16 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 333/5980/23
провадження № 61-3954ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», в інтересах якого діє адвокат Філатова Наталія Анатоліївна, на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 червня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 25 лютого 2025 року, прийняті за наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про забезпечення його позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації права власності та скасування державної реєстрації обтяжень,
У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Фінансова компанія «Форінт» звернулося з позовом до ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації права власності та скасування державної реєстрації обтяжень.
25 червня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» подало заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 червня 2024 року відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Форінт»
про забезпечення позову.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 25 лютого 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» залишено без задоволення, а ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 червня 2024 року без змін.
27 березня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Форінт», в інтересах якого діє адвокат Філатова Н. А., за допомогою підсистеми «Електронний суд» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Комунарського районного суду
м. Запоріжжя від 27 червня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 25 лютого 2025 року, повний текст якої складено 27 лютого 2025 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо скасування забезпечення позову, відмови в скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову або відмови у забезпеченні позову.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6,7,15,16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року
у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зроблено правовий висновок про те, що неможливим є касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову, постанови апеляційного суду, згідно з якою така ухвала залишена без змін, ухвали апеляційного суду, згідно з якою він відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову, а також постанови апеляційного суду, згідно з якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та відмовлено у задоволенні відповідної заяви. Обмеження права на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду про відмову у забезпеченні позову, постанови апеляційного суду, згідно з якою відмовлено у забезпеченні позову за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову чи залишено без змін ухвалу суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову, не шкодить суті права особи, зацікавленої у забезпеченні позову, оскільки вона може повторно звернутися із заявою про таке забезпечення до суду першої інстанції за наявності для цього підстав.
Отже, постанова апеляційного суду, ухвалена за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції щодо відмови у забезпеченні позову, не входить до переліку судових рішень, які можуть бути предметом оскарження у касаційному порядку в контексті положень частини першої статті 389 ЦПК України.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу заявником подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт»,
в інтересах якого діє адвокат Філатова Наталія Анатоліївна, на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 червня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 25 лютого 2025 року.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська