05 червня 2025 року
м. Київ
справа № 607/7899/24
провадження № 61-6825ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Таскомбанк» на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 17 грудня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду
від 30 квітня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Таскомбанк» про стягнення коштів,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з Акціонерного товариства «Таскомбанк» (далі - АТ «Таскомбанк») суму вкладів та нарахованих відсотків за депозитним договором № ДВ -ТАS2U/305254 від 01 квітня 2019 року у розмірі 46 827,34 грн, за депозитним договором № ДВ-510/263667 від 27 квітня 2017 року у розмірі
7 055 грн та 164 грн відсотків, а також інфляційних втрат за невиконання грошового зобов'язання у розмірі 27 695,72 грн за період з квітня 2021 року по лютий 2024 року.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 17 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду
від 30 квітня 2025 року, провадження у справі в частині позовних вимог
ОСОБА_1 до АТ «Таскомбанк» про стягнення суми вкладу та відсотків закрито.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Таскомбанк» про стягнення інфляційних втрат за невиконання зобов'язання задоволено частково.
Стягнуто з АТ «Таскомбанк» на користь ОСОБА_2 інфляційні втрати на суму
25 399,14 коп.
Стягнуто з АТ «Таскомбанк» в користь держави 1211, 20 грн судового збору.
28 травня 2025 року представник АТ «Таскомбанк» - адвокат Запорожцев В. В. подавдо Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 грудня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 30 квітня 2025 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -
на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень
та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Верховним Судом враховано, що рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах: визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України; визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункти 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України).
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про стягнення суми вкладів та нарахованих відсотків за депозитним договором
№ ДВ -ТАS2U/305254 від 01 квітня 2019 року у розмірі 46 827,34 грн, за депозитним договором № ДВ-510/263667 від 27 квітня 2017 року у розмірі
7 055 грн та 164 грн відсотків, а також інфляційних втрат за невиконання грошового зобов'язання у розмірі 27 695,72 грн за період з квітня 2021 року по лютий 2024 року.
Отже, справа № 607/7899/24 не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
(3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).
Касаційна скарга заявника та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення в справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну та предмет позову, складність справи та значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
Разом із тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання про зупинення виконання рішення.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Таскомбанк» на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 грудня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 30 квітня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Таскомбанк» про стягнення коштів.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:М. Є. Червинська Є. В. Коротенко В. М. Коротун