23 червня 2025 року
м. Київ
справа № 345/1328/25
провадження № 61-6891ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гунько Олександр Юрійович, на ухвалу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області, у складі судді Сухарник І. І., від 26 березня
2025 рокута постанову Івано-Франківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Баркова В. М., Луганської В. М., Максюти І. О., від 13 травня 2025 року
у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про визнання прав іпотекодержателя,
У березні 2025 року АТ «Сенс Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання прав іпотекодержателя.
Разом із позовом АТ «Сенс Банк» було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони реєстраційних дій на відчуження, передачу в іпотеку чи заставу банку, продаж, перерозподіл часток, внесення до статутного капіталу юридичної особи, реконструкцію, виділення, поділ часток, об'єднання часток, зміну площі об'єкту будь кому і в будь-який спосіб чи вчиняти будь-які дії щодо продажу відчуження, передачу в іпотеку чи заставу банку, продажу, перерозподілу часток, внесення до статутного капіталу юридичної особи, реконструкцію, виділення, поділу часток, об'єднання часток, зміни площі об'єкту будь-кому і в будь який спосіб спірного нерухомого майна а саме: нежитлової будівлі кафе з перукарнею нежитлові приміщення (цегла) в цілому визначені загальною площею 463,3 кв.м, місце знаходження: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1289022826104).
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області
від 26 березня 2025 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 28 березня
2025 року про виправлення описки, залишеною без змін постановоюІвано-Франківського апеляційного суду від 13 травня 2025 року, заяву АТ «Сенс Банк» про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт та заборону реєстраційних дій на відчуження, передачу в іпотеку чи заставу банку, продаж, перерозподіл часток, внесення до статутного капіталу юридичної особи, реконструкцію, виділення, поділ часток, об'єднання часток, зміну площі об'єкту будь кому і в будь який спосіб чи вчиняти будь-які дії щодо продажу відчуження, передачу в іпотеку чи заставу банку, продажу, перерозподілу часток, внесення до статутного капіталу юридичної особи, реконструкцію, виділення, поділу часток, об'єднання часток, зміни площі об'єкту будь кому і в будь який спосіб щодо нерухомого майна а саме: нежитлову будівлю кафе з перукарнею нежитлові приміщення (цегла) в цілому визначені загальною площею 463,3 кв.м, місце знаходження: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1289022826104).
29 травня 2025 року через підсистему Електронний суд представник ОСОБА_1 - адвокат Гунько О. Ю. подав касаційну скаргу на ухвалуКалуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 березня 2025 року та постановуІвано-Франківського апеляційного суду від 13 травня 2025 року в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги висновки Верховного Суду, щодо обов'язковості врахування інтересів не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням заходів забезпечення позову.При цьому, АТ «Сенс Банк» не обґрунтувало належним чином намірів ОСОБА_1 відчужити спірне нерухоме майно або чинити перешкоди у виконанні рішення суду, у зв'язку з чим відсутнє підтвердження, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Підстав вважати, що відповідач планує відчужити чи вчинити будь-які інші дії з належним йому нерухомим майном, яке є предметом спору, немає. Позивачем не надано доказів, які б перешкоджали або утруднювали виконання рішення суду у разі задоволення позову, а заява про забезпечення позову ґрунтується на припущеннях. Існування обставин, які в подальшому можуть призвести до ускладнення або неможливості у майбутньому виконати рішення суду, під час розгляду справи не встановлено.
Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3
частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).
Ухвала суду про забезпечення позову не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.
Колегія суддів встановила, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування судами норм права при вирішенні питання про забезпечення позову є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та тлумачення.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено, чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричиненню значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед не може бути визначено результат розгляду справи по суті спору.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 травня 2020 року у справі № 755/15345/17-ц, від 21 квітня 2022 року у справі № 592/7729/18, від 30 серпня 2023 року у справі № 753/23090/21.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у розглядуваній справі виник спір щодо визнання прав іпотекодержателя на нежитлову будівлю кафе з перукарнею загальною площею 463,3 кв.м, по АДРЕСА_1 , на умовах, передбачених договором іпотеки від 24 липня 2006 року та договору іпотеки від 28 квітня
2007 року. Спірне нерухоме майно належить відповідачу на підставі договору купівлі продажу № 824 від 18 вересня 2017 року.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, встановивши, що між сторонами існує реальний спір щодо нерухомого майна, а запропонований позивачем спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, наявний зв'язок між обраним заходом забезпечення позову і предметом позову, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для забезпечення позову.
Верховний Суд у постанові від 03 березня 2023 року в справі № 905/448/22 звертав увагу, що вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Застосовані судом заходи забезпечення позову не перешкоджають користуванню нерухомим майном, носять тимчасовий характер та спрямовані, зокрема, на унеможливлення зміни власника майна, до вирішення спору судом.
ОСОБА_1 не позбавлений права, за наявності передбачених законом підстав (глава 10 розділу І ЦПК України), ініціювати перед судом питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, скасування заходів забезпечення позову, відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову.
Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування судами норм права при вирішенні питання про забезпечення позову є очевидним, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 388, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гунько Олександр Юрійович, на ухвалу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 березня 2025 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 травня 2025 року у цивільній справі № 345/1328/25.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников