28 травня 2025 року
м. Київ
справа № 757/35506/16
провадження № 61-3595ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , поданою його представником - адвокатом Невмержицьким Володимиром Павловичем, на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» про заміну сторони його правонаступником у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніксервіс груп», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлантік», Публічне акціонерне товариство «Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Унібудінвест», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України, про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового виконання зобов'язань за кредитним договором,
1. У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» (далі - ТОВ «ФК «Ю-Бейс») звернулось до Печерського районного суду міста Києва із заявою про заміну сторони його правонаступником.
2. Протокольною ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2024 року задоволена заява ТОВ «ФК «Ю-Бейс» та замінений позивач у справі з Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (далі - ПАТ «Златобанк») на ТОВ «ФК «Ю- Бейс».
3. Постановою Київського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а ухвала Печерського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2024 року - без змін.
4. У березні 2025 року до Верховного Суду (скриня) ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Невмержицький В. П., подав касаційну скаргу на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року, у якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Просить скасувати хвалу Печерського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Ю-Бейс» про заміну позивача у справі № 757/35506/16-ц його правонаступником.
5. Згідно з положеннями частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу заявник вказує на те, що суд першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних рішеннях безпідставно не врахували всі обставини справи, не надали належної оцінки доводам ОСОБА_1 , неправильно застосували норми матеріального права, без врахування наявних висновків Великої Палати Верховного Суду, а також порушили норми процесуального права, тому що у разі задоволення заяви про заміну сторони у справі її правонаступником, суд повинен постановити ухвалу, в якій зазначити обґрунтовані мотиви, з яких суд дійшов таких висновків, наявність підстав та вказати норми закону, якими він керувався при ухваленні відповідного рішення. Проте судами попередніх інстанцій не було враховано норм прямо передбачених законом.
7. Також скаржник вважає суд першої інстанції порушив норми процесуального права, передбачені статтями 258, 259 ЦПК України, необґрунтовано та безпідставно не постановив окрему ухвалу про задоволення заяви позивача про заміну його правонаступником, так як встановлений для суду обов'язок є вирішення всіх процедурних питань пов'язані з рухом справи, шляхом постановлення ухвал та викладення таких ухвал окремим документом, а не шляхом її занесення до протоколу судового засідання.
8. Перевіривши доводи касаційної скарги та оскаржуване судове рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з огляду на таке.
9. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України, передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
10. Статтею 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
11. При вирішенні питання про заміну або відмову в заміні учасника справи його правонаступником, суд постановляє ухвалу.
12. В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі № 916/2286/16 зазначено наступне: «….задоволення заяви про заміну сторони правонаступником у виконавчому провадженні на стадії виконання судового рішення або відмова у такому задоволенні, здійснюється судом відповідно до норм матеріального і процесуального права, які не передбачають право суду надавати на цій стадії оцінку оспорюваним правочинам, що буде порушувати презумпцію їх правомірності (стаття 204 Цивільного кодексу України)».
13. Частинами першої та другої статті 512 Цивільного кодексу України
(далі - ЦК України) передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:
- передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
- правонаступництва;
- виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
- виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
14. Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
15. 06 червня 2024 року між ПАТ «Златобанк» та ТОВ «ФК «Ю-Бейс» був укладений договір про відступлення права вимоги відповідно до результатів відкритих
торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону
№ GFD001-UA-20240508-68848 від 21 травня 2024 року, який посвідчено приватним нотаріусом КМНО Мурською Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 965, відповідно вимог статті 512 ЦК України.
16. У Постанові Великої палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №761/13017/16-ц (провадження №14-149цс21) сформульовано такий правовий висновок: «Крім випадків, коли заміна кредитора не допускається (стаття 515 ЦК України), кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним його прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частина перша статті 512 ЦК України) чи правонаступництва (пункт 2 вказаної частини), яке за змістом тієї ж частини є універсальним). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України)».
17. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року по справі №264/5957/17 зазначає, що для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов'язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов'язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов'язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (пункт 29).
18. Тому суд першої та апеляційної дійшли правильного висновку, що процесуальним правонаступництвом є перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні, а також у випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.
19. Заміна позивача у даній справі стосується виключно прав та інтересів первинного позивача ПАТ «Златобанк» на нового позивача ТОВ «ФК «Ю-Бейс», а тому жодним чином не порушує прав та інтересів відповідача ОСОБА_1 , оскільки предмет спору змінений не був.
20. Посилання відповідача, що ухвала Печерського районного суду міста Києва
від 18 жовтня 2024 року не відповідає критеріям законності та обґрунтованості судового рішення, оскільки суд першої інстанції постановив таку ухвалу шляхом внесення її до протоколу судового засідання від 18 жовтня 2024 року, а не окремим процесуальним документом, не заслуговують на увагу з огляду на таке.
21. Відповідно до статті 258 ЦПК України, судовими рішеннями є ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
22. Частинами четвертою та п'ятою статті 259 ЦПК України передбачено, що ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Ухвали суду, які оформлюються окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.
23. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок щодо помилковості висновку відповідача стосовно того, що ухвала про заміну сторони правонаступником обов'язково має бути винесена у формі окремого процесуального документу, ЦПК України не містить такої імперативної норми.
24. Ухвала суду першої інстанції жодним чином не порушує прав ОСОБА_1 , викладені в ухвалі суду першої інстанції висновки відповідають обставинам справи та нормам процесуального законодавства, а вказані доводи не спростовують її законності.
25. Верховний суд погоджується, з висновками суду першої та апеляційної інстанції що ухвала Печерського районного суду від 18 жовтня 2024 року, яка постановою Київського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року залишена без змін, не порушує прав скаржника, а викладені в ухвалі суду першої інстанції висновки відповідають обставинам справи та нормам процесуального законодавства, що не спростовуються доводами касаційної скарги.
26. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
27. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
28. Таким чином, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, наслідки розгляду такої скарги не мають значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення, тому є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником - адвокатом Невмержицьким Володимиром Павловичем на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» про заміну сторони його правонаступником у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніксервіс груп», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлантік», Публічне акціонерне товариство «Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Унібудінвест», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового виконання зобов'язань за кредитним договором.
2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді В. В. Пророк
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров