя Ситнік О. М. відкрила касаційне провадження за касаційною скаргою, яка містила образи і приниження, втручання в особисте життя, використання дитини з метою помсти. Цивільний позов у цій справі має очевидно штучний характер, проте суддя Ситнік О. М. не вжила заходів щодо своєчасного розгляду клопотань від 09 та від 22 травня 2025 року про зловживання Дяків О. В. процесуальними правами й закриття касаційного провадження, що не викликає довіри до судді.
Заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення в справі «Білуха проти України», № 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року).
Верховний Суд, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу щодо суб'єктивного критерію, висновує про відсутність підстав стверджувати, що суддя Ситнік О. М. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
За об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Заява ОСОБА_1 мотивована тим, що суддя-доповідач Ситнік О. М. не розглянула її клопотання від 09 та від 22 травня 2025 року про визнання зловживання процесуальними правами, що, на думку заявниці, свідчить про упередженість та прихильність до позивача та не викликає довіри до судді.
Відповідно до статті 394 ЦПК України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи. В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. За наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Колегія суддів зауважує, що ОСОБА_1 не є заявницею за касаційною скаргою, клопотання від 09 та від 22 травня 2025 року про визнання зловживання процесуальними правами подані нею після відкриття касаційного провадження в справі 06 травня 2025 року, тому не могли бути розглянуті на стадії прийняття касаційної скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Дяків О. В. до провадження.
Крім того, ОСОБА_1 зверталася до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду 03 червня 2025 року із заявою про визнання касаційної скарги адвоката Дев'яна В. О. зловживанням процесуальними правами та спробою ввести суд в оману, повернення касаційної скарги та закриття провадження у цивільній справі, оскільки ОСОБА_2 , якого заявниця визначає підсудним у кримінальних справах, не має, за її переконанням, перебувати в її особистому приватному житловому будинку і не має права втручатися в її особисте сімейне життя та впливати на її дочку ОСОБА_5 , притягнення ОСОБА_2 та його адвоката Дяків О.В., яку вона визначає як підслідну, за спробу введення суду в оману шляхом винесення окремої ухвали; 23 червня 2025 року із заявою про відхилення відповіді на відзив на касаційну скаргу та винесення окремої ухвали про зловживання процесуальними правами Дяків О. В. , яку визначила як підслідну.
Наступною стадією касаційного провадження відповідно до статті 399 ЦПК України є підготовка справи до касаційного розгляду. Після отримання справи суддя-доповідач протягом десяти днів готує доповідь, у якій викладає обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції.
Згідно із статтею 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про проведення підготовчої дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції.Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Суть клопотань ОСОБА_1 від 09 та від 22 травня 2025 року про визнання зловживання процесуальними правами полягає в тому, що позов ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів є помстою за викриття кримінальних злочинів, тобто має завідомо штучний характер, адже підсудний не має юридичного права подавати позови проти неї, членів її сім'ї чи майна, з огляду на застосовані ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 березня 2025 року в кримінальній справі № 305/2622/23 заходи безпеки.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Перевірка визначених пунктом 3 частини другої статті 44 ЦПК України обставин можлива лише за наявності повного об'єму матеріалів справи (включно з позовною заявою) у попередньому судовому засіданні Верховного Суду, де досліджуються обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції.
Справа надійшла до Верховного Суду та передана судді-доповідачу 16 червня 2025 року, попереднє судове засідання має бути проведено до 01 липня 2025 року, відповідно заявлені ОСОБА_1 09 та 22 травня 2025 року клопотання про визнання зловживання процесуальними правами підлягають розгляду в попередньому судовому засіданні Верховного Суду і не вважаються такими, що не розглянуті суддею-доповідачем Ситнік О. М.
Згідно з об'єктивним критерієм оцінки безсторонності суду відсутні встановлені факти, які можуть ставити під сумнів безсторонність судді Ситнік О. М., адже не встановлено обставин, які унеможливлювали б ухвалення нею об'єктивного рішення в справі, а тому заява про відвід не підлягає задоволенню.
Одним з найважливіших принципів судочинства є принцип, за яким ніхто не може бути суддею у власній справі, що виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд.
Побоювання заявника, його сумніви в упередженості судді також не є вирішальними під час вирішення питання про відвід, оскільки недоведені у визначений законом спосіб.
Верховний Суд керується тим, що необґрунтоване усунення судді від участі в розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді. Проте в цій справі всі доводи заявниці мають характер непідтверджених припущень, які не знайшли свого об'єктивного обґрунтування, що могли б бути добросовісно сприйняті та оцінені судом.
Статтею 48 Закону № 1402-VIII встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Учасники справи не можуть використовувати інститут відводу судді з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Ураховуючи, що заявлений ОСОБА_1 відвід суддів Верховного Суду є необґрунтованим, питання про відвід суддів відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддіВерховного Суду Ситнік Олени Миколаївни в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,треті особи: Орган опіки і піклування Полянської сільської радиМукачівського району Закарпатської області, ОСОБА_4 , про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Дяків Оксани Володимирівни на постанову Закарпатського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року визнати необґрунтованою.
Заяву про відвід судді Верховного Суду Ситнік Олени Миколаївни передати для вирішення зазначеного питання, у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська