23 червня 2025 року
м. Київ
справа № 757/38553/21-ц
провадження № 61-2298св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ХОКО Технолоджі Девелопмент (Шеньчжень) КО., ЛТД (HOCO TECHNOLOGY DEVELOPMENT (SHENZHEN) CO., LTD),
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 лютого 2023 року в складі судді Батрин О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року в складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поліщук Н. В., Соколової Н. В.,
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року ХОКО Технолоджі Девелопмент (Шеньчжень) КО., ЛТД звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило визнати недійсними свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 11 листопада 2019 року та № НОМЕР_3 від 25 листопада 2020 року, видані на ім'я ОСОБА_1 та зобов'язати Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (далі - ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій») внести відомості про визнання недійсними повністю свідоцтв України до Державного реєстру свідоцтв України на знак для товарів і послуг та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».
Позовні вимоги мотивовані тим, що підприємство ХОКО Технолоджі Девелопмент (Шеньчжень) КО., ЛТД засновано в 2009 році та є всесвітньо відомим виробником аксесуарів для цифрових пристроїв і мобільних телефонів, головний офіс якого дислокується в місті Шеньчжень, Китай.
ХОКО Технолоджі Девелопмент (Шеньчжень) КО., ЛТД є власником торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_4 від 23 січня 2017 року, що отримала правову охорону відносно товарів 09 класу МКТП, зокрема в Україні.
У грудні 2020-січні 2021 року, під час проведення чергового аудиту господарсько-фінансової діяльності підприємства на території України, підприємству стало відомо, що ОСОБА_1 є власником свідоцтва за № НОМЕР_2 від 11 листопада 2019 року на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1», зареєстрованої для товарів 9 та 11 класів МКТП, та свідоцтва за № НОМЕР_3 від 25 листопада 2020 року на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_3» зареєстрованої для товарів 9 класу та послуг 45 класу МКТП.
Визначені торговельні марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_3», власником яких є відповідач, не відповідають умовам надання правової охорони, оскільки є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з раніше зареєстрованою торговельною маркою «ІНФОРМАЦІЯ_1», що належить підприємству на підставі міжнародної реєстрації, та зареєстровані для таких самих або споріднених з нею товарів і послуг, що одночасно порушує права та охоронювані законом інтереси ХОКО Технолоджі Девелопмент (Шеньчжень) КО., ЛТД.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 24 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року, позов задоволено.
Визнано недійсними у повному обсязі свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 від 11 листопада 2019 року та № НОМЕР_3 від 25 листопада 2020 року, видані на ім'я ОСОБА_1 .
Зобов'язано ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним у повному обсязі свідоцтв України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 від 11 листопада 2019 року та № НОМЕР_3 від 25 листопада 2020 року, виданих на ім'я ОСОБА_1 , та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ХОКО Технолоджі Девелопмент (Шеньчжень) КО., ЛТД судові витрати в загальному розмірі 86 467,93 грн.
Суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що реєстрація спірних торговельних марок здійснена з порушенням прав позивача. Зареєстровані за відповідачем торговельні марки є тотожними з раніше зареєстрованою торговельною маркою «ІНФОРМАЦІЯ_1» за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_5 від 23 січня 2017 року, що є підставою для визнання виданих відповідачу свідоцтв недійсними.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У лютому 2024 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційноюскаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме: суди не врахували висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 12 серпня 2020 року в справі № 704/192/18, від 17 листопада 2021 року в справі № 757/30424/18-ц та від 18 листопада 2023 року в справі № 140/1322/22; підстави, передбачені частиною третьою статті 411 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що суд першої інстанції не встановив причини неявки в судове засідання, призначене на 24 лютого 2023 року, його представника ОСОБА_3 та залишив без уваги клопотання його представника ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи, чим порушив основні принципи цивільного судочинства. Водночас суд апеляційної інстанції цим фактам оцінки не надав, на подані ним нові докази уваги не звернув.
Також суди не врахували, що назва «ІНФОРМАЦІЯ_4» досить широко поширюється у світі, зокрема й на території України декількома організаціями. Позивач вирішив здійснити акт недобросовісної конкуренції та витіснити його, який використовує спірне найменування з 2006 року, з українського ринку.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
03 квітня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Позивач надіслав відзиви на касаційну скаргу, у яких просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
ХОКО Технолоджі Девелопмент (Шеньчжень) КО., ЛТД (HOCO TECHNOLOGY DEVELOPMENT (SHENZHEN) CO., LTD) є власником торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_4 від 23 січня 2017 року, що отримала правову охорону відносно товарів 09 класу МКТП.
Міжнародна реєстрація № НОМЕР_4 від 23 січня 2017 року діє на території України в повному обсязі з 23 січня 2017 року, що підтверджується листом Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» від 12 квітня 2021 року.
ОСОБА_1 є власником торговельної марки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за свідоцтвом на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 від 11 листопада 2019 року, зареєстрованої для товарів 9 та 11 класів МКТП, та торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_3» за свідоцтвом на знак для товарів і послуг № НОМЕР_3 від 25 листопада 2020 року, зареєстрованої для товарів 9 класу та послуг 45 класу МКТП.
Відповідно до висновку експерта № 127-11/21 від 08 листопада 2021 року, складеного за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності:
торговельна марка за свідоцтвом України № НОМЕР_2 є тотожною з торговельною маркою за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_4 і зареєстрована для частини таких самих та споріднених товарів 9 класу МКТП (зокрема, апарати та інструменти для передавання, перемикання, перетворювання, акумулювання, регулювання або контролювання електрики, апарати для записування, передання або відтворювання звуку чи зображень; магнітні носії інформації, записувальні диски; компакт-диски, DVDта інші цифрові записувальні носії інформації, обладдя для обробляння інформації, комп'ютери; комп'ютерне програмне забезпечення та інші);
торговельна марка за свідоцтвом України № НОМЕР_3 є тотожною з торговельною маркою за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_4 і зареєстрована для частини таких самих та споріднених товарів 9 класу МКТП (зокрема, апарати та інструменти для передавання, перемикання, перетворювання, акумулювання, регулювання або контролювання електрики, апарати для записування, передання або відтворювання звуку чи зображень; аудіо-, відеоприймачі; магнітні носії інформації, записувальні диски; компакт-диски, DVDта інші цифрові записувальні носії інформації, обладдя для обробляння інформації, комп'ютери; комп'ютерне програмне забезпечення та інші).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 16 ЦК України визначено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 420 ЦК України до об'єктів права інтелектуальної власності належать, зокрема, торговельні марки (знаки для товарів і послуг).
Згідно зі статтею 492 ЦК України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
Майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом (частина перша статті 495 ЦК України).
За змістом статті 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.
Згідно з частиною першою та третьою статті Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (в редакції, яка діяла станом на 11 листопада 2019 року) згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону, зокрема позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.
Не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати зі: знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг; знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності (995_123).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями» від 21 липня 2020 року абзац третій пункту 3 статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» в замінено двома новими абзацами такого змісту:
«торговельними марками інших осіб, якщо такі торговельні марки охороняються без реєстрації на території України на підставі міжнародних договорів України, зокрема торговельними марками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції щодо таких самих або споріднених з ними товарів і послуг;
торговельними марками інших осіб, якщо такі торговельні марки охороняються без реєстрації на території України на підставі міжнародних договорів України, зокрема торговельними марками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції щодо неспоріднених товарів і послуг, якщо використання торговельної марки іншою особою щодо таких неспоріднених товарів і послуг свідчитиме про зв'язок між ними і власником добре відомої торговельної марки та може завдати шкоди інтересам такого власника».
У разі невідповідності зареєстрованої торговельної марки умовам надання правової охорони, видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб свідоцтво на знак для товарів і послуг може бути визнано в судовому порядку недійсним повністю або частково (підпункти та «а» та «в» частини першої статті 19 Закону України «Про охорону права на знаки для товарів і послуг»).
Відповідно до пункту 4.3.2.4 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Держпатенту України від 28 липня 1995 року № 116, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин, позначення вважається тотожним з іншим позначенням, якщо воно збігається з ним у всіх елементах. Позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів. При перевірці позначень на тотожність і схожість необхідно: провести пошук тотожних або схожих позначень; визначити ступінь схожості заявленого позначення та виявлених при проведенні пошуку позначень; визначити однорідність товарів і/або послуг, для яких заявлено знак, в порівнянні з товарами і/або послугами, для яких зареєстровані або заявлені тотожні або схожі знаки, виявлені під час пошуку.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Установивши, що торговельна марка « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за свідоцтвом № НОМЕР_2 від 11 листопада 2019 року та торговельна марка «ІНФОРМАЦІЯ_3» за свідоцтвом № НОМЕР_3 від 25 листопада 2020 року, що були видані на ім'я ОСОБА_1 , є тотожними з торговельною маркою «ІНФОРМАЦІЯ_1» за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_4 від 23 січня 2017 року, власником якої є позивач, що підтверджено, зокрема висновком експерта, який не спростований відповідачем, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано вважав, що реєстрація спірних торговельних марок здійснена з порушенням вимог закону та прав позивача, у зв'язку з чим правильно задовольнив позов.
Висновки судів не суперечать висновкам, викладеним Верховним Судом у наведених у касаційній скарзі постановах.
Доводи касаційної скарги щодо порушень судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема щодо розгляду справи за відсутності представників відповідача, відхилення їхніх клопотань, подання позовної заяви неуповноваженою особою були предметом перевірки судом апеляційної інстанції, який надав їм належну оцінку та обґрунтовано їх спростував. Верховний Суд не має необхідності їх повторювати.
Інші аргументи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду без змін.
Щодо судових витрат
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко