23 червня 2025 року
м. Київ
справа № 526/3881/24
провадження № 61-6987ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Рой Інна Володимирівна, на постанову Полтавського апеляційного суду від 27 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про стягнення коштів,
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, відповідно до якого просив стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю
«Агро-Край» (далі - ТОВ «Агро-Край») заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5320485500:00:001:0144 за 2022 рік, пеню, три проценти річних та інфляційні втрати у загальному розмірі 14 137,80 грн.
Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 23 січня
2025 року застосовано відносно ТОВ «Агро-Край» захід процесуального примусу у вигляді штрафу за невиконання обов'язку щодо надання до суду витребуваних доказів та стягнуто з ТОВ «Агро-Край» в дохід державного бюджету штраф у розмірі 6 056 грн.
Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 03 березня
2025 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою (кадастровий номер 5320485500:00:001:0144) за 2022 рік у загальному розмірі 14 137,80 грн, з яких: 11 575,74 грн орендна плата за землю, 622,24 грн три проценти річних, 1182,77 грн інфляційні втрати, 757,05 грн пеня.
Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 1 211,20 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 27 травня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Агро-Край» на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 23 січня 2025 року залишено без задоволення. Ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 23 січня 2025 року залишено без змін.
Апеляційну скаргу ТОВ «Агро-Край» на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 23 січня 2025 року задоволено. Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 03 березня 2025 року змінено в частині розміру витрат на правову допомогу постановлених до стягненні із ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 , зменшивши його із 5 000 грн
до 3 000 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.
31 травня 2025 року через підсистему Електронний суд представник
ОСОБА_1 - адвокат Рой І. В. подала касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 27 травня 2025 року у справі
№ 526/3881/24 в частині зменшення розміру витрат на правову допомогу.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом частини дев'ятої статті 19 ЦПК України прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга.
У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України).
Ціна позову у розглядуваній справі становить 14 137,80 грн, що не перевищує тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн х 30 = 90 840 грн).
Оскільки справа № 526/3881/24 належить до категорії малозначних, ухвалені у ній судові рішення можуть бути оскаржені виключно за наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Заявник посилається на наявність випадку, передбаченого підпунктом
а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, вважаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Колегією суддів не встановлено фундаментального значення розглядуваної справи для формування єдиної правозастосовчої практики. Судами вирішено індивідуальний спір між сторонами.
Заявником не обґрунтовано в чому полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування норм права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів подібних правовідносин.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги, зокрема, категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої
статті 389 ЦПК України.
Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, ухвалене у малозначній справі, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Рой Інна Володимирівна, на постанову Полтавського апеляційного суду від 27 травня 2025 року у справі № 526/3881/24.
Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников