04 червня 2025 року
м. Київ
справа № 947/9759/22
провадження № 61-6478ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М.,
Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 16 липня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,
Постановою Одеського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 вересня 2022 року скасовано та постановлено у справі нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.
03 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського апеляційного суду із заявою про перегляд постанови Одеського апеляційного суду
від 23 жовтня 2024 року за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування вказаної заяви, зазначає, що позивач 06 березня 2025 року в приміщенні Київського районного суду м. Одеси ознайомившись з матеріалами даної цивільної справи дізналась, що суд апеляційної та касаційної інстанції визнав ОСОБА_2 її рідним братом, проте в судових рішеннях апеляційної та касаційної інстанції немає посилання на конкретний документ, який підтверджує спорідненість брата та сестри, саме між позивачем та ОСОБА_2 .
Саме вищезазначені обставини, на думку позивача, є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи та є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами передбаченою пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16 квітня 2025 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення вказаних недоліків п'ять днів з дня отримання копії ухвали, а саме заявнику необхідно подати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд судових рішень суду за нововиявленими обставинами, де вказати інші підстави для поновлення строків та надати інші докази поважності пропуску строку.
21 квітня 2025 року до Одеського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій остання просить визнати пропущений нею строк звернення із заявою про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року у справі №947/9759/22, як такий, що пропущений з поважної обставини та таким, що підлягає поновленню.
Подана заява обґрунтована тим, що вона не отримувала постанову апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року у встановленому законом порядку, про повний текст постанови дізналась з Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому вважає пропущений строк звернення до апеляційного суду поважним та таким, що підлягає поновленню.
До даної заяви також додала документ, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24 квітня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року за нововиявленими обставинами, на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
18 травня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду від 24 квітня 2025 року.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у відкритті провадження, оскільки на думку заявника вона пропустила строк на звернення із заявою з поважних причин.
Згідно із частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у встановлених законом випадках - касаційне оскарження судового рішення.
Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 429 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Суд за заявою учасника справи поновлю пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визначає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що встановлений пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України тридцятиденний строк для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є процесуальним, не є присічним і може бути поновлений за загальними правилами у випадках, передбачених статтею 127 ЦПК України.
Вказаний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 29 січня 2025 року в справі № 161/927/22 (провадження № 61-3690св24).
Суд апеляційної інстанції встановив, що копію постанови Одеського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року отримав представник позивача 06 листопада 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
Крім цього, 20 листопада 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій зазначала обставини, які зазначені в заяві як такі, що є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Таким чином станом на 20 листопада 2024 року позивач знала про існування обставин, які зазначені заяві як такі, що є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Враховуючи пункт 1 частини першої статті 424 ЦПК України, останнім днем подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у даному випадку є 20 грудня 2024 року, проте вказану заяву подано до суду апеляційної інстанції лише 03 квітня 2025 року, тобто з пропуском процесуального строку.
Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 426 ЦПК України до заяви додаються у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення.
В прохальній частині заяви позивач просила поновити строк звернення до суду із заявою про перегляд постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами.
Колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду, що безпідставним є посилання заявника на те, що про нововиявлену обставину вона дізналась 06 березня 2025 року в приміщенні Київського районного суду м. Одеси, оскільки дані доводи не відповідають обставинам встановленим судом апеляційної інстанції.
Як встановлено апеляційним судом, станом на 20 листопада 2024 року позивач знала про існування обставин, які зазначені в заяві як такі, що є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Позивачем не зазначено жодних конкретних обставин щодо неможливості дотримання строків подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та жодних поважних причин подання такої заяви після 20 грудня 2024 року (останнього дня подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у даному випадку).
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд вважає, що апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання неповажними викладені причини пропуску строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Верховного Суду в постанові від 31 серпня 2021 року у справі №911/3513/16 зазначив, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з незалежних від скаржника обставин унеможливила звернення до суду з апеляційною скаргою.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, а також процесуальних строків її подання.
Правом особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) заява N 11681/85).
Колегія суддів вважає, що апеляційний суд дійшов правильного висновку, що позивач не довела наявності особливих та непереборних обставин, що перешкоджали їй у встановлений процесуальним законом строк подати вказану заяву а отже, не довела поважність причин пропуску такого строку.
Частиною дев'ятою статті 10 ЦПК України визначено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до пункту частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що чинним ЦПК України не передбачена відмова у відкритті апеляційного провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, тому правильно правильно застосував аналогію права, а саме положення статті 358 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ураховуючи викладене, оскільки правильне застосовування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись пунктом 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду
від 16 липня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська